Верховна Рада прийняла в цілому законопроект № 4507 про енергетичну ефективність, передає кореспондент УНН.
Відповідне рішення підтримало 282 народних депутата.
Відповідно до пояснювальної записки, законопроект розроблено на виконання Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.
У проекті Закону визначаються:
основні засади державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності;
особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;
підходи до формування стратегії забезпечення енергетичної ефективності будівель;
засади забезпечення економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади;
особливості врахування критеріїв енергоефективності під час здійснення публічних закупівель чи придбання та найму (оренди) будівель органами державної влади, органами місцевого самоврядування та юридичними особами, які забезпечують потреби держави або територіальної громади;
вимоги до екодизайну продуктів, пов’язаних із споживанням енергії;
засади енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту;
особливості запровадження інтелектуальних систем обліку;
стимулювання енергоефективності в сфері передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу;
стимулювання енергоефективності в сфері теплопостачання;
основні засади здійснення енергосервісу;
популяризація та стимулювання підвищення рівня енергоефективності серед споживачів;
відповідальність за порушення законодавства у сфері забезпечення енергетичної ефективності.
Законопроект, серед іншого, пропонує доповнити Закон України “Про енергетичну ефективність будівель” двома новими статтями. Так, стаття 15-1 визначає, стосується запровадження Стратегіі термомодернізації будівель. Стратегія затверджується на період до 2050 року, поширюється на житлові та нежитлові будівлі усіх форм власності, містить довгострокові та проміжні цілі з підвищення енергетичної ефективності будівель та зниження викидів парникових газів.
Стаття 15-2 стосується “зразкової ролі” центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель. Визначається, що, з метою забезпечення зразкової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель, уряд встановлює цільовий показник економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади.
Міністерство фінансів України підтвердило, що готує законопроєкт, який запровадить механізм оподаткування тих доходів українців, джерела походження яких вони не зможуть пояснити.
Про це Мінфін повідомив у відповідь на запит „Економічної правди”.
У відомстві зазначили, що цей законопроєкт готують спільно з Державною податковою службою. Відповідно до нього Податковій нададуть повноваження здійснювати так звані „непрямі методи контролю” за доходами громадян.
Як саме податкова стягуватиме податки з українців?
У Мінфіні пояснили, що у разі ухвалення законопроєкту Радою, Податкова отримає повноваження зіставляти реальний спосіб життя фізичних осіб із наявною інформацією щодо отриманих ними доходів та сплачених з цих доходів податків.
Наприклад, якщо особа офіційно отримує мінімальну зарплату, але у якийсь момент купить дороге авто, то Податкова буде перевіряти походження грошей на цю покупку. Якщо ж фізична особа не зможе пояснити, звідки взяла гроші, то її змусять заплатити податок з суми, яку вона витратила на купівлю.
Які саме податки стягуватимуть і з кого?
Як пояснили у Мінфіні, від запровадження норм цього законопроєкту там очікують збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Ці податки сплачуватимуться за звичайною ставкою — 18% та 1,5% відповідно.
Тобто, у разі, якщо податкова перевірятиме дорогі покупки громадян і виявить якісь невідповідності, які громадянин не зможе пояснити, то доведеться заплатити майже 1/5 від ціни кожної такої покупки.
При чому, схоже, що у разі ухвалення законопроєкту, податкова перевірятиме всіх українців, незалежно від їхніх статків.
„Норми законопроекту будуть поширюватись на всіх фізичних осіб – платників податку”, — пояснили у Мінфіні.
Чому розробляють цей законопроєкт?
Необхідність розробити законопроєкт, яким посилюватиметься контроль за доходами громадян, прописана у законі про податкову амністію. Його Рада ухвалила у червні 2021 року. Сама амністія має стартувати вже 1 вересня 2021 року.
Прийнято в цілому. Як працюватиме податкова амністія Зеленського і чому Ахметова та Коломойського не пробачать
У прикінцевих положеннях до закону про амністію Рада дає доручення Кабінету міністрів протягом 9 місяців з дня набуття чинності закону розробити законопроєкти, якими посилюватиметься контроль за доходами громадян.
За очікуваннями депутатів, страх перед перевірками Податкової має стимулювати громадян активніше брати участь у податковій амністії та добровільно декларувати раніше незадекларовані статки.
Водночас співрозмовники ЕП у Верховній Раді не вірять, що парламент дійсно ухвалить цей законопроєкт.
„Це така собі „страшилка”, яка має стимулювати людей подавати одноразові декларації. Я не думаю, що у парламенті реально знайдуться голоси на ухвалення цього рішення. Я навіть не думаю, що голоси знайдуться просто, щоб включити цей законопроєкт до порядку денного”, — зазначають депутати не під запис.
Нагадаємо, що першим про розробку цього законопроєкту повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев на початку серпня.
„Кабінет міністрів готує внесення до парламенту законопроєкту про так звані непрямі методи податкового контролю. Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити”, – заявив депутат.
Народний депутат Євгеній Брагар повідомив про реєстрацію у Верховній Раді законопроекту, який дозволить розмитнювати «євро бляхи» які в 2021 році робили «перезаїзд».
«Завданнями цього проекту закону є створення можливості доступного розмитнення транспортних засобів, що ввозяться на територію України фізичними особами для власного користування. Тобто для тих, хто робив перезаїзди у 2021 році», – написав народний обранець на своїй сторінці в Facebook.
Якщо законопроект приймуть, транспортні засоби які ввезені повторно фізичною особою на митну територію України до 30 квітня 2021 року, можна буде розмитнити за пільговим тарифом.
Нагадаємо, що в червні набувають чинності пільгові правила розмитнення «євроблях», які були завезені в України до 2021 року. Детально про нові правила розмитнення «Главком.Техно» розповідав у матеріалі за цим посиланням.
Пільгове розмитнення не означає, що автомобілі можна буде «прописати» в Україні за копійки. Тим, хто захоче скористатися «знижкою» від держави, по-перше, доведеться сплатити в бюджет 8,5 тисячі гривень. Це називається «добровільний внесок».
Зверху цього ще розраховуватимуть суму розмитнення. Для цього в законі прописано спеціальну формулу. Для наочності візьмемо Skoda Octavia з 2-літровим дизельним мотором, якій 10 років. За пільговою формулою розмитнення виглядатиме наступним чином:
Ставка = 25 євро (за вік) + 500 євро (за об’єм двигуна) + 100 євро (за тип пального).
Отже виходить, що розмитнення «нашої» Skoda Octavia коштуватиме приблизно 625 євро + 8,5 тисячі гривень «добровільного» внеску. За курсом станом на 31 травня 2021 року, виходить близько 29,5 тисячі гривень.
Верховна Рада 18 лютого проголосувала в першому читанні за законопроєкти про дешеве розмитнення авто на єврономерах. Таким чином вартість розмитнення, можливо, становитиме близько 1 тисячі євро.
За законопроєкт № 4644-д проголосували 293 нардепів.
Що передбачають законопроєкти
Дешеве розмитнення стосуватиметься тільки тих авто на єврономерах, які завезли в Україну до 31 грудня 2020 року.
Відповідно до ініціативи № 4643-д, власники авто на єврономерах зможуть протягом 180 днів після того, як проєкт набере чинності, розмитнити машину за новою формулою.
Вартість залежатиме від віку автомобіля, типу двигуна та його об’єму. Нардепи зазначали, що в середньому ціна розмитнення обійдеться водію у 700 – 800 євро. Щоправда, в ініціативах не зазначена гранична ціна у розмірі 1 тисячі євро.
Законопроєкт № 4644-д зменшує штраф за незаконне перебування авто в Україні з 170 тисячі гривень до 8,5 тисячі.
Коли власник заплатить штраф, авто можна буде вивезти за кордон або розмитнити в Україні.
Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №4051, який регулює дистанційну роботу українців. Документ підтримали 322 нардепи, повідомляє „Економічна правда„
Законопроєкт класифікує роботу на два види: дистанційну та надомну.
В обох випадках при укладенні трудового договору, роботодавці матимуть право отримати відомості про місце проживання або інше місце, де працюватимуть фахівці.
Крім того, керівництво має „забезпечити точний облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником”.
Дистанційно означає за власним графіком та в будь-якій точці, як на власному обладнанні, так і наданому роботодавцем.
Надомно – працювати виключно за місцем проживання, на засобах, які надасть роботодавець і за його ж графіком.
Також законопроєкт визначає поняття „гнучкий режим робочого часу”.
Це режим роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом встановленого облікового періоду.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено зростання з 1 грудня 2020 року прожиткового мінімуму. Відповідно і мінімальна пенсія теж збільшилась із 1712 до 1769 гривень, максимальна – 17690 гривень.
Це стало підставою для перерахунку тих складових пенсійної виплати, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму. Це, насамперед:
– доплата за понаднормовий стаж, передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (для непрацюючих пенсіонерів). В цьому випадку щомісячні виплати перерахують тим, хто має більше необхідного стажу для отримання пенсії (понад 35 років для чоловіків та понад 30 років – для жінок). Такі пенсіонери отримають 1% надбавки від мінімальної пенсії за кожен додатковий рік. З 1 грудня ця надбавка зросте із 17,12 до 17,69 гривні;
– пенсії за особливі заслуги встановлені згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»;
– доплати відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань»;
– щомісячна державна адресна допомога інвалідам війни та учасникам бойових дій;
– мінімальна пенсійна виплата людям з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та інвалідам з-поміж учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
– державна соціальна допомога на догляд інвалідам війни.
Водночас пенсіонерам, які отримують підвищення за статус «Почесний донор України», зазначена надбавка з 1 грудня цього року становить 218,90 гривень, яка обчислюється в розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
Перерахунок пенсій з 1 грудня проведено автоматично, без особистого звернення пенсіонерів. Розмір підвищення кожній особі визначається індивідуально. Виплату перерахованих пенсій буде розпочато з 4 грудня.
По області проведено перерахунок 225,7 тис. особам, середній розмір підвищення для них – 28,0 гривень. Окрім того перераховано пенсії для 4339 пенсіонерам силових структур, відповідно середній розмір підвищення становить 76,85 гривень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області
В Україні Фонд соціального страхування і Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування відсьогодні уповноважені видавати виплати безробітним на організацію бізнесу. Чинності набрав відповідний законопроект.
Про це повідомляє РБК-Україна.
Документ вчора був оприлюднений у виданні „Голос України” і набрав чинності з дня, наступного за днем опублікування.
Закон вносить зміни до розділу II „Прикінцеві положення” ЗУ про внесення змін до держбюджету на 2020 рік.
У документі прописана можливість за рахунок коштів вищезазначених фондів фінансувати витрати на одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності.
Також фонди на випадок безробіття у цей період здійснюють страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати працівником професійної працездатності в разі, якщо він постраждав від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, фонди також здійснюють:
страхові виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого) ;
страхові витрати на медичну та соціальну допомогу потерпілим від нещасних випадків на виробництві і профзахворювання (крім витрат на забезпечення автомобілями) ;
страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
оплату лікування у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.
Підкреслимо, перед голосуванням глава парламенту Дмитро Разумков звернувся до глави уряду Дениса Шмигаля і Кабінету міністрів з проханням максимально доопрацювати проект.
Основні показники бюджету-2021
Доходи спочатку повинні були скласти 1 трлн 071,1 млрд грн, а витрати – 1 трлн 350 млрд грн. Дефіцит складає 270 млрд грн.
„Збільшити доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2021 додатку №1 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників в цьому додатку і статті 1 законопроекту) „, – зазначено в проекті постанови.
У бюджетному комітеті раніше розповіли, що доходи пропонується збільшити на 20, 2 млрд гривень. При цьому в Рахунковій палаті зазначили, що знайшли додаткові джерела доходів у середньому на 20,6 млрд гривень.
Рівень дефіциту в порівнянні з поточним роком знизили на 1,5% – до 6%.
Мінімальна зарплата зросте в 2021 році на 30%. Заплановано двоетапне підвищення з 1 січня до 6000 гривень і з 1 липня до 6500 гривень. Передбачено і зростання середньої зарплати до 13632 гривень в 2021 році. Очікується, що реальна зарплата (з урахуванням інфляції) виросте на 12,1% в 2021 році.
За прогнозом уряду, інфляція в 2021 році прискориться до 7,3%.
Рівень безробіття складе 9,2% за методологією Міжнародної організації праці.
Проект державного бюджету України на 2021 рік розрахований на обмінному курсі 29,1 гривні за долар.
Мінімальна пенсія зросте в 2021 році на 9,3% – з 1769 до 1934 грн. Згідно з документом, перше підвищення заплановано на 1 липня, коли мінімальна пенсія зросте на 4,8% до 1854 грн, друге – 1 грудня, коли вона підніметься на 4,3% до 1934 грн.
Глава держави Володимир Зеленський в четвер, 6 серпня, зареєстрував у Верховній раді законопроект який передбачає збільшення мінімальної зарплатні в Україні до 5 тисяч гривень вже з 1 вересня.
Так, раніше в Офісі президента анонсували, що цей документ парламентарії можуть розглянути в ході позачергової сесії Ради.
Законопроект №3963 „Про внесення змін до закону” Про державний бюджет України на 2020 рік „опубліковано без тексту. Останній етап проходження документа – переданий на розгляд керівництву.
Зокрема, заступник голови ОП Юлія Ковалів пояснила, що основним джерелом для фінансування такого зростання мінімалки стане, в першу чергу, економія на обслуговуванні державного боргу. Вона додала, що проект закону пропонує зміни до державного бюджету.
На позачерговому засіданні Верховної Ради України 13 квітня 2020 року прийнято Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (законопроект №3279-д), яким, в тому числі, передбачено обов’язкове зменшення орендної плати за вимогою наймача-суб’єкта підприємницької діяльності. Закон набуде чинності з дня наступного, за днем його опублікування.
Законом внесено зміни до Цивільного Кодексу України, згідно з якими, з моменту установлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж всього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
У такому випадку, зменшений розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для:
внесення плати за землю,
сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,
сплати вартості комунальних послуг.
Вказані витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов’язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
Звільнення від орендної плати не поширюється на суб’єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
До відома, раніше Верховна Рада ухвалила законопроєкт («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX – авт.), який передбачає певні антикризові послаблення для бізнесу, населення та місцевих громад, зокрема, урегулювання питання оренди.
Тоді, у проєкті антикризового закону, відповідна норма звучала так: «З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабміну… (від 11 березня 2020 року №211 – авт.), і до його завершення в установленому законом порядку наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу (ЦКУ – авт.)».
Проте, несподівано для всіх, підписана президентом і опублікована редакція відповідного закону змінила формулювання із «звільняється» на «може бути звільнений».
З цього приводу голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха пояснив, що при старому формулюванні «лишався ризик випадково звільнити від сплати за оренду всю країну і будь-яке майно. Тобто, не лише малих і середніх орендарів, але і наймачів: державного майна, комунального майна, земельних паїв, житлових приміщень, рухомого майна (автомобілі тощо) та будь-якого іншого майна».
