Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) виробляє більше зброї, ніж держава здатна викупити. Чому Україна зацікавлена у продажі військової продукції за кордон, кого бачить партнерами і як не допустити зриву постачань на фронт?
Обмеження зсередини
Хоча експорт озброєнь офіційно не заборонений, на практиці українські оборонні компанії не можуть продавати продукцію за межі країни. Державна служба експортного контролю системно блокує відповідні запити бізнесу, зосередивши всі поставки на внутрішньому споживачеві — Збройних силах та силових структурах. Проте, обсяги державного замовлення не покривають усі можливості оборонно-промислового комплексу (ОПК), і підприємства давно заявляють про необхідність відкриття часткового експорту. Про це пише Дмитро Сидоров у матеріалі РБК Україна.
Європейський вектор
У „Технологічних силах України” — асоціації приватних виробників БПЛА та РЕБ — пояснюють, що контрольований експорт дозволить не лише розвантажити склади, а й залучити іноземне фінансування. „Багато країн не хочуть просто давати кошти Україні. Вони прагнуть локалізувати виробництво у себе чи створити спільні підприємства”, — каже виконавча директорка асоціації Катерина Михалко. Зацікавленість вже висловили Данія, Норвегія, Литва, Велика Британія та Німеччина.
Модель, коли українські компанії розгортають виробництво в ЄС у партнерстві з місцевими гравцями, вигідна для обох сторін. Вона пришвидшує сертифікацію продукції, спрощує доступ до технологій і знижує ризики знищення потужностей через обстріли.
Президентський імпульс
Поштовх до зміни ситуації дала заява Володимира Зеленського у червні 2025 року. Президент анонсував домовленості про експорт військових технологій — передусім дронів, артилерії та ракет — та створення виробництв у країнах-партнерах. Формально мова поки про технології, а не про готову продукцію. Але представники ринку очікують, що експорт виробів із високою доданою вартістю стане наступним кроком.
„Ми підтримуємо рішення президента, але маємо рухатися далі — до відкриття експортного ринку зброї”, — говорить Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України.
Гарантії для армії
Основний ризик експорту — дефіцит зброї на фронті — може бути мінімізований. У виробників є кілька пропозицій. Найпопулярніша — дозволити продаж до 50% продукції за межі України, якщо компанія виконує державне замовлення. У Ukrspecsystems називають це „здоровим компромісом”. Альтернативні варіанти — погодження кожного контракту або запровадження 20% мита на експорт.
При цьому Державна служба експортного контролю зберігає повноваження моніторити виконання контрактів із державою, що дозволяє уникнути пріоритету комерційних замовлень над оборонними.
„Йдеться не про продаж усіх технологій, а про контрольований експорт надлишкової продукції”, — підкреслює Катерина Михалко.
Міжнародна репутація — під захистом дипломатії
Існує й зовнішньополітичний ризик — у партнерів може виникнути запитання: чому Україна просить допомогу, якщо сама продає зброю? За словами Ігоря Фоменка з Федерації роботодавців ОПК, необхідно завчасно донести через МЗС позицію: на експорт іде лише те, що не викупає держава або що зняте з озброєння. Важливо уникнути маніпуляцій та недовіри з боку союзників.
Релокація вже відбувається
Через відсутність експортного вікна та постійні загрози обстрілів багато українських оборонних компаній вже перенесли частину виробництва до Європи. За даними асоціації „Технологічні сили України”, 85% підприємств або здійснили релокацію, або планують це зробити.
Ukrspecsystems відкрила офіс у Польщі ще у 2022 році. Там виробляється багатоцільовий БПЛА PD-2. Це дозволяє працювати в безпечнішому середовищі, проходити сертифікацію за європейськими стандартами та залучати інвесторів.
„Короткострокова релокація — це спосіб зберегти виробництво та забезпечити армію. Але в довгостроковій перспективі ми можемо втратити контроль над технологіями та кадрами”, — попереджає Фоменко.
Контрольований експорт — це не загроза, а можливість. Експерти галузі вважають, що відкриття контрольованого експорту оборонної продукції може стати інструментом для розвитку сектору, збільшення виробничих потужностей, а також інтеграції України в європейський оборонно-промисловий простір. Ключовим викликом залишається формування чітких правил і запобіжників з боку держави.
Чехія також закупила значно більше зброї, ніж у 2023 році. Вартість експорту зброї перевищила 105 мільярдів крон.
Минулого року обсяг чеського експорту зброї зріс на 86% – до 91 млрд крон. Дані за 2024-й були оприлюднені в суботу на вебсайті міністерства промисловості та торгівлі країни.
У 2024 році міністерство видало 1678 ліцензій на експорт зброї на суму 105,3 млрд крон. Чеські зброю та військове спорядження придбали 95 держав. Вартість зброї та військових матеріалів, імпортованих до Чехії із 42 країн, становила 26 млрд крон, що на 130% більше, ніж попереднього року. У 2024-му міністерство видало 668 дозволів на імпорт на суму 110,4 млрд крон.
Експорт зброї торкнувся майже сотні країн
Найбільше експортних ліцензій, 288, стосувалося України, яка захищається від російської агресії, їхня вартість становила 47,1 млрд крон. Далі йдуть Словаччина зі 141 ліцензією, США (87), Ізраїль (78) та Велика Британія (71). Міністерство не вказало вартість цих ліцензій.
Згідно з повідомленням, чеські зброю та військове спорядження постачали до 96 країн, часто на підставі ліцензій, виданих у попередні роки. Наприклад, експорт до Болгарії становив 11 млрд крон, до Нідерландів – 8,5 млрд крон, до В’єтнаму – 5,3 млрд крон. Для переробки імпортованих військових матеріалів з метою експорту було видано 26 ліцензій, вартість імпортованих матеріалів становила 9,4 млрд крон, а пов’язаний з цим експорт – 9,88 млрд крон.
Однак насправді минулого року чеські компанії імпортували військових матеріалів на 2,5 млрд крон, а вартість експорту сягнула 3,1 млрд крон, ідеться в повідомленні.
Минулого року чеські органи влади в більш ніж десяти випадках не видали дозвіл на експорт зброї та військових матеріалів, зокрема чотири з них стосувалися Північної Кореї, а два – Білорусі. За повідомленням міністерства, на кінець 2024-го в Чехії мали ліцензії на торгівлю зброєю 377 юридичних осіб, компаній та 7 фізичних осіб – приватних підприємців.
З урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону, каже Генсек.
Росія виробляє протягом трьох місяців втричі більше боєприпасів, ніж усі країни НАТО за рік. Таку заяву зробив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, коментуючи питання збільшення витрат на оборону країнами-членами до 5%.
„Перед нами стоїть величезний геополітичний виклик. І це, перш за все, Росія, яка відновлює себе такими темпами і швидкістю, які не мають аналогів в новітній історії. Зараз вона виробляє втричі більше боєприпасів за три місяці, ніж усе НАТО за рік. Це нестерпно, але росіяни працюють разом з північнокорейцями, з китайцями та іранцями, з муллами, ведучи цю неспровоковану агресивну війну проти України. Тож тут Індо-Тихоокеанський регіон і ваша Атлантика стають все більш і більш взаємопов’язаними”, – пояснив він в інтервʼю The New York Times.
Рютте також згадав про те що Китай „поклав око на Тайвань”. За його словами, з урахуванням цієї геополітичної ситуації, НАТО не буде в змозі захистити себе, якщо продовжить дотримуватися старих 2% витрат на оборону.
„Тому, коли йдеться про основні оборонні видатки, ми повинні збільшити їх до 3,5 відсотка. І потім, звичайно, всі витрати, пов’язані з обороною. Нам потрібно розвивати оборонно-промислову базу. Нам потрібно витрачати гроші на кібернетику, на гібридну зброю. Нам потрібно готувати наше суспільство в цілому, а не лише армію. Це додаткові 1,5 відсотка, які ведуть до 5 відсотків. Так, так, це величезна сума витрат. Але якщо ми цього не зробимо, нам доведеться вчити російську мову”, – констатував генсек НАТО.
Влітку 2025 року Україна має намір укласти перші контракти на експорт вітчизняних військових технологій. Йдеться про запуск виробництва української зброї за межами країни — передусім у партнерських державах.
Як повідомляє РБК-Україна, президент Володимир Зеленський під час розмови з журналістами 20 червня зазначив, що в межах ініціативи Build with Ukraine Україна планує підписати угоди, які дозволять започаткувати виробництво озброєння в європейських країнах, а також, можливо, у деяких інших державах, що підтримують Київ і фінансують українські проєкти з виробництва дронів та ракет.
Зеленський повідомив, що українська сторона передаватиме технології для виробництва озброєння, яке виготовлятиметься як для потреб Збройних сил України, так і для армій країн-партнерів.
Пріоритетні напрямки: дрони, ракети, артилерія
За словами глави держави, домовленості стосуються винятково військових технологій. Йдеться про дрони різного типу, ракетні системи, а також, імовірно, артилерію. Уряд уже має попередні угоди у цих сферах.
Президент наголосив, що українські технології не можуть бути передані країнам, які підтримують агресивну політику Росії. Співпраця буде обмежена лише тими державами, які демонструють реальну підтримку України.
Вітчизняне виробництво озброєння у розширенні
Після початку повномасштабної війни в Україні значно зросли темпи виробництва вітчизняної зброї. Місцеві компанії займаються розробкою і виготовленням нових дронів, ракет, роботизованих бойових платформ та інших високотехнологічних рішень.
На початку 2024 року уряд озвучував плани щодо виробництва щонайменше 3 тисяч ракет і 30 тисяч далекобійних безпілотників.
Експорт як стратегічний ресурс
Під час форуму «Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі», організованого обʼєднанням Технологічні Сили України, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що експорт озброєнь може стати одним із ключових ресурсів для забезпечення життєздатності українського оборонного сектору. Про це повідомляє Укрінформ.
Залужний підкреслив, що на експорт варто дивитися не лише як на джерело доходів, а й як на інструмент для залучення інновацій і поступового входження України у нові оборонні союзи. Він вважає, що саме технологічна інтеграція може стати основою для майбутніх партнерств.
Потенціал виробників та обмеження ринку
Укрінформ повідомляє, що, попри відсутність законодавчої заборони на експорт озброєнь, у воєнний час діють негласні регуляторні обмеження. Навіть ті види продукції, якими Сили оборони забезпечені в повному обсязі, рідко дозволяють вивозити за кордон.
Через обмеження державного оборонного замовлення, частина українських виробничих потужностей, що були активізовані під час війни, простоюють. Відтак, експорт розглядається як практичний шлях до завантаження підприємств, збереження фахівців і поповнення бюджету.
Геополітична вигода від технологічного партнерства
На думку Валерія Залужного, воєнні технології стали одним із небагатьох секторів, у якому Україна має очевидну перевагу, і цим ресурсом потрібно користуватись максимально ефективно. Він зауважив, що експортні контракти дозволять не лише отримати додаткове фінансування для держзамовлення, а й поглибити співпрацю з міжнародними партнерами.
Залужний також звернув увагу на необхідність створення стійких систем захисту і відновлення, які дали б змогу розвивати економіку навіть за умов війни. На його переконання, Україна повинна не допустити руйнування власного воєнного потенціалу раніше, ніж буде нейтралізована агресія з боку Росії.
Міжнародний експорт українських технологій у сфері безпеки розглядається як стратегічний напрям, здатний зміцнити економіку, підтримати Збройні сили та забезпечити більш глибоку інтеграцію в системи колективної безпеки.
До Верховної Ради подали пакет законопроєктів про Defence City – спеціальний правовий режим для виробників зброї. Проєкти розроблені спільно з Міністерством оборони.
Про це заявив лідер монобільшості „Слуги народу” Давид Арахамія, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його публікацію в Telegram.
Як зазначив Арахамія, понад 40% зброї на фронті виготовлено в Україні.
„Ми маємо унікальні розробки і досвід ведення сучасної війни. Західні партнери проявляють високий інтерес до співпраці з нашими підприємствами. В майбутньому наш ОПК буде однією з точок зростання економіки”, – розповів депутат.
За його словами, ці можливості потрібно використовувати й масштабувати.
Арахамія повідомив, що пакет законопроєктів передбачає:
створення Переліку підприємств-резидентів Defence City, який вестиме Міністерство оборони України;
захист інформації про виробників зброї;
податкові пільги до 1 січня 2036 року – звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, від земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку.
Арахамія заявив, що також зберігаються усі чинні податкові преференції: пільги з ПДВ, прискорена амортизація, пільги для працівників на релокованих підприємствах.
„Резиденти Defence City отримають спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій, додаткові гарантії захисту в межах кримінального процесу, підтримку в релокації підприємств, можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій”, – додав лідер монобільшості.
Сьогодні Україна має можливість виробляти зброю на суму близько 30 мільярдів доларів на рік. Проте ця потужність використовується лише на 60%.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив президент України Володимир Зеленський під час брифінгу з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом.
Зеленський зауважив, що наразі Україна використовує лише близько 60% свого виробничого потенціалу, залишаючи приблизно 40% невикористаними. За його словами, це з одного боку добре, адже свідчить про зростання можливостей навіть під час війни.
„Але з іншого, якщо у вас немає фінансування і замовлень, коли вам не треба чекати роками, що дуже важливо. Ми вдячні за будь-яке фінансування, але коли ви втрачаєте час, ви втрачаєте технології і ворог може наздогнати”, – зауважив він.Play Video
Водночас президент наголосив, що Україна готова налагодити партнерське виробництво з Німеччиною, тому що Німеччина, за його словами, одна з країн, яка „це розуміє, знає правила і завжди робить, що говорить”.
Зеленський також зазначив, що Україна не може ділитися технологіями з усіма партнерами, тому що знає про ризики, які йдуть звідти, звідки агресія може повернутися.
„Тому ми потребуємо тих, кому можемо довіряти й ми довіряємо Німеччині. Вони матимуть технології, у нас буде спільне виробництво… Але на майбутнє це буде добре для обох країн. Це не лише про Німеччину, не про ваш бюджет, але у нас вже на сьогодні є можливість використовувати наші можливості приблизно на 30 млрд доларів”, – підсумував президент.
Як зазначає видання, якщо на момент вторгнення росії в України був лише один прототип гаубиці „Богдана” вітчизняного виробництва, то вже торік Київ заявив, що виробляє більше артилерійських знарядь, ніж усі країни НАТО разом узяті.
„Вартість зброї, яку може виробляти оборонна промисловість України, зросла з 1 мільярда доларів у 2022 році до 35 мільярдів доларів за три роки війни, навіть за умови, що росія обстрілює ракетами її заводи”, – наголошується в статті.
Як вказує WSJ, в умовах невизначеності підтримки з боку США оборонна промисловість України стає ключовою для спроможності країни підтримувати боротьбу з росією або гарантувати свій суверенітет у разі укладення мирної угоди:
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що понад 40 % зброї, використовуваної на лінії фронту з росією, зараз виробляється в Україні. А щодо безпілотників, безпілотних наземних систем і засобів РЕБ, цей показник наближається до 100%. Українські виробники також випускають дедалі більшу кількість традиційної зброї – артилерійських систем, бронетехніки, мін і боєприпасів усіх калібрів.
„У західних країнах існує велика конкуренція за найкращих випускників факультетів комп’ютерних наук або ІТ-фахівців. В Україні ж більша частина найкращих талантів пішла в оборонку”, – каже Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики.
Але навіть такої активної трансформації вітчизняного арсеналу буде недостатньо для того, щоб Україна змогла самотужки протистояти росії, зазначає WSJ:
І хоча виробництво зброї процвітає, проте бюджет України перебуває на межі. Як заявив радник Зеленського і колишній міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, цьогоріч уряд зможе закупити лише менш ніж половину того, що можуть виробити оборонники.
„Боляче, коли ти не можеш виробляти і тобі нічим воювати. Удвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш фінансувати закупівлі”, – сказав він.
Щоб задіяти вільні потужності, уряди деяких західних країн фінансують закупівлі зброї в українських оборонних компаній за так званою датською моделлю, коли замість того, щоб постачати Києву західну зброю, вони виділяють кошти на закупівлю озброєнь в українських оборонних виробників. При цьому війна в Україні стала випробувальним полігоном для цілої низки озброєнь і дала країнам НАТО цінні уроки того, як вони проявляють себе в бою, зазначає WSJ.
Індія має намір запропонувати свою зброю країнам, які довгий час купували російську продукцію. Одним із поворотних моментів стало вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року.
Про це пише Reuters.
Як зазначається в публікації, план прем’єр-міністра Нарендри Моді перетворити Індію на глобальну фабрику призвів до виробництва недорогих iPhone і фармацевтичних препаратів на мільярди доларів. Тепер Індія вироблятиме ракети, вертольоти й лінкори.
За словами джерел, Індія розширює можливості державного Експортно-імпортного банку щодо пропозиції довгострокових і недорогих кредитів клієнтам.
Нью-Делі також різко збільшить кількість військових аташе у своїх іноземних місіях у межах нової програми, яка дасть змогу уряду безпосередньо вести переговори щодо деяких збройових угод. Індія особливо націлена на уряди, які тривалий час залежали від росії у плані постачання зброї.
Плани Індії, про які агентству Reuters докладно розповіли 15 джерел, являють собою безпрецедентну спробу уряду включитися в процес вербування та фінансування іноземних покупців в умовах, коли світ переозброюється, а давні геополітичні відносини перебудовуються.
За даними уряду, у 2023/2024 фінансовому році Індія виробила зброї на суму $14,8 млрд, що на 62% більше, ніж у 2020 році. Деякі артилерійські снаряди індійського виробництва було виявлено на лінії фронту в Україні на підтримку оборони Києва.
Уряд Моді поставив за мету подвоїти експорт озброєнь і техніки до $6 млрд до 2029 року. Він сподівається, що продажі вийдуть за рамки боєприпасів, стрілецької зброї та компонентів оборонного обладнання, які наразі становлять більшу частину його військового експорту.
Індія вважається виробником з відносно низькими витратами. За словами двох індійських джерел, країна може виробляти 155-мм артилерійські боєприпаси за ціною близько $300-400 за штуку, тоді як європейські аналоги продаються за ціною понад $3000. Індійські компанії також продавали гаубиці приблизно по $3 млн за штуку, що приблизно вдвічі менше вартості європейської версії.
Приватні виробники, такі, як Adani Defence and Aerospace, а також виробник броні та боєприпасів SMPP, починають випуск 155-мм артилерійських снарядів, які, за їхніми словами, вже замовлені іноземними урядами.
Одним із ринків, на які Індія сподівається вийти, є Бразилія, де в січні відкрився офіс EXIM. За словами джерел, Делі веде переговори про продаж їй ракет Akash.
Індійська компанія Bharat Electronics компанія, яка розробляє компоненти для ракетної системи Akash, цього року відкрила маркетинговий офіс у Сан-Паулу, повідомили два індійських джерела в галузі.
Індія планує направити щонайменше 20 нових військових аташе в іноземні посольства до березня 2026 року, повідомили три індійські військові чиновники. Вони заявили, що країни, у яких вони перебувають, охоплюють Алжир, Марокко, Гаяну, Танзанію, Аргентину, Ефіопію і Камбоджу, додавши, що Делі вважає, що у нього є можливість значно розширити експорт зброї цим урядам.
Президент США Дональд Трамп у середу, 9 квітня, підписав виконавчий указ, що передбачає перегляд правил експорту військової техніки, аби полегшити продаж американської зброї за кордон.
Як пояснив радник Білого дому Вілл Шарф, чинна система затвердження військових продажів союзникам США є неефективною та непослідовною. Указ доручає Міністерству оборони, Державному департаменту та іншим відомствам переглянути ці правила для прискорення процесу та збільшення доходів оборонної промисловості США.
Очікується, що цей крок сприятиме зростанню прибутків провідних американських оборонних корпорацій, таких як Lockheed Martin, RTX та Boeing.
Під час першого президентського терміну Трамп неодноразово висловлював невдоволення затримками у Конгресі щодо погодження військових контрактів — зокрема через застереження щодо прав людини. У 2019 році він оголосив надзвичайний стан через напруженість з Іраном і продав понад $8 млрд зброї Саудівській Аравії, ОАЕ та Йорданії в обхід Конгресу.
Крім того, новий указ також запускає загальний перегляд програм держзакупівель Пентагону з метою модернізації структури закупівель і оцінки ефективності витрат.
Уряд Данії анонсував запровадження нової програми, згідно з якою нададуть 130 мільйонів євро на виготовлення зброї для України.
Про це повідомила перша віцепрем’єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко.
Згідно з новою програмою, держава компенсує до 70% інвестицій данських компаній в українські оборонні підприємства. Мова йде про 1 мільярд данських крон, що становить приблизно 130 мільйонів євро.
«Для данських виробників це можливість залучити український досвід, інновації й можливості тестування озброєння в реальних бойових умовах», – зазначила Свириденко.
