Чехія запропонує наступного тижня на засіданні Європейської Ради заборонити імпорт російського та білоруського зерна до Європейського Союзу.
Про це заявив міністр сільського господарства Чехії Марек Виборний в ефірі Чеського телебачення, передає Novinky.
„Ми будемо наполягати на тому, щоб зернові та олійні культури були у списку санкцій і не потрапляли до Європи”, – зазначив Виборний.
Прем’єр-міністр Петр Фіала представить позицію Чеської Республіки на засіданні Європейської Ради наступного тижня.
За даними Євростату, минулого року з росії до ЄС було імпортовано 1,5 мільйона тонн зерна, що більше, ніж до війни в Україні. Наприклад, Іспанія, де був неврожай, імпортувала в рази більше.
„Немає жодної причини, чому ми повинні підтримувати агресора, купуючи російське зерно в Європі”, – наголосив Виборний.
За словами міністра, немає ніякої небезпеки, що ціни на харчові продукти фундаментально зростуть після можливої заборони на імпорт російського зерна.
„Чехія має надлишки для експорту, надлишки були в усьому світі”, – додав міністр.
Член парламентського комітету з питань сільського господарства від опозиційного руху ANO Маргіта Балаштикова підтримала б заборону, але, за її словами, її буде важко забезпечити.
„Потрібно буде проводити митні перевірки, вагони повинні бути опечатані, інакше трейдери зможуть це обійти”, – зауважила вона.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Відкритий Україною морський коридор, що проходить через порти Одеси, Чорноморська та Південного, розпочав роботу у цілодобовому режимі, що має збільшити показники експорту аграрної та іншої продукції принаймні на 20%.
Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков, пише Центр транспортних стратегій.
Урядовець підкреслив, що для роботи зернового коридору у цілодобовому режимі вдалося отримати дозволи від представників Військово-морських Сил України. Він додав, що завдяки проходу кораблів зерновим коридором в нічний час, вдасться збільшити обсяги морського експорту.
Слід зазначити, що з серпня минулого року, коли почав працювати відкритий Україною зерновий коридор, до березня поточного року, цим маршрутом на експорт транспортували близько 30 млн т вантажів.
Кількість кораблів, які вийшли з трьох портів України перевищила 1 тис. У період з грудня до лютого обсяг експорту зерновим коридором значно зріс. Заступник міністра додав, що через шторм на морі, у поточному місяці робота коридору сповільнилася. Поточний темп роботи коридору співставний з лютневим.
Міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас заявив, що до Литви ввозиться більше польського зерна, ніж імпортується литовського до Польщі, і назвав безпідставними заяви польских фермерів, які планують блокувати кордон між країнами.
„Блокування міжнародного коридору, який є особливо важливим для трьох балтійських держав, природно, приверне багато уваги, і це один зі способів привернути цю увагу”, – заявив Навіцкас.
За його словами, блокування кордону з Литвою є інструментом для польських фермерів.
„Коли ми намагаємося знайти перелік проблем, які ми могли б вирішити у співпраці, ми досі не маємо цього списку”, – наголосив він.
За словами литовського міністра, польські фермери не надали Литві скарг чи доказів того, що частина українського зерна, яке привозять до Литви, перетворюється на литовське і повертається з Литви до Польщі.
„Ми не отримували таких скарг і не фіксували таких фактів. Коли ми говоримо з Митним департаментом, а ми сьогодні мали зустріч, у них є дуже чіткі алгоритми, щоб побачити, в яких випадках можуть бути ті чи інші незаконні дії. Цього також не було”, – уточнив Навіцкас.
Зазначається, що у п’ятницю, 1 березня, Навіцкас на дистанційній зустрічі з польським колегою Чеславом Секерським обговорить ситуацію на кордонах держав і вимоги польских фермерів.
Польські фермери побоюються, що частина українського зерна з Литви повертається до Польщі. Очікується, що блокада триватиме близько тижня.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Єврокомісія шукає компромісні розв’язання проблем, пов’язаних з імпортом українського зерна та його транзитом через сусідні країни, та баланс між заходами з підтримки економіки України з одного боку та інтересами стабільності внутрішнього ринку ЄС – з іншого.
Про це сьогодні у Брюсселі під час брифінгу заявив речник Європейської комісії Олоф Гілл, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Це складні питання, для яких немає простих рішень. Пошук цих рішень має відповідати, з одного боку, зобов’язанням Єврокомісії у продовжені підтримки економіки України, включаючи її агросектор, який має системну важливість для економіки країни. З іншого боку, ми намагаємося знайти такі рішення, які захищатимуть чутливі сектори європейського ринку, особливо коли виникають ризики для порушення його стабільності. Це той баланс, якого ми маємо досягти», – зауважив речник Єврокомісії.
Він нагадав, що минулого вівторка відбулася зустріч в рамках Координаційної платформи за участі всіх зацікавлених сторін, включаючи Єврокомісію, Україну та представників п’яти сусідніх з нею країн. Речник визначив цю зустріч як «надзвичайно корисну». Сторони продовжують контакти як на багатосторонньому, так і на двосторонньому рівнях, з метою пошуку взаємно прийнятних рішень шляхом переговорів.
Відповідаючи на запитання журналістів, чи призвела ситуація на кордоні з Україною до дестабілізації внутрішнього ринку, він знову зазначив, що це «складне питання».
«Польща ввела односторонню блокаду проти імпорту з України, і можна лише запитувати – чи це працює так, як було задумано, особливо з огляду на те, що зараз фермери блокують прикордонні пункти. Стосовно стабільності ринків, Єврокомісія регулярно проводить таку оцінку стану ринку та оприлюднює її онлайн», – зауважив Гілл.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо зростання аграрного експорту з Росії на європейський ринок, у тому числі – до Польщі, він нагадав, що російський сільськогосподарський імпорт не входить до загального переліку європейських санкцій проти Росії, оскільки вважається важливим для підтримання глобальної продовольчої безпеки.
«Поки ми дотримуємося такої позиції. Якщо вона буде змінюватися, ми вам повідомимо про це», – додав речник Єврокомісії.
За даними адміністрації порту Констанца, відвантаження українського зерна з порту в січні скоротилися на 38% порівняно з аналогічним періодом минулого року, що свідчить про більш активне використання Україною власних портів, повідомляє Reuters.
Як уточнюється, в січні через порт пройшло транзитом 436 тис. тонн українського зерна порівняно з 700 тис. тонн за аналогічний місяць минулого року.
На тлі цього у румунських трейдерів виникає занепокоєння, що експортні маршрути, створені за останні два роки, будуть втрачені. Однак деякі ринкові аналітики вважають, що обсяги транзиту відновляться навесні.
Так, Цезар Георге з консультаційної компанії з румунського ринку зерна AGRIColumn зазначив, що наразі на ринку спостерігається затишшя, адже українські аграрії стримують продаж зерна за поточними низькими цінами, але експорт має відновится вже у березні-квітні.
Минулого, 2023 року Україна експортувала 44,8 мільйона тонн збіжжя, що на 16% перевищило показник 2022 року.
Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” академік НААН Микола Пугачов.
За його словами, вторгування від експорту зерна торік становило $8,3, що на 9% менше, ніж у 2022 році.
Так, у 2023 році Україна експортувала 26,4 млн т кукурудзи, що майже на 6% більше показника 2022 року. Обсяги експорту пшениці становили 16,2 млн т. Це на 44% більше, ніж за рік до цього.
Водночас продажі ячменю на зовнішні ринки у 2023 році зросли на 1% і становили 2,2 млн т.
Зазначається, що найбільшими покупцями українського зерна торік традиційно стали представники Євросоюзу, Азії та Африки. При цьому торік експорт знову здійснювався переважно до країн ЄС.
Минулого року рейтинг найбільших імпортерів українського збіжжя з часткою у 17,1% вартості експорту цієї товарної групи очолила Іспанія. Китай минулого року знову став другим у рейтингу з часткою 13,9%. Румунія, яка у 2022 році була першою в рейтингу найбільших імпортерів українського збіжжя, минулого року забезпечила собі третє місце з часткою 12,5%.
Сукупно ці 3 держави – лідери рейтингу основних імпортерів сформували близько 44% вартісного обсягу всіх закупівель зернопродукції в Україні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з польським колегою Дональдом Туском. Сторони обговорили блокаду українського кордону польськими фермерами.
«Провели бесіду з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Ключова тема – ситуація на кордоні та ризики, пов’язані з цим», – зазначив Шмигаль.
За словами прем’єра, ситуація з розсипаним на дорозі українським зерном є неприйнятною. Подібна радикальна риторика польських фермерів є неприпустимою.
«Запропонував польському колезі у діалозі між нашими урядами знайти рішення, яке підтримає українських аграріїв і не зашкодить польським фермерам», – додав прем’єр.
Також Шмигаль зазначив, що зараз спостерігається зростання імпорту, зокрема зернових, до ЄС з росії та третіх країн. На думку прем’єра, Україна та Польща мають об’єднати зусилля для недопуску на європейський ринок російської продукції.
«Мають бути об’єднаними проти спільних викликів і ворогів, що загрожують безпеці Європи. Подякував польському народу за потужну підтримку під час війни», – наголосив глава Кабміну.
Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що у відомстві остаточно сформували список компаній, які імпортували українське зерно, і наразі перевіряють юридичні підстави для того, щоб зробити його публічним.
Про це повідомляє RMF24, пише “Європейська правда”.
Колодзейчак розповів, що список формували на основі даних з різних джерел, а список, сформований за попередньої влади, був неточним.
“Тепер список компаній повний. Ми цього тижня з’ясуємо юридичні підстави для того, щоб опублікувати його, і щоб кожен поляк міг бачити, хто заробляв гроші, коли у польських фермерів була велика проблема”, – сказав він.
Заступник міністра додав, що інформація “шокуюча” і свідчить, що за це українське зерно заплатили 6 млрд злотих (1,38 млрд євро).
“Було імпортовано 330 тисяч тонн технічного зерна, рапсу й кукурудзи, які опинилися на польському ринку… Найдешевша пшениця з України минулого року коштувала 51 злотий за тонну, у 20 разів менше, ніж прибутковий поріг для польського зерна”, – сказав посадовець.
[type] => post [excerpt] => Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що у відомстві остаточно сформували список компаній, які імпортували українське зерно, і наразі перевіряють юридичні підстави для того, щоб зробити його публічним. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1707742680 [modified] => 1707732794 ) [title] => В уряді Польщі обіцяють показати список компаній, які імпортували зерно з України на 6 млрд злотих [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45881&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45906 [uk] => 45881 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 45882 [image] => Array ( [id] => 45882 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [original_lng] => 50876 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/zerno-34868.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1707725594:3 [_thumbnail_id] => 45882 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 876 [translation_required_done] => 1 [_oembed_99796fe5e45efa29e292690c0fcf7cd1] =>
Zapleśniałe maliny cofnięte na Ukrainę.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Протести фермерів по всій Європі свідчать про те, що ідеологічно заполітизований аграрний сектор є нежиттєздатним для фермерів, заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у своїй заяві, опублікованій MTI.
“Ставлячи інтереси України на перше місце, європейські фермери відчувають, що вони не отримують достатнього захисту, а обслуговуючи власні ринки, вони потрапили в ситуацію, яка загрожує їхньому повсякденному життю”, – зазначив він.
За його словами, ЄС продовжить залишати кордони відкритими для торгівлі, і Угорщина буде змушена пропустити українське зерно, що є неприйнятним.
Уряд Угорщини закриє свої кордони для українського зерна на національній основі, що може призвести до розгляду справи про порушення.
Але інтереси угорських фермерів є пріоритетом, підкреслив Іштван Надь на пресконференції в Брюсселі після зустрічі міністрів сільського господарства та рибальства країн ЄС.
Він повідомив, що провів переговори з комісаром ЄС Валдісом Домбровскісом і вони дійшли висновку, що Угорщина повинна укласти двосторонню угоду з Україною, що означатиме: Україна не буде відправляти зерно, а Угорщина не буде його отримувати.
Транзитні перевезення української агропродукції через Молдову у 2024 році будуть здійснюватися зі знижкою в 27% до поточних тарифів. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
«За результатами домовленостей цього року на транзитні перевезення української сільськогосподарської продукції Республікою Молдова надається знижка. Вона становить 27% від поточних тарифів», – заявило міністерство.
Також набула чинності угода між урядом України та урядом Молдови, якою передбачено будівництво прикордонного переходу через річку Дністер на державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль і Косеуц.
Міністерство нагадало, що Міжурядова українсько-молдовська змішана комісія з торговельно-економічного співробітництва у 2023 році підписала сім проєктів протоколів. Вони передбачають організацію спільного контролю на спільних пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон.
