Послаблення гривні наприкінці 2023 року було зумовлено насамперед сезонними чинниками.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу „ICTV”, передає пресслужба Нацбанку.
„Послаблення гривні наприкінці 2023 року насамперед зумовлено сезонними чинниками. По-перше, попит на валюту збільшився внаслідок рекордних видатків бюджету у грудні. По-друге, традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення”, – заявив заступник голови НБУ.
Також на валютний ринок тиснули психологічні чинники, пов’язані з відтермінуванням надання міжнародної допомоги.
Водночас активні бойові дії, які тривають, зумовлювали потребу у фінансуванні.
„За режиму керованої гнучкості зміна курсу в той чи інший бік є нормальним явищем. Як і обіцяв НБУ, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і змінюватися, коли ситуація поліпшується (як це, наприклад, було в жовтні та першій половині листопада) „, – зазначив Сергій Ніколайчук.
Крім того, за його словами, як і декларувалося, Нацбанк поступово збільшує амплітуду курсових коливань. Це відбувається в міру пристосування валютного ринку до керованої гнучкості.
„Відповідно зараз коливання на міжбанківському ринку є дещо більшими, ніж, наприклад, у жовтні. Водночас завдяки сформованим передумовам вони не є загрозливими. Також курсові коливання залишаються значно меншими, ніж до повномасштабної війни”, – сказав Ніколайчук.
Він наголосив, що на сьогодні курс на готівковому ринку, який є важливим для населення, попри певне послаблення гривні наприкінці року, залишається більш стабільним, ніж, наприклад, у IV кварталі 2022 року.
У 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш ніж на 4%. Дохідність гривневих інструментів з надлишком компенсувала цю девальвацію та залишається значно вищою порівняно з інструментами в іноземній валюті. Вона також перекриває фактичну та очікувану інфляцію.
Відповідно, повернення до фіксованого курсу наразі навіть не розглядається.
„НБУ відійшов від нього свідомо та, коли були сформовані належні для цього передумови”, – зазначив Сергій Ніколайчук.
„НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі. У межах режиму керованої гнучкості, гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Водночас, як свідчить наш досвід періоду 2016 – 2021 років, гнучкий обмінний курс дає нам змогу в довгостроковій перспективі досягати курсової стійкості”, – наголосив він.
Крім того, режим керованої гнучкості курсу дає змогу забезпечувати досягнення низки важливих завдань. Одне з них, за словами Ніколайчука, це збереження привабливості гривневих інструментів (депозитів та ОВДП).
„Поточна ситуація на валютному ринку не є якоюсь неординарною та точно не загрожує виконанню цього завдання”, – резюмував заступник голови НБУ.
Як український ринок праці зміниться у наступному році та чи мають компанії намір підвищувати заробітну плату? Що прогнозує уряд, нацбанк, МВФ, а що каже офіційна статистика?
При аналізі динаміки зарплат виявлено, що розрив між очікуваннями пошукачів роботи та можливостями бізнесу значно збільшився. Якщо перед повномасштабним вторгненням ця різниця становила в середньому 445 гривень, то зараз вона досягла 2 691 гривень — різниця зросла у 6 разів. Проте немає підстав для тривоги, оскільки значна частина роботодавців компенсує цей розрив за рахунок різних пільг. Крім того, майже 50% опитаних компаній висловили намір підвищити заробітну плату своїх співробітників. Про це повідомляє Валерій Решетняк, генеральний директор robota.ua, у своєму матеріалі для „Новоє время”.
Ринок праці поступово відновлюється після подій, які сталися у лютому 2022 року. Кількість вакансій та кандидатів на позиції знову нормалізувалася практично в усіх галузях. Покращується і ситуація із зарплатами. За результатами опитування, в якому взяли участь понад 300 компаній, можна виділити наступне:
60,9% компаній підвищували заробітну плату у 2023 році.
25,9% також розглядали підвищення ставок, але не для всіх працівників.
13,2% компаній не збільшували зарплати.
При формуванні пропозицій більшість бізнесів виходить з ринкової медіани — це роблять 74,5% компаній. Також є роботодавці, які пропонують більше за середнє значення на ринку, але їхня кількість становить лише 15%.
10,6% бізнесів обирають іншу стратегію: вони можуть запропонувати менші зарплати, але компенсують різницю різноманітними бонусами. Наприклад, це може включати:
– Повне медичне страхування;
– Додаткові виплати за досягнення KPI;
– Оплату навчання;
– Харчування на робочому місці;
– Знижки на внутрішні продукти або послуги.
Ці бенефіти є найпопулярнішими і іноді можуть доповнювати один одного. Іншими словами, бізнеси готові пропонувати кілька видів бонусів, щоб забезпечити комфортні умови для своїх співробітників.
Зарплатний прогноз уряду
Кабмін обіцяє, що середня зарплата українців зросте до 31 тисячі гривень за три наступні роки, згідно з розрахунками, що містяться у постанові Кабінету Міністрів України № 1315 “Про схвалення основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2024-2026 роки”.
Затверджені КМУ основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України виглядають наступним чином:
– 2024 рік — 21 809 гривень;
– 2025 рік — 25 732 гривень;
– 2026 рік — 30 260 гривень.
Офіційні зарплати зросли
Державна служба статистики оприлюднила офіційні дані щодо номінальної зарплати українців у 2023 році. Середня зарплата у ІІІ кварталі 2023 року становила 17 937,3 гривень, що на 22,7% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Держстат.
Найвища зарплата серед штатних працівників фіксується в сфері „Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 20,3% до 37 542 гривень на місяць.
На другому місці розташувалася „Фінансова та страхова діяльність”. Фінансисти в середньому отримують 34 189 гривень, що вказує на зростання на 29,8%.
Далі в рейтингу йде „Державне управління та оборона”, де зарплати зросли на 15,1%, до 24 168 гривень.
У сфері „Професійна, наукова та технічна діяльність” зарплати також відзначилися зростанням на 23,5%, до 24 141 гривень.
Найменший ріст заробітних плат відзначено в сфері освіти – 12 180 гривень (збільшення на 8,2%).
Згідно з прогнозами Національного банку України, середня номінальна зарплата в Україні у 2023 році зросте на 17,7%, а реальна (з урахуванням інфляції) — на 3,9%.
На наступний рік передбачається, що номінальні заробітні плати зростуть на 15,8%, реальні — на 6,9%. У 2025 році прогнозується зростання номінальної зарплати на 14,0%, реальної — на 6,2%.
Зарплатні очікування уряду на наступні роки
Кабінет міністрів у новому проекті державного бюджету на 2024 рік, затвердженому на другому читанні, покращив прогноз зростання реальних зарплат українців.
За даними уряду, у 2022 році середньомісячна номінальна заробітна плата працівників брутто становила 14 847 гривень, а після коригування на рівень інфляції збільшилася на 11,9%.
У 2023 році прогнозується, що номінальна зарплата становитиме 18 527 гривень, а з урахуванням інфляції зросте на 10,1%. Прогноз на 2024 рік передбачає зарплату в розмірі 21 809 гривень, з ростом на 8,5%.
Крім того, уряд розраховує, що в 2025 році зарплата збільшиться до 25 732 гривень, а у 2026 році досягне 30 260 гривень. Згідно з прогнозами МВФ, доларові заробітні плати українців у 2024 році складуть 527 доларів, що перевищить показники передвоєнного 2021 року (514 доларів). У 2025 році цей показник очікується на рівні 559 доларів, а в 2026 році — 619 доларів.
Там зазначено, що в жовтні 2022 року падіння ВВП оцінено на рівні 31,5%, за січень-жовтень 2022 року – мінус 28,4%.
Позитивний внесок до загального обсягу ВВП в жовтні 2023 року, за даними Мінекономіки, сформували майже всі види економічної діяльності.
З одного боку, як зазначили в міністерстві, висока врожайність та сприятлива погода забезпечили високі темпи збирання врожаю. Також динаміку ВВП стимулювали стабільна ситуація в енергетиці та робота „зернового коридору”. З іншого боку, на ВВП тиснуло руйнування інфраструктри, збереження ризиків щодо безпеки, обмеження експорту, повільне відновлення ринку праці, відсутність достатнього власного капіталу, а також доступних кредитних коштів.
Найбільший позитивний внесок у ВВП в жовтні зробила сфера сфера послуг, зокрема сфера державного управління та оборони, фінансування якої є пріоритетним під час війни.
Виробнича сфера, яка понесла суттєві збитки та руйнування під час війни, також додала позитивного внеску до ВВП, але меншого, ніж сфера послуг, повідомили в Мінекономіки.
Міжнародний валютний фонд покращив економічний прогноз для України, заявивши, що очікує зростання ВВП до 4,5% до кінця нинішнього року.
Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ про досягнення домовленості на експертному рівні щодо другого перегляду програми в рамках Механізму розширеного фінансування EFF.
«Українська економіка продовжує демонструвати надзвичайну стійкість та подальші ознаки стабілізації. Останній розвиток в економічній сфері вказує на більш потужне, ніж очікувалося, відновлення економіки у 2023 році та значне зниження інфляції на тлі потужних резервів і стабільного валютного ринку», – відзначається в повідомленні.
У цьому зв’язку підкреслюється, що МВФ покращив прогнози зростання реального ВВП України на 2023 рік до 4,5%. Лише минулого місяця в Огляді світової економіки (WEO) фонд прогнозував цей показник на рівні 2%, а в заявах на рівні керівництва МВФ лунали оцінки в діапазоні від 1% до 3% за підсумками нинішнього року.
Проте очікується, що у 2024 році зростання знизиться до 3-4%. Також зазначається, що в умовах продовження війни ризики погіршення прогнозу залишаються надзвичайно високими.
Водночас у Фонді позитивно відзначили кроки НБУ щодо повернення до гнучкішого курсу національної валюти.
«Недавній перехід НБУ до керованої гнучкості обмінного курсу відповідно до його Стратегії пройшов успішно. Це бажаний крок до відновлення довоєнної системи монетарної політики, який допомагає посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків», – зауважили у Фонді.
Світовий банк очікує зростання ВВП в Україні цьогоріч на 3,5%, а не 2%, як прогнозувалось у червні, йдеться в економічному огляді регіону. Банк також переглянув у бік збільшення до 2,4% прогноз щодо темпів економічного зростання в країнах із перехідною економікою та країнах, що розвиваються, у Європі та Центральній Азії.
Згідно з прогнозом, завдяки більш стабільному постачанню електроенергії, збільшенню державних витрат, постійній підтримці донорів, кращому врожаю та переорієнтації частини експорту на західні кордони – економіка України зросте цього року, ймовірно, на 3,5% після падіння на 29,1% у 2022 році через вторгнення росії.
Прискорення зростання у регіоні Європи та Центральної Азії загалом відображає поліпшення прогнозів для України, яка зазнала впливу війни, а також для країн Центральної Азії, Туреччини та Росії.
Очікується, що обсяг регіонального виробництва, за виключенням росії та України, зросте на 3% у 2023 році. Проте, темпи зростання залишаються низькими порівняно з довгостроковими середніми показниками до пандемії. Загалом очікується, що зростання в половині країн регіону Європи та Центральної Азії у 2023-му буде повільнішим або майже не зміниться порівняно з 2022 роком.
Світовий банк очікує, що у 2024-2025 роках зростання становитиме 2,6% на рік на тлі слабкого росту в Європейському Союзі, високого рівня інфляції, більш суворих фінансових умов і наслідків російського вторгнення в Україну.
«Потрясіння від вторгнення Росії в Україну, криза вартості життя та кліматичні ризики – все це створює значні виклики в Європі й Центральній Азії», – сказала Антонелла Бассані, віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії.
[type] => post
[excerpt] => Світовий банк очікує зростання ВВП в Україні цьогоріч на 3,5%, а не 2%, як прогнозувалось у червні, йдеться в економічному огляді регіону. Банк також переглянув у бік збільшення до 2,4% прогноз щодо темпів економічного зростання в країнах із перех...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1696609620
[modified] => 1696600964
)
[title] => Світовий банк покращив прогноз зростання економіки України з 2% до 3,5% у 2023 році
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42437&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 42447
[uk] => 42437
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 41470
[image] => Array
(
[id] => 41470
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[original_lng] => 72312
[original_w] => 625
[original_h] => 417
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0-300x200.jpeg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[width] => 625
[height] => 417
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[width] => 625
[height] => 417
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[width] => 625
[height] => 417
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[width] => 625
[height] => 417
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/88ef2da581fcd33a1f776fcde207cbe0.jpeg
[width] => 625
[height] => 417
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1696591030:5
[_thumbnail_id] => 41470
[_edit_last] => 2
[views_count] => 1248
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 7215
[1] => 1777
)
[tags_name] => Array
(
[0] => зростання
[1] => Світовий банк
)
)
[5] => Array
(
[id] => 37108
[content] =>
За даними Держстату, у 2022 році реальний валовий внутрішній продукт скоротився на 29,1% – найглибше річне падіння економіки за всю історію України. Вже цього року очікується зростання.
Про це повідомляється у коментарі Національного банку України (НБУ).
Як зазначили в НБУ, основною причиною падіння ВВП стала повномасштабна війна, розпочата Росією 24 лютого 2022 року, та пов’язані з нею наслідки. Йдеться, зокрема, про окупацію окремих територій, руйнування інфраструктури та виробничих потужностей, блокаду чорноморських портів і розрив логістичних зв’язків, масштабну міграцію.
„Поєднання цих наслідків призвело до різкого скорочення споживчого попиту, інвестиційної діяльності, експорту та врожаїв”, – йдеться в огляді.
Найбільших втрат економіка зазнала в перші місяці повномасштабної війни. Вже в I кварталі 2022 року падіння економіки сягнуло 14,9%. Це стало наслідком не лише повномасштабного вторгнення з 24 лютого, а й значного зростання ризиків напередодні, що негативно позначилося на ділових та споживчих настроях. У ІІ кварталі 2022 року реальний ВВП скоротився на 36,9% у річному вимірі.
Проте військові успіхи ЗСУ, а також антикризові заходи НБУ та уряду за підтримки міжнародних партнерів дали змогу поступово стабілізувати макроекономічну ситуацію. Забезпечення безперебійного функціонування банківської та платіжної систем, фіксація офіційного курсу за одночасного запровадження обмежень на валютно-обмінні операції та рух капіталу були одними з тих заходів, що стримали розгортання панічних настроїв і суттєво зменшили невизначеність для населення та бізнесу. Це заклало підвалини для пожвавлення економічної діяльності після першого шоку війни, зазначають експерти центробанку.
За даними НБУ, ще навесні з’явилися перші ознаки відновлення економічної активності, яке тривало влітку та на початку осені. Цьому сприяли поступове налагодження логістики, релокація підприємств, переорієнтація низки видів діяльності на воєнні потреби, подальше звільнення окупованих територій та повернення частини внутрішньо переміщених осіб та вимушених мігрантів до місць постійного проживання, а також відкриття „зернового коридору”. В результаті падіння реального ВВП сповільнилося до 30,6% у річному вимірі у ІІІ кварталі.
Водночас наприкінці року відновлення економіки перервалося через наслідки масштабних атак Росії на енергетичну інфраструктуру, які призвели до суттєвого дефіциту електроенергії в Україні. Значна частина підприємств адаптувалася навіть до перебоїв з енергопостачанням, закуповуючи засоби автономного енергоживлення, але працювала на нижчому рівні потужностей. Інша частина бізнесу не мала змоги пристосуватися до таких умов через особливості виробничих процесів та обмеженість фінансових ресурсів. Дефіцит електроенергії призвів до поглиблення падіння ВВП у IV кварталі – до 31,4% у річному вимірі.
Фактичне падіння економічної активності у 2022 році було меншим за прогнози багатьох організацій на початку повномасштабного вторгнення, а також кращим за оцінки Національного банку у січні. „Кращі економічні результати порівняно з початковими прогнозами зумовлювалися стрімким нарощенням бюджетних витрат, насамперед на оборону та безпеку, що підтримало державне споживання та інвестиції, а також швидшою адаптацією населення та бізнесу до воєнних умов, у тому числі до перебоїв з енергопостачанням наприкінці року”, – зазначають у центробанку.
За даними НБУ, на початку 2023 року економіка повернулася до відновлення завдяки значно ліпшій ситуації в енергетиці, подальшому пристосуванню бізнесу та населення до умов війни та міжнародній підтримці.
„Очікується, що економіка і надалі пожвавлюватиметься та в поточному році вдасться уникнути падіння реального ВВП”, – йдеться в огляді.
[type] => post
[excerpt] => За даними Держстату, у 2022 році реальний валовий внутрішній продукт скоротився на 29,1% – найглибше річне падіння економіки за всю історію України. Вже цього року очікується зростання.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1681571985
[modified] => 1681571987
)
[title] => НБУ прогнозує зростання економіки України цього року після падіння у 2022 році майже на 30%
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=37108&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 37105
[uk] => 37108
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 37106
[image] => Array
(
[id] => 37106
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon.png
[original_lng] => 770777
[original_w] => 1200
[original_h] => 630
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon-300x158.png
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon-768x403.png
[width] => 768
[height] => 403
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon-1024x538.png
[width] => 1024
[height] => 538
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/04/ukran-gazdasag-grafikon.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1407
[_thumbnail_id] => 37106
[_edit_lock] => 1681561188:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 7215
[1] => 108
)
[tags_name] => Array
(
[0] => зростання
[1] => НБУ
)
)
[6] => Array
(
[id] => 31480
[content] =>
Міжнародні резерви України у жовтні збільшилися на 5,5%. Як повідомили у НБУ, за попередніми даними, на 1 листопада становили 25,2 млрд доларів.
„Міжнародні резерви України на 1 листопада становили 25,2 млрд дол. (за попередніми даними).
У жовтні вони збільшилися на 5,5% завдяки стійким надходженням від міжнародних партнерів та зменшенню чистого продажу валюти Національним банком”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, за даними НБУ, упродовж місяця Україна отримала 4,2 млрд дол. (в еквіваленті).
З них близько 2 млрд дол. – від Європейського союзу, 1,3 млрд дол. – від Міжнародного валютного фонду, 0,5 млрд дол. – від Світового банку й 0,4 млрд дол. – від розміщення внутрішніх державних облігацій (ОВДП), номінованих у валюті, додали у Нацбанку.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,2 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду й Національного банку.
У вересневому випуску регулярного місячного ринкового звіту ОПЕК, опублікованого у вівторок, організація зберегла свій прогноз щодо зростання попиту на нафту в цьому і наступному році.
ОПЕК усе ще очікує, що світовий попит на нафту цього року зросте на добових 3,1 мільйона барелів, як і минулого місяця. Однак поточний прогноз враховує підвищений попит на нафту для виробництва електроенергії. ОПЕК очікує, що до 2023 року попит на нафту зросте на 2,7 млн барелів на добу.
Таким чином, у 2023 році світове споживання нафти досягне 102,73 мільйона барелів на добу і перевищить допандемічний рівень 2019 року. Спочатку в ОПЕК очікували, що цього року країни досягнуть передепідемічного рівня.
На думку ОПЕК, можливе послаблення обмежень щодо запобігання епідеміям і зменшення геополітичної невизначеності підвищать попит на сировину.
У серпні ОПЕК підвищила видобуток на 618 тисяч барелів на добу – до 29,65 млн барелів на добу, але здебільшого це пояснюється відновленням видобутку в Лівії, тоді як багато країн-членів не змогли виконати свої плани щодо збільшення через відсутність інвестицій. Саудівська Аравія, навпаки, підвищила видобуток більше, ніж планувалося, на 236 тис. барелів порівняно з липнем, до трохи більше ніж 11 млн барелів на добу. Видобуток Саудівської Аравії становить близько 12 мільйонів барелів на день, і деякі аналітики кажуть, що видобуток у 11 мільйонів на день буде важко підтримувати протягом тривалого періоду часу.
Середньомісячна ціна базового кошика ОПЕК впала на 6,65 долара за барель, або на 6,1 відсотка, до 101,90 долара за барель. Орієнтовна північноморська нафта Brent подешевшала на 13 доларів за барель порівняно з попереднім місяцем, тоді як ціна Дубайської впала майже на 7 доларів за барель.
У вівторок світові ринкові ціни на нафту впали, насамперед через дані про інфляцію в США, які не засвідчили зниження, як очікувалося, після чого відбувся вихід із більш ризикованих інвестиційних інструментів на ринках вартості та сировинних ринках. Ціна сирої нафти WTI була на 1,09 відсотка нижчою в міжнародній торгівлі – 86,82 долара за барель станом на 17:00, а ціна Brent упала на 1,41 відсотка до 92,67 долара.
Період епідемії придушив світові потужності нафтопереробних заводів і зменшив запаси палива. Зараз на Сполучені Штати чекає насичений сезон ураганів, який може зробити паливо ще дорожчим. На сьогодні у США використовується понад 90 відсотків нафтопереробних заводів, що є найвищим показником за останні п’ять років.
Зменшені потужності з виробництва палива в усьому світі чинять більший тиск на глобальні запаси, в той час як нафтопереробні підприємства все ще відновлюються від наслідків пандемії. І все це погіршує ситуація з початком сезону ураганів.
Агентство енергетичної інформації США (EIA) повідомило, що 47 відсотків нафтопереробних заводів США знаходяться в регіонах, де цього літа буде сильна активність ураганів.
Експерти попереджають: якщо по цих нафтопереробних заводах ударить негода, екстремальна погода може призвести до катастрофи, – пише сайт Business Insider.
Очікується, що сезон ураганів в Атлантиці цього року буде сильнішим. Аналітики компанії J.P. Morgan кажуть: якщо нафтопереробні заводи в Техасі та Луїзіані не зможуть працювати через урагани, у США може закінчитися паливо.
За словами експертів, якщо ураган пошкодить нафтопереробний завод, його відновлення може зайняти до 4 років. Віцепрезидент S&P Global із нафтопереробки заявив, що шторми можуть спричинити підвищення ціни на паливо до рекордного рівня.
Перед початком літнього сезону споживчий попит на газ та дизельне паливо значно зросте, але виробникам палива не вистачить запасів для задоволення попиту. У звіті EIA зазначено, що наразі введено в експлуатацію понад 90 відсотків нафтопереробних заводів країни, чого не відбувалося за останні п’ять років. Крім того, через санкції Заходу зі світового ринку зникало 800 тис. барелів нафти щодобово, що ще більше загострило світову енергетичну кризу.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
У четвер курс біткоїна піднявся до безпрецедентного піку останніх 2,5 року, і «ралі» продовжилося в п’ятницю зранку. Вартість біткоїнів неухильно зростає, оскільки дедалі більше компаній переходять на цифрові платіжні засоби.
У четвер ціна біткоїна піднялася вище 16 000 доларів, – на безпрецедентний із початку січня 2018 року рівень – 16 157 доларів. Після цього, у п’ятницю вранці криптовалюта зміцнилася ще більше, відтак її вартість росте і надалі. Аналітики кажуть, що основною причиною є те, що все більше і більше великих компаній наближаються до цифрової валюти, що збільшує інтерес до біткоїнів, – пише RT.com.
До речі, біткоїни зросли на 123 відсотки порівняно з минулим роком і вже стали на 50 відсотків сильнішими в поточному кварталі.
Коли Федеральна резервна система (ФРС), яка виступає в ролі центрального банку США, розпочала свій монетарний стимул цього року, багато інвесторів вважали, що криптовалюти забезпечують належний захист від інфляції. Крім того, деякі аналітики заявляють, що ця тенденція може продовжуватися і в майбутньому, тим самим забезпечуючи подальше зміцнення біткоїнів.
Однак особливо захоплюючим є те, що в 2020 році інтерес до біткоїнів в основному підживлювався інституційними інвесторами, а це означає, „великі гравці” очевидно все частіше купують криптовалюту, – каже Кайл Девіс, співзасновник Three Arrows Capital.
Минулого місяця, до речі, Paypal оголосив, що включить більше криптовалют у свою платіжну систему. Планується, що на початку 2021 року користувачі також зможуть розраховуватись криптовалютами у мережі, яка в загальному складатиметься з 26 мільйонів одиниць роздрібної торгівлі.
Крім того, у жовтні компанія з фінансових технологій під назвою Square, яку очолює творець Твіттера Джек Дорсі, оголосила, що придбала біткоїни на суму 50 мільйонів доларів, що є ще одним сигналом того, що навіть найбільші „гравці” довіряють криптовалютам.
Цього року біткоїн більш ніж подвоїв свою вартість, але досі не зміг повернутися до рівня 2017 року, коли він наблизився до позначки 20 000 доларів.
