Після року поступового зниження, у лютому 2025-го нелегальний ринок тютюнових виробів в Україні знову показав зростання — до 14,1%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані проєкту „Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні”, що проводить Kantar Україна на замовлення провідних вітчизняних виробників тютюнових виробів
Річні втрати державного бюджету України оцінюються у 24,2 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет в Україні становить понад 5 млрд шт.
Спостерігається помітне зростання частки тютюнової продукції з маркуванням Duty Free або експортного призначення, яка нелегально продається в Україні. У лютому 2025 року вона становила 6,4%.
„Після тривалого зниження протягом 2024 року ми знову спостерігаємо зростання частки нелегального ринку – у лютому 2025 року вона сягнула 14,1%. Найпомітніше додала продукція з маркуванням Duty Free або призначенням для експорту, яка нелегально продається в Україні. Також бачимо більше випадків контрафакту, у тому числі з підробленими акцизними марками. Ринок знову демонструє адаптивність, а структура нелегального сегмента змінюється досить швидко”, – зазначила Тетяна Свердлик, аналітикиня Kantar Україна.
Третина контрафактної продукції (33%) має ознаки підроблених акцизних марок. З цієї частки 25% (за написом на упаковці) вказані як виготовлені компаніями Marshall Finest Tobacco / United Tobacco / VK Tobacco FZE, ще 8% – „Українським тютюновим виробництвом”.
Понад половина нелегальної продукції, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту, і нелегально продається в Україні (55%), за написом на упаковці, вироблена Винниківською тютюновою фабрикою. Основні торгові марки цієї групи – Compliment (50%) та Lifa (5%). Решта 45% цієї категорії – продукція з невизначеним виробником; серед найпоширеніших брендів – Marshall (25%), Urta (9%) та Brut (6%).
В Україні на сьогодні відновлено близько 86 тисяч приватних і 18 тисяч багатоквартирних будинків, пошкоджених під час повномасштабного вторгнення рф.
Такі дані у телеефірі озвучив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«За даними Реєстру пошкодженого або знищеного майна, ми облікуємо більше 234 тисячі житлових об’єктів. Станом на сьогодні вже відновлено близько 86 тисяч приватних будинків і приблизно 18 тисяч багатоквартирних будинків», – зазначив Кулеба.
За його словами, активно відновлюється соціальна інфраструктура. Міністр нагадав, що на Київщині з 30 тис. пошкоджених ворогом об’єктів вже відновлено 21 тис. будинків, шкіл, лікарень, адміністративних та інфраструктурних споруд, що становить 70% від загальної кількості.
Урядовець додав, що за три місяці 2025 року зафіксовано пошкодження більш як 60 закладів освіти, понад 20 об’єктів портової інфраструктури та більш як 200 об’єктів залізниці.
Віцепрем’єр-міністр наголосив, що всі пошкоджені та зруйновані об’єкти необхідно відновлювати, тож за підтримки партнерів Мінрозвитку продовжує програму швидкого відновлення.
«Виділено 7,4 мільярда доларів на пріоритетне відновлення, загальний дефіцит становить понад 10 мільярдів доларів. Ми розраховуємо на підтримку наших партнерів. На минулому тижні в Києві проходила велика конференція, де обговорювалися питання скорочення дефіциту і збільшення потреб на відновлення нашої країни», – зазначив Кулеба.
Як зазначається в огляді, у лютому споживча інфляція очікувано зросла до 13,4% р/р. За оцінками НБУ, зростання інфляції тривало й у березні. НБУ не наводить цифри зростання цін, але згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція в березні перевищила 14%. Держстат оприлюднить офіційну інформацію 9 квітня.
За даними, НБУ, основні чинники її пришвидшення – здорожчання сирих і оброблених продуктів харчування через гірші минулорічні врожаї, подальше зростання витрат бізнесу, у тому числі на оплату праці й енергоресурси, а також збереження досить жвавого споживчого попиту.
Як зазначають в НБУ, зростання цін на сирі продукти в річному вимірі пришвидшилося. Тривало й подорожчання оброблених продуктів.
Свідченням стійкості фундаментального тиску було пришвидшення зростання цін на непродовольчі товари і послуги. Так, стрімкіше дорожчали послуги з охорони здоров’я, транспортні послуги, зв’язку, відпочинку і культури. Натомість повільніше зростали ціни на послуги з особистого догляду, страхові та фінансові послуги. Водночас ціни на одяг і взуття залишалися нижчими, ніж торік, пояснили в НБУ.
У лютому зростання цін на пальне пришвидшилося передусім унаслідок високих темпів збільшення вартості автогазу. Водночас профіцит пропозиції бензинів, конкуренція між мережами АЗС і оптимізація логістики імпортних постачань стримували подорожчання пального, йдеться в огляді.
У лютому вартість підакцизної продукції зростала швидше. Тиск з боку виробничих витрат зумовлював зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Водночас мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення надалі стримував адміністративну інфляцію, пояснили в НБУ.
Польща розширює свої потужності з доставки природного газу в Україну, щоб допомогти своєму східному сусіду підготуватися до зими, повідомив у четвер Gaz-System, оператор мережі польських газопроводів.
Розробка газоперекачувального комплексу в Германовіце, Польща, вартістю 8 мільйонів злотих, може бути завершена до кінця 2025 або початку 2026 року і є частиною стратегії України щодо забезпечення постачання газу за рахунок імпорту СПГ зі США.
Збільшення потужності транспортування дозволить збільшити надходження природного газу до України через Німеччину, Грецію, Литву та Польщу. Україна має на меті диверсифікувати постачання газу, але поточне польське сполучення здатне транспортувати максимум 7 мільйонів кубометрів природного газу на добу, що становить лише невелику частину потреб України.
Український Нафтогаз нещодавно уклав угоду з польською енергетичною компанією Orlen про закупку 200 мільйонів кубометрів СПГ, у тому числі газу американського походження.
Таким чином розширення є частиною довгострокової стратегії України, спрямованої на усунення залежності від російських енергоносіїв та інтеграцію із західноєвропейськими енергетичними ринками.
Федеральний уряд Німеччини фінансує надання супутникового інтернету в Україні через мережу французької компанії Eutelsat, яка є альтернативою Starlink.
Про це агентству Reuters повідомила генеральна директорка компанії Єва Бернеке.
За словами Бернеке, Eutelsat вже протягом приблизно року забезпечує високошвидкісний інтернет в Україні через німецького дистриб’ютора. При цьому фінансування здійснюється з боку німецького уряду.
На сьогодні в Україні використовується менше тисячі терміналів цієї мережі, однак компанія планує збільшити їхню кількість до 5-10 тисяч вже найближчими тижнями.
Як зазначається, чи продовжуватиме Німеччина фінансування додаткових терміналів – наразі невідомо. Речниця Eutelsat Джоанна Дарлінгтон зазначила, що це питання ще обговорюється.
„Ми ще не знаємо, як ЄС колективно або кожна країна окремо фінансуватиме подальші зусилля”, – додала Дарлінгтон.
Водночас офіційно уряд Німеччини не підтверджував таке фінансування, а МЗС країни не відповіло на запит Reuters.
Торгівельна війна президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа може мати наслідки для західної підтримки України з боку Заходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Як пояснив Гетманцев, мито у 10% не матиме великого негативного ефекту для України враховуючи невелику частину товарного експорту до Штатів. У тому ж числі він поставив під сумнів те, чи варто Києву відповідати Вашингтон дзеркальною реакцією.
Водночас він зауважив, що торгівельна війна істотно вплине на економічних й торгівельних партнерів України.
„Вони (партнери України, – ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас„, – додав він.
Україна отримає $432 млн від Світового банку на відновлення транспортної інфраструктури. Перший транш надійде вже цього місяця.
Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
„Сьогодні разом із Регіональним директором Світового Банку у справах країн Східної Європи підписали Угоду про фінансування проєкту „DRIVE”. Перший транш надійде вже цього місяця. Роботи заплановані до 2028 року”, – зазначив Кулеба.
Він додав, що реалізацію координуватиме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
За його словами, у рамках проєкту вдасться забезпечити безперебійну роботу логістики, модернізувати транспортну інфраструктуру та розвинути ключові транзитні маршрути.
„Це сприятиме відновленню України та її інтеграції до європейської транспортної системи”, – наголосив Кулеба.
На що саме підуть кошти?
$270 млн на ремонт доріг і мостів у 19 регіонах, їхнє утримання та контроль за якістю;
$90 млн на реформу дорожньої галузі;
$39 млн на встановлення аварійних модульних мостів і захист критичних ділянок;
$10 млн на технічну допомогу та управління.
„Це фінансування вкрай необхідне для утримання та ремонту доріг. Під час війни дорожня інфраструктура є критично важливою для стабільності країни. Саме тому ми робимо все можливе, щоб залучити додаткові ресурси. Проєкт є частиною Єдиного портфеля публічних інвестицій і продовження нашої роботи над відбудовою ключової інфраструктури”, – додав Кулеба.
1 квітня в Ужгороді відбулася робоча зустріч, у ході якої в.о. начальника Закарпатської митниці Ілля Ніжніков та Генеральний консул Угорської Республіки Йожеф Бачкаі обговорили актуальні питання подальшої співпраці між відомчими установами та розбудову пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
Про це повідомляє Закарпатська митниця.
Мова, насамперед, про відкриття міжнародного переходу «Велика Паладь – Нодьгодош», яке заплановано на 8 квітня п.р. за участю високопоставлених осіб України та Угорщини. За словами дипломата, функціонування даного пункту пропуску пожвавить транскордонні та культурні зв’язки, загалом ефективно вплине на євроінтеграцію України.
Зі свого боку, Ілля Ніжніков поінформував очільника угорського Генконсульства, що в митній службі впроваджено системний, комплексний підхід щодо протидії контрабанді та корупції.
Йшлося також про запуск у смт Батєво та с. Батрадь індустріального парку – ТОВ БФ «Термінал», де невдовзі у великих обсягах вироблятимуть фанери, дерев’яні плити, панелі та шпон з подальшим експортом продукції до країн Євросоюзу через Угорщину. Тож, на автомобільні пункти пропуску, передбачених для вантажного руху, очікується навантаження великогабаритних транспортних засобів.
Очільник митниці відмітив, що через пункти пропуску на кордоні з Угорщиною переміщується левова частка комерційних вантажів з країн Євросоюзу. Тож, закарпатські митники максимально сприяють чесним підприємцям при здійсненні експортно-імпортних операціях.
Також, Ілля Михайлович зазначив, що завдяки підписаному між Держмитслужбою України та Митною і фінансовою охороною Угорської Республіки Меморандуму про запровадження Системи раннього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-угорському кордоні, усі пункти пропуску на цій ділянці кордону працюють злагоджено та ритмічно.
Насамкінець зустрічі сторони домовилися активно комунікувати, оперативно реагувати на проблемні питання та шукати шляхи їх вирішення.
„Левова частка експорту українських товарів здійснюється морським і залізничним видами транспорту. Зокрема, у 2024 році на море припало 69% експорту, у той час як залізницею з України вивезли 23% вітчизняної продукції”, – зазначили у відомстві і додали, що це вимагає застосування більш досконалих засобів митного контролю, які б забезпечили швидкість проведення митних процедур і результативність виявлення можливих порушень.
Такими засобами є сучасні скануючі системи для огляду залізничних рухомих складів. Вони призначені для проведення неінтрузивного контролю, тобто дозволяють без додаткових втручань перевірити відповідність вмісту вагонів тому, що задекларовано в документах, та ефективно виявляти потенційні ризики, пов’язані з контрабандою, включаючи тютюнові вироби, наркотичні засоби та інші заборонені речовини.
За словами очільника Держмитслужби Сергія Звягінцева, перші залізничні сканери зʼявляться в Україні до кінця 2025 року для моніторингу потягів, що прибувають і відправляються із залізничних станцій „Мостиська-2” та „Ягодин” на кордоні з Польщею.
Крім того, триває узгодження щодо постачання міжнародними партнерами стаціонарних скануючих систем для огляду залізничних вагонів у пунктах пропуску на кордоні зі Словаччиною та Румунією. Процес сканування буде повністю автоматизованим з цілодобовим режимом роботи і можливістю двонаправленого сканування.
Завдяки високій деталізації зображень митники зможуть розпізнавати навіть дрібні приховані елементи в конструкціях вагонів, наприклад, у підлозі чи в стінах.
За даними Держмитної служби, ці сканери відповідають найвищим стандартам щодо глибини проникнення, деталізації та якості зображення, дозволяючи визначати матеріали за їхньою структурою. Також вони оснащені спеціальними компонентами та програмним забезпеченням для автоматизованого вибору вагонів, придатних для сканування, щоб унеможливити сканування пасажирських вагонів і локомотивів.
