Україна „дуже непогано” йде у виробництві власної далекобійної зброї, яка вже сьогодні застосовується проти росії. До кінця 2025 року очікується масове виробництво крилатих ракет „Фламінго”.
Як повідомляє РБК-Україна, про це на брифінгу заявив президент України Володимир Зеленський.
„Ми застосовуємо нові ракети, такі як „Фламінго”. Я вам не скажу кількість. Очікуємо масового виробництва до кінця року. Є наші „Нептуни”. Ми застосували „Нептун” різні. Який вже є у нас у масовому виробництві. Є звичайний, є довгий. І він також себе добре показує”, – сказав український лідер.
Зеленський зауважив, що всі в Україні і рф бачать за підсумками останніх двох місяців масовані відповіді на російські атаки по енергетичному сектору країни-агресорки, який заробляє гроші на цю війну.
Українські біженці отримають стимули для повернення додому після скасування загальноєвропейського розпорядження про захист осіб, які втікають від російської агресії, згідно з планом, який обговорять комітетом уряду Ірландії високого рівня.
Також уряд країни працює над пропозиціями щодо введення віз для українців, які працюють на низькооплачуваних роботах у критично важливих секторах ірландської економіки. Водночас ті, хто має добре оплачувану роботу, зможуть отримати статус резидента.
Водночас джерело видання в уряді повідомило, що коаліція готується до „великої дискусії про те, що робити, коли закінчиться дія директиви про тимчасовий захист”, а міністри мають обговорити нові заходи на засіданні уряду, яке відбудеться 3 листопада.
„У документі, підготовленому для міністрів, з яким ознайомилася газета The Sunday Times, міститься попередження, що відсутність адекватних планів до закінчення терміну дії директиви, який було продовжено до 2027 року, але який може закінчитися раніше, якщо конфлікт буде вирішено, може призвести до перевантаження системи міжнародного захисту. В Ірландії станом на сьогодні було видано 120 000 тимчасових захисних ордерів”, – підкреслили у публікації.
Зазначається, що міністрам повідомлять, що коли дія директиви ЄС про тимчасовий захист закінчиться, українцям „в основному буде полегшено повернення до України на постійній основі”, а підтримка тих, хто залишиться, буде „справедливою, законною та відповідною”. Таким чином це може містити стимули, аби біженці захотіли повернутися додому, до України.
У цьому документі також йдеться про те, що для уникнення порушення роботи ринку праці та житлової системи було б „вигідно”, аби ті, кому дозволено залишитися, „були самодостатніми та економічно незалежними”. Проте міністрів закликатимуть також враховувати економічний внесок тих, хто заповнює критичні прогалини у робочій силі, але яким може бути важче отримати дозвіл на перебування.
„Хоча деякі українці з високою заробітною платою, які працюють на повну ставку, можуть перейти до легального статусу проживання, більшість з них мають низькооплачувану роботу і не мають права на отримання дозволу на працевлаштування. Завтра міністри розглянуть питання про те, чи слід вводити нову візу або дозвіл на проживання для цих низькооплачуваних працівників. Тільки в секторах будівництва, охорони здоров’я та соціальної роботи налічується майже 4000 таких працівників”, – нагадали у The Sunday Times.
У виданні наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну понад 4,8 млн людей скористалися тимчасовим захистом у Європі.
Ірландія має один з найвищих показників реєстрації тимчасового захисту на душу населення у Західній Європі. Тому міністрів попередять, що „відсутність планування та впровадження узгоджених міжвідомчих домовленостей щодо переходу від тимчасового захисту може спричинити некерований вплив на послуги, зокрема у сфері розміщення”.
„Нездатність донести варіанти та забезпечити відповідні перехідні періоди або етапи може призвести до перевантаження системи міжнародного захисту, що залишить державу нездатною виконувати міжнародні зобов’язання та потенційно спричинить подальші юридичні проблеми. Це може створити додаткове навантаження на державу, де ті, хто зараз працює або проживає в житлі, що не підтримується державою, в кінцевому підсумку стануть залежними від системи прямого забезпечення”, – додали у брифінгу.
Крім того, розробляються й інші плани щодо подальшого скорочення та остаточного припинення програми виплат за житло, яка передбачає безподаткову допомогу власникам осель, які надають притулок людям, що втікають від війни в Україні.
„Раніше цього року виплати були скорочені з 800 до 600 євро на місяць. Очікується, що повне припинення програми розпочнеться наприкінці наступного року. Понад 42 000 українців проживають у 23 000 об’єктах нерухомості, які користуються виплатами за проживання”, – нагадали у The Sunday Times.
Крім того, близько 20 500 українців проживають у комерційному житлі, яке надала держава до березня 2024 року, тому на них не поширюються нові правила, що обмежують їхнє перебування до 90 днів.
Водночас The Sunday Times повідомило, що ця група також буде підпадати під дію нових правил. Такі біженці, швидше за все, отримають повідомлення про остаточне припинення надання їм житла у наступному році за 6-9 місяців до цього.
„Зрозуміло, що подальші зміни в імміграційній системі призведуть до того, що особи, які шукають притулку і отримують пряму допомогу, будуть змушені платити від 15 до 238 євро за послуги та проживання, якщо вони працюють за новою програмою перевірки доходів”, – підсумували у виданні.
Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрямки і компоненти пакету зимової підтримки для українців, який раніше анонсував президент Володимиром Зеленським.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.
«Пакет включатиме як вже запущені програми, зокрема фіксовані ціни на енергоносії для населення, житлові субсидії, підтримку ОСББ для енергоефективності та допомогу на генератори, мораторій на відключення в прифронтових районах і виплати ВПО на дрова, так і нові заходи підтримки», – написала голова Кабміну.
Згідно зі словами Свириденко, наразі Кабмін працює над запуском програм, серед яких:
Можливість одноразової виплати для всіх громадян України на зиму – знайома українцям з минулої зими;
Нова грошова допомога для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема для ВПО, людей, які втратили роботу через війну, та малозабезпечених сімей;
Нова програма безкоштовних поїздок по Україні для всіх громадян від Укрзалізниці – 3000 кілометрів;
Комплексна перевірка здоровʼя для людей віком 40+ цієї зими.
«Детально про всі компоненти пакету зимової підтримки повідомлятимемо найближчим часом», – резюмувала вона.
У пʼятницю, 31 жовтня уряд ухвалив рішення тимчасово заборонити експорт необробленої деревини.
Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
„Уряд ухвалив важливе рішення — тимчасово заборонив експорт необробленої деревини. Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію”, – заявила очільниця Кабміну.
Вона зазначила, що обсяг лісозаготівлі в Україні суттєво скоротився за час повномасштабного вторгнення.
„Підприємства, які могли б працювати, простоюють чи працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Військо потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку”, – сказала Свириденко.
Також глава уряду додала, що війна принесла значну шкоду довкіллю: частина лісів тимчасово окуповані чи пошкоджені бойовими діями. Тому експорт деревини, за її словами, створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище.
„Рішення передбачає ліцензування експорту — нульову квоту до кінця року. Продовжуємо напрацьовувати подальші кроки для системного вирішення дефіциту деревини”, – заявила премʼєр-міністерка.
Китай посилює обмеження на експорт компонентів, необхідних Україні для виробництва безпілотників. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів військовий експерт, засновник БО «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
За його словами, Пекін уже давно виступає за заборону постачання дронів Україні — навіть комерційних, таких як Mavic. Раніше безпілотники завозили до Польщі, де українські фахівці перепрошивали їх, щоб адаптувати до умов радіоелектронної боротьби.
«Зараз ідеться передусім про запчастини до FPV-дронів. Ми намагаємося збільшити частку вітчизняного виробництва, але більшість двигунів і батарей — китайського походження», — зазначив Нарожний.
Він наголосив, що в Україні налагоджене виробництво окремих компонентів, проте його обсяги дуже обмежені. Якщо ж постачання з Китаю припиниться повністю, це може створити серйозну загрозу для забезпечення фронту FPV-дронами.
«Не впевнений, що ЄС чи США мають виробництво таких деталей у кількостях, які нам потрібні», — додав експерт.
Нарожний також зауважив, що китайські комплектуючі значно дешевші, ніж американські чи європейські аналоги. Навіть за умови пошуку нових постачальників, вартість виробництва дронів в Україні суттєво зросте.
«Пентагон, наприклад, уклав контракт із компанією Raytheon на 5 мільярдів доларів для постачання систем Coyote. Україна ж отримала 5 мільярдів євро на дрони від партнерів, але західні аналоги набагато дорожчі», — пояснив він.
Ба більше, Нарожний вважає, що Китай навряд чи буде урізати поставки дронів і комплектуючих до них у росію.
В Національному банку України заявили, що Міжнародний валютний фонд не тисне на український регулятор і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив член Ради НБУ Василь Фурман.
Україна та МВФ проводять фахові консультації, обмінюючись аналітичними оцінками та сценаріями розвитку ситуації на валютному ринку. „МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас корисні”, – зазначив Фурман.
Він наголосив, що у програмі з МВФ йдеться не про девальвацію гривні по відношенню до долара, а про гнучкість курсу.
„Коли курс може реагувати в обидва боки – і на зміцнення, і на тимчасове послаблення – це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків”, – пояснив член Ради НБУ та додав, що між сторонами триває професійний діалог.
Василь Фурман додав, що завдяки гнучкості курсової політики вдається уникати накопичення валютних дисбалансів і не допускати різких кризових коливань курсу.
„Висновок – жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає. Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів”, – підкреслив член Ради НБУ.
За словами Улютіна, відповідне рішення буде винесене на найближче засідання Кабінету Міністрів.
«Ми працюємо над цим актом. Ми повинні на найближчий Кабмін винести на розгляд 6,5 тисячі гривень для сімей з числа малозабезпечених, у тому числі, на прифронтовій території», – сказав він.
Улютін також наголосив, що кошти на ці виплати держава вже має. Виплати розпочнуться відразу після ухвалення рішення.
Цифрова екосистема „Обрій”, спростить доступ до допомоги для людей, що втратили роботу, а також сприятиме їхній перекваліфікації та працевлаштуванню.
Про це інформує прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
За її словами, через платформу у Дії можна буде „зареєструвати статус безробітного, оформити допомогу, офіційно звільнитися на тимчасово окупованих територіях та отримати грант до 15 тис. грн на перекваліфікацію”.
Система „автоматично визначатиме, хто втратив роботу, і підбиратиме вакансії за навичками, досвідом і локацією (AI-matching)”, — додала Свириденко. Аналітика в реальному часі допоможе державі та бізнесу „прогнозувати потреби у навичках на ринку праці”.
До „Обрію” підключаються всі ключові державні інституції, а адміністратором платформи стане Державна служба зайнятості.
„Це новий ефективний інструмент підтримки громадян та розвитку кадрового потенціалу України”, — підкреслила прем’єрка.
В Україні офіційно розпочався опалювальний сезон – у 13 регіонах почали подавати тепло в житлові будинки.
Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 28 жовтня.
„Уже понад 55% об’єктів соціальної сфери – дитячі садки, лікарні, школи – підключені до тепла. У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей – поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, – написала вона.
За даними Свириденко, більше 17,5 тисяч котелень та 17 тисяч кілометрів тепломереж готові до роботи. Замінено понад 340 км теплових мереж, проведено ремонтні роботи, сформовано запаси вугілля, палет, рідкого палива та дров.
Вона зазначила, що попри те, що росіяни системно та послідовно атакують енергетичну та теплову інфраструктуру України, технічна готовність комунальних підприємств і злагоджена робота всіх профільних відомств дозволяє розпочати опалювальний сезон.
НБУ постійно веде дискусії з МВФ. Питання валютно-курсової політики залишається в компетенції центробанку України.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
За словами голови НБУ, головними напрямами взаємодії України з Міжнародним валютним фондом залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.
„Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, які обхоплюють широке коло питань. Національний банк реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних, навігаційних документів, які ми розробили, погодили в рамках діючої програми”, – зазначив Пишний в відповідь на питання про публікацію Bloomberg.
Він наголосив, що НБУ постійно аналізує ефективність своїх рішень у межах співпраці з МВФ.
„Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається з Національним банком, як, власне, і відповідальністю. Ми вдячні колегам за експертизу, якою вони наповнюють наші дискусії”, – додав він.
Пишний підкреслив, що обговорення з МВФ тривають і ще не перебувають на завершальному етапі.
„У найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть зосереджені у обговоренні нової програми”, – сказав голова НБУ.
Він зазначив, що політика регулятора залишається послідовною і спрямована на стабільність.
„Політика Національного банку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – підсумував Пишний.
