Попит на оренду житла в Україні залишається стійким і підживлює ціни навіть у період невизначеності. Як повідомляє РБК-Україна, після літньо-осіннього піку ринок не демонструє очікуваного «просідання»: квартири з базовими зручностями та прийнятною логістикою зникають зі стрічок за лічені дні, а домовласники рідко йдуть на суттєві знижки. Видання звертає увагу, що орендарі з досвідом блекаутів частіше шукають житло з генераторами, акумуляторними станціями або хоча б автономним опаленням — такі об’єкти формують окрему нішу з відчутною націнкою.
Де найдорожче і чому
За спостереженнями ринку, які наводить РБК-Україна, стабільно найвищі ставки тримають Київ і Львів, а також західні обласні центри з великим припливом переселенців та студентів. У столиці дорожчають передусім дво- і трикімнатні квартири біля метро та з ремонтом «під ключ»: попит іде від родин, що повертаються у великі міста, і від компаній, які відновлюють офісну присутність. Львів і далі тримає «запас міцності» через поєднання університетського, ІТ- та релокаційного попиту; у сезоні заселення студентів конкуренція за «адекватні» однокімнатні лише посилюється.
Ужгород: малий ринок — високі ставки
Окремо виділяється Ужгород. За даними ЛУН, які цитує РБК-Україна, місто входить у трійку найдорожчих орендних локацій країни, і саме тут однокімнатні квартири коштують дорожче, ніж у Києві. РБК-Україна наводить оцінку: 1-кімнатні в Ужгороді перевищують 18,5 тис. грн на місяць, тоді як у Львові орієнтир близько 17 тис., а в Києві — близько 16,5 тис. грн. Джерела пояснюють це поєднанням кількох чинників: стійкого попиту з боку переселенців, обмеженої пропозиції у місті та невеликого первинного ринку. Дефіцит якісних пропозицій тримає ставки високо, а на «пакет» безпеки (укриття, автономія, підземні паркінги, які часто розглядають як додаткові укриття) формується окрема премія.
Регіони з помірною ціною
У містах центральної частини країни та на сході, де безпекові ризики вищі або економічна активність нижча, ціни на оренду виглядають стриманіше. Разом із тим, як наголошує РБК-Україна, навіть там «дешева» оренда здебільшого стосується невеликих квартир без ремонту чи сучасної техніки, а якісні варіанти тримаються ближче до середніх по країні. Розрив між «економ» і «комфорт» сегментами зростає: підвищений попит на базову безпеку (укриття, автономія, стабільний зв’язок) дорожчий у впровадженні, і це закладається у ставку.
Окремий випадок: Одеса повертається повільно
Після активної фази обстрілів морської інфраструктури Одеса втратила частину довоєнного попиту. За оцінкою, яку публікує РБК-Україна, ринок поступово стабілізується, але ще не вийшов на колишні обсяги орендних угод: однокімнатні здаються довше, ніж у Києві чи Львові, а власники погоджуються на гнучкіші умови заселення. При цьому об’єкти з автономним живленням і новим фондом з підземними паркінгами (що правлять за укриття) дорожчають швидше середнього.
Що саме тисне на ставку
По-перше, безпековий: попит концентрується в районах, де легший доступ до укриттів і лікарень, є альтернативні джерела енергії й мобільного зв’язку. По-друге, демографічний: у великих агломераціях повертаються працівники офісів, триває внутрішня міграція фахівців сервісної сфери, а студентська хвиля щороку створює сезонний дефіцит «однушок». По-третє, фактор витрат власників: подорожчання ремонту, техніки та комунальних платежів (з урахуванням підвищеної «енергетичної» комплектації квартир) робить зниження ставки економічно невигідним.
Як змінюються вподобання орендарів
Після торішніх відключень електроенергії орендарі, за даними РБК-Україна, частіше звертають увагу на наявність зарядних станцій, інверторів, балконних «сонячних» рішень і якісний інтернет. Зростає запит на індивідуальне опалення та теплі підлоги — «зимова» комплектація дозволяє гнучкіше керувати рахунками. Будинки з підземними паркінгами розглядаються не лише з позиції авто, а й як додаткові укриття — це теж відбивається у вартості.
Сезонність і швидкість угод
Студентський вересень і перший робочий квартал традиційно найгарячіші: як уточнює РБК-Україна, у цей період типова «однушку» у великих містах забирають за кілька днів, інколи — у день виходу оголошення. Восени-взимку «довша» експозиція властива нішевим об’єктам — великим і дорогим квартирам у нових комплексах, де орендарі довше погоджують бюджети. Проте і тут з’являються корпоративні запити — компанії централізовано винаймають житло для релокованих співробітників.
Оренда проти купівлі
За спостереженнями, які цитує РБК-Україна, частина сімей, що донедавна планували купівлю, тимчасово залишаються в оренді через невизначеність із іпотекою або доходами. У результаті «довгі» договори на 12 місяців стають нормою, а власники готові робити косметичні інвестиції (генератори, роутери на безперебійному живленні), якщо це гарантує стабільність заселення.
Що далі до кінця сезону
РБК-Україна відзначає: різкого зниження ставок не очікується. Якщо енергосистема проходитиме зиму без масових відключень, ринок може вийти у бічний діапазон — із локальними корекціями в окремих кварталах і сегментах. Якщо ж повторяться тривалі блекаути, «автономні» квартири знову підуть у премію, збільшуючи розрив у межах навіть одного будинку. У будь-якому разі ключову роль гратиме якість об’єкта та локація: саме за ці дві змінні, як наголошує РБК-Україна, сьогодні йде найбільш запекла боротьба орендарів.
Норвегія виділяє додаткове фінансування в розмірі 150 млн доларів, щоб допомогти Україні забезпечити доступ до електроенергії та тепла.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву уряду Норвегії.
Кошти надаються у співпраці з Європейським Союзом і будуть спрямовані на задоволення енергетичних потреб країни, що вступає в четверту зиму повномасштабної війни.
„Україна стикається зі ще однією складною зимою, а енергопостачання в країні залишається нестабільним. Разом з ЄС Норвегія посилює зусилля, щоб українські сім’ї, підприємства та установи мали доступ до енергії. Це важливо і для людей, і для функціонування всієї країни”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Фінансування через європейські механізми
Фінансування від Норвегії буде спрямовано через Європейську інвестиційну платформу для України (Ukraine Investment Framework, UIF). Цей механізм покликаний мобілізувати державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України після руйнувань, спричинених агресією Росії.
UIF є частиною програми Ukraine Facility – основного інструменту ЄС з надання цивільної підтримки Україні. Уперше Норвегія спрямовує допомогу напряму через цей механізм.
„Україні необхідне стабільне і достатнє джерело енергії, щоб підтримувати роботу критично важливих служб, поки вона продовжує захищати себе. Співпрацюючи з ЄС, ми гарантуємо, що кошти будуть ефективно використані для забезпечення енергопостачання”, – наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Україна входить у один із найскладніших опалювальних сезонів у своїй новітній історії. Через удари по енергетичній інфраструктурі країні вже потрібен імпорт енергоресурсів.
Скільки газу та електрики може імпортувати Україна із сусідніх країн та чи є на це гроші – у матеріалі РБК-Україна.
Чи буде дефіцит газу
До початку осінньо-зимового періоду в підземних сховищах України планувалося накопичити 13,2 мільярда кубометрів газу, з яких 4,6 мільярда повинен був становити імпорт. Станом на початок жовтня в сховищах вже було достатньо запасів для старту опалювального сезону. План уряду був виконаний на 95–97%, повідомив голова правління „Нафтогазу” Сергій Корецький.
Однак незабаром після цього Росія почала масовані обстріли газової інфраструктури, в результаті яких було виведено з ладу до 60% потужностей внутрішнього видобутку, пише Bloomberg з повідомленням на джерела в українському уряді.
„Ми можемо втратити суттєву частину внутрішнього видобутку. Навряд чи ми зможемо повністю відновити ці об’єкти взимку, – зазначив аналітик консалтингової компанії ExPro Consulting Михайло Свищо.
Основним гравцем газового ринку залишається державна компанія „Нафтогаз”. Її дочірні структури добувають, транспортують та імпортують паливо. Вона також є головним постачальником газу для побутових споживачів. Понад 98% домогосподарств в Україні отримує газ від „Нафтогазу”. Їм компанія продає газ за пільговими цінами, які нижчі за ринкові, через що не отримує прибутку для покриття дорогого імпорту. Для купівлі імпортного газу „Нафтогаз” використовує в тому числі кредитні кошти.
„Компанія вже залучала кредити від іноземних партнерів, але зараз потрібно буде додаткове фінансування”, – пояснив аналітик та додав, що обсяг додаткового фінансування буде залежати від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджені об’єкти й чи триватимуть нові обстріли.
Україні потрібно буде імпортувати понад 6 мільярдів кубометрів газу до кінця цього року та, ймовірно, продовжити імпорт у першому кварталі 2026 року, прогнозує експерт. Обсяги будуть залежать від температури взимку, рівня споживання та пошкоджень газовидобутку „Якщо зима буде холодною, споживання зросте – це може додати або відняти мільярд кубометрів. Ми готуємося до найгірших сценаріїв, – підкреслив Свищо.
У жовтні компанія залучила понад 370 млн доларів від українських та європейських банків. „До кінця року очікується новий пакет фінансової допомоги від партнерів для забезпечення імпорту„, – повідомив аналітик.
Технічні обмеження для нарощування імпорту відсутні. Україна наразі використовує лише частину доступних потужностей – близько 23 мільйонів кубометрів на добу при можливості імпортувати до 70 мільйонів кубометрів. Купувати газ також є де, „Нафтогаз” імпортує його з різних напрямків: Словаччина, Угорщина та Польща.
„Потужності технічно є. Питання – у ціні, вона може збільшитись.Словаччина планує підвищити тарифи на транзит газу до України на 70% через втрату російського транзиту. Це може значно здорожити імпорт”, – додав Свищо.
Попри важку ситуацію, масштабних обмежень з постачання газу через його дефіцит не прогнозується, вважає аналітик. Втім, ризик локальних обмежень через удари по інфраструктурі існує. „У нас є всі технічні можливості, щоб уникнути масштабного припинення постачання газу, ще залишилася частина видобутку і запаси у сховищах”, – підсумував експерт.
Що буде з електроенергією
Структура ринку електроенергії відрізняється від газового ринку. Імпортом займаються приватні компанії, які купують електроенергію на європейських ринках і продають її в Україні. Обсяги імпорту залежать від різниці цін між Україною та країнами ЄС, яка напряму впливає на прибуток таких компаній.
„Якщо в Україні ціна буде вища, ніж, наприклад, у Словаччині чи Угорщині, тоді імпорт стає вигідним і зростає. Це – комерція, і трейдери орієнтуються виключно на ринкові умови”, – зазначила аналітик ринку електроенергії ExPro Consulting Дар’я Орлова в коментарі РБК-Україна.
Також Україна може використовувати аварійну допомогу від партнерів – це тимчасове постачання електроенергії для балансування системи, яку закуповує НЕК „Укренерго” у критичних ситуаціях. Проте ціна на неї вище за ринкову і можливість для такого імпорту є не завжди, наголосила експерт.
„Останніми днями Україна вже закуповувала аварійну допомогу за кордоном. Але постійно покладатися на неї не можна. Європейські партнери очікують, що дефіцит ми покриватимемо комерційним імпортом, а не аварійною допомогою”, – додала Орлова.
Технічно Україна може імпортувати до 2 гігават потужності, проте навіть попри запровадження графіків відключень і повідомлення про дефіцит потужностей ця можливість наразі не використовується повною мірою. „Імпорт справді зріс. Особливо у години вечірнього піку, коли споживання найбільше, але він усе ще не досягає технічних обмежень. Тобто імпортувати можна було б ще більше”, – підкреслила експерт.
Наразі основними постачальниками електроенергії в Україну залишаються Угорщина, Румунія та Словаччина. Експорт електроенергії з України, після масованих російських обстрілів і пошкодження енергетичної інфраструктури, практично зупинено.
„У вересні Україна експортувала рекордні обсяги електроенергії, але в жовтні цей показник впав до мінімуму. Натомість імпорт зріс – за перші 17 днів жовтня імпортовано більше електроенергії, ніж за весь вересень„, – повідомила Орлова.
Російські обстріли впливають на обсяги імпорту й іншим чином. Проблеми з передачею електроенергії через пошкодження інфраструктури можуть ускладнити її постачання. „Якщо будуть пошкоджені об’єкти системи передачі або магістральні мережі, електроенергію просто не можна буде передати”, – підкреслила експерт.
Загалом імпорт може частково компенсувати втрати потужностей після обстрілів, але його обсяг все ж технічно та економічно обмежений. „Все залежить від масштабу пошкоджень енергосистеми й можливості передачі електроенергії з Європи”, – резюмувала Орлова.
Україна має позитивні домовленості зі Словаччиною і США стосовно постачання енергоресурсів у випадку дефіциту газу, до якого можуть привести російські удари. Є розуміння, де брати газ на суму приблизно в $2 млрд, якщо буде потрібно.
Частину траншів уже знайшли. Зокрема, Норвегія обіцяла гранти по 100 млн доларів, повідомив президент Володимир Зеленський журналістам 19 жовтня, пише LB.ua.
“Ще кілька країн дають відповідні гранти. Є домовленість з нашими банками. Тобто є розуміння, де брати гроші. І є розуміння, де брати газ”, – сказав він.
Також є домовленість про постачання через польський термінал ЗПГ зі США. Додатковий газ можна буде брати і в Греції.
“Є розуміння також із іншими країнами, є домовленості. З Азербайджаном також є. Всі працюють над цим. З того, що я бачив, – газове питання буде вирішено”, – сказав він.
Володимир Зеленський вважає, що США повністю витіснять російський газ із Європи. І Україні в цьому питанні є що запропонувати, і не лише в газовій енергетиці, а й атомній.
“Американські енергетичні компанії хочуть вийти на український ринок. Один із прикладів – це двосторонній газовий проєкт з американцями – як варіант ставити LNG-термінал в Одесі, але тут треба домовлятися з Туреччиною, щоб Босфор працював для цього. Цей весь газовий проєкт ми представили і в Білому домі, і американським компаніям. Це великий газовий проєкт. Ми можемо говорити про американський газ. Вони бачать, що у нас найбільше газосховищ, що у нас є мережа. Їм це цікаво”, – сказав він.
Є й другий проєкт – атомної енергетики. В України є 15 енергоблоків, 6 з яких окуповані. Додатково в співпраці з США країна може звести ще 9 блоків.
“І третій проєкт – це нафта. Також великий інтерес у Сполучених Штатів Америки. У нас є труба Одеса-Броди. І США хочуть, щоб російський газ – нуль, і російська нафта – нуль. Ось такий підхід”, – сказав він.
[type] => post
[excerpt] => Україна має позитивні домовленості зі Словаччиною і США стосовно постачання енергоресурсів у випадку дефіциту газу, до якого можуть привести російські удари. Є розуміння, де брати газ на суму приблизно в $2 млрд, якщо буде потрібно.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1761068100
[modified] => 1761064472
)
[title] => Зеленський: у випадку газового дефіциту допоможуть США і Словаччина
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64671&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 64657
[uk] => 64671
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 64658
[image] => Array
(
[id] => 64658
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41.jpg
[original_lng] => 55907
[original_w] => 1024
[original_h] => 576
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/zelenszkij-41.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1400
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 64658
[_edit_lock] => 1761053672:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 466781215002
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 9
[3] => 43
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Спецтема
[3] => Статті
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 863
[1] => 387
[2] => 248
[3] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Володимир Зеленський
[1] => Словаччина
[2] => США
[3] => Україна
)
)
[4] => Array
(
[id] => 64536
[content] =>
Оділь Рено-Бассо не вважає, що занепад мультилатералізму становить загрозу для Європейського банку реконструкції та розвитку, на її думку, банк відіграватиме важливу роль у відбудові повоєнної України та Гази.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) відіграє «ще важливішу» роль у глобальному контексті геополітичної та економічної нестабільності, заявила в інтерв’ю Euronews президентка міжнародно-фінансового інституту Оділь Рено-Бассо.
Заснований після холодної війни, банк був створений переважно для інвестування в пострадянські економіки, але сьогодні він інвестує у Східну Європу, Азію та Північну Африку і належить Європейському Союзу, Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) та 77 урядам, включаючи Сполучені Штати та Китай.
Останніми роками установа оновила свою діяльність і стала найбільшим інституційним інвестором в Україні. З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року вона інвестувала в країну 8,3 мільярда євро.
На запитання, чи підриває зростання протекціонізму та різке скорочення іноземної допомоги західними урядами місію банку, Рено-Бассо відповіла: «Я думаю, що роль багатосторонніх установ, таких як ЄБРР, ще важливіша, оскільки ми та наші акціонери, включаючи Сполучені Штати, зосереджені на тому, як розвивати ринкову економіку, як створювати робочі місця та як позитивно впливати на зростання».
«ЄБРР допомагає економікам стати більш стійкими в умовах зростання торговельної та геополітичної напруженості. Він сприяє диверсифікації та більш надійним ланцюгам поставок, що є важливим для досягнення сталого довгострокового зростання».
«Тож я не думаю, що ми перебуваємо під загрозою; навпаки, наша роль зараз ще важливіша».
Сполучені Штати залишаються найбільшим акціонером банку (9,2 відсотка). За ними йде Велика Британія (8,9 відсотка). Європейський Союз та ЄІБ разом мають частку близько 6,2 відсотка.
Адміністрація Трампа загалом заморозила іноземну допомогу, підтримка мультилатеральних банків розвитку залишається невизначеною. Банк дав Сполученим Штатам час до кінця року, щоб приєднатися до збільшення капіталу, схваленого радою директорів у 2023 році.
Банк готовий інвестувати у відбудову України та Гази
Рено-Бассо додала, що банк може відіграти ключову роль у майбутньому відновленні постраждалих від війни країн, таких як Україна та Газа, шляхом спрямування іноземних інвестицій у приватний сектор та сприяння відродженню післявоєнної економіки.
Поточні інвестиції банку в Україні зосереджені на енергетичному, банківському та агропродовольчому секторах. Він співпрацює з державною нафтогазовою компанією України «Нафтогаз», щоб забезпечити країні, яка постраждала від війни, достатні запаси газу, щоби пережити зиму на тлі збільшення кількості російських атак на енергетичну інфраструктуру України.
Хоча банк не може надавати пряму підтримку уряду чи фінансувати військові видатки, його капітал є життєво важливим для підтримки приватного сектору країни та економічного зростання. Нещодавно банк переглянув прогноз зростання ВВП України на 2025 рік з 3,3 до 2,5 відсотків через «значну невизначеність, пов’язану з війною».
У разі припинення вогню та мирної угоди, установа планує інвестувати 3 мільярди євро на рік у післявоєнну відбудову України, повідомила Рено-Бассо. Однак вона додала, що це значною мірою залежить від мирної угоди, яка має «надати чіткі гарантії того, що війна більше не спалахне».
«Україна перебуває у стані війни з 2014 року, і це дуже несприятливо для інвестицій та розвитку».
«Ми плануємо інвестувати щонайменше 3 мільярди євро на рік [після війни]. За підтримки ЄС та у співпраці з Європейським інвестиційним банком ми вже зробили підготовку, щоб усе було готове, і, якщо умови покращаться, здійснити інвестиції дуже швидко».
Рено-Бассо назвала угоду про припинення вогню в Газі «позитивним» та «обнадійливим» кроком, додавши, що банк може повторити свої поточні інвестиції в приватний сектор Західного берега, як тільки умови в Газі стануть сприятливими.
За оцінками Світового банку, вартість відновлення Гази після війни становитиме близько 46 мільярдів євро.
«Ми прискорили наші інвестиції на Західному березі. За останні два роки ми інвестували 200 мільйонів євро, що вдвічі більше, ніж сума, інвестована за попередні п’ять років», – сказала фахівець. Інвестиції доступні для банків, малих та середніх підприємств та обробної промисловості.
«Звичайно, у Газі буде величезна потреба у відбудові. Ми зосереджені на приватному секторі, тому я думаю, що наша роль полягатиме в підтримці фінансування приватного сектору в Газі, коли дозволять обставини. Спочатку основна увага буде приділена гуманітарній допомозі та відновленню базової інфраструктури, але ми готові зробити більше, коли настане час».
У 2026 році Україна зможе виробляти 20 млн дронів. Однак для цього потрібне фінансування від партнерів.
Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр оборони України Денис Шмигаль заявив під час пресконференції за підсумками „Рамштайну”.
„У 2026 році Україна зможе виробляти 20 млн дронів, якщо партнери профінансують. Є ефективні, швидкі та перевірені в боях рішення”, – сказав Шмигаль.
Міністр подякував Британії за співпрацю з дронами-перехоплювачами.
Він також повідомив, що сьогодні підписали важливі меморандуми, зокрема, з Німеччиною про оборонну співпрацю та про навчання українських бригад у Польщі.
Пенсіонери та отримувачі страхових виплат, які проживають за межами України або на тимчасово окупованих територіях, зобов’язані щороку до 31 грудня проходити фізичну ідентифікацію особи.
Як повідомили у Пенсійному фонді України, процедуру можна здійснити онлайн — через відеозв’язок.
Для цього необхідно:
Зайти на офіційний сайт Пенсійного фонду України.
У розділі «Заява на ідентифікацію за допомогою відеоконференцзв’язку» заповнити форму заяви.
Цим сервісом можуть скористатися також отримувачі пенсій і страхових виплат, які проживають на тимчасово окупованих територіях України.
У ПФУ наголошують, що своєчасне проходження ідентифікації необхідне для безперервного отримання пенсійних виплат.
На тлі російських атак по енергооб’єктах Україна почала обговорювати з партнерами імпорт газу. Однак для цього необхідно достатньо коштів.
Як передає РБК-Україна, про це президент України Володимир Зеленський заявив під час пресконференції з главою дипломатії ЄС Каєю Каллас.
„Вони (росіяни – ред.) атакують наші газові сховища, водопостачання і загалом нашу газову інфраструктуру, тому ми почали говорити про імпорт газу. У нас є наші оцінки, що нам може знадобитися, але переважно мова йде про кошти. Станом на зараз, газ – це не проблема”, – сказав Зеленський.
Водночас, за його словами, проблема – це мати достатньо коштів для того, щоб закупити цей газ.
„Ми розуміємо, де можна його закупити, ми знаємо, яка ціна. У нас є партнери, які готові постачати й зараз не питають про кошти”, – зазначив президент.
Мова про європейських, зокрема норвезьких, партнерів.
„І також це можуть бути представники Середнього Сходу. Ми також на ці відносини спиралися минулої зими. Ми розуміємо, де закупити газ, але знову ж таки питання, де отримати достатньо коштів. Але нам все вдасться”, – додав Зеленський.
Ситуація в енергосистемі України ускладнена через постійні ворожі обстріли, проте залишається контрольованою і аварійні відключення поки не застосовуються в жодному регіоні.
Про це повідомила міністр енергетики Світлана Гринчук, передає „Інтерфакс-Україна”.
Гринчук уточнила, що \тільки на Чернігівському енерговузлі застосовуються графіки погодинних відключень в розмірі однієї черги.
Міністерка наголосила, що енергетики цілодобово проводять відновлювальні роботи, водночас ворог прицільно обстрілює, зокрема і ремонтні бригади. Так, через російські атаки 11 жовтня загинули два робітники „Чернігівобленерго”, а 12 жовтня на одній з підстанцій Бориспільського району поранення отримали два енергетики.
„От таку ціну зараз Україна платить за світло… На жаль, такі випадки трапляються все частіше. Росіяни не гребують тим, щоб атакувати бригади ремонтників, енергетиків, намагаються якомога швидше заживити споживачів і дати українцям доступ до електричної енергії”, – додала Гринчук.
Гринчук зазначила, що відповідальне споживання електроенергії особливо у ранкові та вечірні години-пік допомагають зберігати ситуацію в енергосистемі контрольованою. Також за потреби для балансування енергосистеми Україна використовує й можливості імпорту електроенергії з європейських країн-сусідів.
Турецька мережа магазинів товарів для дому та декору English Home припиняє свою роботу в Україні.
Про це повідомляє галузеве видання RAU із посиланням на джерела на ринку.
Офіційної інформації про припинення роботи поки не було. Проте колишній топменеджер компанії підтвердив цю інформацію Forbes Ukraine.
Інтернет-магазин English Home перестав працювати у лютому 2025 року. Спочатку зникли ціни, а пізніше можливість реєстрації та оформлення замовлень.
На офіційному сайті Україну прибрали з-поміж близько 20 країн присутності. Водночас компанія продовжує працювати в Росії, Ірані, Венесуелі та інших країнах.
Турецька мережа працювала в Україні більш ніж 10 років та налічувала понад 30 магазинів.
