Моделі OnlyFans заборгували державі понад близько 385 млн грн податків станом на 1 вересня 2025 року. Про це у відповідь на запит «Економічної правди» повідомила Державна податкова служба (ДПС).
«Розмір податкового боргу громадян України, які протягом 2020-2022 років отримували доходи від розміщення контенту на платформі Onlyfans становить 384,7 млн грн», – йдеться в повідомленні.
Окрім того, навесні 2025 року податкова отримала від компанії Fenix International Ltd (власник платформи) інформацію про обсяги доходів українців на Onlyfans за 2023 рік.
«Цю інформацію вже було попередньо опрацьовано ДПС та 5 вересня 2025 року надіслано на відпрацювання до територіальних органів податкової», – повідомила ДПС.
Водночас у податковій відмовилися надавати інформацію про те, скільки саме українців заробляли на платформі та яким був їхній сукупний дохід. Приховування такої інформації, на думку ДПС, здійснюється в інтересах «національної безпеки України» і шкода від її розголошення «переважає суспільний інтерес в її отриманні».
Нагадаємо, платформу Onlyfans використовують передусім для розміщення та монетизації порнографічного контенту, виготовлення та поширення якого в Україні вважається кримінально карним злочином. Відповідно до статті 301 Кримінального кодексу відповідальність за таку діяльність може сягати 7 років позбавлення волі.
Попри це податкові органи продовжують стягувати з творців порно податки за отримані ними доходи, а сама платформа Onlyfans є платником податків в Україні (сплачує податок на додану вартість за придбаний українськими споживачами контент).
Напередодні одна з моделей Onlyfans зареєструвала петицію на сайті Офісу президента з вимогою скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення дорослого порно. Своє прохання вона аргументувала тим, що сплатила отриманих на Onlyfans доходів 40 млн грн податків.
Згодом на петицію відповів президент Володимир Зеленський, переклавши відповідальність за декриміналізацію порно на Верховну Раду.
„Це фінансовий ресурс для зміцнення обороноздатності України. Розподілимо його для покриття найпріоритетніших потреб”, — наголошує Шмигаль
Додаткове фінансування розподілять для покриття найпріоритетніших потреб:
виконання програм розвитку ОПК;
впровадження нових технологій;
розширення виробничих потужностей оборонної індустрії;
закупівлю озброєння та військової техніки.
Також, ще 500 млн грн додатково виділять на підтримку українських зброярів.
„Працюємо комплексно та системно для посилення України зброєю вітчизняного виробництва, що завдаватиме ворогу непоправних втрат”, — додає глава Міноборони.
Кабінет міністрів ухвалив зміни до держбюджету на 2025 рік, за яким до кінця року на оборону спрямує додаткові 324,7 млрд грн.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Свириденко уточнила, що з 324,7 млрд грн понад 310 млрд грн отримає загальний фонд, з них понад 301 млрд грн — Міністерство оборони.
Зокрема 202 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців, 100 млрд грн — на закупівлю озброєння, передусім БПЛА усіх типів — зокрема FPV на оптоволокні, дронів-перехоплювачів, діпстрайк-дронів, а 8 млрд грн — на інші військові видатки (військові перевезення, пальне, експлуатаційні витрати).
За словами Прем’єр-міністра, рішення продиктоване динамікою фронту і постійно змінними умовами бойових дій.
„Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті й лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу”, — зауважила вона.
Глава уряду уточнила, що основне джерело фінансування збільшених видатків — це 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу у межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Також уряд має майже 30 млрд грн додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах і скорочення непріоритетних видатків.
„Отже, закупівлю дронів допоможуть профінансувати заморожені російські активи. За це ми вдячні нашим партнерам з ЄС та країнам G7. Тепер наступний крок — за народними депутатами. Сподіваємося на оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді, щоб забезпечити підтримку Сил оборони України”, — зазначила Свириденко.
Світовий Банк очікує, що у 2026 році ВВП України зросте на 2%, а не на 5,2% як очікували раніше.
Темпи зростання переоцінили через триваючу російську агресію, низьку інвестиційну та ділову активність, руйнування інфраструктури, рекордно високий імпорт газу, а також зменшення обсягів агроекспорту внаслідок несприятливих погодних умов і відновлення торговельних обмежень з боку ЄС.
„Протягом першої половини 2025 року вартість експорту знизилася майже на 5 відсотків на тлі скорочення експорту до Європейського Союзу, куди направляється майже 60 відсотків українських поставок за кордон. „, – йдеться у повідомленні.
У квітні 2025 року Світовий банк погіршив свій прогноз зростання ВВП України з 7% до 5,2%.
Тоді фактори, які вплинули на погіршення прогнозу були майже ідентичними, але головною умовою більшого зростання зазначали припинення повномасштабного вторгнення РФ.
У прогнозі зазначають, що прогноз зростання ВВП на 2027 рік становить 5%.
Частка нелегального ринку електронних сигарет в Україні складає 93%.
Про це свідчать дані дослідження ринку електронних сигарет в Україні, яке було проведено у липні-серпні 2025 року компанією Kantar Ukraine на замовлення найбільших виробників тютюнових виробів в Україні.
У категорії електронних сигарет загалом частка нелегальної продукції становить 93,6%. Найвищий рівень нелегальності – у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальної продукції наближається до 100%.
Основною ознакою нелегальних електронних сигарет в цілому в Україні є смак, відмінний від тютюнового (61%). Також понад чверть продуктів на ринку мають невідповідний об’єм картриджа / кількість затяжок та/або тип рідини. Як мінімум, кожен п’ятий продукт не має зазначення рівня нікотину на упаковці / флаконі / картриджі або продукті. Лише на 50% продукції вдалося встановити наявність акцизних марок.
„Нелегальна продукція визначається за багатьма ознаками. Тож якщо один з показників не відповідає вимогам та чинному законодавству – така продукція вважається нелегальною. У випадку електронних сигарет ми бачимо рекордно високий рівень нелегальності – понад 90% ринку”, – коментує Тетяна Свердлик, аналітикиня Kantar Ukraine.
Коли мова заходить про структуру ринку електронних сигарет, то вона виглядає наступним чином:
Одноразові електронні сигарети – 28%;
Електронні сигарети зі змінними одноразовими картриджами – 15%;
Вейпи з вбудованим заправним резервуаром – 18%;
Електронні сигарети зі змінними багаторазовими картриджами – 39%.
Незалежно від типу системи, що використовується, приблизно чверть аудиторії робить покупки товарів в категорії електронних сигарет онлайн. Дві третини покупців купують офлайн (75.4%), 23.6% – онлайн.
У сегменті пристроїв та картриджів дві третини ринку контролюють три провідні китайські виробники, яким належать ТОП-3 бренди – Smoore (бренд Vaporesso), VapeOnly (бренд Elf Bar), Woody Vapes (бренд Voopoo).
Ринок рідин характеризується іншою структурою – тут домінує один великий гравець Chaser Lab, а також активно працюють численні локальні виробники, серед яких Octolab, Liquid Lab та Flavorlab.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер повторно висловив сумніви щодо використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Прем’єр-міністр Бельгії вчора повторно порушив юридичні питання щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
Вевер очолює групу країн, які залишаються скептичними щодо цього кроку через занепокоєння юридичними наслідками.
Зазначається, що Бельгія особливо вразлива в цьому питанні, оскільки більше половини коштів зберігається в брюссельській кліринговій компанії Euroclear.
У своїх коментарях сьогодні вранці де Вевер зазначив, що попросив інших лідерів надати тверді гарантії щодо розподілу ризиків у разі використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Він наголосив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише після отримання задовільних відповідей на свої запитання, а наразі таких відповідей не отримано.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року західні держави запровадили низку жорстких санкцій проти РФ. Одним із ключових заходів стало заморожування російських активів за кордоном.
За оцінками Міжнародного валютного фонду та незалежних експертів, обсяг таких активів у 2024-2025 роках перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні дані складно встановити через розподіл коштів по різних юрисдикціях.
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали кредитну угоду на 300 млн євро. Гроші підуть на купівлю газу, повідомила пресслужба компанії у середу, 1 жовтня.
Вказано, що ці гроші підуть на формування довгострокових запасів газу і забезпечення стабільного постачання під час зими.
У межах угоди Нафтогаз зобов’язався реінвестувати суму, еквівалентну кредиту ЄІБ, у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.
„Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку громадам і бізнесу”, – заявила президент ЄІБ Надя Кальвіньо.
З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas Dependence on Russia and the United States, оприлюдненому дослідженню Greenpeace.
Попри свої зусилля, члени ЄС продовжують імпортувати російський викопний газ і до сьогодні. Оскільки постачання газу трубопроводами були скорочені, у минулі роки зросли постачання зрідженого природного газу танкерами, що продовжує приносити росії мільярди з Європи, — мовиться у дослідженні.
Торгівля підтримується довгостроковими контрактами на постачання.
Основним російським постачальником газу до Європи є компанія “Ямал СПГ”. Так, за оцінкою Greenpeace, з 2022 по 2024 роки виручка від продажу палива в Європу становила 40 млрд доларів, внаслідок чого до бюджету РФ сплатили близько 9,5 млрд доларів податків. На ці гроші РФ теоретично могла б профінансувати виробництво 9,5 млн артилерійських снарядів калібру 152 мм, або 271 тис. дронів Shahed, або 2 686 бойових танків T-90M, — підрахували автори.
[type] => post
[excerpt] => З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas De...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1759349280
[modified] => 1759345294
)
[title] => Чотири країни ЄС заплатили росії за газ більше, ніж надали Україні — Greenpeace
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64115&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 64087
[uk] => 64115
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 64089
[image] => Array
(
[id] => 64089
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg
[original_lng] => 154725
[original_w] => 1347
[original_h] => 758
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg
[width] => 1347
[height] => 758
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1534
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 64089
[_edit_lock] => 1759334495:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 427170892002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 170
[1] => 172
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => росія
[2] => Україна
)
)
[9] => Array
(
[id] => 64107
[content] =>
Європейська Комісія перерахувала Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на 4 млрд євро. Загальна підтримка ЄС від початку війни вже наближається до 178 млрд євро.
Європейська Комісія виплатила дев’ятий транш надзвичайної макрофінансової допомоги Україні на суму 4 млрд євро, ще більше зміцнивши роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України, загальна підтримка якого наближається до 178 млрд євро.
З урахуванням цього платежу загальна підтримка Комісії Україні в рамках MFA з початку 2025 року сягає 14 млрд євро.
Ця значна виплата підтверджує зобов’язання ЄС підтримувати Україну і є наслідком нещодавнього оголошення президентом Урсулою фон дер Ляєн у її промові про стан Союзу про авансове фінансування в розмірі 6 млрд євро внеску ЄС до ініціативи ERA.
Ця підтримка допоможе Україні задовольнити її зростаючі фінансові потреби, зокрема в оборонному секторі. Зокрема, 2 млрд євро з сьогоднішньої виплати будуть виділені на безпілотні літальні апарати відповідно до взаємної угоди між ЄС та Україною.
Свириденко своєю чергою підтвердила, що Україна отримала транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 4 млрд євро в рамках механізму ERA Loans.
„Символічно, що виплата здійснена саме сьогодні, у День захисників і захисниць України”, – зауважила вона.
Прем’єр пояснила, що транш забезпечений коштом надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії у Європейському Союзі і є для України важливим сигналом про рішучість Європи зміцнювати обороноздатність та надавати довгострокову підтримку.
„Я дякую президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та Комісару ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісу Домбровскісу за їхнє лідерство. Ці кошти – це тисячі врятованих життів, відновлені міста та невідворотний європейський шлях України”, – зауважила прем’єр.
Зауважимо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн лиш вчора, 30 вересня, заявила про це перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі.
