Євросоюз готується затвердити умови кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро вже в понеділок, 18 травня, що наблизить отримання першого траншу на суму понад 9 млрд євро у червні.
Після завершення внутрішніх процедур Євросоюз остаточно затвердить кредит Україні після узгодження Києвом та Брюсселем деталей погашення боргу за рахунок репарацій від РФ.
Якщо Москва відмовиться виплачувати репарації після війни, лідери європейських країн застережуть собі право використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи.
Кошти підуть на зміцнення української оборони – зокрема, на закупівлю безпілотників на суму 5,9 млрд євро. Потім Єврокомісія перерахує Україні 3,2 млрд євро, які спрямують на покриття бюджетних витрат, зокрема й виплату зарплат військовим.
Politico пише, що, попри недавній прогрес, ЄС розуміє потребу Києва у більшій кількості грошей у 2027 році. Проте їхнє залучення може бути проблематичним, якщо країни-члени не захочуть брати на себе додаткові спільні борги.
“Члени ЄС та європейські фінансові інститути надали Україні загалом 200,6 млрд євро.
Таким чином, ЄС є найбільшим і найстабільнішим фінансовим партнером України”, – зазначив представник Єврокомісії.
В Україні встановлено найнижчу мінімальну зарплату серед усіх європейських країн – 8,6 тис. грн, що становить близько 173 євро. Середня заробітна плата, за даними Держстату, складає 30,3 тис. грн, а “мінімалка” відповідає лише близько 28,4% цього показника. Для порівняння, навіть у сусідній Молдові мінімальна зарплата вдвічі вища – 319 євро.
Видання OBOZ.UA повідомляє про підготовку урядом нового проєкту Трудового кодексу, який однак не вирішує проблему низького рівня мінімальної оплати праці. “Достатній” рівень “мінімалки” – близько 40% середньої зарплати. В Європейському Союзі діє директива EU 2022/2041, що закликає країни встановлювати мінімальну зарплату на рівні до 60% від середньої, аби забезпечити гідний рівень життя для громадян. Для України цей показник зараз є значно нижчим від рекомендованого рівня.
Заступниця Міністра економіки Дарина Марчак розповіла, що уряд прагне підвищити “мінімалку” до 50% середньої зарплати, однак цей стандарт ще не закладено в нинішній проєкт Трудового кодексу. За її словами, хоча в законопроєкті передбачено механізм залежності мінімальної зарплати від середньої по країні, конкретний відсоток і терміни реалізації залишаються відкритими для подальшого обговорення з бізнесом та іншими сторонами.
Наразі Україна значно поступається іншим європейським країнам за рівнем мінімальної зарплати. Ось як виглядають дані Євростату (у євро):
Україна – 173 євро
Молдова – 319 євро
Албанія – 517 євро
Північна Македонія – 586 євро
Болгарія – 620 євро
Туреччина – 654 євро
Чорногорія – 670 євро
Сербія – 744 євро
Латвія – 780 євро
Румунія – 795 євро
Угорщина – 838 євро
Естонія – 886 євро
Словаччина – 915 євро
Чехія – 924 євро
Мальта – 994 євро
Греція – 1027 євро
Хорватія – 1050 євро
США – 1070 євро
Португалія – 1073 євро
Кіпр – 1088 євро
Польща – 1139 євро
Литва – 1153 євро
Словенія – 1278 євро
Іспанія – 1381 євро
Франція – 1823 євро
Бельгія – 2112 євро
Нідерланди – 2295 євро
Німеччина – 2343 євро
Ірландія – 2391 євро
Люксембург – 2704 євро
Як зазначає видання, якби Україна встановила “мінімалку” хоча б на рівні 40% середньої зарплати, вона б складала близько 12,2 тис. грн. А підвищення до рекомендованих ЄС 60% означало б мінімальну оплату праці на рівні приблизно 18,2 тис. грн.
Однак зауважується, що більшість країн ЄС поки не досягли рівня в 60%. Згідно з найсвіжішими даними від Євростату за 2024 рік, співвідношення між мінімальною та медіанною зарплатами в ЄС коливається від 44% в Естонії до 69% у Португалії. Восьми країнам вдалося перевищити показник у 60%: Португалії, Польщі, Франції, Словенії, Румунії, Греції, Нідерландам та Люксембургу.
Європейські країни продовжують нарощувати інвестиції у сферу електромобілів, попри сповільнення ринку та пом’якшення екологічних вимог. Як повідомляє Reuters, країни Європейської економічної зони та Швейцарія вже залучили майже €200 млрд у розвиток екосистеми електрокарів.
Згідно з дослідженням аналітичної групи New Automotive, близько €109 млрд припадає на виробництво акумуляторів та ланцюги постачання, ще €60 млрд – на випуск електромобілів. Окремо від €23 до €46 млрд інвестовано у зарядну інфраструктуру, де вже встановлено понад мільйон публічних зарядних станцій.
Аналітики зазначають, що Європа намагається зменшити залежність від Китаю, який, за даними International Energy Agency, у 2025 році забезпечував понад 80% світового виробництва акумуляторів.
Найбільшим центром електромобільної індустрії в Європі залишається Німеччина – на неї припадає майже чверть усіх інвестицій у сектор. Саме тут активно розширюють виробництво як місцеві автовиробники, так і міжнародні компанії, що спеціалізуються на батареях.
У E-Mobility Europe підрахували, що вже реалізовані проєкти створили понад 150 тисяч робочих місць, а якщо всі анонсовані ініціативи буде завершено, ця цифра може зрости ще на 300 тисяч.
Втім, експерти попереджають, що без державної підтримки Європі буде складно конкурувати на глобальному ринку. Серед ключових проблем називають високі ціни на енергію, необхідність субсидій та захисту внутрішнього виробництва. Попри це, інвестиції у сектор продовжують надходити. На думку аналітиків, цьому сприяють зростання цін на нафту та поява більшої кількості доступних моделей електромобілів.
Європейський Союз може направити Україні перший транш із кредитного пакета на 90 мільярдів євро вже наступного тижня.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марти Кос під час пресконференції та Reuters.
За її словами, у Брюсселі розраховують здійснити перші виплати вже наступного тижня. Кос зазначила, що все, що стосується України, є відповідальністю Єврокомісії.
“Ми рухаємося у правильному напрямку, і я сподіваюся, що вже наступного тижня зможемо надіслати перші платежі”, – наголосила єврокомісарка.
Вона повідомила, що фінансування допоможе Україні захищати не тільки власну територію, а й європейські цінності. Водночас отримання коштів пов’язане з продовженням реформ, які Київ, за оцінкою ЄС, наразі виконує.
“Я хотіла б сказати, що ці кошти зупинять війну. Проте, на жаль, не можу цього стверджувати. Але ці гроші дадуть Україні можливість захищати не лише свою державу, а й Європу та європейські цінності”, – підкреслила єврокомісарка.
Водночас вона не вказала, яким саме буде обсяг першого траншу.
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що вимоги щодо податкової реформи та мобілізації внутрішніх доходів обговорюють у межах умов надання Україні макрофінансової допомоги.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію Ради з економічних і фінансових питань ЄС.
У Європейському Союзі розглядають можливість включення податкової реформи до переліку вимог для отримання Україною наступних траншів у рамках кредитної програми обсягом 90 млрд євро.
Йдеться про частину макрофінансової підтримки, яка прив’язана до виконання певних економічних умов.
За словами представників ЄС, одним із ключових елементів обговорення залишається посилення внутрішньої бюджетної стійкості України.
Зокрема, акцент робиться на реформуванні податкової системи та підвищенні ефективності мобілізації внутрішніх доходів держави.
Водночас у Брюсселі зазначають, що консультації з українською стороною тривають на просунутій стадії.
Конкретні параметри та механізми майбутніх змін поки що не узгоджені та залишаються предметом обговорення між сторонами.
Єврокомісар Валдіс Домбровскіс наголосив, що не може розкривати деталі переговорного процесу, однак підтвердив, що податкова реформа і питання внутрішніх доходів є частиною загального пакета вимог.
“Так, щодо першого питання: зараз ми все ще перебуваємо на просунутій стадії переговорів з українською владою щодо умов, які лежать в основі нашої програми макрофінансової допомоги. Я не можу зараз вдаватися в деталі цих переговорів, але мобілізація внутрішніх доходів є важливою частиною обговорень, як і податкова реформа. Однак конкретні механізми та елементи все ще перебувають у стадії обговорення”.
Єврокомісія оголосила конкурс на участь у створенні нового Альянсу дронів ЄС-Україна, який об’єднає виробників, інноваторів, стартапи та кінцевих користувачів озброєнь.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Європейської Комісії.
Як зазначається у заяві, Альянс підтримуватиме розвиток передових технологій у сфері безпілотників і засобів протидії їм на основі “Дорожньої карти оборонної готовності до 2030 року” та відповідного плану дій Єврокомісії.
У Єврокомісії пояснили, що ініціатива об’єднає учасників з країн ЄС, Європейської економічної зони та Європейської асоціації вільної торгівлі, а також України.
Альянс має посилити європейські спроможності у сфері дронів і засобів боротьби з ними.
Створення Альянсу стало відповіддю на неодноразові порушення повітряного простору країн ЄС безпілотниками, що продемонструвало необхідність розвитку сучасних систем захисту.
Члени-засновники будуть обрані з числа кандидатів, які мають досвід роботи в галузі оборонних дронів, із ЄС та України. Вони сформують перший склад правління Альянсу дронів ЄС-Україна та відіграватимуть ключову роль у формуванні діяльності та пріоритетів Альянсу.
Очікується, що Альянс розпочне роботу вже найближчими місяцями. Прийом заявок триватиме до 25 травня 2026 року.
У квітні 2026 року Україна зменшила імпорт електроенергії на 40% у порівнянні з березнем – до 558,2 тис. МВт-год.
Про це повідомляє консалтингова компанія ExPro.
“Імпорт електроенергії до України у квітні 2026 р. знизився на 40%… Поставки скоротились за усіма напрямами, окрім польського”, – йдеться у повідомленні.
Однією з причин стало припинення імпорту через Словаччину на початку квітня через ремонт міждержавної лінії. Очікується, що роботи триватимуть до кінця травня.
Також значно скоротився імпорт із Молдови – на 70% порівняно з березнем. Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту займає Угорщина – 55%.
Водночас поставки з Польщі залишилися стабільними і не скорочувалися. Експорт електроенергії у квітні зріс на 10% – до 33 тис. МВт-год.
Зокрема, удвічі збільшилися постачання до Румунії.
Україна отримає частину траншу Європейського Союзу у межах кредитної програми обсягом 90 млрд євро вже цього місяця.
Про це заявила голова Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, інформує пресслужба Верховної Ради у Телеграм-каналі.
За її словами, саме у травні надійде оборонна частина допомоги від ЄС у розмірі 28,3 млрд євро. Залишок – у 16,7 млрд євро – Україна має отримати вже у червні. Ці гроші призначені на покриття дефіциту бюджету.
«Кредит від ЄС Ukraine Support Loan у 45 млрд євро складається з двох частин: транш військової підтримки – надійде у травні, та бюджетної – у червні. Йдеться про 28,3 млрд євро на оборонні потреби і 16,7 млрд євро на покриття дефіциту бюджету», – наголосила Роксолана Підласа.
За її словами, кошти військової підтримки Україна спрямує на закупівлю та виробництво зброї.
Україна отримає від Євросоюзу перший оборонний пакет у розмірі 6 млрд євро вже у поточному кварталі. Ці кошти будуть спрямовані на фінансування дронів.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пленарному засіданні Європарламенту.
Цей транш є частиною масштабного європейського кредиту на загальну суму 90 млрд євро. За словами фон дер Ляєн, третина цих коштів піде на покриття бюджетних потреб України, тоді як решта буде спрямована на оборону.
Президентка Єврокомісії зазначила, що ЄС виконує свою обіцянку щодо виділення макрофінансової допомоги. Вона додала, що перший великий транш у розмірі 45 млрд євро за 2026 рік Україна отримає ще до кінця цього кварталу.
“У той час як Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює нашу підтримку України”, – заявила вона.
Фон дер Ляєн також запевнила, що ЄС “продовжуватиме підтримку хороброго українського народу та його Збройних Сил”.
Єврокомісар з питань оборони і космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна здатна в перспективі 20-25 років створити сильну економіку і перетворитися на одного з лідерів європейського зростання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Укрінформу.
Україна має потенціал для стрімкого економічного розвитку і може посісти помітне місце серед європейських економік.
За словами єврокомісара, на формування стійкої та потужної системи знадобиться від двох до двох з половиною десятиліть.
“Україні потрібно 20-25 років, щоб побудувати потужну економіку і стати “новим економічним тигром” Європи”, – зазначив Кубілюс.
Такий сценарій можливий за умови успішного руху країни європейським шляхом.
Ключовим фактором майбутнього процвітання він назвав інтеграцію України до Європейського Союзу.
Кубілюс наголосив, що побоювання окремих європейських країн щодо можливої конкуренції з боку української економіки, зокрема в аграрній сфері, не є новими.
Подібні дискусії вже виникали під час підготовки Польщі та країн Балтії до вступу в ЄС.
Єврокомісар зазначив, що попри сумніви, розширення ЄС тоді принесло значні переваги.
Як приклад він навів Литву, яка після вступу до Євросоюзу змогла домогтися відчутного економічного зростання і зміцнення своїх позицій.
“Процвітання України життєво важливе для сталого миру на всьому європейському континенті”, – зазначив Кубілюс.
На думку представника Єврокомісії, успіх України може мати ширший ефект. Він вважає, що позитивні зміни здатні вплинути і на сусідні країни.
“Успіх України може надихнути пересічних росіян вимагати повернення до нормального життя”, – додав він.
