Україна отримала 4,2 млрд євро від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.
За його словами, уряд направить ці кошти на соціальні програми, гуманітарну сферу та інші важливі бюджетні програми. Він також нагадав, що військові видатки Україна продовжує фінансувати виключно коштом власних ресурсів.
Як уточнили у Міністерстві фінансів, новий транш складається з пільгового фінансування – 2,7 млрд євро, а також гранту – 1,5 млрд євро.
Від початку року ЄС надав Україні вже понад 12 млрд євро бюджетної підтримки. Із початку повномасштабного вторгнення ця сума сягає 38 млрд євро, що є найбільшою фінансовою допомогою серед донорів.
„Ми продовжуємо впроваджувати реформи, які є важливими для нашої стійкості, розвитку та майбутнього. Європейські партнери підтримують ці зусилля. До кінця року ми очікуємо отримати ще один транш допомоги”, – зазначив Шмигаль.
«ЄС підтримує Україну з першого дня російської агресії. Разом з нашими державами-членами ми підтримали майже на 108 мільярдів євро», – написала Урсула фон дер Ляйєн.
Президентка Єврокомісії висловила впевненість, що Україна переможе у цій війні «на виживання», а ЄС буде з Україною та її народом стільки, скільки буде потрібно.
Найближчим часом Україна очікує на наступний транш обсягом 4,2 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у вівторок, 6 серпня.
За його словами, цього року за цією програмою від ЄС планується залучити 16 мільярдів євро. І вже найближчим часом очікується на наступний транш обсягом 4,2 млрд євро.
Прем’єр нагадав, що до державного бюджету надійшло $3,9 млрд безповоротної допомоги від Сполучених Штатів.
«Усього цього року розраховуємо отримати від американських союзників 7,8 млрд доларів бюджетної підтримки», – зазначив глава уряду.
За словами Шмигаля, Україна дотримується графіка виконання всіх індикаторів, виконує необхідні реформи, а також приймає потрібні зміни.
Українські міста Київ, Львів і Одеса увійшли до списку найдорожчих європейських міст.
Про це повідомляє глобальна база даних Numbeo, пише Корреспондент.net.
Експерти аналітичного сервісу назвали найдорожчі для життя міста Європи. Фахівців оцінили вартість проживання, якість життя та ціни на нерухомість у різних країнах світу.
Лідерами за вартістю життя виступають швейцарські міста – Женева (індекс вартості життя – 101,7) та Цюріх (100,4).
Також до ТОП-10 увійшли:
Рейк’явік, Ісландія (83,9);
Лондон, Велика Британія (78,7);
Осло, Норвегія (78,4);
Копенгаген, Данія (75,7);
Париж, Франція (73,6);
Еспоо, Фінляндія (73,1);
Едінбург, Велика Британія (69,9);
Амстердам, Нідерланди (69,7).
Столиця України Київ посідає 91 позицію у рейтингу найдорожчих міст. Одеса і Львів на 93 і 94 місцях відповідно. Їх трохи випередив білоруський Мінськ, він на 92 місці.
Європейський Союз передає Україні 1,5 мільярда євро, які отримали від заморожених активів Росії. Гроші спрямують на оборону та відбудову.
Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
„Сьогодні ми передаємо 1,5 мільярда євро, отриманих від заморожених російських активів, на оборону та відбудову України. Немає кращого символу чи застосування для грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя”, — написала президентка Єврокомісії.
Згідно з повідомленням на сайті Єврокомісії, гроші передадуть через Європейський фонд миру та Український фонд для підтримки військового потенціалу та відновлення країни.
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що перший транш надприбутків від заморожених активів РФ забезпечить конкретну підтримку на місцях.
„Зокрема, з 1,4 млрд. євро, виділених Європейському фонду миру, ми маємо намір профінансувати придбання пріоритетного військового обладнання, а саме засобів протиповітряної оборони, боєприпасів для артилерії — і також через закупівлі для української оборонної промисловості”, — наголосив Боррель.
Високий представник ЄС у понеділок, 22 липня, анонсував, що Україна отримає перші гроші від заморожених активів Росії вже на початку серпня.
Євросоюз виділить Укрзалізниці майже 43 млн євро у рамках програми Європейського Союзу „Механізм „Сполучення Європи” (CEF) для реалізації стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розбудову євроколії на території України.
Про це повідомили в пресслужбі Укрзалізниці.
Зазначається, що проєктну заявку було схвалено Координаційним Комітетом програми 16 липня 2024 року. Проєкт передбачає вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Його загальний бюджет 85,91 млн євро, CEF надасть Укрзалізниці 42,95 млн євро.
За допомогою коштів планують реалізувати:
проєктування реконструкції споруд залізниці з впровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів;
проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів — Чернівці — Вадул-Сірет — Держкордон;
розробку стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії шириною 1435 мм транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України;
проєктування та будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на дільниці Павлове-2 / Матьовце – Ужгород;
електрифікацію колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Також передбачені витрати на проведення експертизи щодо відповідності вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – Держкордон та Медика/Мостиська ІІ – Львів (Скнилів).
Азербайджан запропонував Україні та Європейському Союзу постачати природний газ до Європи, використовуючи українську газотранспортну систему. Наприкінці цього року закінчується термін контракту з росією.
Видання Bloomberg пише, що переговори з владою України та ЄС, а також із росією тривають, і всі сторони, схоже, зацікавлені в продовженні поставок.
„Ми будемо допомагати, якщо зможемо”, – сказав президент Азербайджану Ільхам Алієв. „Я думаю, що цю угоду можна продовжити”.
За його словами, такі країни, як Австрія і Словаччина, опиняться в „серйозній біді”, якщо постачання російського газу через Україну припиняться, оскільки їм доведеться платити „сотні і сотні мільйонів”, щоб купувати газ в інших країнах. Баку намагається бути „обережним”, оскільки в минулому його помилково звинувачували в реекспорті російського газу, додав він.
Президент Азербайджану зазначив, що видобуток газу в його країні зростатиме завдяки новим та наявним проєктам на Каспії.
У 2022 році Азербайджан підписав меморандум про взаєморозуміння з Європейською комісією, щоб подвоїти експорт газу в Європу до 20 мільярдів кубометрів до 2027 року.
За словами Алієва, країна „рухається до цієї мети”. Цього року експорт до Європи збільшиться майже до 13 мільярдів кубометрів з 11,8 мільярда кубометрів у 2023 році та 8 мільярдів кубометрів у 2021 році.
Поставки здійснюватимуться так званим „Південним газовим коридором”, який з’єднує Азербайджан з Європою через Грузію і Туреччину, сказав Алієв.
Міністерка економіки Юлія Свириденко підписала Фінансову угоду між Україною та Європейським Союзом на отримання грантової допомоги у межах Ukraine Facility на суму €5,27 млрд протягом наступних чотирьох років.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки у вівторок, 9 липня.
Відповідне рішення прийняли на засіданні Кабміну минулого тижня.
Грант сприятиме стабілізації макроекономічної ситуації та підтримці ключових секторів економіки.
Всього програма Ukraine Facility містить загальну бюджетну підтримку у розмірі 38,27 млрд євро, з яких 16 млрд євро Україна очікує отримати у 2024 році, включно з 3 млрд євро грантової допомоги.
[type] => post
[excerpt] => Міністерка економіки Юлія Свириденко підписала Фінансову угоду між Україною та Європейським Союзом на отримання грантової допомоги у межах Ukraine Facility на суму €5,27 млрд протягом наступних чотирьох років.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1720541460
[modified] => 1720535930
)
[title] => Україна підписала угоду з ЄС про допомогу у понад €5 млрд
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=51153&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 51169
[uk] => 51153
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 51154
[image] => Array
(
[id] => 51154
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1.jpg
[original_lng] => 46255
[original_w] => 911
[original_h] => 608
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1.jpg
[width] => 911
[height] => 608
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1.jpg
[width] => 911
[height] => 608
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1.jpg
[width] => 911
[height] => 608
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/yevrosoyuz-e1665149206714-1.jpg
[width] => 911
[height] => 608
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1720525130:8
[_thumbnail_id] => 51154
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 875
[translation_required_done] => 1
[_oembed_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] =>
The EU has stood by Ukraine since day 1 of Russia's war of aggression.
With our Member States, we have provided support of almost €108 billion.
Цього року Закарпаття отримає десятки мільйонів євро від ЄС на реалізацію інфраструктурних проєктів за пріоритетами охорони здоров’я, захисту довкілля, зменшення забруднення та спільних ініціатив між прикордонними регіонами, зокрема й у сфері безпеки.
Такими є результати ефективної роботи команди реформованої Агенції регіонального розвитку Закарпатської області, управління єврорегіональної співпраці ОВА та обласної ради.
Наш регіон – лідер за кількістю відібраних грантових проєктів у межах програми Interreg VI-A NEXT HUSKROUA, яка фінансується за кошти Європейського Союзу.
28 червня в румунському повіті Сату-Маре відбулося засідання Моніторингового комітету програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021 – 2027», в межах якого затверджено перелік проєктів, котрі пройшли конкурсний відбір.
Офіційно цей перелік буде опублікований після звершення всіх протокольних процедур згідно з правилами Програми.
Цей кейс укотре демонструє, що попри війну наш регіон завдяки ефективним менеджерам може залучати міжнародні інструменти підтримки, кошти позабюджетного спрямування в той час, коли державні ресурси спрямовуються на потреби ЗСУ та життєдіяльності громад.
Дякуємо всім учасникам і партнерам за вагомий внесок у розвиток краю.
Рухаємося далі!
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
Європейська комісія мобілізує додаткові 1,2 мільярда євро інвестицій для Західних Балкан. Ці кошти будуть спрямовані на покращення роботи залізничного транспорту, поліпшенняводопостачання та очищення стічних вод, запровадження інновацій на малих і середніх підприємствах регіону.
Інвестиції будуть реалізовані Європейським Союзом у тісній співпраці із західнобалканськими партнерами та міжнародними фінансовими організаціями, заявила у вівторок Єврокомісія.
Пакет включає 300 мільйонів євро допомоги ЄС з так званого Інструменту допомоги країнам – кандидатам на вступ до ЄС (IPA III), додаткові двосторонні внески країн – членів ЄС і Норвегії, кредити від міжнародних фінансових інституцій та внески західнобалканських держав. Одним із пріоритетних напрямів нових інвестицій є реконструкція та відновлення інфраструктури водопостачання й водовідведення в Чорногорії та Боснії і Герцеговині. Кошти ЄС підтримають розвиток залізничної інфраструктури в «Коридорі X» та високошвидкісного залізничного сполучення між Белградом і Великою Планою.
Економічний та інвестиційний план ЄС для Західних Балкан, прийнятий у жовтні 2020 року, спрямований на стимулювання довгострокового відновлення, прискорення зеленого й цифрового переходу, а також сприяння регіональному співробітництву та зближенню регіону з ЄС. Протягом 7-річного періоду програма мобілізує близько 30 мільярдів євро інвестицій, з яких 9 мільярдів – це допомога на етапі підготовки до вступу в Євросоюз.
На сьогодні ЄС затвердив шість програм у рамках Економічного та інвестиційного плану, мобілізувавши 17,5 мільярда євро, зокрема 5,4 мільярда євро підтримки з боку Євросоюзу.
