Керівництво Європейського Союзу працює над виділенням Україні додаткових 100 млн євро на підготовку до зими.
Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас під час спільної пресконференції з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою у Києві.
«Європейський Союз вже мобілізував 800 мільйонів євро на підтримку України цієї зими. Ми працюємо над виділенням додаткових 100 мільйонів євро на генератори, укриття та спорядження для холодної погоди», – заявила вона.
Каллас додала, що оскільки росія відмовляється від мирних ініціатив, ЄС планує продовжити підтримку України в довгостроковій перспективі.
«Ми нарощуємо бойову міць України, виділивши 2 мільярди на безпілотники. Ми також розширимо мандат цивільної місії ЄС в Україні, щоб охопити кіберзахист та підтримку ветеранів», – сказала Каллас.
Нафтогаз і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали кредитну угоду на 300 млн євро. Гроші підуть на купівлю газу, повідомила пресслужба компанії у середу, 1 жовтня.
Вказано, що ці гроші підуть на формування довгострокових запасів газу і забезпечення стабільного постачання під час зими.
У межах угоди Нафтогаз зобов’язався реінвестувати суму, еквівалентну кредиту ЄІБ, у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.
„Це нове фінансування від ЄІБ допоможе зміцнити енергетичну безпеку України в зимовий період, забезпечуючи життєво необхідну підтримку громадам і бізнесу”, – заявила президент ЄІБ Надя Кальвіньо.
З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas Dependence on Russia and the United States, оприлюдненому дослідженню Greenpeace.
Попри свої зусилля, члени ЄС продовжують імпортувати російський викопний газ і до сьогодні. Оскільки постачання газу трубопроводами були скорочені, у минулі роки зросли постачання зрідженого природного газу танкерами, що продовжує приносити росії мільярди з Європи, — мовиться у дослідженні.
Торгівля підтримується довгостроковими контрактами на постачання.
Основним російським постачальником газу до Європи є компанія “Ямал СПГ”. Так, за оцінкою Greenpeace, з 2022 по 2024 роки виручка від продажу палива в Європу становила 40 млрд доларів, внаслідок чого до бюджету РФ сплатили близько 9,5 млрд доларів податків. На ці гроші РФ теоретично могла б профінансувати виробництво 9,5 млн артилерійських снарядів калібру 152 мм, або 271 тис. дронів Shahed, або 2 686 бойових танків T-90M, — підрахували автори.
[type] => post [excerpt] => З 2022 по 2025 роки Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили росії зріджений природний газ на 34,3 млрд євро. За той самий час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. Про це мовиться у дослідженні THE LNG TRAP Europe’s Fossil Gas De... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1759349280 [modified] => 1759345294 ) [title] => Чотири країни ЄС заплатили росії за газ більше, ніж надали Україні — Greenpeace [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64115&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 64087 [uk] => 64115 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 64089 [image] => Array ( [id] => 64089 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [original_lng] => 154725 [original_w] => 1347 [original_h] => 758 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/gaz.jpg [width] => 1347 [height] => 758 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 952 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 64089 [_edit_lock] => 1759334495:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 427170892002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 170 [1] => 172 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 64107 [content] =>
Європейська Комісія перерахувала Україні дев’ятий транш макрофінансової допомоги на 4 млрд євро. Загальна підтримка ЄС від початку війни вже наближається до 178 млрд євро.
Європейська Комісія виплатила дев’ятий транш надзвичайної макрофінансової допомоги Україні на суму 4 млрд євро, ще більше зміцнивши роль ЄС як найбільшого донора з початку війни Росії проти України, загальна підтримка якого наближається до 178 млрд євро.
З урахуванням цього платежу загальна підтримка Комісії Україні в рамках MFA з початку 2025 року сягає 14 млрд євро.
Ця значна виплата підтверджує зобов’язання ЄС підтримувати Україну і є наслідком нещодавнього оголошення президентом Урсулою фон дер Ляєн у її промові про стан Союзу про авансове фінансування в розмірі 6 млрд євро внеску ЄС до ініціативи ERA.
Ця підтримка допоможе Україні задовольнити її зростаючі фінансові потреби, зокрема в оборонному секторі. Зокрема, 2 млрд євро з сьогоднішньої виплати будуть виділені на безпілотні літальні апарати відповідно до взаємної угоди між ЄС та Україною.
Свириденко своєю чергою підтвердила, що Україна отримала транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 4 млрд євро в рамках механізму ERA Loans.
„Символічно, що виплата здійснена саме сьогодні, у День захисників і захисниць України”, – зауважила вона.
Прем’єр пояснила, що транш забезпечений коштом надходжень від заморожених активів Центрального банку Росії у Європейському Союзі і є для України важливим сигналом про рішучість Європи зміцнювати обороноздатність та надавати довгострокову підтримку.
„Я дякую президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та Комісару ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісу Домбровскісу за їхнє лідерство. Ці кошти – це тисячі врятованих життів, відновлені міста та невідворотний європейський шлях України”, – зауважила прем’єр.
Зауважимо, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн лиш вчора, 30 вересня, заявила про це перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі.
Європейська комісія домовилась з Україною про виділення 2 мільярдів євро на виробництво дронів. Фінансування має допомогти посилити оборонні можливості та розвивати високі технології.
Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн перед початком безпекового засідання Колегії Єврокомісії у Брюсселі, повідомляє The Guardian.
„Якщо ми й далі вважаємо, що Україна – це наша перша лінія оборони, ми повинні посилити військову допомогу Україні. Тому конкретно ми домовилися з Україною, що на дрони зараз буде витрачено загалом 2 мільярди євро”, – заявила фон дер Ляєн.
За її словами, фінансування має допомогти Україні посилити власні оборонні можливості та одночасно розвивати високі технології, корисні для Євросоюзу.
„Це дозволяє Україні масштабуватися та використовувати свій повний потенціал. І, звичайно, це також дозволить ЄС отримати користь від цієї технології”, – пояснила вона.
Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico, яке ознайомилося з документом
Ідею представили столицям країн напередодні зустрічі послів ЄС у п’ятницю, де вони готуватимуть підґрунтя для саміту європейських лідерів наступного тижня в Копенгагені.
Загальні контури цієї схеми обговорювалися неформально протягом кількох тижнів. Згідно з планами, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.
І тоді ЄС компенсує витрати бельгійській фінансовій компанії Euroclear, яка зберігає заморожені російські активи.
Кредит Україні пропонують надавати траншами. Ці гроші можна буде використати як для „оборонного співробітництва”, так і для підтримки звичайних бюджетних потреб Києва.
Єврокомісія також запропонувала змінити правила продовження санкцій – перейти від одностайності до кваліфікованої більшості, щоб знизити ризик блокування процесу Угорщиною та повернення активів росії.
Переглянута угода Європейського Союзу з Україною про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі буде затверджена у Раді ЄС протягом найближчих тижнів.
Про це, як повідомляє кореспондентка „Європейської правди” з Брюсселя, заявила Елізабетта Сіракуза, представниця Гендиректорату з питань сільського господарства Єврокомісії (DG AGRI), під час засідання аграрного комітету Європейського парламенту 24 вересня.
Нова торговельна угода з Україною буде ухвалена ЄС найближчими тижнями.
„З боку ЄС процес затвердження триває, і ми сподіваємося, що Рада ЄС незабаром схвалить результати переговорів. Ми розуміємо, що це може зайняти кілька днів або максимум кілька тижнів”, – повідомила Сіракуза.
Вона розповіла, що після затвердження Радою ЄС та „після завершення внутрішньої процедури в Україні, угода зможе бути формально прийнята Комітетом асоціації Україна-ЄС у його торговельній конфігурації”.
Сіракуза нагадала, що переговори щодо перегляду Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною відбулися ще у червні.
Європейський Союз розглядає можливість запровадження вищих тарифів на імпорт російської нафти без необхідності одностайного голосування.
Про це повідомив речник Єврокомісії Олаф Гілл на брифінгу в Брюсселі, передає Укрінформ.
«Це не є частиною 19-го пакету санкцій, оскільки санкції ухвалюються одноголосно. Будь-яка пропозиція щодо тарифів на російську нафту буде ухвалена кваліфікованою більшістю як захід, пов’язаний із торгівлею. Зараз я не можу надати більше деталей, але з часом ми представимо наші наміри», – сказав Гілл.
Він наголосив, що для ЄС припинення залежності від російського викопного палива є геостратегічним пріоритетом. У цьому контексті держави-члени ЄС розглядають пропозиції Єврокомісії щодо 19-го пакету санкцій проти рф, який передбачає, зокрема, обмеження на порти, через які постачається російський скраплений газ.
За словами речника, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом згадала про намір вжити додаткових заходів.
«Вона говорила про санкції проти портів, звідки надходить СПГ. Це частина 19-го пакету. Також вона зазначила, що ми хочемо підвищити тарифи на імпорт нафти з росії», – зaзнaчив Гiлл.
Збільшення податків, прогресивне оподаткування, скорочення витрат та соціальних виплат – уряд Болгарії отримав «рецепт», від Міжнародного валютного фонду (МВФ). Готуючись до вступу до єврозони, країна має виконати низку вимог.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) до Болгарії, яка триває з 10 вересня, завершується. Це ключовий офіційний візит напередодні вступу країни до єврозони 1 січня 2026 року. Фабіан Борнхорст, голова місії МВФ у Софії, попередив, що дефіцит бюджету Болгарії може перевищити три відсотки ВВП як у 2025, так і в 2026 році, і що потрібна жорсткіша фіскальна політика. За словами Борнхорста, наступний бюджет вимагатиме скорочення витрат на один відсоток, що буде досягнуто шляхом контролю над зростанням заробітної плати в державному секторі. Іншими словами, заробітну плату в державному секторі слід скоротити, пенсійні внески – збільшити, а єдиний податок – замінити прогресивним оподаткуванням.
Щодо доходів, ключові рекомендації МВФ включають збільшення пенсійних внесків на один процентний пункт з 1 січня 2026 року та скасування поточної максимальної стелі внесків у розмірі 4130 левів. Організація також рекомендує підвищити податки на майно, які в Болгарії є низькими, які можуть збільшити доходи місцевих бюджетів. МВФ продовжує наполягати – як рекомендував роками – на тому, що Болгарія повинна замінити свій фіксований 10-відсотковий податок на доходи фізичних осіб прогресивною податковою системою. Мета полягає не лише у збільшенні доходів бюджету, але й у зменшенні соціальної нерівності, яка в Болгарії надзвичайно висока у порівнянні з європейськими стандартами.
Півтора року тому МВФ пояснив, що вважає незрозумілим, чому Болгарія обтяжує бідних вищим податковим та внесковим тягарем, ніж багатих.
Щодо витрат, Міжнародний валютний фонд насамперед рекомендує, щоб у бюджеті на 2026 рік було стримано зростання заробітної плати в державному секторі, яке впливає на всю економіку та збільшує інфляцію. Крім того, було б доцільно відокремити певні соціальні виплати, які зараз автоматично прив’язані до мінімальної заробітної плати.
З пропозиціями МВФ у Болгарії згодні не всі
Голова бюджетного комітету Делян Добрев з партії ГЕРБ, яка є провідною силою в урядовій більшості, заявив, що більшість погоджується майже з усіма висновками та рекомендаціями, за винятком двох – запровадження прогресивного податку (підтримується Болгарською соціалістичною партією, членом урядової коаліції) та скасування обмеження внесків. Останнє є особливо делікатним питанням серед ІТ-сектору та інших груп з високим рівнем доходу, які вважають несправедливим, що сектори, які працюють повністю прозоро та стимулюють інновації, повинні робити більші внески, що перевищують певний рівень.
Все інше (крім двох винятків) буде включено до наступного бюджету як частина заходів, необхідних для стримування інфляції. «Вони правильно визначили необхідність стримування підвищення заробітної плати в державному секторі та соціальних витрат, пов’язаних з мінімальною заробітною платою», – сказав Добрев. З його слів можна зробити висновок, що уряд готовий збільшити пенсійні внески на один процентний пункт вже у 2026 році. У середньострокових рамках підвищення раніше планувалося на 2027 рік, а потім ще на два процентні пункти на 2028 рік, але, за даними МВФ, відтермінування не полегшить реалізацію.
Добре дошла, България!
EU economy and finance ministers have approved #Bulgaria's entry into the euro area.
From 1 January 2026, 🇧🇬 will start using the euro and enjoy the benefits of joining the single currency.
МВФ очікує, що болгарська економіка зросте на 3 відсотки цього року, але це буде зумовлено головним чином споживанням, а не інвестиціями. Швидке зростання заробітної плати створює інфляційний тиск, а соціальні виплати автоматично слідують за мінімальною заробітною платою.
Тому МВФ закликає до посилення податкової політики, навіть якщо це може призвести до соціальної напруженості.
Насамкінець, Борнхорст наголосив, що незалежно від рішення щодо податкової системи, політика, спрямована на покращення збору податків, має бути збережена.
Болгарія увійде до єврозони 1 січня під тиском політики жорсткої економії.
Проект нового державного бюджету має бути поданий до парламенту до 30 жовтня.
Єврокомісія має намір враховувати оцінку Міжнародного валютного фонду про фінансові потреби України на найближчі два роки під час визначення обсягу репарацій за рахунок російських активів.
Про це заявив єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Європейський союз обговорює використання заморожених російських активів для забезпечення такої позики. Це дасть змогу підтримати фінанси Києва на тлі скорочення прямої військової допомоги з боку США.
„Репараційна позика” за рахунок активів Росії
„Те, що пропонує Єврокомісія, це репараційна позика. По суті, надання Україні кредиту за рахунок грошових залишків заморожених російських активів, не зачіпаючи права власності Росії на них”, – сказав Домбровскіс.
За його словами, зараз обговорюють деталі, терміни та обсяги позики. Для визначення обсягу важливим буде висновок МВФ про потреби України, над яким фонд уже завершує роботу.
Позиції країн ЄС
Міністр фінансів Іспанії Карлос Куерпо заявив, що пропозиція Єврокомісії очікується в жовтні. „З іспанської точки зору ми будемо підтримувати”, – зазначив він.
У розпорядженні країн G7 перебуває близько 300 млрд доларів російських активів Центробанку, з яких значна частина розміщена в Європі. У бельгійському депозитарії Euroclear заморожено 194 млрд євро, з яких близько 170 млрд уже перетворилися на грошові залишки.
Спільні ризики та гарантії
За словами Домбровскіса, механізм може бути застосований у всіх країнах G7, де зберігаються російські активи. Він уточнив, що ідею обговорювали з міністрами фінансів G7.
Згідно з планом, Україна почне повертати позику тільки після отримання репарацій від Росії. Ризики за кредитом будуть розподілені між урядами країн ЄС.
За даними джерел, схема передбачає заміну російських активів у Європі на облігації Єврокомісії з нульовим купоном. Ці папери будуть забезпечені гарантіями країн ЄС, які беруть участь в ініціативі.
Потреби України
Міністр фінансів Сергій Марченко назвав потреби України в зовнішньому фінансуванні на термін дії нової програми з МВФ.
„Загалом потреба коштів для фінансування чотирирічної програми може становити від 150 до 170 мільярдів доларів”, – сказав у Верховній Раді.
