23 листопада о 9:00 за київським часом на пункті пропуску «Медика – Шегині» польські фермери розпочнуть акцію протесту, про це повідомляє Державна митна служба України.
Протест пов’язаний із вимогами фермерів, стурбованих поточною політикою імпорту сільськогосподарської продукції з України. На думку фермерів, це може негативно вплинути на їхні доходи.
Згідно з попередніми даними, організатори мають намір обмежити рух вантажного транспорту. На в’їзді в Україну фермери планують пропускати по одній вантажівці на годину, а на виїзді — повністю заблокувати рух вантажівок масою понад 3,5 тонни. Водночас легкові автомобілі та автобуси зможуть проїжджати без обмежень.
Наразі оформлення транспортних засобів здійснюється у штатному режимі. Однак учасники акції заявили, що ситуація може змінитися залежно від реакції влади та виконання їхніх вимог.
Польські митні служби вже поінформували про очікувані обмеження. Українська митниця, у свою чергу, продовжує моніторити ситуацію та обіцяє оперативно інформувати про будь-які зміни. Міжнародним перевізникам рекомендовано враховувати цю інформацію при плануванні маршрутів.
Майбутня акція може суттєво ускладнити логістику та вплинути на рух товарів через один із ключових прикордонних пунктів України та Польщі.
Американські банки блокують рахунки росіян при спробі скористатися їхніми послугами з території росії.
Про це повідомляє пресслужба РБК.
Зазначається, що банки США можуть заблокувати рахунки громадянам росії під час використання їх на території росії. Цей факт американські кредитні організації встановлюють за російською IP-адресою клієнта.
Було зафіксовано кілька випадків, коли американські банки при спробах провести транзакції з росії (тобто з використанням російської IP-адреси) блокували рахунки клієнтам. Такі випадки зафіксовані останні півтора роки.
Повідомляється, що старший партнер колегії адвокатів Pen & Paper Антон Самев заявив, що блокування рахунків за IP-адресою є одним із проявів overcompliance, який в основному спостерігається з боку великих американських банків, таких як Wells Fargo.
В повідомленні додають, що банки можуть блокувати рахунки за російською IP-адресою на підставі виконавчого наказу 14 071 та розʼяснень OFAC від березня 2022 року, які встановлюють заборону надання юридичних та фінансових послуг особам, локалізованим у росії, тобто особам, які перебувають на території росії, або особам, які зазвичай проживають у росії.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Китайські банки все частіше вимагають від підприємців підтвердження того, що товари, придбані в „дружніх” країнах, таких як Сербія, Білорусь і Казахстан, не будуть відправлені в рф, що порушує схему оплати поставок в росію через треті країни.
Китайські банки, все частіше під час перевірки переказів, вимагають від підприємців підтверджень, що товар буде відправлено не до рф. Таким чином руйнується схема проведення платежів за поставки в рф через „дружні” країни. Про це пише The Moscow Times.
Зазначається, одразу декілька банків посилюють перевірки. Зокрема, служби комплаєнсу стали вимагати підтвердження того, що товар, який закуповують за документами бізнесмени з так званих „дружніх” країн буде доставлено саме в ці країни.
Йдеться насамперед про покупців з Сербії, Білорусі, Киргизстану і Казахстану.
Імпортери, які отримали такі запити, розповіли, що такі підтвердження вимагають у Bank of China, Agricultural Bank of China, China Construction Bank та популярному у зовнішньоторговельних компаній Zhejiang Chouzhou. Ба більше, дехто отримав запити від невеликих сільськогосподарських банків та навіть створеного для роботи із санкційним Іраном Kunlun Bank.
У виданні пояснюють, що через треті країни платять не тільки ті, хто хоче ввезти в рф ” санкційні” вантажі, а й імпортери товарів, що не потрапляють під обмеження.
Зазначається, що проблеми почались ще взимку. Тоді США пригрозили вторинними санкціями всім, хто допомагає рф в обході обмежень, з великою підозрою ставляться до будь-яких російських грошей.
Після цього багато компаній, стали користуватися послугами партнерів або платіжних агентів у третіх країнах – це дорожче, але набагато надійніше і швидше. А втім, сьогодні і цей варіант стає все складніше реалізувати.
Міністерство цифрової трансформації провело переговори з Apple та Google щодо вилучення застосунків нелегальних казино з українських магазинів застосунків.
Про це у своєму телеграм-каналі написав нардеп Ярослав Железняк.
Він нагадав, що згідно з рішенням РНБО, Мінцифри мало провести перемовини з Apple та Google щодо вилучення застосунків нелегальних казино з українських магазинів додатків.
Як зазначив нардеп, в App Store таких додатків 35, в Play Market додатків 24.
Він додав, що міністерство вже звернулось до корпорацій.
„Має бути один з найбільш дієвих заходів, якщо платформи дослухаються до прохання уряду”, – резюмував Железняк.
Страйк польських фермерів з наступного тижня пошириться на пункт пропуску „Зосин-Устилуг” з польської сторони кордону. До цього вони планують заблокувати п/п „Дорогуськ-Ягодин”.
Про це повідомляє прес-служба Держприкордонслужби.
За попередньою інформацією з польської сторони для легкових транспортних засобів і автобусів пропуск через „Зосин-Устилуг” має лишитися вільним. Вантажні авто масою до 7,5 тонн страйкарі планують пропускати по три авто за годину в кожну сторону.
Нагадаємо, польські фермери 9 лютого планують заблокувати пункт пропуску „Дорогуськ – Ягодин”. Блокада почнеться об 11:00 за київським часом із використанням сільськогосподарської техніки. Акція протесту погоджена місцевою владою до 9 березня 2024 року.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Польські фермери оголосили про нову блокаду кордону з Україною. Її початок намічено на 9 лютого. Причому блокуватимуть усі автодороги з України до Польщі, а також переходи на всіх пунктах пропуску.
Про це повідомляє польське видання sad24.pl.
У повідомленні, зокрема, йдеться, що блокаду кордону організовує спілка фермерів „Солідарність”. Рішення про нову блокаду було винесено президією спілки одноголосно 31 січня. „Солідарність” також закликала до загального фермерського страйку та блокади всіх шляхів сполучення з Україною. Акція розпочнеться 9 лютого о 10.00.
Фермери заявляють, що їх змусила на таку безпрецедентну акцію невизначена позиція польського уряду, а також позиція Єврокомісії щодо імпорту агропродукції з України.
„Наше терпіння вичерпалося. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року неприйнятна для всієї нашої сільськогосподарської спільноти”, – заявляють польські аграрії.
Вони кажуть, що імпорт сільгосппродукції до ЄС поставив під удар не лише рентабельність, а й саме існування польських фермерських господарств, які є сімейним бізнесом та єдиним джерелом існування багатьох спадкових аграріїв, а також основою аграрного виробництва Польщі.
„Немає жодної угоди щодо реалізації „європейського зеленого курсу”, стратегії ЄС „від ферми до столу” та Загальної сільськогосподарської політики Європейського союзу в запропонованому вигляді. Польський уряд повинен мати чіткий план розвитку сільськогосподарського виробництва, рентабельності виробництва, відновлення польської переробки та польської торгівлі. Ми боротимемося за це доти, доки це не станеться. Польські сімейні ферми – це основа продовольчої безпеки країни. Здорова польська їжа, виготовлена польськими фермерами, є основою харчування та здоров’я польських громадян”, – заявляє ” Солідарність”.
Як повідомляють фермери, вони категорично не згодні з поточною ситуацією і закликають усіх працівників аграрної галузі приєднатися до їхнього протесту. Лише тоді можна сподіватися, що влада у Варшаві та Брюсселі прислухається до їхнього голосу.
„Ми просимо співвітчизників з розумінням поставитися до ситуації, в якій ми всі опинилися. Ми боремося за наше спільне благо – порятунок польських сімейних ферм, які здебільшого належать кільком поколінням, від краху та банкрутства”, – звертаються польські фермери до співгромадян.
У вівторок, 21 листопада, мітинги перевізників на кордонах між Україною та країнами ЄС вийшли на новий виток загострення. Словацькі перевізники, наслідуючи приклад своїх польських колег, заблокували пункт пропуску з Україною “Вишнє Нємецьке”.
Ініціатором акції виступила Спілка перевізників Словаччини, а головною вимогою протестувальників є повторне запровадження Брюсселем дозволів на перевезення для українських транспортних засобів. Все через те, що європейські компанії не можуть з ними конкурувати.
Проїзд легкового автомобільного транспорту та автобусів через КПП здійснюється в звичайному режимі.
В подальшому Словацькі протестувальники планують проводити щоденні акції протесту. Вимоги щодо відновлення дозвільної системи для українських перевізників також підтримали транспортні організації з Угорщини, Чехії та Литви. За їхніми словами, через транспортний безвіз, у ЄС зростає кількість нелегальних транспортних операцій, пише РБК-Україна.
Польські перевізники блокують кордон
Польські перевізники розпочали блокування трьох із чотирьох найбільших прикордонних КПП на польсько-українському кордоні ще 6 листопада.
За інформацією Європейської правди, активним учасником блокади є Рафал Маклер, який є власником транспортної компанії та головою польської ультраправої партії, яка відома своєю радикальною антиукраїнською риторикою та зв’язками з Росією.
18 листопада блокування продовжилися на напрямках Ягодин, Краківець і Рава-Руська. На пунктах пропуску утворилися черги десь на 1200 вантажівок на Краківці, 500 на Раві-Руській і 110 на Ягодині, передає РБК-Україна із посиланням на речника Державної прикордонної служби Андрія Демченка.
Українські перевізники також провели мітинг у відповідь на польську блокаду, повідомляє Укрінформ. 21 листопада на пункті пропуску Краківець-Корчова близько 30 вантажівок долучилися до попереджувальної акції, адже водії обурені такими діями польських колег у такий складний для України час.
Польські перевізника стикнулися із втратою ринку через демпінг українських компаній. Зокрема через те, що польські водії отримують по 2500 євро на місяць, тоді як українські — по 700.
Польська сторона вимагає повернути дозволи для українських перевізників, заборонити реєстрацію компаній у Польщі, якщо вони здійснюють фінансову діяльність поза територією ЄС, зробити окрему чергу для автомобілів із європейськими номерами та окрему чергу для порожніх вантажівок, а також надати доступ до української системи Шлях. Андрій Демченко вже назвав частину таких вимог дискримінаційними, зокрема скасування транспортного безвізу, який надав Україні ЄС.
Брюссель на боці України
Офіційний речник Єврокомісії Адальберт Янс, який на минулому тижні відвідав один із заблокованих пунктів пропуску, наголосив, що повернення системи дозволів або запровадження квот для українських перевізників є юридично неможливим. Адже це є несумісним із Угодою про автомобільний транспорт між Україною та ЄС.
У Брюсселі дотримуються думки, що польська влада зобов’язана забезпечити вільний рух українських вантажівок через кордон, як цього вимагає законодавство ЄС, передає RMF FM та прогнозує, що Європейська комісія може розпочати за такі дії Польщі “каральну процедуру”.
Економіка та бізнес підраховують збитки
За підрахунками РБК-Україна, загальні втрати України від блокади польського кордону сягнуть близько 400 млн дол. За інформацією Європейської бізнес асоціації, один день простою в середньому вартує для компанії близько 1 млн грн втрат. При цьому, одинаково потерпають як імпортери, так і експортери. Через неможливість виконувати зобов’язання перед замовниками, виникають такі наслідки як штрафи, скасування майбутніх замовлень та втрата клієнтів, передає Економічна правда.
Крім того, бізнес повідомляє про брак транспорту через те, що перевізники не беруть в роботу нові замовлення через страйк. Через блокаду мінюються маршрути, також збільшуються черги на словацькому та угорському кордонах.
Три цивільних вантажних судна (з Ізраїлю, Греції та одне з турецько-грузинською реєстрацією) пройшли російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю.
Згідно з повідомленням, кораблі рухались з ввімкнутими радіотранспондерами, зробивши своє місцеперебування та курс видимими для всіх, хто має доступ до Інтернету та вебсайтів для відстеження суден.
Літаки НАТО ретельно стежили за кораблями, коли вони прямували до Ізмаїла, невеликого українського порту на річці Дунай. Ймовірно, судна будуть завантажувати зерно в Ізмаїлі, а потім повертатися в Чорне море і далі йти до іноземних портів.
„Повідомлення про три цивільні кораблі, які безперешкодно пливуть до України, можуть свідчити про те, що росія або не бажає, або не в змозі здійснювати такі обшуки в цей час”, – повідомило видання з посиланням на Інститут вивчення війни у Вашингтоні.
На тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну в Чехії заблокували рахунки і заарештували майно російського олігарха Володимира Євтушенкова.
Як повідомляє чеський телеканал CT24, майно російського олігарха в Карлових Варах оцінюється більш ніж в 500 мільйонів крон (близько 20 мільйонів доларів). У числі активів Євтушенкова – п’ятизірковий Готель Savoy Westend, де раніше часто відпочивали російські політики, артисти та бізнесмени.
Влада Чехії заарештувала готель, що належить олігарху. Зараз він працює в обмеженому режимі та не приймає броні, обслуговуючи тільки гостей, які забронювали номери до кінця червня. Крім того, фінансово-аналітичне управління країни заморозило рахунки і власність чеських фірм, які належать Євтушенкову, на загальну суму 100 мільйонів крон (близько чотирьох мільйонів доларів).
Понад 900 комерційних об’єктів на території України, які належать уряду росії та російським державним компаніям, так і не були примусово вилученні через пів року після затвердження цього переліку на засіданні Кабміну.
Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor (проєкт StateWatch) з посиланням на відповідь Міністерства економіки.
Зокрема, йдеться про корпоративні права на 79 підприємств та рухоме майно, 8 літаків, 11 морських суден, 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо), 58 легкових автомобілів, 18 автобусів та вантажівок, складові для літаків, авто, причепи та газовидобувні конструкції.
Серед відомих підприємств у списку на вилучення, зокрема, є дані про корпоративні права:
100% ТОВ „Татнєфть-АЗС-Україна”, що належить російському ПАТ „Татнєфть” імені В.Д. Шашина, яке повʼязують із президентом Татарстану Рустамом Мінніхановим;
93% ПАТ „Енергомашспецсталь”, що через кіпрську компанію входить у склад держкорпорації „Росатом”;
25% ПАТ „Крюківський вагонобудівний завод”, що належать наближеному до російського Міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову;
100% ТОВ „Брокард Україна”, що належить кіпрській компанії „Інденон Холдинг Лімітед”, яка контролюється Міністерством торгівлі рф.
Зазначається, що 5 серпня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив проєкт указу президента про вилучення 903 об’єктів, які належать рф та її резидентам. За даними ЗМІ, далі документ передали в РНБО, але повернули назад в уряд, а саме в Мінекономіки, на доопрацювання. Відтоді, рішення про вилучення так і не було ухвалено.
„Затягування націоналізації свідчить про серйозні проблеми й недоліки у процедурах прийняття рішень та вимагає швидкої реакції від відповідальних органів влади”, – зазначають у Trap Aggressor.
Аналітики наголошують, що відповідно до Закону „Про Державний бюджет України”, отримані кошти від вилучення російського майна повинні бути зараховані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А далі спрямовані на будівництво і реконструкцію громадських будівель, обʼєктів критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя, придбання житла для ВПО та людей, які втратили домівки внаслідок російської агресії.
