У середу, 5 листопада, Євросоюз досяг попередньої домовленості щодо приєднання України до Європейського оборонного фонду, бюджет якого становить близько 8 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Ради ЄС.
Фонд (European Defence Fund) здійснює фінансування спільних досліджень та розробок в оборонній сфері між європейськими країнами. Мета – зміцнення конкурентоспроможності і технологічної незалежності оборонної промисловості Євросоюзу.
Україна в межах угоди отримає доступ до спільних європейських досліджень і розробок в оборонній сфері.
Основний аспект домовленості – заходи стимулювання інвестицій у сферу оборони в межах чинного європейського бюджету з метою реалізації плану ReArm Europe. Він спрямований на збільшення оборонних витрат і зміцнення військових спроможностей ЄС.
Латвійський євродепутат Ріхард Колс, який проводив переговори від парламенту, назвав угоду „чітким сигналом, що ЄС нарешті починає ставитися до оборонних інвестицій з серйозністю, якої вимагають часи”.
Зазначається, що план ReArm Europe передбачає залучення європейськими країнами до 800 млрд євро на оборону.
Президент Володимир Зеленський заявив, що дефіцит бюджету Росії через санкції наступного року складе щонайменше $100 млрд, за більш опимістичними прогнозами – 130 млрд.
Про це глава держави повідомив під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми розуміємо, що це (запроваджені проти РФ санкції – ред.) може призвести до дефіциту бюджету Росії на наступний рік до 100 млрд доларів. Тут в нас різна аналітика: є (дані) – до 100 млрд, це більш скептично, Міністерство закордонних справ (дає) більш позитивний для нас (прогноз) – там 130 млрд», – розповів Зеленський.
Він відзначив, що у цьому контексті важливо, щоб ті країни світу, які ще закуповують російські енергоресурси зменшили ці обсяги, або взагалі відмовилися від торгівлі з країною-агресором.
«Наприклад, Китай імпортував (енергоносіїв з Росії – ред.) на 120 млрд (доларів на рік – ред.). (…) Бо вони – найбільший гравець, помічник в цій війні. Це факт. Бо 120 млрд – це серйозна сума», – сказав Президент.
За словами Зеленського, допомагають Україні ті країни, які зменшують імпорт з РФ.
«Канада, Британія, Австралія, Японія – це ключові наші партнери, які максимально зменшили, або аж до нуля імпорт з РФ. Ті, хто збільшили – Індія, Китай, Туреччина і (країни) Центральної Азії. Це те, з чим потрібно працювати і є бачення, як з цим працювати», – зазначив глава держави.
До державного бюджету за січень – вересень надійшло 116,7 млрд грн військового збору, що майже в чотири рази перевищує показник аналогічного періоду минулого року (на 84,2 млрд грн більше).
Серед лідерів у сплаті військового збору – Київ (37,7 млрд грн), Дніпропетровська (13,2 млрд грн), Львівська (9 млрд грн) та Харківська (7,4 млрд грн) області.
Зазначається, що зростання надходжень відбулося завдяки підвищенню з 1 грудня 2024 року ставки військового збору до 5%, а також сумлінній і своєчасній сплаті збору платниками.
У ДПС нагадали, що самозайняті фізичні особи, які були мобілізовані або підписали контракт на військову службу, звільняються від сплати військового збору на час служби згідно із законом від 18 червня 2025 року.
Звільнення відбувається автоматично на підставі даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з першого числа місяця мобілізації або укладення контракту, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Fitch Ratings погіршило прогноз щодо Польщі до негативного, головним чином через зростаючі бюджетні ризики, при цьому рейтинг країни залишився без змін.
У п’ятницю міжнародне рейтингове агентство змінило прогноз для Польщі зі стабільного на негативний, обґрунтувавши свої висновки зростаючими ризиками для державних фінансів.
Fitch попередило про більший, ніж очікувалося, дефіцит бюджету та відсутність надійних планів щодо фіскальної консолідації.
Згідно з аналізом, політичні перешкоди можуть затримати необхідні реформи в період перед парламентськими виборами 2027 року. За прогнозами рейтингового агентства, державний борг буде зростати більш стрімко і до 2027 року може наблизитися до 68% ВВП.
Fitch зазначила, що ранні вето і податкова опозиція президента Кароля Навроцького відображають поглиблення політичного розколу, що може обмежити здатність коаліції проводити жорсткі бюджетні заходи до наступних виборів.
Рейтингове агентство підкреслило, що реалізація реформ, необхідних для збереження фінансування з боку ЄС, як і раніше, буде мати ключове значення для підтримки сильного зростання ВВП в умовах нинішніх викликів.
Водночас Fitch прогнозує реальне зростання ВВП на рівні 3,2% як у 2025, так і в 2026 роках, що перевищує медіану для країн – членів ЄС на рівні 2,3%. Зростання зумовлюється стабільним внутрішнім споживанням та більш інтенсивним використанням ресурсів ЄС, що компенсує негативний вплив американських мит на єврозону.
Хоча диверсифікована економіка Польщі та її членство в ЄС підтримують поточний рейтинг, неспроможність стабілізувати борг або погіршення бюджетної дисципліни можуть призвести до зниження рейтингу. Fitch підтвердило рейтинг Польщі на рівні «A-».
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
Землевласники та орендарі земельних ділянокза січень – липень 2025 року перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Про це повідомляє Державна податкова служба України.
Зазначається, що це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року. За січень – липень 2024 року надходження склали майже 22 млрд гривень.
Найбільше коштів сплачено платниками Дніпропетровщини – 4,5 млрд грн. Платники Києва сплатили 3,7 млрд грн, Одещини – 2,2 млрд грн, Львівщини – 1,7 млрд гривень.
В уряді сподіваються, що війна завершиться раніше. Але з прагматичної точки зору готують проєкт держбюджету з урахуванням продовження війни увесь 2026 рік.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на презентацію Програми діяльності уряду.
„У нас базовий сценарій на сьогоднішній момент, макроекономічний, передбачає завершення війни у 2025 році. Альтернативний сценарій передбачає продовження війни у 2026 році”, – сказав він.
Марченко нагадав, що проєкт бюджету на 2026 рік потрібно подати в парламент до 15 вересня. І з метою підготовки документа „за базу розрахунку бюджету визначено альтернативний сценарій”, сказав він.
„Тому ми готуємо бюджет по альтернативному сценарію, тому що це досить зрозуміло і прагматично”, – сказав він.
Як зазначив Марченко, якщо будуть позитивні наслідки переговорів, і буде розуміння до кінця року, що війна завершується стабільним сталим миром, Мінфін цей підхід перегляне.
„Ми зараз не маємо інших варіантів, як іти по альтернативному сценарію, який передбачає продовження війни на весь 2026 рік”, – заявив він.
Коментуючи питання перегляду податків на 2026 рік, міністр сказав, що поки такого кроку не планується.
Верховна Рада ухвалила зміни до держбюджету на 2025 рік в першому читанні. Видатки на оборону зростуть на 412 млрд гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослав Желязняка в Telegram.
За його даними, проєкт №13439-3 за основу підтримали 257 народних депутатів.
Остаточне голосування очікується наприкінці серпня через перерву в роботі Ради.
Урядовий проєкт змін до держбюджету на 2025 рік №13439 був поданий до Верховної Ради 30 червня.
Він передбачав, що додаткові 412,4 млрд гривень будуть спрямовані на:
Міноборони – 310,8 млрд гривень;
МВС – 84,1 млрд гривень;
ГУР Міноборони – 4,5 млрд гривень;
Мінстратегпром – 4,5 млрд гривень;
СБУ – 1,6 млрд гривень;
УДО – 0,5 млрд гривень;
Держспецзв’язок – 64,5 млн гривень.
Також передбачено додаткові 20 млрд гривень для резервного фонду на здійснення непередбачених та невідкладних видатків.
Для фінансування низки інших нагальних потреб передбачено додатково 16,5 млрд гривень (для Мінцифри, МОН, МОЗ).
Збільшення дохідної частини 147,5 млрд гривень планується, зокрема, за рахунок перевиконання планових показників доходів до держбюджету:
ПДФО – 56,0 млрд гривень;
податок на прибуток підприємств – 23,8 млрд гривень;
кошти, що перераховуються НБУ – 20,3 млрд гривень;
частина чистого прибутку та дивіденди – 15,0 млрд гривень;
акциз із ввезених на митну територію України тютюнових виробів – 8,8 млрд гривень;
кошти, перераховані Фондом гарантування вкладів фізичних осіб – 7,9 млрд гривень;
збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих господарських операцій – 4,1 млрд гривень;
адмінштрафи у сфері забезпечення безпеки руху – 2,7 млрд гривень;
інші надходження – 8,9 млрд гривень.
Крім того, запланована економія видатків на 51,3 млрд гривень та збільшення обсягу внутрішніх запозичень – 184,9 млрд гривень та зменшення обсягу платежів з погашення внутрішнього державного боргу – 65,1 млрд гривень.
Кошти будуть інвестовані в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
Кабінет міністрів розподілив 540 млн грн на ремонти близько 200 багатоквартирних будинків. Про це 2 липня повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
„Завдяки підтримці Світового банку в межах проєкту HOPE активізуємо відновлення житла українців. Спрямовуємо на місця – громадам Запоріжжя, Миколаєва, Ізюма, Бучі та Макарова – 540 млн грн”, – зазначив він на засіданні уряду.
Шмигаль додав, що ці кошти громади інвестують в ремонти близько 200 багатоквартирних будинків, які пошкодили росіяни.
27 червня Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів України.
Зазначається, що бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
Декларація має два сценарії два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 року, заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки.
Другий сценарій – продовження повномасштабної агресії рф проти України. Згідно з другим сценарієм, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету).
Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік, сказано в повідомленні.
„Такий підхід дозволить Уряду бути готовим до будь-яких потенційних змін безпекової ситуації, водночас виконуючи всі взяті на себе зобов’язання у співпраці з міжнародними партнерами”, – заявили у Мінфіні.
У відомстві додали, що видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом держбюджету незалежно від можливого розвитку подій у 2026 році і надалі.
Міністерство фінансів України готує комплексний проєкт змін до закону про держбюджет, який передбачає збільшення видатків на оборону.
Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням його виступ в парламенті, якій транслює нардеп Олексій Гончаренко у Youtube.
„Ми не зволікаємо, ми готові. Я сподіваюсь, що депутатський корпус буде готовий проголосувати за наші пропозиції”, – сказав він.
Марченко висловив сподівання, „що на наступну сесію ці зміни можна буде поставити на голосування”.
Як зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові потреби виникають у наших військових, у наших виробників через ситуацію з допомогою та ситуацією фронті.
„Ми дійсно зараз з Міністерством фінансів, Міністерством оборони обрахунку потреби в додаткових коштах на другу половину цього року у зв’язку з подіями з точки зору постачання зброї і амуніції від партнерів і зв’язку з ситуацією на полі бою”, – сказав він.
