У серпні 2023 року річні тарифи на газ для населення пропонують 12 постачальників.
Ціни коливаються від 7,70 до 10 гривень за кубометр.
Про це повідомляють дані компаній.
Ціни постачальників:
„Еру Людям” – 7,70 гривень
„Енерджі трейд груп” – 7,79
„Нафтогаз України” – 7,96
„Тернопільгаз збут” – 7,96
„Прикарпат енерго трейд” – 7,98
„Полтавагаз збут” – 7,99
„Галнафтогаз””Львівенергозбут” – 8,20
„Київські енергетичні послуги” (YASNO) – 8,46
„Дніпровські енергетичні послуги” (YASNO) – 8,46
„Асканія Енерджі””СвітлоГаз” – 9,99.
Водночас після того, як у травні 2022 року „Нафтогаз” отримав усіх клієнтів групи компаній Дмитра Фірташа „Твій Газзбут”, державна компанія зайняла 98% ринку постачання газу для населення.
В Україні під час війни діє мораторій на підвищення тарифів на газ. Ціна на природний газ для побутових споживачів не підлягає збільшенню ціни, яка застосовувалася у відносинах між постачальником та побутовими споживачами станом на 24 лютого 2022 року.
Індекс цін на продовольство ФАО у травні становив у середньому 124,3 пунктів, що на 22,1% нижче за історичний максимум.
Базовий індекс світових цін на продовольчі товари впродовж травня 2023 року впав до найнижчого показника за останні два роки. Про це свідчать дані Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Причиною стало масштабне падіння котирувань на більшість зернових, рослинних олій та молочних продуктів.
Індекс цін на продовольство ФАО у травні становив у середньому 124,3 пунктів, що на 2,6% менше, ніж у квітні, і на 22,1% нижче за історичний максимум, досягнутий у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові ФАО знизився на 4,8%, порівняно з попереднім місяцем, що зумовлено падінням світових котирувань кукурудзи на 9,8%. Світові ціни на пшеницю також знизилися на 3,5%, відображаючи достатні запаси та нове продовження Чорноморської зернової ініціативи.
Індекс цін на олії ФАО у травні впав на 8,7%, в середньому на 48,2% нижче за рівень попереднього року.
Індекс цін на молочні продукти ФАО знизився на 3,2% порівняно з квітнем, що було спричинено різким падінням світових цін на сир, в основному через наявність достатніх експортних поставок на тлі сезонно високого виробництва молока у північній півкулі.
Індекс цін на цукор ФАО зріс четвертий місяць поспіль, збільшившись на 5,5% порівняно з квітнем і досягнувши рівня майже на 31% вище, ніж роком раніше. Стрибок відбив більш обмежену доступність у всьому світі, зростаючу стурбованість щодо впливу явища Ель-Ніньйо на врожай наступного сезону.
Індекс цін на м’ясо ФАО також зріс у травні, збільшившись на 1,0%.
За п’ять перших місяців 2023 року ціни на свинину зросли на 12%, тушку птиці – на 8%, яловичину – на 6%, передає ait-magazine. Як зазначив фермер з Дніпропетровщини Максим Гавеля, декілька років тому він вирощував свиней у своєму домашньому господарстві, проте згодом це стало нерентабельно.
Дійшло до того, що вартість реалізації свині ледь покривала витрати на її вирощування. Тому займатись цією справою стало невигідно, – розповів він.
Нині ж, коли корми впали в ціні, а м’ясо навпаки здорожчало, фермерам варто задуматись про розвиток свинарства.
За словами радника директора гуртового ринку сільськогосподарської продукції “Шувар” Івана Стефанишина, м’ясо суттєво зростає у ціні передусім через нестачу поголів’я худоби.
За минулий рік відбувся ріст ціни на свинину на понад 30%. Найбільша причина тут – нестача ресурсу. Його не вистачає з 2021 року, коли заборонили ввезення генетичного потенціалу з Європи через африканську чуму. В той період вибуло близько 30% поголів’я.
З початком повномасштабної війни в окупованих областях та там, де ведуться активні бойові дії, було втрачено ще 15% поголів’я свиней.
Натомість ситуація із яловичиною – не краща.
Ринку яловичини у нас фактично нема. Її виробництво – це по суті 1-2% від ринку. Поголів’я великої рогатої худоби системно скорочується. По птиці – ще маємо запас, – додав Стефанишин.
Після нетривалого здешевлення в Україні знову поновилося підвищення цін на живець свиней забійної кондиції. Цінник досяг позначки 81,9 гривні за кіло, що на 2,2% дорожче, ніж минулого тижня.
Про це повідомили в асоціації „Свинарі України”.
Аналітики наголошують, що разом із подорожчанням повернулася і регіональна розбіжність цін закупівлі живця свиней. Наприклад, на сході ціни трималися у діапазоні від 83 до 85 гривень за кілограм. Водночас у центральних областях свиней забійних кондицій продавали по 83-84 гривні за кілограм.
Водночас у західних регіонах ціновий „коридор” практично не змінився і залишився на тому ж рівні, що й на тиждень раніше.
М’ясопереробники відзначають, що надлишків кондиційної свинини на ринку не спостерігається, а часом попит на продукцію вищий за пропозицію. Разом з тим, стабільність цін на заході пояснюють впливом на ринок інформації про пожвавлення імпорту свинини.
Уряд планує відновити акцизний збір на пальне з 1 липня, щоб наповнити бюджет.
У березні 2022 року українське законодавство внесло зміни до податкових зобов’язань підприємців у зв’язку з воєнним станом. У рамках запровадження тимчасової пільги було скасовано акцизний збір на пальне та знижено ПДВ із продажу продукції з 20 до 7 відсотків.
Це мало на меті запобігти подальшому зростанню цін на пальне. Експерти попереджають, що відновлення акцизу може призвести до значного стрибка цін, і не лише на пальне.
Літній сезон може стати періодом зростання цін в Україні. На початку червня населення отримало майже дворазове зростання цін на електроенергію, а наступного місяця очікується значний стрибок цін на пальне.
Цієї весни, незважаючи на війну, ціни на пальне в Україні знижувалися, відображаючи загальносвітову тенденцію.
За три місяці з початку березня ціна бензину 95 октану впала на 4 гривні. Така ж тенденція торкнулася і дизельного палива. Але із 1 липня український парламент планує відновити довоєнний загальний податок із продажу палива.
При цьому планується значне підвищення акцизного збору на паливо. Наразі він становить 52 євро за 1000 літрів, але законодавці хочуть підвищити його до 175 євро для бензину і дизельного палива та 129,5 євро для газу.
Експерти попереджають, що таке рішення може мати низку негативних наслідків і навряд чи досягне бажаного результату у вигляді поповнення державного бюджету. Навпаки, воно матиме радше негативний вплив на економіку. Перш за все, зростуть ціни на АЗС, що призведе до подорожчання інших товарів та послуг.
Зростання цін є неминучим
З часом вплив відчують не лише автомобілісти, а й усі українці, адже вартість палива закладена в переважну більшість товарів та послуг. Особливо це стосується виробництва продуктів харчування, комунальних послуг та громадського транспорту.
Але, перш за все, від негативних наслідків цього рішення найвідчутніше постраждає аграрний сектор, який вступає у фазу збору врожаю. Аграріям знадобиться велика кількість пального. Це призведе до подальших збитків в українському агросекторі, що неодмінно позначиться на цінах продуктів харчування.
Крім того, подорожчають усі товари та послуги, витрати на виробництво яких включають використання пального.
Що буде з цінами на продукти харчування, електроенергію, водопостачання, паливо у найближчі місяці в Україні?
Продукти харчування
За прогнозами Нацбанку, через підрив Каховської ГЕС, сільськогосподарські землі Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей опинилися під загрозою засухи. А це вже зараз може скоротити врожай соняшника, овочів та фруктів. Відтак, існує імовірність тимчасового підвищення цін на ці продукти. Підвищення цін на зернові очікують не раніше наступного року.
Паливо
З початку війни Верховна рада скасувала акциз на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, а також було знижено ставку ПДВ з 20% до 7%. Акцизи частково повернули восени, а податкові пільги завершують свою дію в кінці червня. Це означає, що з 1 липня ціни на пальне мають повернутися на довоєнний рівень. При цьому, ПДВ зросте до 20%, ставка акцизу на бензин становитиме 213 євро за тисячу літрів, дизпалива — 139,5 євро, а для газу автомобільного залишиться на рівні 52 євро.
В розрахунку на літр палива, ціни на АЗС зростуть на 10-12 гривень, а газу – на пʼять. Про це розповів директор спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев в коментарі РБК-Україна.
Електроенергія
З 1 червня електроенергія для населення подорожчала до 2,64 грн за кВт-год. Відтепер для всіх споживачів діє однакова ставка, яка більше не залежить від обсягів споживання домогосподарств. В уряді запевняють, що в найближчі місяці повторного підвищення не планується.
Для власників двозонних лічильників, які мають так званий “нічний” тариф, електроенергія обходиться з 23:00 до 7:00 вдвічі дешевше.
За даними KSE, через ракетні обстріли українській енергетичній інфраструктурі завдано збитків на суму понад 8 млрд грн. Влада обґрунтовує підвищення електроенергії необхідністю фінансування ремонтів та підготовки до наступного опалювального сезону, передає Слово і діло.
Водопостачання
Вже не перший місяць водоканали просять регулятора схвалити рішення про підвищення тарифів на холодну воду. 31 травня на засіданні Комісії з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг це питання відклали через невизначеність цін на ринку електроенергії.
Як пише РБК-Україна, існує висока ймовірність того, що тарифи на холодну воду зростуть щонайменше на 33%. Така цифра базується на мінімальних розрахунках вартості кубометра води, за якого системи водопостачання будуть нормально функціонувати.
Примусове стягнення боргів за комуналку
Влітку минулого року Верховна рада заборонила стягувати борги за комуналку з людей, чиє житло розташоване в тимчасовій окупації або в зоні проведення бойових дій. У квітні цього року Кабмін заборонив стягувати заборгованість за несплату комунальних послуг з переселенців. Це рішення розповсюджується на борги, які накопичилися з початку війни і воно буде діяти до кінця воєнного стану.
Таким чином, у 2022 році борги українців за комуналку стягнули 40,5 млрд грн, як передає Економічна правда. Ця цифра не враховує тимчасово окупованій області, а значить реальна сума ще більша.
Як передає Новоє время, згідно з рішенням уряду, штрафувати громадян чи відключати їх за несплату комунальних послуг (водопостачання, електроенергія, газопостачання, опалення) не будуть.
Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив 124,3 пунктів, що на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Світові ціни на продукти харчування знизились у травні до найнижчого рівня за два роки на тлі значного падіння котирувань на більшість зернових, рослинних олій та молочних продуктів. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю, 2 червня.
Так, базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив у середньому 124,3 пунктів, що на 2,6% менше, ніж у квітні, і на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові ФАО знизився на 4,8% порівняно з попереднім місяцем. Вказується, що „світові ціни на пшеницю знизилися на 3,5%, що зумовлено”, зокрема, „продовженням чорноморської зернової ініціативи”.
Індекс цін на олію ФАО у травні знизився на 8,7%, що в середньому на 48,2% нижче за рівень 2022 року.
Ціни на молочні продукти знизилися на 3,2%, порівняно з квітнем.
Водночас індекс цін на цукор „продемонстрував зростання четвертий місяць поспіль”, збільшившись на 5,5% порівняно з квітнем і досягнувши рівня майже на 31% вище, ніж роком раніше.
Президент Нігерії Бола Тінубу скасував десятирічну субсидію, яку фінансує держава та яка допомогла знизити ціни на бензин, що у вівторок призвело до довгих черг на заправних станціях.
Про це пише АР.
Оскільки люди кинулися купувати бензин у великих містах, таких як Абуджа та Лагос, маркетологи більш ніж подвоїли ціну на заправку зі звичних 40 центів за літр, що призвело до різкого зростання цін на транспорт.
Тінубу оголосив про відміну субсидії відразу після своєї інавгурації як президент у понеділок, сигналізуючи про план його адміністрації остаточно покласти край ініціативі, яка, за словами офіційних осіб, обійшлася уряду Нігерії приблизно в 18,39 млрд найр (39,8 млн доларів) у 2022 році.
Нафтопереробні заводи Нігерії мають труднощі: виробництво падає до багаторічного мінімуму на тлі масових розкрадань нафти, а це означає, що найбільший виробник нафти в Африці залежить від імпорту нафтопродуктів. Уряд, однак, сплачує частину ціни за літр маркетологам, щоб покрити витрати на навантаження та знизити ціну для споживачів.
«Субсидія більше не може виправдовувати її витрати, що постійно зростають, у зв’язку із виснаженням ресурсів», — сказав Тінубу про своє перше рішення на посаді президента. «Натомість ми перенаправимо кошти на більш ефективні інвестиції в громадську інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та робочі місця, які суттєво покращать життя мільйонів».
Викликаний цим стрибок цін на бензин може призвести до ще більших труднощів у країні, де багато хто вже намагається впоратися з рекордним рівнем безробіття та бідності, а також інфляцією, що досягла 18-річного максимуму. Профспілка працівників нафтової та газової промисловості Нігерії закликала уряд проявити «додаткову обережність через… непередбачені наслідки для простих громадян».
Нігерійська національна нафтова компанія привітала цей крок і закликала людей «не купувати більше, ніж їм потрібно».
Поспіх з купівлею бензину призвів до того, що вартість транспорту у великих містах зросла більш ніж удвічі.
«20-хвилинна поїздка, яку я зазвичай проводжу за 400 найр (86 центів США), тепер коштує 1000 найр (2,1 долара США) », — сказав Габріель Імоке, житель Лагоса.
Панічні покупки можуть тривати протягом кількох тижнів, оскільки очікується, що продавці бензину будуть накопичувати товар, спостерігаючи за цінами, щоб уникнути втрат, сказав Увадіао Осадіайє, старший віцепрезидент з енергетики та промислових підприємств FBNQuest Merchant Bank.
Однак, за його словами, замість одноразового відкату уряд має розглянути питання про поетапне скасування субсидії, щоб пом’якшити наслідки для населення та збільшення програм соціального забезпечення.
«Має бути період адаптації та зміни у структурі споживання, можливо, у способі життя нігерійців», — сказав Осадіайє.
Фактичні темпи зростання цін у квітні (17,9%) були дещо нижчими за траєкторію прогнозу НБУ, що зумовлене більшою за очікувану пропозицією продовольства та пального.
Про це повідомляє у коментарі.
„Інфляцію стримувало зміцнення гривні на готівковому валютному ринку та поліпшення інфляційних очікувань. Сповільнення інфляції також значною мірою пояснюється ефектом бази порівняння минулого року, коли з початку повномасштабного вторгнення інфляція почала стрімко прискорюватися”, – йдеться в повідомленні.
За даними НБУ, подорожчання оброблених продовольчих товарів суттєво сповільнилося (до 19,2% р/р). Як і в попередні місяці, це пояснюється зниженням темпів зростання витрат на сировину та пальне, відновленням виробничих та логістичних ланцюгів, зокрема на тлі стабільної ситуації в енергетиці. Так, тривало сповільнення зростання цін на хліб та борошняні вироби, кондитерські та ковбасні вироби, напої та консерви. Зниження світових цін на тлі слабкого попиту, а також через невизначеність, пов’язану з обмеженням транзиту продовольства через сусідні країни ЄС, зумовили сповільнення здорожчання молочних продуктів та соняшникової олії. Поліпшення курсових очікувань на тлі зміцнення готівкового курсу гривні сприяло зниженню темпів зростання цін на імпортні продукти.
Зростання цін на непродовольчі товари також суттєво сповільнилося (15,5% р/р). Ефекти бази порівняння минулого року, а також поліпшення інфляційних та курсових очікувань сприяли повільнішому зростанню цін на товари особистого догляду, одяг та взуття, електроніку, фармацевтичні товари, меблі, побутову техніку, товари для дому, автомобілі.
Темпи зростання вартості послуг майже не змінилися (15,2% р/р). Надалі сповільнювалося зростання цін на послуги послуг закладів громадського харчування, пов’язане зі зменшенням тиску з боку витрат на тлі стабільної ситуації в енергетиці. Крім того, через слабший попит повільніше зростала вартість оренди, послуг із ремонту та утримання житла, хімічного чищення, обслуговування автомобілів. Натомість швидше зростала вартість медичних, страхових, телекомунікаційних послуг і послуг салонів краси – зокрема під впливом поступового відновлення попиту на тлі обмеженої пропозиції.
Темпи зростання цін на сирі продукти харчування зменшилися до 26,2% р/р. Повільніше зростали ціни на молоко завдяки достатній пропозиції в умовах слабкого попиту та через невизначеність навколо можливих обмежень транзиту та експорту.
Ціни на крупи та борошно знизилися в річному вимірі, а на цукор – сповільнили зростання завдяки достатнім для внутрішніх потреб врожаям минулого року.
Зниження імпортних цін та сприятлива ситуація на валютному ринку зумовили стрімке сповільнення подорожчання цитрусових та бананів.
Пригальмувало зростання цін на тепличні та імпортні овочі, переважно за рахунок розширення пропозиції. Водночас вищими темпами дорожчали овочі борщового набору: капуста – через міжсезоння постачань ранніх сортів, а цибуля і морква – внаслідок вичерпання запасів минулого року.
Попри сезонне збільшення пропозиції, зокрема від домогосподарств, що зумовило суттєве зниження цін на яйця наприкінці квітня, річні темпи зростання цін на яйця пришвидшилися, відображаючи низьку базу порівняння минулого року.
Вищі темпи здорожчання м’яса можуть пояснюватися обмеженими можливостями виробництва та слабким імпортом на тлі підвищення світових цін, зазначають в НБУ.
Підвищення адміністративно регульованих цін сповільнилося до 10,9% р/р. Тютюнові вироби дорожчали повільніше, ймовірно під тиском з боку нелегальної продукції. Стрімке сповільнення зростання цін на алкогольні напої зумовлено ефектами бази порівняння минулого року. Зростання цін на транспортні послуги пригальмувало завдяки стабілізації цін на пальне. Мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення надалі стримував адміністративну інфляцію.
Тривало зменшення темпів подорожчання пального – до 24,2% р/р. Це пояснюється передусім наявністю значних запасів, сформованих у попередні місяці за нижчими світовими цінами на нафту, повідомили в НБУ.
„Інфляція продовжує сповільнюватися завдяки суттєвій пропозиції продовольства, достатнім запасам пального, поліпшенню інфляційних та курсових очікувань. Останнє зумовлено зокрема послідовною монетарною політикою НБУ, спрямованою на підтримання курсової стійкості та збільшення привабливості гривневих заощаджень”, – йдеться в коментарі.
Закупівельні ціни на свинину в живій вазі не змінювалися на початку 2023 року, але у квітні зросли більш ніж на 20%. Очікується збереження цін на поточному рівні.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на прес-службу агрохолдингу KSG Agro.
За даними прес-служби, якщо у першому кварталі середня ціна свиней забійних кондицій становила 67,76 грн/кг, то вже у квітні досягла 79,95 грн/кг, а в останній тиждень – 83,06 грн/кг.
„Після цінового затишшя у першому кварталі з початком весни ми спостерігали активність заготівельників, які збільшували закупівлі свинини, у тому числі в очікуванні підвищеного попиту в передпасхальний період. Водночас пропозиція якісної кондиційної свинини у військовий період була і залишається стриманою. Результатом стало підвищення закупівельних цін”, – заявив голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.
За його словами, „зараз зберігається рівень пропозиції, який нижчий від попиту на свинину. При цьому вітчизняні виробники свинини не можуть повністю задовольнити попит, оскільки під час передпасхальної активності заготівельників максимально розпродавали свинину в живій вазі, а деякі продавали свиней навіть раніше від планових термінів, то є з меншою вагою”.
На думку Касьянова, у найближчій перспективі ціни на свинину у живій вазі будуть у коридорі 75-85 грн/кг.
За даними асоціації „Свиноводи України” (АСУ) середня ціна закупівлі свиней забійних кондицій у січні-березні 2023 року склала 67,76 грн/кг, що на 0,6% нижче, ніж у четвертому кварталі 2022-го.
