До кінця року Україна відкриє платформи для експорту зброї в ЄС, США та на Близькому Сході. Прибутки від зброї нададуть можливість профінансувати дефіцитні потреби оборони.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
“Прийшов час запустити експорт нашої української зброї, тих видів озброєння, які в нас у профіциті. А отже можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів озброєння, які особливо потрібні сьогодні тут, в Україні, для захисту”, – повідомив Зеленський.
Президент заявив, що вже доручив уряду, Офісу президента, секретарю РНБО та всій команді розробити і представити ключові елементи такої експортної системи.
Вже є загальна робоча назва програми експорту – “Зброя”.
“Наш експортний продукт. Уже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ в Європі, Сполучених Штатах Америки, на Близькому Сході. Завдання до кінця року – запустити в роботу ці ключові платформи”, – підсумував глава держави.
Зеленський також розраховує, що відкриття експорту та нових спільних підприємств разом із залученням інвестицій дозволить Україні ще більше масштабувати оборонну промисловість.
Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
Імпорт до Росії високоточного обладнання з Китаю останнім часом стало майже неможливим. Про це заявив власник компанії “Татпромстан” Ільдар Нурієв під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП, повідомляє видання МашТех.
“КНР обмежила постачання високотехнологічного обладнання, хоча про це майже не говорять. Якщо раніше можна було отримати верстати з точністю 3–4 мікрони, то тепер – ні. Для цього потрібна спеціальна експортна ліцензія”, – сказав Нурієв.
Він також зазначив, що навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується “неприємними інцидентами”. Його підприємство займається локалізацією верстатних комплексів на основі китайських технологій, і бізнесмен розцінює нові обмеження як ознаку небажання Пекіна розвивати партнерство з російськими компаніями.
Як зазначає Суспільне, обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
За даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у річному вимірі, що вдвічі перевищує липневий показник (-8,6%).
У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами скоротився майже на 9% – до 1,03 трильйона юанів (приблизно 145 мільярдів доларів). Російський експорт до КНР зменшився на 8,8%, а імпорт із Китаю – на 8,2%.
За даними Інституту Гайдара, Китай знизив закупівлі майже всіх видів російської сировини:
Міністри фінансів країн G7 домовилися посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів РФ.
Про це сказано в комюніке міністрів, ухваленому 1 жовтня, повідомляє “Європейська правда”.
Міністри зазначили, що зараз настав час максимально посилити тиск на експорт російської нафти
“Ми будемо спрямовувати дії проти тих, хто продовжує збільшувати закупівлі російської нафти після вторгнення в Україну, а також проти тих, хто сприяє обходу обмежень”, – сказано в комюніке.
Вони також додали, що домовилися про важливість торговельних заходів, зокрема тарифів і заборон на імпорт та експорт, у своїх зусиллях перекрити надходження російських доходів.
“Ми вживатимемо конкретних заходів для суттєвого скорочення з перспективою поступової відмови від наших залишкових імпортів із Росії, зокрема імпорту вуглеводнів. Ми також серйозно розглядаємо можливість торговельних заходів та інших обмежень щодо країн і суб’єктів, які допомагають фінансувати воєнні зусилля Росії, зокрема щодо нафтопродуктів, вироблених із російської нафти”, – додано у комюніке.
Ці дії посилять тиск на Росію завдяки скоординованим економічним і фінансовим заходам, заявили міністри G7.
Президент Володимир Зеленський заявив, Україна готує угоди щодо контрольованого експорту зброї.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив під час вечірнього звернення.
“Сьогодні на Ставці були доповіді щодо далекобійних наших потреб і найближчим часом, і до кінця року, і більш довгостроково. Влучність наших воїнів допомагає захищати всю державу. Ми плануємо контракти та плануємо виробництво так, щоб наші арсенали були достатньо наповнені”, – сказав він.
Зеленський також наголосив, що експорт деяких видів озброєнь, які є у профіциті, може дати Україні додаткові фінанси для виробництва дефіцитних систем.
“Вже є домовленості щодо чотирьох експортних майданчиків: Сполучені Штати Америки, Європа, Близький Схід, і також Африка. Ми будемо готувати відповідні угоди”, – додав президент.
Крім Європи, США та Близького Сходу, українською зброєю активно цікавляться країни Африки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського 27 вересня.
Глава держави пояснив, що Україна дозволить продаж лише тих видів озброєння, які не є дефіцитними для армії.
“Щодо питання контрольованого експорту різної зброї, чому я його говорю, що це контрольовано, з якої не має дефіциту в української армії. Саме так ми підходимо до цього питання, тому що пріоритет – ЗСУ”, – наголосив Зеленський.
За його словами, передусім українська зброя має зміцнювати фронт, а лише потім іти на експорт.
“Перший пріоритет – це фронт, другий – наші арсенали і тільки третій пріоритет – керований експорт”, – уточнив президент.
Доходи від експорту надлишкових зразків спрямують на закупівлю та виробництво того, чого бракує найбільше – насамперед дронів і сучасних систем перехоплення.
“Мати гроші від цього експорту і витрачати їх на дефіцитний дрон і перехоплювачі, і далекобійні засоби – на що не вистачає грошей”, – сказав він.
Україна вже має представництва в Європі, США та на Близькому Сході. Крім того, з’явилися нові пропозиції від кількох африканських країн.
“На майданчику Генасамблеї ООН є домовленість з африканським континентом, у мене вже є пропозиції кількох африканських країн. Ми вже і обрали країну, і ще подивимося – там великий є запит”, – повідомив Зеленський.
За словами президента, найближчим часом уряд оприлюднить конкретику щодо країн і умов, з якими працюватиме Україна у сфері оборонного експорту.
З 1 по 15 вересня з російських портів на зовнішні ринки було відправлено 3,3 млн тонн палива, що на 18% менше, ніж за той же період минулого року.
Морський експорт нафтопродуктів з Росії впав майже на 20% після ударів дронів по російських НПЗ, які тривають з початку серпня, вдарили по експорту нафтопродуктів. Про це пише The Moscow Times з посиланням на на Комерсант.
Зазначається, що з 1 по 15 вересня з російських портів на зовнішні ринки було відправлено 3,3 млн тонн палива, що на 18% менше, ніж за той же період минулого року, і на 16% менше середнього значення липня. Це випливає з даних Центру цінових індексів (ЦЦІ).
Зниження поставок було особливо помітним 11-15 вересня через наслідки атаки на порт Приморськ, звідки експортується до 300 тис. барелів дизельного пального на добу.
За даними джерел Reuters, в результаті пошкодження одного з терміналів порту відвантаження були тимчасово припинені. Також на експорті позначилися позапланові ремонти нафтопереробних заводів (НПЗ).
Тільки в серпні Росія внаслідок українських атак втратила 17% потужностей перероблювання, або 1,1 млн барелів на добу.
За даними джерела Комерсанта в галузі, 1-16 вересня перероблювання знизилася до 4,96 млн барелів на добу, а 16 вересня – до 4,75 млн.
Як кажуть аналітики JPMorgan, нижче 5 млн барелів на добу показник в Росії не опускався з квітня 2022 року.
Українські атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти та створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії.
Росія втратила щонайменше 17% потужностей своїх нафтопереробних заводів через українські атаки, що складає 1,1 мільйона барелів на день. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомила агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.
За даними агентства, атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Росії на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.
Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.
Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборону на експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.
У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95.
Частка валют “недружніх країн” опустилася до 4,6%, а “дружніх” – вперше за два роки впала нижче за 30%.
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.
За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%.
Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у “внутрішньому контурі” та у валюті у “зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют “дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти “недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що уряд його країни не дозволить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази.
Його слова цитує Spiegel, пише “Європейська правда”.
Мерц заявив, що Німеччина припиняє весь експорт зброї, яка може бути використана Ізраїлем в секторі Гази.
За його словами, дії Ізраїлю ускладнюють досягнення початкових цілей операції.
“За цих обставин німецький уряд не схвалить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази, до подальшого повідомлення”, – заявив він.
Також Мерц повторив попередню позицію німецького уряду щодо права Ізраїлю захищатися від ХАМАС.
“Звільнення заручників і рішучі переговори про припинення вогню є нашим пріоритетом. Роззброєння ХАМАС є необхідним”, – наголосив він.
Однак він зазначив, що оголошені “ще більш жорсткі військові дії ізраїльської армії” роблять все більш незрозумілим, як цього можна досягти.
“Німецький уряд залишається глибоко стурбованим тривалими стражданнями цивільного населення в секторі Гази. З огляду на заплановану наступальну операцію, ізраїльський уряд несе ще більшу відповідальність, ніж раніше, за забезпечення населення всім необхідним”, – додав канцлер Німеччини.
