Кабінет міністрів затвердив зміни до постанови щодо обсягів цьогорічних квот на експорт до Європейського Союзу цукру та м’яса птиці.
Про це йдеться у постанові №664 від 6 червня, оприлюдненій на Урядовому порталі.
Згідно з документом, оновлений розмір експортної квоти на цукор становить майже 11,0075 тис. т.
При цьому ліцензування експорту цукру згідно із затвердженою квотою запроваджується до 5 серпня 2025 року. Обсяг цієї квоти розподіляється Міністерством аграрної політики та продовольства між експортерами цукру пропорційно фактичним обсягам його експорту до ЄС за перших п’ять місяців цього року.
Квоту на м’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зокрема курей свійських, качок, гусей, цесарок, визначено у 51,061 тис. т.
Крім того, оновлено квоту на експорт в ЄС м’яса та їстівних субпродуктів індиків – 1 439 т.
Якщо порівнювати із квотуванням, яке було встановлене Кабміном на термін дії автономних торговельних заходів ЄС на 2025 рік, то квота на експорт цукру до ЄС була на рівні 107,238 тис. т, м’яса свійської птиці – 55, 536 тис. т, м’яса та субпродуктів індиків – 1 565 т.
Ліцензування експорту м’яса свійської птиці та індиків діятиме до 31 грудня 2025 року. Загальна квота становить 30 тис. т до 30 вересня та 22,5 тис. т – з 1 жовтня до кінця цього року. Розподіл квот так само здійснює Мінагрополітики між експортерами пропорційно їхньому фактичному експорту до ЄС за перших чотири місяці 2025 року.
Резервний обсяг квоти на м’ясо птиці (1 071 т) розподіляється між експортерами, які не здійснювали експорту цієї продукції за 4 місяці 2025 року.
У квітні експорт електроенергії з України зріс до понад 150 тис. МВт-год, що майже вдвічі більше порівняно з попереднім місяцем.
Про це повідомляє профільне видання ExPro.
За даними моніторингу, найбільше електроенергії експортувалось 22-25 квітня, понад 11 тис. МВт-год.
Найбільші імпортери – Угорщина (38%) та Молдова (35%).
Крім того, як повідомляє видання, імпорт електроенергії до України у квітні скоротився на 31%, у порівнянні з березнем – до 187 тис. МВт-год.
Найбільше електроенергії було поставлено з Угорщини, 44%, Словаччини та Польщі (по 18%).
Як показує моніторинг, пік імпорту був 11 квітня, понад 20 тис. МВт-год, а вже після 20 квітня обсяги поставленої електроенергії з-закордону значно скоротились.
Назву держави поки не розголошують, однак відомо, що вона активно підтримує Україну озброєнням. Щойно буде укладена міжурядова угода, інформацію оголосять публічно.
Одна з країн-членів НАТО офіційно звернулася до України з проханням експортувати систему ситуаційної обізнаності DELTA. Про це повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренков інтерв’ю Армія ТБ.
Назву держави поки не розголошують, однак відомо, що вона активно підтримує Україну озброєнням. Наразі триває розробка моделі експорту. Щойно буде укладена міжурядова угода, інформацію оголосять публічно.
Підполковниця Центру інновацій Міноборони та начальниця одного з відділів розробки DELTA Єлизавета Бойко пояснила, що аналогічні системи почали впроваджувати країни-партнери ще у 90-х, проте, зараз вони суттєво застаріли.
Своєю чергою, DELTA об’єднує дані з сенсорів, радарів, трекерів і дронів, які автоматично відображаються на карті. Вбудований захищений чат доступний лише для верифікованих користувачів. Також є інструменти для відеоаналізу поля бою з трансляціями з дронів і камер, а ворожу техніку підсвічує вбудований ШІ.
„Ми створили нові модулі, які ще ніколи не використовувалися в НАТО. Бо ще ні в кого не було таких високотехнологічних війн на території. Наприклад, ніхто ніколи не воював такою кількістю дронів і нікому не треба було планувати вильоти дронів, залучення екіпажів”, – додала Бойко.
Зокрема для координації ударів створено модуль TargetHub. Він дозволяє відзначати цілі на мапі – інші бачать, що удар уже спланований. Це допомагає уникати дублювання атак і не пропускати другорядні об’єкти.
Президент США Дональд Трамп у середу, 9 квітня, підписав виконавчий указ, що передбачає перегляд правил експорту військової техніки, аби полегшити продаж американської зброї за кордон.
Як пояснив радник Білого дому Вілл Шарф, чинна система затвердження військових продажів союзникам США є неефективною та непослідовною. Указ доручає Міністерству оборони, Державному департаменту та іншим відомствам переглянути ці правила для прискорення процесу та збільшення доходів оборонної промисловості США.
Очікується, що цей крок сприятиме зростанню прибутків провідних американських оборонних корпорацій, таких як Lockheed Martin, RTX та Boeing.
Під час першого президентського терміну Трамп неодноразово висловлював невдоволення затримками у Конгресі щодо погодження військових контрактів — зокрема через застереження щодо прав людини. У 2019 році він оголосив надзвичайний стан через напруженість з Іраном і продав понад $8 млрд зброї Саудівській Аравії, ОАЕ та Йорданії в обхід Конгресу.
Крім того, новий указ також запускає загальний перегляд програм держзакупівель Пентагону з метою модернізації структури закупівель і оцінки ефективності витрат.
Україна в березні 2025 року наростила експорт електроенергії на 131% – до 76 300 МВт/год, імпорт збільшився на 11% – до 272 300 МВт/год.
Про це повідомляє пресслужба DiXi Group.
У пресслужбі зазначили, що половина експорту електроенергії надійшла до Угорщини – 38 100 МВт/год.
Ще 17 800 МВт/год, що склало 23% загального експорту, – до Молдови, 11 100 МВт/год (15%) – до Румунії, 8 400 МВт/год (11%) – до Словаччини, 1 000 МВт/год (1%) – до Польщі.
Водночас, порівняно з березнем 2024 року, експорт знизився вдвічі – тоді він складав 154 100 МВт/год.
За підрахунками експертів DiXi Group, із 272 300 МВт/год імпорту найбільше надійшло з Угорщини – 113 800 МВт*год (42%). Ще 52 700 МВт/год (19%) надійшло зі Словаччини, 48 100 МВт/год (18%) – із Польщі, 44 600 МВ/год (16%) – із Румунії, 13 200 МВт/год (5%) – із Молдови.
Порівняно з березнем 2024 року, коли імпорт складав 168 300 МВт/год, його показники в березні 2025 року зросли в 1,6 раза.
Сукупно за березень, обсяг імпорту майже в 4 рази перевищив експорт.
Концерн VolksWagen Group оголосив про те, що припиняє постачання автомобілів Audi до США через нові високі мита. Про це повідомляє видання Automobilwoche.
За даними газети, авто, ввезені до США після 2 квітня, будуть тимчасово затримані, дилерам їх не передаватимуть.
„На складах Audi в США зараз понад 37 тисяч автомобілів, на які мита не поширюються, і їх можна продати”, – йдеться у повідомленні.
За два місяці на зовнішні ринки було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
Найбільш експортованим товаром України за січень-лютий поточного року стала кукурудза, частка якої в експорті сільгосппродукції становила 26,5% і 16% від експорту держави загалом. Про це повідомила Державна митна служба (ДМС) у вівторок, 18 березня.
Вказано, що за два місяці на зовнішні ринки було поставлено 4,7 млн тонн кукурудзи, що в грошовому еквіваленті становило $982 млн.
До п’ятірки імпортерів української кукурудзи увійшли Іспанія – 933 тис. тонн, Італія – 725 тис. тонн, Туреччина – 639 тис. тонн, Єгипет – 593 тис. тонн та Нідерланди – 514 тис. тонн.
Україні залишилося кілька тижнів, щоб узгодити з Європейською комісією механізм імпорту української сільськогосподарської продукції до ЄС після завершення 5 червня дії автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це під час аграрної конференції заявив заступник міністра економіки та торговельний представник України Тарас Качка, повідомляє Інтерфакс-Україна.
За його словами, нині тривають переговори щодо подальшого торговельного режиму для 40 категорій товарів, які підпадають під тарифні квоти. Він також зазначив, що майже 25 із них раніше не експортувалися в обсягах, що перевищували ці квоти до 2022 року.
„Багато категорій продукції вважаються чутливими, хоча їхній експорт перевищував встановлені обмеження. Ми сподіваємося, що ЄС не трактуватиме їх як загрозу для власного ринку і погодиться на їхню лібералізацію”, — пояснив він.
Серед чутливих товарів, визначених у межах АТЗ, Європейська комісія особливо виділяє мед, кукурудзу, висівки, крупи, цукор, яйця та м’ясо птиці. Українська сторона вже підготувала пропозиції щодо кожного з цих продуктів і зараз веде переговори про їхню подальшу долю.
Качка підкреслив, що найбільш складні дискусії точаться навколо експорту цукру. „Ми значно наростили виробництво, але це не означає, що український експорт руйнує європейський ринок. Навпаки, він допоміг ЄС у моменти дефіциту”, — зазначив урядовець.
Ще одним проблемним питанням є імпорт м’яса птиці. Європейська комісія наполягає на тому, що цей сегмент має бути відкритий насамперед для малих і середніх виробників, а не лише для великих агрохолдингів.
Протягом найближчих тижнів Україна та ЄС мають ухвалити рішення щодо переліку чутливих товарів та можливих квот на їхній експорт.
Що далі?
Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, Болгарія, Румунія та Словаччина, виступають за повернення до довоєнного квотування української агропродукції після завершення автономних торговельних заходів.
Нагадаємо, що з 5 червня 2024 року в ЄС діятимуть оновлені правила безмитної торгівлі агропродукцією з Україною, які триватимуть рік. Спочатку автономні торговельні заходи було запроваджено 4 червня 2022 року для підтримки української економіки. У травні 2023 року Європарламент проголосував за продовження цих заходів ще на рік.
Качка наголосив, що основна проблема не в цифрах, а у політичному підході: „Дебати щодо української продукції часто використовуються в політичних іграх та розпалюванні настроїв серед фермерів у ЄС. Проте фактично Україна не має надмірної продуктивності за жодною з категорій товарів, які викликають дискусії”.
Як приклад, він навів ситуацію з кукурудзою: „Обсяги виробництва цієї культури в ЄС перевищують показники України, а щодо пшениці ця різниця ще більша”.
У 2024 році 27 держав-членів ЄС зібрали 135 млн тонн пшениці, що закріплює за Європейським Союзом статус одного з провідних виробників цієї культури.
„Всі розуміють, що до 6 червня рішення має бути знайдено, але воно не повинно обмежувати нас рамками 2014 року. Торговельні параметри чутливих товарів визначатимуться між квотами, закріпленими у регламенті АТЗ, та максимальним експортним обсягом 2023 року”, — резюмував Качка.
За його прогнозом, надмірних обмежень на постачання кукурудзи не буде, оскільки попит у ЄС перевищує чинний ліміт у 15 млн тонн на рік. Водночас питання експорту пшениці залишається відкритим через різні підходи окремих країн ЄС.
Втрати української економіки від обмежень експорту
Якщо Європейський Союз не продовжить торговельні преференції для України після 6 червня 2025 року, вітчизняна економіка може щороку зазнавати втрат у розмірі від 3,5 до 4 мільярдів євро. Зокрема, ця тема порушувалася під час конференції «Агросектор-2025: виклики та можливості в нових умовах», що відбулася в Києві 27 лютого 2025 року, передає Новоє Время.
За словами голови Наглядової ради аналітичного центру «We Build Ukraine» Олександра Кубракова, навіть в умовах повномасштабної війни агропромисловий сектор залишається важливою складовою економіки України. У 2024 році аграрна галузь забезпечила понад 50% валютних надходжень до державного бюджету. Крім того, за даними аналітичного центру «We Build Ukraine» та консалтингової компанії Boston Consulting Group, АПК входить до числа восьми ключових галузей, розвиток яких, відповідно до Стратегії економічного зростання, може призвести до суттєвого збільшення ВВП країни протягом наступного десятиліття.
З моменту підписання Угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році частка Євросоюзу в зовнішньоторговельному балансі України суттєво зросла — з 30% у 2013 році до 56% у 2023-му. Минулого року експорт українських товарів до ЄС сягнув 23,4 мільярда доларів, що становило 64,6% від загального обсягу експорту. Такі дані містяться в дослідженні «Стратегічні орієнтири розвитку торговельно-економічних відносин України з ЄС», яке було підготовлене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки МЗС Данії. Результати були представлені на парламентських слуханнях у комітетах Верховної Ради, що займаються економічною та аграрною політикою.
Україна має потенціал щорічно отримувати до 2 мільярдів євро податкових надходжень від контрольованого експорту власного озброєння.
Таку оцінку висловив заступник голови NAUDI Сергій Висоцький під час заходу УП „Війна 2025. Зброя, люди, гроші”.
За його словами, український оборонно-промисловий комплекс здатний виробляти військову техніку та зброю на суму близько 20 мільярдів доларів щорічно. Однак для повного завантаження виробничих потужностей бракує 12 мільярдів доларів. Щоб компенсувати цей дефіцит, можна залучати зовнішні інвестиції або ж використовувати механізм контрольованого експорту озброєння.
„Оскільки нині працює лише 30-40% виробничих потужностей, можна частково компенсувати нестачу фінансування за рахунок експорту. Це може приносити державному бюджету до 2 мільярдів євро податків щороку”, – зазначив Висоцький.
Він також наголосив, що отримані податкові надходження можуть бути спрямовані на подальше нарощування виробництва.
При цьому виконавча директорка Технологічних сил України Катерина Михалко підкреслила, що жодних юридичних заборон на експорт української зброї за кордон не існує.
„На сьогодні немає жодного закону чи постанови, які б офіційно обмежували експорт озброєння. Це парадоксально, адже ринок фактично заблокований без будь-якого правового регулювання”, – пояснила вона.
За її словами, навіть надлишкова техніка залишається всередині країни, не виходячи на міжнародний ринок.
Оборонний сектор переріс ринок України
За останні два роки кількість оборонних підприємств в Україні зросла в кілька разів, а новітні військові розробки продемонстрували ефективність у найбільш технологічному конфлікті сучасності. Колишні стартапи, що спеціалізувалися на виробництві безпілотників, перетворилися на масштабні компанії із сотнями співробітників, а невеликі майстерні поступово еволюціонують у повноцінні виробничі підприємства.
Світова геополітична напруга – зокрема, конфлікти на Близькому Сході, у Перській затоці та загострення ситуації навколо Тайваню – спричинила стрімке зростання попиту на зброю. Водночас бойовий досвід України створив унікальні ніші на глобальному ринку, які вже сьогодні могли б зайняти вітчизняні компанії.
„Якщо Україна не почне закріплювати свої позиції у цих нішах та розвивати міжнародне співробітництво, то цю можливість швидко використають західні конкуренти, які теж випробовують свою техніку на нашій війні”, – зазначив один із виробників під час закритої дискусії між представниками оборонної промисловості та уряду.
Вихід на міжнародний ринок значно покращить інвестиційну привабливість українських оборонних компаній, відкриваючи доступ до нових фінансових ресурсів. Це також приверне увагу іноземних інвесторів, які побачать в Україні перспективного гравця на глобальному ринку озброєнь.
Фінансові експерти зазначають, що укладання експортних контрактів допоможе підприємствам залучати кредитні кошти. Наразі це є проблемою, оскільки більшості оборонних компаній бракує стабільних довгострокових замовлень.
Чому експортувати зброю небезпечно?
Втім, дозвіл на експорт озброєння супроводжується низкою викликів.
Перший ризик – інформаційний. Україна, яка звертається до партнерів із проханням про військову допомогу, одночасно продаючи зброю за кордон, може стати мішенню для маніпуляцій та пропаганди.
Другий аргумент противників експорту – держава має зберігати монополію на закупівлю зброї, оскільки це дозволяє їй диктувати виробникам вигідні умови контрактів.
Третя загроза – можливість потрапляння українських передових розробок до рук російських військових через посередницькі країни, що може призвести до витоку важливих технологій і розвідувальних даних.
Зброярі створили обʼєднану платформу
Тим часом, в Україні офіційно розпочала діяльність Українська рада зброярів – об’єднана платформа, що консолідує приватний сектор оборонної промисловості для співпраці з державними органами, військовими та міжнародними партнерами.
Про це повідомила пресслужба організації.
До складу Ради увійшли такі ключові об’єднання та компанії: Ліга оборонних підприємств України, Українські роботизовані сили, Асоціація виробників РЕБ/РЕР, Techosystem Defense, Оборонний Альянс України, Асоціація виробників безпілотних систем та супутніх технологій «АРМАДА», а також інвестиційний фонд D3 Venture Capital.
Очолив Раду зброярів Олександр Камишін, який обіймає посаду радника президента України зі стратегічних питань та раніше був міністром із питань стратегічних галузей промисловості.
Виконавчим директором став Ігор Федірко – колишній заступник директора «Укроборонсервісу» з питань гуманітарного розмінування та керівник Державного центру гуманітарного розмінування.
У заяві Ради зазначається, що об’єднання виробників в єдину адвокаційну структуру є поширеною світовою практикою, яка довела свою ефективність.
Повторні заходи є частиною політики Росії щодо регулювання постачання енергоресурсів в умовах економічних санкцій та внутрішніх потреб.
Російський уряд знову запроваджує заборону на експорт бензину з 1 березня по 31 серпня 2025 року. Обмеження не поширюються на постачання від безпосередніх виробників нафтопродуктів. Про це інформують росЗМІ.
Зазначається, що нова міра є частиною політики Росії щодо регулювання постачання енергоресурсів в умовах економічних санкцій та внутрішніх потреб.
Це вже не перший випадок запровадження таких обмежень: з 1 березня по 31 серпня 2024 року діяла аналогічна заборона, яка згодом була продовжена до кінця 2024 року. Заборона на експорт бензину була введена з метою стабілізації внутрішнього ринку пального та підтримки економіки нафтопереробної галузі Росії.
