В Хорватії урочисто встановили останній сегмент Пелєшацького мосту над затокою Малі Стон, що поєднав дві розділені частини країни – основну частину території та Дубровник, що роз’єднані клаптиком території Боснії і Герцеговини.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє „Балканський оглядач”.
Міст довжиною 2,4 км та висотою 55 метрів дозволить пересування між Дубровником та рештою Хорватії напряму – без зупинок та перевірок на кордоні.
Попередні 30 років незалежності проїхати по суші було можливо лише через територію Боснії і Герцеговини – її єдиний вихід до моря з містом Неум.
Хорватія буде з’єднана по суші через 303 роки після того, як Дубровацька республіка у 1718 році поступилася частиною своєї берегової лінії Османської імперії для створення буферної зони для запобігання нападам Венеціанської республіки.
Ключовий момент у будівництві мосту відзначили феєрверком і промовами.
„Сьогодні вночі ми досягли мети, яка вирішує проблему 300-річної давності”, – наголосив прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович під час урочистої церемонії, додавши, що це захоплююче стратегічне досягнення хорватського народу та держави.
Ідея спорудження мосту висувалася ще з 90-х років. Проєкт супроводжували кілька гучних корупційних скандалів, а потім його було заморожено через світову фінансову кризу 2008 року.
Після вступу до Європейського Союзу Хорватії вдалося залучити для побудови мосту європейські кошти.
У 2017 році Єврокомісія виділила на проєкт з’єднання Півдня Хорватії, включно з Пелєшацьким мостом, 357 млн євро.
Договір про будівництво був підписаний у 2018 році між компанією Hrvatski cesta (Хорватські дороги) і китайським консорціумом на чолі із China Road and Bridge Corporation. Сума контракту становила приблизно 281 млн євро.
Повністю Пелєшацький міст буде завершений навесні 2022 р. Для транспорту міст буде відкрито в червні наступного року.
За умовами отримання європейських коштів проїзд по мосту буде безкоштовним.
На відміну від Хорватії, у Боснії і Герцеговині завершення проєкту не вітають, оскільки поява мосту перетворює Неум з важливого транзитного пункту в ізольований острівець та, як вважається, ізолює БіГ від ЄС – і в інфраструктурному, і в символічному сенсі.
За словами прем’єр-міністра Хорватії, введення євро в країні принесе багато переваг її громадянам та економіці.
Хорватія готова ввести в обіг євро з 1 січня 2023 року, заявив прем’єр-міністр Андрей Пленкович на засіданні Національної ради з питань введення євро.
«Вступ до єврозони – це зобов’язання, яке Хорватія взяла на себе договором про вступ до ЄС», – сказав Пленкович, додавши, що введення євро принесе чимало переваг громадянам та економіці. Серед них, зокрема, усунення валютного ризику й витрат на конверсію, зниження процентних ставок і зростання кількості інвестицій, а також збільшення можливостей фінансування ринку капіталу та покращення кредитного рейтингу країни. Пленкович додав, що цей крок сприятиме також експорту та приїзду туристів з країн єврозони.
Борис Вуйчич, голова Національного банку Хорватії, повідомив, що з п’ятниці на сайті euro.hr можна голосувати за те, які національні символи повинні прикрашати хорватські монети євро. Громадяни мають можливість обрати з п’яти мотивів: місто Дубровник, карта країни, червоно-біла картата хорватська саховниця, каліграфія гальголітів та символ куниці, що наразі використовується на національній валюті.
Хорватія подала заявку на членство в Європейському механізмі валютних курсів (ERM-II) на початку липня 2019 року. Щоб перейти на євро, країна повинна відповідати всім Маастрихтським критеріям. Зокрема дефіцит державного бюджету не має перевищувати 3% ВВП; державний борг повинен становити менше 60% ВВП; державі протягом двох років треба брати участь у механізмі валютних курсів та підтримувати курс національної валюти в заданому діапазоні; рівень інфляції не має перевищувати 1,5% середнього значення трьох країн – учасниць ЄС з найбільш стабільними цінами; довгострокові відсоткові ставки по державних облігаціях не повинні перевищувати 2% середнього значення відповідних ставок у країнах із найнижчою інфляцією.
Після рішення міністрів фінансів Єврозони та президента Європейського центрального банку Хорватія та Болгарія були включені до ERM II (Європейського механізму регулювання валютних курсів), який вважається «передпокоєм» для введення спільної валюти – євро.
Обидві країни можуть ввести в обіг спільну європейську валюту через два роки, якщо зможуть без надто особливих зусиль долучитися до механізму регулювання валютних курсів. Про це заявила Європейська Комісія, хоча, згідно з повідомленнями у пресі, це рішення було очікуваним. Болгарія заявила про намір приєднання в липні 2018 року, а Хорватія – рік потому. Рішення прийнято після вивчення вжитих з того часу країнами заходів.
«Євро – символ європейської єдності, процвітання та солідарності. Це рішення визнає важливі економічні реформи, втілені Болгарією та Хорватією, та підтверджує привабливість єдиної європейської валюти», – заявила у зв’язку з прийнятим рішенням президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Наразі Єврозона охоплює 19 членів, останньою у 2015 році до неї увійшла Литва. Угорщина, зокрема, також взяла на себе зобов’язання запровадити спільну валюту, але це рішення не прив’язане до конкретного часового обмеження.
У 2023 році Хорватія та Болгарія можуть увійти в «зону очікування», заявив член правління Європейського центрального банку (ЄЦБ) Фабіо Панетта в інтервю французькому Le Monde, високо оцінивши досягнення країн у підготовці до переходу на єдину валюту, передає угорський портал Növekedés.hu.
Член ЄЦБ позитивно оцінив зусилля Болгарії та Хорватії заради прийняття єдиної валюти й наголосив, що обидві країни покладають великі сподівання на туристичний сектор.
«Хорватія та Болгарія прийняли сміливі заходи для зближення, – сказав Фабіо Панетта, який відповідає за міжнародні та європейські відносини в ЄЦБ. – Якщо процес завершиться успішно, вони можуть увійти в «зону очікування» до кінця року».
Як зазначає портал, зазвичай країни залишаються в системі очікування не менше двох років, щоб довести, що їхні валюти стабільні. «Перше доступне вікно для приєднання Хорватії та Болгарії до зони євро буде у 2023 році, якщо всі попередні оцінки пройдуть успішно», – уточнив Панетта.
Хорватія та Словенія намагаються врятувати літній туристичний сезон: у Словенії вже наступного тижня можуть відкритися маленькі готелі, а Хорватія планує розпочати сезон 1 червня, або в жодному разі не пізніше 15-го червня, – передають місцеві ЗМІ у вівторок.
Міністр економіки Словенії Здравко Почівальсек після засідання групи експертних оглядів, яку він очолює, заявив журналістам: він рекомендуватиме уряду продовжити заходи економічного стимулювання після 30 травня, прийняті для полегшення економічних труднощів, спричинених епідемією коронавірусу, у секторі, який найбільше постраждав від введених обмежень, – туризмі. За його словами, туристичним компаніям слід отримувати державну фінансову підтримку щонайменше ще чотири місяці або навіть до кінця року. Також, на його думку, повинен бути створений спеціальний фонд, який допоможе оживити туризм субсидіями без відшкодування та пільговими кредитами. У Словенії доходи від туризму становлять 12 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП).
Державний секретар Саймон Зайц підкреслив: попри суворі заходи безпеки, на наступному тижні можна буде відкрити менші гостинні будинки та туристичні бази, місткістю до 30 осіб, а з червня вже й усі інші готелі, санаторії та масштабні туристичні об’єкти. Кабінет міністрів проконсультується з радою епідеміологів щодо цих питань, – додав він.
За словами Грегора Ямніка, президента Словенської асоціації туризму, якби кордони були відновлені для країн, що мають аналогічну епідеміологічну ситуацію як у Словенії, експлуатація готелів могла б досягти тридцяти відсотків улітку та п’ятдесяти відсотків восени.
Хорватія дуже розраховує на словенських туристів. Після німців найбільше днів та ночей на курортах країни проводять саме словенці. Громадяни Словенії також володіють 120 тис. об’єктами нерухомості, 85 тис. човнів та тисячами орендованих кемпінгів у приморській країні.
Міністр туризму Гарі Капеллі повідомив хорватському щоденнику Jutarnji List, що зі Словенією ведуться серйозні переговори на рахунок спільного рішення щодо безпечних перетинів кордону, і очікується, що хорватсько-словенський кордон, можливо, буде відкрито 1 червня, але в жодному разі не пізніше 15 червня. Він додав: також ведуться переговори з іншими державами – членами Європи щодо відкриття так званих туристичних коридорів. Половина з 20 мільйонів туристів, які відвідують Хорватію, прибувають до країни у липні та серпні. Доходи від туризму становлять майже 20 відсотків ВВП країни.
З липня авіакомпанія «Ryanair» здійснюватиме прямі рейси двічі на тиждень з Будапешта до міста Задар (Хорватія). Про це інформагенству «MTI» повідомило представництво Хорватського управління туризму в Будапешті.
Хорватська організація процитувала повідомлення авіакомпанії про те, що літаки «Ryanair» літатимуть двічі на тиждень з липня до вересня між столицею Угорщини та узбережжям Адріатики.
Як повідомляється на сайті авіакомпанії, літаки виконуватимуть рейси між двома містами з початку липня до кінця вересня щотетверга та щонеділі
За інформацією Хорватської туристичної ради, минулого року 644 тисячі угорців провели майже 3 мільйони 276 тисяч ночей у Хорватії. Серед туристів з Угорщини місто Зара та його околиці є четвертим за популярністю регіоном, де минулого року відпочивало понад 89 тисяч угорців, котрі провели в тому регіоні 554 тисячі ночей.
