10 жовтня Верховна Рада України підтримала законопроєкт „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”, яким передбачають збільшити надходження до бюджетів цьогоріч на 21,2 млрд грн, а наступного року – на 141,1 млрд грн.
Про це інформує пресслужба Мінфіну у четвер, 10 жовтня.
Так, проєктом закону передбачено залучити кошти до державного бюджету коштом:
підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, окрім грошового забезпечення військовослужбовців та працівників Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, для яких залишається ставка збору у розмірі 1,5%;
встановлення військового збору для ФОП 1,2 та 4 груп у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати;
встановлення військового збору у розмірі 1% для платників єдиного податку 3 групи;
підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25% з 2025 року;
встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та ПДФО для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС);
податок на прибуток від банків за 2024 рік у розмірі 50%;
Окрім цього, ухвалений документ передбачає зміну податкового періоду подання звітності з ПДФО з квартального на місячний.
Ресурс до зведеного бюджету від змін у 2024 році становить 21,6 млрд грн, а у 2025 році – 141,1 млрд грн.
Водночас, як зауважили у відомстві, додаткова потреба у фінансуванні Сил оборони становить майже 500 млрд. Додавши, що саме неподаткові ресурси є основним джерелом для покриття оборонних потреб.
Тоді як усі невійськові видатки, – соцвиплати, програми підтримки економіки, зарплати вчителів, – фінансуються виключно підтримкою міжнародних партнерів.
Керівництво Міністерства фінансів та Національний банк України разом із місією Міжнародного валютного фонду 4 вересня розпочали обговорення заходів економічної та фінансової політики у межах п’ятого перегляду програми EFF.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook Міністерства фінансів України.
Зазначається, що місія МВФ триватиме з 4 по 10 вересня.
Ключовими темами є виконання заходів, визначених за Програмою до наступного перегляду, зокрема впровадження фіскальних структурних реформ. Окрім того, учасники розглянуть питання відновлення боргової стійкості та пріоритети реформ Уряду України.
Як розповів міністр фінансів Сергій Марченко, від початку повномасштабного вторгнення Росії МВФ спрямував Україні 10,2 млрд доларів бюджетної допомоги. Це є третім за обсягом джерелом зовнішнього фінансування після ЄС та США.
„Ми продовжуємо системно працювати з міжнародними партнерами над забезпеченням макрофінансової стабільності в умовах війни. Допомога Фонду у цьому процесі є координуючою між донорами, що сприяє мобілізації ресурсів на пріоритетні потреби України”, – наголосив міністр.
У Мінфіні також зазначили, що Україна станом на початок вересня 2024 року, в межах дії програми, виконала 23 структурні маяки із 37, передбачених Меморандумом з МВФ. З них 14 маяків стосувалися фіскального сектору.
Власники українських єврооблігацій підтримали реструктуризацію боргу.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України в середу, 28 серпня.
Зазначається, що 97,38% власників єврооблігацій підтримали угоду про реструктуризацію. У Мінфіні заявили, що таке рішення є важливим для збереження макроекономічної стабільності України, забезпечення стійкості державного боргу та збереження ресурсів, які необхідні для фінансування оборони країни під час повномасштабного вторгнення.
У відомстві зазначили, що реструктуризація передбачає:
номінальне зниження вартості держборгу з першого дня дії угоди на 37%. Це скорочує обсяг українського держборгу більш ніж на 8,5 млрд доларів,
зменшення боргових платежів на 11,4 млрд доларів протягом періоду дії Програми МВФ (скорочення на більш ніж 90%) та на 22,75 млрд доларів до 2033 року (скорочення на понад 75%),
збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на чотири роки.
Як пояснили у Мінфіні, угода про реструктуризацію дозволяє списати державний борг розміром приблизно 60%.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що рішення про реструктуризацію дозволить зекономити 11,4 млрд доларів на обслуговуванні боргу в найближчі три роки. За його словами, це зміцнить бюджет України та дасть змогу краще фінансувати оборону.
27 серпня Кабінет міністрів постановив з 1 вересня 2024 року тимчасово зупинити здійснення платежів за облігаціями зовнішніх державних позик 2015 року у зв’язку зі здійсненням угоди з реструктуризації боргу.
Від 24 лютого 2022 року пряма бюджетна підтримка від країн-донорів та міжнародних фінансових організацій сягає близько 98,7 млрд доларів США.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну, передає Цензор.НЕТ.
„Усі надходження від партнерів Уряд направляє на соціальні, гуманітарні та інші пріоритетні невійськові видатки держбюджету. Зовнішня фінансова допомога не може бути використана на забезпечення видатків безпеки та оборони”, – наголосили у Мінфіні.
Залучені кошти спрямовуються на конкретні видатки, які було визначено з партнерами або на першочергові видатки держбюджету згідно з пріоритетною черговістю.
Залучені кошти в рамках проєктів Світового банку мають виключно цільове призначення, узгоджене партнерами та Урядом України.
Загалом, від лютого 2022 року через механізми Світового банку Україна отримала майже 40 млрд доларів США. Найбільші донори – США, Японія, Велика Британія.
З початку повномасштабної війни Світовий банк започаткував 7 проєктів для підтримки ключових галузей економіки України:
Проєкт „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE in Ukraine). Відшкодування видатків на виплату пенсій, частини соціальних допомог, заробітної плати медикам, вчителям, державним службовцям (крім галузі безпеки і оборони) та співробітникам ДСНС. Через проєкт залучено до 30 млрд доларів США.
Проєкт „Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності” (INSPIRE). Соціальна допомога незахищеним верствам населення і збільшення ефективності програм соціальної підтримки (зокрема, ВПО). У межах проєкту надійшло близько 1,2 млрд доларів США.
„Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України” (ARISE). Відновлення та підтримка агросектору (зокрема, розширення доступу сільгоспвиробників до програми кредитування 5-7-9). Залучено 500 млн доларів США.
„Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL Ukraine). Покращення доступу до медичних послуг, задоволення нагальних потреб у послугах охорони здоров’я, забезпечення фінансового захисту в екстрених умовах. В рамках проєкту вже надійшло понад 124,5 млн доларів США.
„Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей” (HOPE). Дрібні та середні ремонти частково пошкоджених приватних та багатоквартирних житлових будинків. Вже залучено близько 150 млн доларів США.
Дві Позики на політику розвитку (DPL/DPO). Підтримка зусиль України у впровадженні порядку денного структурних реформ та надання критично важливого фінансування. Загальна вибірка — 3 млрд доларів США.
На пріоритетні видатки державного бюджету без привʼязки до конкретних напрямів спрямовуються кошти від ЄС (38 млрд євро), кошти від МВФ (10,2 млрд доларів США), а також бюджетна підтримка від Уряду Канади (понад 5 млрд доларів США).
До них відносяться соціальні та гуманітарні витрати, що не покриваються бюджетною підтримкою із цільовим призначенням. А також підтримка енергосектору, обслуговування державного боргу, економічне відновлення та інше.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків в межах Програми МВФ Extended Fund Facility.
Мінфін презентував послам та представникам місій країн-членів G7 в Україні своє бачення та плани щодо подальшого впровадження реформи митниці. Про це інформує пресслужба Мінфіну у четвер, 8 серпня.
Обговорення стосувались кроків уряду у розвитку та реформуванні Державної митної служби, а також концепції прозорого відбору керівництва митниці.
Реформування митниці передбачено Планом України в рамках інструменту ЄС Ukraine Facility, Національною стратегією доходів на 2024-2030 роки, а також є одним зі структурних маяків в межах Програми МВФ Extended Fund Facility.
„Ми маємо на меті трансформацію української митниці у східний кордон Європи за стандартами ЄС і водночас посилення її безпекової функції… Ми зацікавлені в розбудові ефективної, високотехнологічної та прозорої митниці, що потребує часу, виважених рішень та консолідованої підтримки”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як зауважується у повідомленні відомства, посли G7 в Україні „відзначили прозорість уряду в напрацьованому плані заходів та процесі імплементації реформ”, а також висловили готовність продовжити детальні обговорення необхідних кроків за реформою.
У п’ятницю, 2 серпня, Кабінет міністрів ухвалив рішення про відкриття військових товарів усіх пунктів пропуску державного кордону України.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Зокрема, йдеться про спрощення постачання військових товарів через митний кордон України.
Ухвалена постанова передбачає розширення кількості пунктів пропуску для військових товарів на час дії воєнного стану, а саме безперешкодне переміщення через усі відкриті пункти пропуску державного кордону України товарів військового призначення, зокрема тих, що надходять від держав-партнерів.
У Мінфіні зазначили, що також завдяки ухваленим змінам підприємства, які забезпечують обороноздатність держави, під час переміщення товарів зможуть:
уникати ускладнень внаслідок форс-мажорних обставин, пов’язаних із блокуванням пунктів пропуску через державний кордон України;
оптимізувати логістику поставок товарів військового призначення, що заощадить час і грошові кошти.
Україна мала власні ключові умови до „Великої сімки” (G7) щодо виділення 50 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Міністерства фінансів України Сергія Марченка в ефірі телемарафону.
В першу чергу, Марченко запропонував дочекатись комюніке за результатами саміту лідерів G7. Після цього розпочнеться технічна робота, яка допоможе структурувати рішення щодо виділення коштів правильно. Київ, своєю чергою, також був залучений до розв’язання цього питання та мав свої ключові умови:
Україна повинна отримати кошти в цьому році;
кошти повинні носити безумовний характер;
кошти повинні бути спрямовані на будь-які цілі й видатки, яких потребує Україна.
„До нас дослухалися і я сподіваюся, що в технічному рішенні, яке ми зараз обговорюємо, це буде реалізовано. Крім того, це дозволяє рухати основний трек – конфіскація активів, на якій ми також наполягали”, – додав міністр.
За словами Марченка, без рішення щодо виділення 50 млрд доларів, 2025 рік виглядав для України абсолютно незакритим не тільки в частині військових видатків, а й соціально-гуманітарних.
„В нас не було тих запевнень, які були потрібні. Зараз, ми ці запевнення, сподіваюся, отримали й технічні команди напрацюють ці рішення й далі в нас є перспектива сформувати бюджет на 2025 рік для того, щоб він передбачав всі необхідні нам видатки”, – розповів Марченко.
Після початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації на територію України, Захід заблокував активи країни терориста. Розмір активів становить близько 300 млрд доларів, втім точної цифри немає. Зрештою питання передачі коштів „застрягло” через страх окремих союзників щодо ризиків.
Упродовж останніх місяців Україна отримувала від партнерів мінімальну допомогу у військовій частині і це сприяло додатковому навантаженню на держбюджет, пояснив Сергій Марченко.
У державному бюджеті України утворився розрив у $5 млрд, необхідних на закупівлю зброї. Таку суму озвучив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Громадському радіо, оприлюдненому у четвер, 23 травня.
За його словами, упродовж останніх шести місяців Україна отримувала від партнерів мінімальну допомогу у військовій частині і це сприяло додатковому навантаженню на державний бюджет. Зараз це перекривається, переміщуються видатки кінця року на необхідну закупівлю зброї, замовлення снарядів і інші речі, які зараз необхідні.
„На даний момент я думаю, що можна говорити про цифру близько $5 млрд. Я оперую такою цифрою в доларах, тому що мені простіше пояснювати це для наших партнерів. Ми думаємо, як його (дефіцит) перекриватимемо вже найближчим часом”, – заявив міністр.
Затверджена півроку тому Національна стратегія доходів не передбачала збільшення податків на першому етапі. Але шалений тиск з боку видатків на війну свідчить, що реальність є іншою.
Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю „Громадському радіо„.
Марченко зазначив, що поки що хоче уникнути відповіді на питання про підвищення податків, „тому що для того, щоб щось пропонувати, треба це правильно прорахувати і далі бути готовим це захищати”.
Він нагадав, що у Національній стратегії доходів не передбачалось підвищення рівня оподаткування на першому етапі. Натомість планувалося посилення ролі ключових адміністраторів податків, створення питань довіри між бізнесом і владою в питання сплати податків, в питанні адміністрування податків.
„Але реальність є іншою, і те що півроку назад було очевидним, зараз не є очевидним. І той шалений додатковий тиск, який ми відчуваємо з точки зору необхідності забезпечення військових видатків саме за рахунок внутрішнього ресурсу, на жаль він є, і він має мати відповіді”, – сказав Марченко.
За його словами, це повинно буди це повинно бути комплексне рішення. „Це не може бути одне магічне рішення, яке скаже от давайте ми там підвищимо військовий збір. Про це всі говорять, тому що він називається військовим, тому його і треба підвищувати, але треба знову ж таки розуміти наслідок”, – сказав він.
Марченко також заявив, що збільшення запозичень Мінфіном також матиме наслідки, враховуючи високу вартість обслуговування боргу.
„Що останнє було зроблено – це ми підготували пакет змін по індексації ставок податків на паливо”, – додав міністр фінансів.
Перший транш допомоги ЄС у розмірі 4,5 млрд євро вже надійшов до держбюджету. Він допоможе профінансувати соціальні та гуманітарні витрати.
Про це повідомив Мінфін у середу, 20 березня.
Так, сьогодні державний бюджет України отримав перший транш у межах перехідного фінансування у розмірі 4,5 млрд євро відповідно до фінансового інструменту Євросоюзу Ukraine Facility.
«Залучені кошти допоможуть своєчасно та в повному обсязі профінансувати першочергові соціальні та гуманітарні видатки державного бюджету», – сказав міністр фінансів Сергій Марченко.
У рамках перехідного фінансування перед Україною на порядку денному стоїть п’ять реформ у наступних сферах: управління державними фінансами, боротьба з корупцією та розвиток бізнес-середовища.
