Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків, щоб забезпечити фінансування МВФ.
Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Україна та Міжнародний валютний фонд узгодили на рівні персоналу параметри нової багаторічної програми фінансової підтримки.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Йдеться про програму у розмірі 8,2 млрд доларів терміном на чотири роки. За оцінкою уряду, ці кошти будуть спрямовані на фінансування критично важливих державних витрат, підтримку макрофінансової стабільності та залучення додаткової міжнародної допомоги.
Свириденко наголосила, що тепер домовленість має бути затверджена Радою виконавчих директорів Фонду.
Вона також зазначила, що в рамках співпраці з МВФ уряд має намір «продовжувати курс на реформи».
«Наші пріоритети незмінні: макроекономічна стабільність, боргова стійкість, прозорість і сильні інституції. Ми готові і надалі впроваджувати політики для боротьби з тіньовою економікою, протидіяти корупції та посилювати управління в державному секторі. Зокрема триває перезавантаження корпоративного управління у держпідприємствах і продовжується конкурс на посаду керівника митниці», – заявила Свириденко.
Обговорювалась програма розширеного фінансування на період 2026-2029 роки, зазначила очільниця уряду.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ) на чолі з Гевіном Греєм. Мова йшла про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки, повідомила очільниця уряду в Телеграм у середу, 19 листопада.
„Місія працює цього тижня в Києві разом з командою уряду та НБУ над новою програмою розширеного фінансування на період 2026-2029, яка необхідна для підтримки макрофінансової стабільності нашої держави в умовах повномасштабного вторгнення”, – написала вона.
За словами Свириденко, уряд проінформував місію про план дій для перезавантаження системи управління в енергетичній галузі, зокрема запуск конкурсу на новий склад наглядової ради НАЕК Енергоатом та початок аудиту компанії.
„Обговорили проєкт державного бюджету-2026, внесений до Верховної Ради, і ухвалення якого є необхідним в контексті затвердження нової програми. Разом з партнерами з МВФ висловили сподівання, що голосування за документ відбудеться не пізніше 2 грудня”, – зазначила прем’єр.
Свириденко підкреслила, що потрібно зробити все необхідне, щоб забезпечити належне фінансування оборонних та соціальних потреб України вже з початку 1 кварталу 2026 року.
Місія Міжнародного валютного фонду підготувала для України нову програму кредитування на 8 млрд доларів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову бюджетного комітету Верховної Ради Роксолану Підласу у Facebook.
Як зазначила Підласа, під час офіційних переговорів щодо нової програми було обговорено деталі українського бюджету-2026 з керівником місії МВФ Гевіном Греєм та його колегами.
„Загальний обсяг програми, яку МВФ пропонує Україні, – близько 8 млрд доларів на 4 роки. Це менше, ніж ми очікували і ніж нам потрібно, але програма з МВФ – ключ до отримання фінансування від інших партнерів, зокрема й репараційного кредиту”, – додала вона.
Вона уточнила, що рішення МВФ щодо запуску програми очікується в січні. Тоді ж має бути перша виплата.
При цьому попередньою дією, яку необхідно виконати для старту програми, є ухвалення бюджету на 2026 рік у межах узгодженого з фондом дефіциту.
„Щодо структурних маяків – МВФ найбільше зацікавлений у збільшенні доходів державного бюджету, зокрема шляхом закриття схем ухилення від сплати податків”, – розповіла Підласа.
Місія Міжнародного валютного фонду розпочала роботу спільно з представниками українського уряду над новою програмою розширеного фінансування.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву постійної представниці МВФ в Україні Прішили Тофано.
„Місія МВФ на чолі у Гевіном Греєм розпочала сьогодні дискусії з представниками влади України у контексті їх звернення щодо започаткування нової програми розширеного фінансування (EFF)”, – заявила постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано.
За її словами, дискусії фокусуватимуться на цілях економічної політики влади, з акцентом на податково-бюджетній та грошово-кредитній політиках з метою забезпечення стабільності в умовах неперервної надзвичайно високої невизначеності.
Також серед ключових векторів – це структурні заходи, спрямовані на посилення урядування, боротьбу з корупцією та підтримку економічного зростання.
Міжнародний валютний фонд незабаром розпочне місію в Україну для оцінки фінансових потреб країни та обговорення потенційної нової програми кредитування, заявила речниця МВФ Джулі Козак.
Про це повідомляє Reuters.
Вона наголосила, що „Україні потрібна надійна антикорупційна архітектура, щоб створити рівні умови, захистити державні ресурси, покращити бізнес-клімат та залучити інвестиції”.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко оголосила про аудит усіх державних компаній, включно з енергетичним сектором, після корупційного скандалу на 100 млн доларів, що призвів до відсторонення двох міністрів. Антикорупційні органи вже затримали п’ятьох осіб та встановили особи двох інших, підозрюваних у змові з контролю закупівель „Енергоатому” та інших державних підприємств.
МВФ наголошує на важливості реформ, які забезпечать макроекономічну стабільність, мобілізацію внутрішніх доходів та ефективне управління.
Найновіші виявлені докази корупції в енергетичному секторі… підкреслюють важливість просування антикорупційних зусиль в Україні та забезпечення того, щоб антикорупційні інституції мали можливості, довіру та свободу виконувати свої обов’язки
– додала Козак.
Україна веде переговори з МВФ щодо нової чотирирічної програми, яка замінить поточну на 15,5 млрд доларів, із уже отриманими 10,6 млрд. Нове фінансування потребує гарантій західних країн, оскільки Фонд зазвичай не надає кредити країні у стані війни.
Ця місія стане ключовою для підтримки економічної стійкості України та підготовки до майбутніх переговорів із міжнародними кредиторами.
Погодження нової програми Міжнародного валютного фонду для України може бути фіналізовано у січні 2026 року.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко під час спілкування з журналістами.
За його словами, перенос строків з грудня можливий з причин, які не пов’язані з Україною, а радше викликані внутрішніми операційними процесами Фонду.
„Місія МВФ буде (в Україні – ред.) в листопаді. Оптимальний варіант для України – погодження програми в грудні”, – сказав він.
Марченко зазначив, що ухвалення нової програми з МВФ не пов’язане безпосередньо з наданням ЄС „репараційного кредиту”. Водночас формування програми передбачає узгодження параметрів фінансування держбюджету з інших джерел, частиною яких є і „репараційний кредит” від ЄС.
В Національному банку України заявили, що Міжнародний валютний фонд не тисне на український регулятор і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив член Ради НБУ Василь Фурман.
Україна та МВФ проводять фахові консультації, обмінюючись аналітичними оцінками та сценаріями розвитку ситуації на валютному ринку. „МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас корисні”, – зазначив Фурман.
Він наголосив, що у програмі з МВФ йдеться не про девальвацію гривні по відношенню до долара, а про гнучкість курсу.
„Коли курс може реагувати в обидва боки – і на зміцнення, і на тимчасове послаблення – це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків”, – пояснив член Ради НБУ та додав, що між сторонами триває професійний діалог.
Василь Фурман додав, що завдяки гнучкості курсової політики вдається уникати накопичення валютних дисбалансів і не допускати різких кризових коливань курсу.
„Висновок – жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає. Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів”, – підкреслив член Ради НБУ.
НБУ постійно веде дискусії з МВФ. Питання валютно-курсової політики залишається в компетенції центробанку України.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
За словами голови НБУ, головними напрямами взаємодії України з Міжнародним валютним фондом залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.
„Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, які обхоплюють широке коло питань. Національний банк реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних, навігаційних документів, які ми розробили, погодили в рамках діючої програми”, – зазначив Пишний в відповідь на питання про публікацію Bloomberg.
Він наголосив, що НБУ постійно аналізує ефективність своїх рішень у межах співпраці з МВФ.
„Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається з Національним банком, як, власне, і відповідальністю. Ми вдячні колегам за експертизу, якою вони наповнюють наші дискусії”, – додав він.
Пишний підкреслив, що обговорення з МВФ тривають і ще не перебувають на завершальному етапі.
„У найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть зосереджені у обговоренні нової програми”, – сказав голова НБУ.
Він зазначив, що політика регулятора залишається послідовною і спрямована на стабільність.
„Політика Національного банку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – підсумував Пишний.
Україна опинилася під тиском МВФ напередодні переговорів про новий кредитний пакет. Фонд наполягає на контрольованій девальвації гривні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
МВФ наголошує на перевагах контрольованої девальвації гривні як кроку, який може допомогти зміцнити напружені фінанси України шляхом збільшення доходів бюджету, деномінованих у місцевій валюті.
Проте посадовці Національного банку України чинять опір такому кроку, посилаючись на ризики для інфляції та громадських настроїв.
Розбіжності в економічній політиці становлять потенційну загрозу, оскільки Україна прагне отримати новий пакет позик від вашингтонського кредитора, враховуючи, що війна з Росією триває вже четвертий рік.
Варто зазначити, що Україна отримала більшу частину з 15,6 мільярда доларів за програмою МВФ, узгодженою у 2023 році, і зараз обидві сторони ведуть переговори щодо нового пакету, який може скласти 8 мільярдів доларів.
Переговори продовжилися під час щорічних зустрічей кредитора у Вашингтоні цього тижня, закладаючи основу для переговорів на рівні персоналу наступного місяця. Директор Крісталіна Георгієва планує відвідати Київ, щоб висловити підтримку та зміцнити амбіції України щодо отримання додаткового фінансування.
У переговорах з МВФ валютне питання додає напруги. Девальвація може призвести до зростання номінальних бюджетних надходжень, оскільки експортні контракти деноміновані в іноземній валюті.
За словами джерел, представники центрального банку в Києві неохоче піддаються тиску МВФ, посилаючись на потенційну шкоду для економіки. Прогнозовані вигоди обмежені, оскільки бюджет України значною мірою залежить від прямої міжнародної допомоги, за їхніми словами, тоді як девальвація також може спровокувати інфляцію, яка може знищити фіскальну подушку.
Окрім цього, матимуть місце політичні наслідки. Українські керівники давно побоюються девальвації, а громадськість чутлива до цінових коливань, спричинених фінансовими кризами, що передували війні з Росією.
За словами джерела, враховуючи, що кінця війни не видно, а втома зростає, політичні лідери неохоче погодяться на такий крок.
НБУ відмовився від коментарів через період мовчання перед рішенням щодо процентної ставки наступного тижня. МВФ відмовився від коментарів.
