ООН підписала трирічний контракт про допомогу з Ганою на суму 500 мільйонів доларів для підтримки сталого розвитку країни, повідомив у суботу координатор ООН у Гані.
Чарльз Абані підкреслив, що угода є ключовою для ефективної реалізації у Гані Програми сталого розвитку ООН. Він додав, що підтримка чітко демонструє відданість міжнародної організації Гані та її перспективних амбіцій щодо реалізації програми.
За словами координатора, пакет підтримки одночасно стимулюватиме людей та установи за трьома основними напрямками. «Це економічні реформи, рівний доступ до соціальних послуг і встановлення міцного миру та безпеки як у Гані, так і в регіоні на південь від Сахари», — підкреслив Абані.
Програма сталого розвитку ООН окреслює 17 основних цілей, серед яких зокрема боротьба з бідністю, розвиток освіти, економіки, міжнародного партнерства, охорона навколишнього середовища.
“Угода є публічною, це відкритий документ. Він передбачає пролонгацію на 120 днів”, – сказав речник ООН Стефан Дюжаррік.
Речниця МЗС рф Марія Захарова заявила, що така інформація може бути проявом “некомпетентності ООН”.
В свою чергу, пан Дюжаррік наголосив, що він “просто виклав і зачитав рядок з угоди”, де вказано про продовження саме на 120 днів.
Речник ООН також зазначив, що ООН не керує переговорами чи умовами угоди. ООН є просто свідком, а її сторони – російська федерація, Україна та Туреччина.
Україна та ООН погодилися, що продовження ініціативи щодо експорту зерна критично важливе для світу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського на прес-конференції з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
„Ми погодилися сьогодні, що продовження чорноморської зернової ініціативи після 18 березня критично необхідне для всього світу. Також важливо працювати задля нашої гуманітарної ініціативи „Зерно з України” і в межах цієї ініціативи нам вдалося вже залучити майже 200 млн доларів та відправити понад 140 тисяч тонн українського збіжжя”, – сказав він.
Зеленський впевнений, що Україна разом з ООН зможуть значно посилити як гуманітарну ініціативу, так і зернову ініціативу. За його словами, це дасть ще більше гарантій світової продовольчої безпеки.
Генсек ООН також висловився за продовження ініціативи.
„Я хочу підкреслити критичну важливість продовження Чорноморської ініціативи щодо зерна після 18 березня і роботи над створенням умов для максимально можливого використання експортної інфраструктури через Чорне море, відповідно до цілей ініціативи”, – сказав Гутерреш.
Генеральний секретар ООН Антоній Гутерріш має завтра, 8 березні, прибути з візитом до Києва. Він також зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Le Monde.
Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік повідомив, що Гутерріш має у вівторок прибути до Польщі, звідки продовжить свій шлях до Києва.
Повідомляється, що генсек ООН перебуватиме з візитом у Києві 7-8 березня.
У середу Гутерріш має зустрітися з Зеленським, щоб, зокрема, обговорити продовження угоди про експорт українських зернових.
Зазначимо, що це буде вже третій візит генсека ООН в Україну з початку повномасштабної агресії Росії.
На тлі зниження індексів на більшість видів продовольства найпомітнішим стало зростання цін на цукор.
Світові ціни на продовольство знижуються 11 місяців поспіль. У лютому індекс цін становив 129,8 пункту, що на 0,6% менше, ніж у січні і на 18,7% нижче від піку, досягнутого в березні 2022 року. Про це повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю, 3 березня.
Індекс цін на зернові ФАО практично не змінився порівняно із січнем. Світові ціни на пшеницю незначно зросли протягом місяця, оскільки побоювання щодо посушливих умов у США та високого попиту на постачання з Австралії значно компенсувалися сильною конкуренцією серед експортерів.
Індекс цін на рослинні олії ФАО знизився на 3,2% порівняно з січнем, при цьому світові ціни на пальмову, соєву, соняшникову та рапсову олії знизилися.
Індекс цін на молочні продукти ФАО знизився на 2,7% протягом місяця, при цьому найбільш різке зниження було зафіксовано в міжнародних котируваннях на вершкове масло та сухе знежирене молоко.
Індекс цін на м’ясо ФАО практично не змінився порівняно із січнем. Світові ціни на птицю продовжували знижуватися на тлі значних експортних постачань, тоді як світові ціни на свинину зросли, в основному через побоювання щодо обмежених експортних постачань у Європі.
А ось індекс цін на цукор ФАО зріс на 6,9% з січня до найвищого рівня за шість років, переважно через перегляд у бік зниження прогнозу виробництва в 2022/23 році в Індії.
ФАО також опублікувала свій попередній прогноз світового виробництва пшениці у 2023 році, передбачивши його глобальний обсяг у розмірі 784 млн тонн, що буде другим за величиною за всю історію спостережень, хоч і нижчим, ніж у попередньому році. У Північній Америці очікується найвищий урожай, оскільки фермери збільшують посівні площі у відповідь на високі ціни на зерно.
У країнах Південної півкулі перспективи виробництва фуражних зернових культур у 2023 році загалом сприятливі, і прогнозується, що загальні посіви кукурудзи у Бразилії досягнуть рекордного рівня.
ФАО також підвищила свій прогноз світового виробництва зернових у 2022 році до 2 774 млн тонн, що все ще на 1,3% нижче, ніж у 2021 році.
Світове споживання зернових у 2022/23 році прогнозується на рівні 2 780 млн тонн, що на 0,6% менше, ніж у попередньому сезоні, в основному через очікуване скорочення використання фуражного зерна.
Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти України.
Про це стало відомо у середу, 15 лютого, пише „Корреспондент.net”
Вказано, що за Планом гуманітарного реагування для України, який об’єднує понад 650 партнерів, в основному українських організацій, для того, щоб забезпечити 11,1 млн осіб продуктами, медичною, грошовою та іншою життєво необхідною підтримкою, потрібно $3,9 млрд.
„Для плану реагування для допомоги біженцям з України потрібно залучити 1,7 млрд доларів. Цього року цей план включає 10 країн, які прийняли біженців – Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину та Чеську Республіку – і близько 250 партнерів, більше половини яких становлять національні партнери. Завдяки цим коштам буде надано допомогу 4,2 млн українських біженців та громад у приймаючих країнах”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що гуманітарна ситуація в Україні швидко погіршилася у 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення російських загарбників у країну. Внаслідок надзвичайних руйнувань та спустошень близько 40% населення України потребують гуманітарної допомоги та захисту. Крім того, через війну багато людей були змушені виїхати з України, що „спричинило гуманітарну кризу такого масштабу, якої в Європі не спостерігалося протягом десятиліть”.
„Майже через рік війна продовжує щодня викликати смерті, руйнування та переміщення людей у приголомшливих масштабах”, – заявив Мартін Гріффітс, заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і координатор надзвичайної допомоги.
Він зазначив, що ООН продовжить під час надання допомоги „віддавати перевагу людям, які її потребують найбільше, і підтримці місцевих органів влади та організацій громадянського суспільства, самовіддана праця яких є постійним натхненням”.
Своєю чергою, верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді заявив, що країни, які прийняли українських біженців, надали неймовірну підтримку надзвичайній ситуації в Україні, за потужної провідної ролі державних органів, безпрецедентної солідарності з боку громад, що приймають, і неймовірних зусиль громадянського суспільства.
„Європа довела, що здатна на рішучі спільні дії для допомоги біженцям. Біженців не лише прийняли, а й надали їм тимчасовий захист із правом працювати, отримувати послуги та бути залученими до національних систем підтримки. Але ми не повинні сприймати таке реагування, гостинність приймаючих громад як належне. Потрібно продовжувати міжнародну підтримку та солідарність, доки біженці не зможуть безпечно та гідно повернутися додому, що має залишатися пріоритетом”, – наголосив Ґранді.
В управлінні уточнюють, що з початку повномасштабної війни гуманітарні організації України доклали всіх зусиль для збільшення допомоги в усіх регіонах країни. Майже 16 млн осіб в Україні отримали допомогу із соціально-правового захисту у 2022 році, зокрема в районах поза урядовим контролем.
Гуманітарні організації також надали грошову допомогу 6 млн. осіб, що також сприяло відновленню місцевої економіки.
[type] => post [excerpt] => Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1676478540 [modified] => 1676469896 ) [title] => ООН та партнерські організації просять виділити $5,6 млрд для допомоги українцям [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35132&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 35188 [uk] => 35132 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 35133 [image] => Array ( [id] => 35133 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg [original_lng] => 115580 [original_w] => 800 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-300x150.jpg [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-768x384.jpg [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg [width] => 800 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg [width] => 800 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg [width] => 800 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg [width] => 800 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1676462697:8 [_thumbnail_id] => 35133 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2508 [translation_required_done] => 1 [_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] =>
Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
У п’ятницю Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) оголосила про запит на сімдесят сім мільйонів доларів для допомоги жертвам землетрусу в Сирії і Туреччині, що стався на початку цього тижня, і закликала відкрити нові пункти пропуску на північному заході Сирії.
У заяві організації, яка базується в Римі, йдеться про те, що ця допомога надійде більш ніж до 870 000 людей, в тому числі близько 284 000 в Сирії і 590 000 в Туреччині.
У ВПП додали, що на сьогоднішній день вона змогла підтримати 43 000 людей в Сирії і 73 000 в Туреччині, в основному у вигляді продовольчої допомоги.
Коріна Фляйшер, голова офісу ВПП ООН для Близького Сходу, Північної Африки та Східної Європи, також підкреслила, що найбільша потреба в зоні стихійного лиха наразі полягає у продуктах харчування, в основному у вигляді готових страв.
Вона також нагадала, що 90 відсотків людей на північному заході Сирії потребують гуманітарної допомоги, і хоча співробітники ВПП увійшли в регіон, їм необхідно поповнити свої запаси.
„Хоча переправа зараз відкрита, нам потрібно більше пунктів пропуску”– зазначила вона.
Наразі Баб аль-Хава є єдиним маршрутом, яким допомога може досягти близько чотирьох мільйонів людей в регіоні, не зачіпаючи райони, контрольовані режимом Дамаска.
Землетрус також пошкодив дороги, що ведуть до КПВВ (Контрольний пункт в’їзду-виїзду), але в четвер постачання відновилося: повідомляється, що в цей район прибуло шість вантажівок із гуманітарною допомогою від ООН.
Фляйшер зазначила, що до землетрусу вони могли отримувати допомогу через один перехід, але конвої не могли рухатися достатньо швидко на дорозі Баб аль-Хава, яка була пошкоджена під час землетрусу.
Турецькі офіційні особи заявили в п’ятницю, що Анкара веде переговори про відкриття переходу на підконтрольну уряду частину Сирії і розглядає можливість відкриття ще одного коридору до Ідлібу, який утримують повстанці.
Через три роки після початку громадянської війни в Сирії, у 2014 році, ООН схвалила відкриття чотирьох прикордонних переходів між Туреччиною та утримуваними повстанцями територіями для постачання допомоги. Три з них були закриті після протестів з боку Росії та Китаю, і з 2020 року використовується лише один перехід.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш та Державний секретар США також закликали до відкриття нових пунктів пропуску.
Економіка України за підсумками 2022 року скоротилася більш ніж на 35% через повномасштабне російське вторгнення. Щомісячний дефіцит бюджету країни оцінюється у 5 млрд доларів.
Про це йдеться у звіті ООН „Світовий економічний стан та перспективи, 2023”, представленому заступником генсека ООН Лі Цзюньхуа, пише РБК-Україна.
„Економіка України скоротилася на більш ніж 35% у 2022 році через масове руйнування інфраструктури, зокрема залізничного та інших сполучень із сусідніми країнами, дорожньої мережі та мостів. Порушено виробничу та торговельну діяльність, є великі втрати робочої сили через міграцію або призову до армії”, – йдеться у звіті ООН.
За словами експертів, на економіку також істотно впливають атаки рф на об’єкти енергетичної інфраструктури, блокування портів та пошкодження металургійних заводів.
Як зазначається, пряме монетарне фінансування Національного банку забезпечило покриття приблизно третини загальних потреб державних витрат. Це спричинило виснаження валютних резервів, що підштовхнуло Україну до девальвації національної валюти.
На думку економістів ООН, хоча 2023 року Європейський Союз планує виділити 18 млрд євро на економічну підтримку України, цього може бути замало.
„Перспективи української економіки у 2023 та 2024 роках дуже невизначені і залежатимуть від багатьох чинників, зокрема від припинення бойових дій та початку відновлювальних робіт”, – наголошують міжнародні економісти.
У Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН ( FАО) заявили, що в жовтні світові ціни на продовольчі товари, окрім зернових культур, знизилися.
Про це йдеться у пресрелізі організації, передає Укрінформ.
“Порівняльний показник світових цін на продовольчі товари був загалом стабільним у жовтні, причому зростання цін на зернові було більш ніж компенсовано зниженням котирувань на інші основні продукти харчування”, – заявили в організації.
Зазначається, що Індекс продовольчих цін FАО, який відстежує щомісячні зміни міжнародних цін на продовольчий кошик, у жовтні становив у середньому 135,9 пункти, що незначно нижче рівня вересня (136).
Крім того, індекс знизився на 14,9% порівняно з його історичним максимумом, зафіксованим у березні 2022 року (159,7). Проте залишився на 2,0% вище рівня жовтня 2021 року.
Згідно з Індексом продовольчих цін FАО, світові ціни на продовольство падають уже сім місяців поспіль.
Представники ООН, України та Туреччини домовилися призупинити рух суден із зерном в рамках „зернової ініціативи” на день 2 листопада.
Про це повідомив на брифінгу у Нью-Йорку заступник речника ООН Фархан Хак, передає Центр новин ООН.
Він зазначив, що першого листопада представники ООН та Туреччини завершили проведення 36 інспекцій на борту вихідних суден. Звіти про інспекції будуть передані делегаціям росії та України.
Секретаріат ООН знову заявив у вівторок, що переміщення та інспекції судів, проведені після того, як російська федерація призупинила свою участь у роботі Спільного координаційного центру, є „тимчасовим та надзвичайним заходом”. В ООН запевняють, що докладають всіх зусиль для відновлення повноцінної роботи Спільного координаційного центру.
Представники ООН у СКЦ повідомили, що на сьогоднішній день морським гуманітарним коридором прямують транзитом три вихідні судна. Рух цих судів був узгоджений делегаціями України, Туреччини та ООН у СКЦ. Російську делегацію у Спільному координаційному центрі було поінформовано. Ці три судна перевозять загалом 84 тисячі 490 тонн зерна та продуктів харчування.
У понеділок через транзитний коридор благополучно пройшли 14 суден, включаючи суховантажне судно, зафрахтоване Всесвітньою продовольчою програмою. На сьогоднішній день загальний тоннаж зерна та продуктів харчування, вивезених з українських портів у рамках Чорноморської зернової ініціативи, перевищує 9,7 мільйонів тонн.
Караван з трьох суден із 85 тисячами тонн агропродукції для країн Африки та Європи вийшов з портів „Чорноморськ” та „Південний” 1 листопада.
Судно Ikaria Angel, зафрахтоване в рамках Всесвітньої Продовольчої Програми під егідою Організації Об’єднаних Націй, вийшло 31 жовтня з українською пшеницею для Ефіопії, яка знаходиться на межі голоду.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
