Після новин про пошкодження газопроводів Північного потоку, що внесли занепокоєння і волатильність на ринку, порівняльні фючерси зросли на 12%. Відтак, ціни на газ у Європі знову зросли. Про це пише Bloomberg.
Гіганти виробництва зупиняють роботу
Ігор Пилипів у матеріалі Економічна правда пише про те, що промислові гіганти Європи скорочують виробництво на фоні високої ціни за газ. У порівнянні із США, ціна за газ для Європи у сім разів більша.
У Німеччини спостерігається найскладніша ситуація. Економіка на третину складається з промислового виробництва, а споживання газу скоротилося на чверть в порівнянні з минулим роком. На тлі зростання імпортованих енергоресурсів, позитивне торгове сальдо Німеччини скоротилася, незважаючи на дорогий експорт автомобілів і машин. Хімічні компанії почали переносити свої виробництва за межі країни. Найбільший автовиробник Європи Volkswagen також попередив про перенесення свого виробництва з Німеччини та зі східної Європи, якщо ціни на енергоресурси залишиться на теперішньому рівні.
Європа готується до зими без російського газу
У звітіBloombergNEF йдеться про те, що через високі ціни на енергоносії, у Європі на них впав попит, а збільшення поставок скрапленого газу з 1 жовтня повністю компенсує повну зупинку потоків російських трубопроводів.
Європа має потенціал збільшити імпорт скрапленого газу на 40 % вже цієї зими та збільшити ще на 14 % його закупівлю, щоб покрити витрачені запаси.
Щоб закупити необхідне паливо, Європа конкурує з Азією на світовому спотовому ринку. Ідеться про обсяги, які на 90 % більші, ніж забезпечено по довгостроковим контрактам. А це ще більше посилить конкуренцію та високі ціни. Водночас, на 16% більше російського скрапленого газу йтиме до Китаю.
Тим часом, норвезький газ йтиме до Європи по новому газопроводу Baltic Pipe, який відкриють вже на початку жовтня. Це головний проект польського уряду для повної незалежності Польщі від російського газу
Ціни для споживачів
Роздрібні ціни на газ, електроенергію та тепло для кінцевих споживачів у Європі зросли після різкого здорожчання російського газу. Ціни на газ для споживачів зросли на 35% в Естонії, 39% у Бельгії, та на рекордних 41% у Греції. Вартість електроенергії у Греції зросла на 34%, в Естонії та Бельгії на 26%, передає Слово і Діло.
Уряди багатьох країн ЄС розробили заходи задля зменшити шокового навантаження на кінцевих споживачів. Про це пише Станіслав Казда, директор зі стратегії розвитку «Регіональної газової компанії» у колонці Економічна правда.
І ось в якому напрямку рухається Європа:
1. До 2023р. повністю відмовитися від російського газу
2. Прискорене впровадження зеленої енергетики та відновлювальних ресурсів.
3. Побудова терміналів для зрідженого газу.
4. Побудова нових газопроводів з Північного моря.
5. Зменшення споживання на 15 % вже в цьому сезоні.
Також європейські уряди запроваджують неринкові методи регуляції, серед яких обмежили ціни на електроенергію та газ в поточному опалювальному сезоні та навіть субсидії для окремих споживачів. Йдеться не лише про фізичних осіб, а й субсидії для підприємств.
Для виробників тепла дозволили використовувати вугілля, мазут та будь-які інші види палива, незважаючи на екологічну шкоду, протягом наступних двох років.
Всі ці заходи ЄС запроваджує на короткий термін: один, максимум два опалювальні сезони, щоб пережити різкий перехід від російського газу до інших джерел та захистити ринки від спекуляцій.
Станіслав Казда переконаний, що Україні варто рухатися в напрямку децентралізації енергетичної інфраструктури. Приміром, розбудовувати систему сонячних батарей на дахах, які забезпечують електроенергією себе, а залишки передають в мережу. Те саме стосується і біометанових станцій, які можуть працювати на місцевій сировині.
За прогнозами, дефіцит газу в Європі триватиме щонайменше до 2025р., а наступний опалювальний сезон може бути ще складнішим, ніж теперішній.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль подякував прем’єр-міністру Канади Джастіну Трюдо та віцепрем’єр-міністру фінансів цієї країни Христі Фріланд за допомогу Україні в 450 млн канадських доларів.
„Черговий крок солідарності від Канади. Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону”, – написав Шмигаль у твіттері.
Прем’єр України подякував Трюдо, Фріланд та всьому народу Канади за непохитну підтримку України у боротьбі за демократію та свободу.
Як повідомлялося, у липні Кабінет міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Канади.
„Проєкт постанови розроблений Мінфіном для можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у рамках кредитного договору між Україною та Канадою, внаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол. США) „, – йшлося в повідомленні Мінфіну України.
У відомстві нагадали, що 17 червня до держбюджету України надійшов від Канади 1 млрд канадських доларів (екв. 0,773 млрд доларів США) кредиту на пільгових умовах.
„Це перші кошти, які Україна одержала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду. Термін погашення кредиту – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних. Для додаткових траншів кредиту збережено зазначені умови”, – підсумували у Мінфіні.
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Підготовка до опалювального сезону в Україні триває за планом – середній показник готовності складає 73%.
Про це повідомляє пресслужба Кабміну в середу, 17 серпня.
За інформацією Мінрегіону, стан готовності об’єктів житлового фонду до опалювального сезону становить 72%, а теплових мереж – 74%. Також наразі триває відновлення пошкодженої інфраструктури.
При цьому станом на 17 серпня Україна накопичила 12,6 млрд кубометрів газу та 1,89 млн тонн вугілля, які необхідні для проведення опалювального сезону.
За інформацією Кабміну, Мінрегіон зараз продовжує впроваджувати нововведення, спрямовані на скорочення споживання енергоресурсів в Україні. Зокрема, триває переведення частини підприємств на альтернативні види енергії, побутову термомодернізацію та реалізацію програм Фонду енергоефективності.
У Німеччині цієї осені та взимку запровадять суворі правила енергозбереження.
Про це заявив міністр економіки Роберт Габек в інтерв’ю Süddeutsche Zeitung, пише „Європейська правда”.
Серед іншого, громадські будівлі мають опалюватися лише до температури 19 градусів. „Ми видамо нормативні акти щодо Закону про енергетичну безпеку”, — сказав Габек.
Міністр вже представив перші ключові моменти в липні, включаючи вимогу, щоб приватні басейни більше не підігрівалися. „Крім того, у громадських об’єктах – лікарнях, за винятком соціальних об’єктів, звісно, – слід опалювати лише до 19 градусів”, – заявив Габек.
Крім того, будівлі та пам’ятники більше не повинні підсвічуватися вночі та не повинні підсвічуватися рекламні системи.
В уряді готують основний та запасний плани щодо проходження опалювального сезону-2023 на тлі війни в Україні.
Про це розповів міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телемарафону.
«Ми розробляємо багато сценаріїв. Так звані план А, план Б. Всі ризики проходження опалювального сезону пов’язані безпосередньо з війною. Ці плани передбачають або компенсацію певного ресурсу, або певну генерацію, якщо це буде потрібно… Безумовно, є й мобільні речі (йдеться про котельні – ред.), які вже купуються і будуть постачатися», – заявив міністр.
За його словами, одним із основних планів України на опалювальний сезон є заміщення певних ресурсів іншими у разі, якщо не буде можливості їх постачати.
«Наприклад, коли ми не мали змоги постачати вугілля на генерації, ми його заміняли постачанням газу. Є відповідні компенсаторні механізми», – розповів Галущенко.
Україна готова до нового опалювального сезону майже на 60 відсотків. Наразі закачано вже 12 млрд кубів газу з необхідних 19.
На сьогоднішній день Україна готова до нового опалювального сезону майже на 60%. Наразі закачано вже 12,1 млрд кубів газу. У планах – до жовтня ще накопичити 2,5 млн. тонн вугілля.
Про це сьогодні на засіданні уряду повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«Стан готовності до опалювального сезону майже 60%. Стан готовності житлових будинків до опалювального сезону 56%, мереж – 57%, об’єктів теплопостачання – 58%», – повідомив прем’єр.
Зокрема, вже 141 об’єкт теплопостачання відремонтовано. Дві ТЕЦ, які отримали пошкодження від обстрілу, вже відновлено. Також створюється резервний запас обладнання у разі пошкодження інфраструктури у опалювальний сезон. На ці потреби уряд надав 1,4 млрд грн.
«Один із ключових аспектів підготовки — це накопичення енергоресурсів. 1,8 млн. тонн вугілля вже є. До початку опалювального сезону має бути 2,5 млн. тонн. Прошу міністра енергетики Германа Галущенка тримати це питання на особистому контролі», – наголосив Шмигаль.
Крім цього, наразі завантажено вже 12,1 млрд кубів газу. План міністерства енергетики складає 19 млрд. куб. м на опалювальний сезон.
За словами глави Кабміну, такий план передбачає можливість використання 2,6 млрд. кубометрів газу для потреб ТЕС та ТЕЦ у разі реалізації різних воєнних ризиків.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Дипломатичний радник президента України, заступник глави Офісу президента Ігор Жовква заявив, що Німеччина і ще деякі держави ЄС блокують виділення другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 8 мільярдів євро.
„Дуже позитивна новина сьогодні: Україна отримала один мільярд євро з тих дев’яти мільярдів макрофінансової допомоги, яку ухвалено було рішенням усіх лідерів держав Європейського Союзу. Двічі Європейська рада підтверджувала це рішення”, – сказав Жовква на брифінгу у вівторок.
„Очікуємо на отримання ще восьми мільярдів євро. На жаль, певні держави Європейського Союзу, зокрема Німеччина, поки що блокують розгляд цього питання, і президент України веде активні переговори зі своїми партнерами,” – додав він.
У понеділок представниця Європейської комісії Аріанна Подеста заявила, що наразі Європейський Союз не має коштів, аби забезпечити другий транш макрофінансової допомоги Україні в розмірі 8 мільярдів євро.
„Наразі, згідно з нинішнім багаторічним бюджетним плануванням, немає доступних ресурсів для створення подушки безпеки. З огляду на це ми розглядаємо альтернативні рішення, зокрема використання гарантій з боку держав-членів”, – зазначила вона.
Після цього стало відомо, що Володимир Зеленський під час розмови з французьким колегою Емманюелем Макроном у понеділок попросив його допомогти з розблокуванням макрофінансової допомоги, яку має надати ЄС.
[type] => post [excerpt] => Дипломатичний радник президента України, заступник глави Офісу президента Ігор Жовква заявив, що Німеччина і ще деякі держави ЄС блокують виділення другого траншу макрофінансової допомоги в розмірі 8 мільярдів євро. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1659524640 [modified] => 1659521843 ) [title] => В ОП заявили, що Німеччина та деякі європейські країни блокують надання Україні 8 млрд євро макрофіну [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=27595&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 27592 [uk] => 27595 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 27593 [image] => Array ( [id] => 27593 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [original_lng] => 87271 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/ihor-zsovkva.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3500 [_thumbnail_id] => 27593 [_edit_lock] => 1659511043:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_4e0379228fa71ac3bf20ca57e681bbbd] =>
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Хоча літо ще не закінчилося, але вже багато хто готується до опалювального сезону. У малих підприємців ціна на дрова за кубічний метр – 2000-2200 гривень. У вартість входить доставка, а також підготовка сировини до використання.
Наші кореспонденти завітали у Яношівський Центр Берегівського Районного Лісового Господарства, щоб у Ласло Агі, керівника установи, поцікавитися про офіційні ціни і умови закупівлі.
Підготовку до опалювального сезону в Україні розпочали ще на початку літа. Утворено спеціальний штаб, який має за мету розробляти різні сценарії, щоб успішно пройти опалювальний сезон.
Найбільшою загрозою залишаються ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України. Крім того, велика кількість таких об’єктів вже пошкоджені, зруйновані або захоплені російськими військами.
Так, Україна втратила Каховську гідроелектростанцію, три теплоелектростанції та близько 40 % всіх об’єктів відновлюваної енергетики.
Одним із песимістичних сценаріїв, які розглядають в уряді, є втрата низки виробників електроенергії та низький попит через відключення споживачів на окупованих територіях. Відтак, в окремі місяці зими ймовірно відчуватиметься дефіцит електроенергії.
Експорт електроенергії до ЄС замість транзиту газу
Україна з кінця червня розпочала експортувати свою електроенергію до ЄС. Першими отримувачами стали Румунія та Словаччина, а невдовзі поставки продовжаться в Угорщину.
З кожним місяцем поставки електроенергії будуть зростати, і з часом експорт електроенергії може приносити більше доходів, ніж транзит російського газу через територію України. Щодо останнього, то найімовірніше, Україна гарантовано його втратить.
23 лютого почався підготовчий етап приєднання до європейської енергосистеми, який мав тривати три дні. Комерційний експорт був запланований не раніше 2024р. Навіть такі терміни деякі європейські політики називали занадто оптимістичними та амбітними. Однак, 24 лютого після оголошення війни, почалися перемовини про термінову синхронізацію енергосистем. А вже з 16 березня Україна стала частиною єдиної енергосистеми Європейського союзу, а з червня вже експортує свою електроенергію.
Продавати електроенергію до ЄС Україні вигідніше, оскільки ціни там більші в 4-6 разів. За час війни Україна з одного боку втратили велику кількість генеруючих потужностей, а з іншого — суттєво впало споживання електроенергії. Відтак, в українській енергосистемі спостерігається надлишок.
Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що взимку експорт буде зменшено, якщо електроенергії не буде вистачати для вітчизняного споживання, передає Економічна правда.
Скільки газу є в сховищах?
Денис Шмигаль поставив стратегічне завдання для українського Нафтогазу накопичити не менше 19 млрд куб м газу у сховищах.
Станом на липень, у сховищах є понад 10 млрд куб м газу, закачування у газосховища триває. Незважаючи на обсяги видобутку палива в Україні на рівні 16-19 млрд куб м, газ доведеться докупити.
Парламентський комітет з питань енергетики говорить про необхідність імпортувати 2,7 млрд куб м газу та ще 1,8 закупити у вітчизняних компаній. Юрій Вітренко, голова Нафтогазу, заявив, що Україні потрібно імпортувати 6 млрд куб м газу на суму близько 8 млрд дол.
Річний тариф для населення зафіксовано на довоєнному рівні 7,99 грн за куб м, тоді як ринкова ціна майже 29 грн за куб м. Різницю відшкодовуватимуть з держбюджет, відповідний законопроект уже готується.
Що з вугіллям?
На українських складах потрібно накопичити мінімум 2 млн т вугілля до початку наступного осінньо-зимового періоду. Завдяки внутрішньому видобутку Україна може самостійно забезпечити цю потребу. Крім цього, експорт твердого палива буде заборонено.
В окремих регіонах системи працюватимуть не стабільно, тому населенню радять самостійно готуватися до опалювального сезону. Геннадій Рябцев, директор спецпроектів НТП «Психея» радить брати на озброєння котли, буржуйки і дрова, готуватися самостійно, і не чекати, що держава все вирішить.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Закарпаття разом з усією Україною готується до опалювального сезону 2022-2023 рр. під час воєнного стану. Саме його організація стала основною темою розширеного засідання штабу під головуванням Міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова.
Як зазначив перший заступник голови ОВА Мирослав Білецький, серед об’єктів соціальної сфери найвищий відсоток готовності до роботи в осінньо-зимовий період у лікарнях Закарпаття – 42%, трохи нижчий показник у закладах дошкільної та загальної середньої освіти – 41% та 40% відповідно.
Станом на 30 червня із 1 141 котельні області до опалювального періоду готові 463, тобто 40,6 %. Більшість із них працюють на природному газі (68,3 %), 27,4% (тобто 313 котелень) – на твердому паливі, ще 4,3% (49 котелень) – на електроенергії.
Для зимового утримання комунальних автомобільних доріг, вулиць, тротуарів та прибудинкових територій відповідальні служби вже підготували 80 одиниць техніки (48%).
«Найближча зима, очевидно, буде найважчою з усіх попередніх, тому, як зауважує вище керівництво держави, підготовка до неї – це вже питання національної безпеки.
Дуже важливо подбати та забезпечити запас різних видів палива, аби тепло було в кожній оселі», – прокоментував Мирослав Білецький.
