Для підготовки до наступного опалювального сезону необхідно більше 3,4 млрд доларів. Це сума необхідна як для відновлення генерації, так і для закупівлі необхідних ресурсів.
Про це в ефірі телемарафону заявив заступник міністра енергетики Фарід Сафаров, передає РБК-Україна.
За словами Сафарова, близько 1,2 млрд доларів потрібно для закупівлі певного типу ресурсів.
„Решта суми – це те, що необхідно, щоб відновити, по-перше, лінії систем передачі, це лінії Укренерго, лінії систем розподілу електроенергії, це здебільшого обленерго, і для відбудови генераційних потужностей. Це ми кажемо про теплову генерацію, про зелену генерацію і гідроакумулюючі та гідростанції. Це приблизно 2,1 млрд доларів”, – сказав Сафаров.
Заступник міністра енергетики зазначив, що ці кошти необхідні лише для підготовки до опалювального сезону 2023/2024, тоді як загальна сума, необхідна для відновлення енергетики, є набагато більшою.
В Україні офіційно завершено опалювальний сезон 2022/2023 років. Про це повідомив очільник Групи „Нафтогаз” Олексій Чернишов.
Як йдеться у повідомленні на сайті „Нафтогазу”, Чернишов подякував керівникам міст та областей, з якими компанія тісно працювала протягом цієї найважчої зими, залишаючись на зв’язку 24/7 та оперативно вирішували всі питання. Також він подякував героям-газовикам, які безпосередньо забезпечували видобуток і постачання блакитного палива та відновлювали пошкоджені об’єкти. „Попри обстріли, ракетний терор та постійну небезпеку”, – зазначив Чернишов.
Він також повідомив, що Група „Нафтогаз” вже розпочала підготовку до наступного опалювального сезону 2023/2024 років.
„Як би ворог не намагався залишити українців без світла та тепла, всі разом ми не дозволили йому це зробити. Впевнений, що отриманий за минулий рік досвід допоможе нам гідно пройти й наступну зиму”, – наголосив очільник Групи „Нафтогаз”.
Попри плани росіян, Україна на завершення опалювального сезону виходить з профіцитом потужності.
Про це йдеться у заяві міністра енергетики Германа Галущенко.
„росія задіяла безпрецедентні сили, сподіваючись залишити українців протягом зими 2022 – 2023 рр. без світла, водо- та теплопостачання та зі зруйнованою енергетикою. Плани ворога зазнали краху”, – заявив міністр.
Галущенко повідомив, що Україна попри всі спроби росіян виходить з профіцитом потужності, з достатніми запасами газу та вугілля, а головне з досвідом та підтримкою потужної міжнародної коаліції.
Очільник Міненерго повідомив, що воєнний вплив на українську енергосистему зі сторони агресора був і залишається безпрецедентним. Загалом з жовтня минулого року росіянами по енергетичній інфраструктурі України було здійснено 31 повітряну атаку, з яких 14 масовані ракетні удари та 17 – атак групами дронів-камікадзе.
Уряд 8 листопада схвалив важливе рішення, яке допоможе пройти зимовий період. Імпорт товарів, що необхідні під час опалювального сезону, буде звільнений від сплати ПДВ і ввізного мита.
Про це повідомляється у відеозверненні президента Володимира Зеленського.
„Це має спростити й здешевити постачання в Україну генераторів, акумуляторів, трансформаторів та іншої подібної техніки для енерго- й теплозабезпечення”, – зазначив політик.
Зеленський вказав, що важливий і факт накопичування достатніх обсягів газу та вугілля, аби забезпечувати українців.
„Ми чітко розуміємо: перетворити зиму на зброю – це план держави-терориста проти нашої країни, як і проти всієї Європи. Але робимо все, щоб і цей російський план зазнав провалу, як різні попередні”, – додав президент.
Після новин про пошкодження газопроводів Північного потоку, що внесли занепокоєння і волатильність на ринку, порівняльні фючерси зросли на 12%. Відтак, ціни на газ у Європі знову зросли. Про це пише Bloomberg.
Гіганти виробництва зупиняють роботу
Ігор Пилипів у матеріалі Економічна правда пише про те, що промислові гіганти Європи скорочують виробництво на фоні високої ціни за газ. У порівнянні із США, ціна за газ для Європи у сім разів більша.
У Німеччини спостерігається найскладніша ситуація. Економіка на третину складається з промислового виробництва, а споживання газу скоротилося на чверть в порівнянні з минулим роком. На тлі зростання імпортованих енергоресурсів, позитивне торгове сальдо Німеччини скоротилася, незважаючи на дорогий експорт автомобілів і машин. Хімічні компанії почали переносити свої виробництва за межі країни. Найбільший автовиробник Європи Volkswagen також попередив про перенесення свого виробництва з Німеччини та зі східної Європи, якщо ціни на енергоресурси залишиться на теперішньому рівні.
Європа готується до зими без російського газу
У звітіBloombergNEF йдеться про те, що через високі ціни на енергоносії, у Європі на них впав попит, а збільшення поставок скрапленого газу з 1 жовтня повністю компенсує повну зупинку потоків російських трубопроводів.
Європа має потенціал збільшити імпорт скрапленого газу на 40 % вже цієї зими та збільшити ще на 14 % його закупівлю, щоб покрити витрачені запаси.
Щоб закупити необхідне паливо, Європа конкурує з Азією на світовому спотовому ринку. Ідеться про обсяги, які на 90 % більші, ніж забезпечено по довгостроковим контрактам. А це ще більше посилить конкуренцію та високі ціни. Водночас, на 16% більше російського скрапленого газу йтиме до Китаю.
Тим часом, норвезький газ йтиме до Європи по новому газопроводу Baltic Pipe, який відкриють вже на початку жовтня. Це головний проект польського уряду для повної незалежності Польщі від російського газу
Ціни для споживачів
Роздрібні ціни на газ, електроенергію та тепло для кінцевих споживачів у Європі зросли після різкого здорожчання російського газу. Ціни на газ для споживачів зросли на 35% в Естонії, 39% у Бельгії, та на рекордних 41% у Греції. Вартість електроенергії у Греції зросла на 34%, в Естонії та Бельгії на 26%, передає Слово і Діло.
Уряди багатьох країн ЄС розробили заходи задля зменшити шокового навантаження на кінцевих споживачів. Про це пише Станіслав Казда, директор зі стратегії розвитку «Регіональної газової компанії» у колонці Економічна правда.
І ось в якому напрямку рухається Європа:
1. До 2023р. повністю відмовитися від російського газу
2. Прискорене впровадження зеленої енергетики та відновлювальних ресурсів.
3. Побудова терміналів для зрідженого газу.
4. Побудова нових газопроводів з Північного моря.
5. Зменшення споживання на 15 % вже в цьому сезоні.
Також європейські уряди запроваджують неринкові методи регуляції, серед яких обмежили ціни на електроенергію та газ в поточному опалювальному сезоні та навіть субсидії для окремих споживачів. Йдеться не лише про фізичних осіб, а й субсидії для підприємств.
Для виробників тепла дозволили використовувати вугілля, мазут та будь-які інші види палива, незважаючи на екологічну шкоду, протягом наступних двох років.
Всі ці заходи ЄС запроваджує на короткий термін: один, максимум два опалювальні сезони, щоб пережити різкий перехід від російського газу до інших джерел та захистити ринки від спекуляцій.
Станіслав Казда переконаний, що Україні варто рухатися в напрямку децентралізації енергетичної інфраструктури. Приміром, розбудовувати систему сонячних батарей на дахах, які забезпечують електроенергією себе, а залишки передають в мережу. Те саме стосується і біометанових станцій, які можуть працювати на місцевій сировині.
За прогнозами, дефіцит газу в Європі триватиме щонайменше до 2025р., а наступний опалювальний сезон може бути ще складнішим, ніж теперішній.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Готовність України до опалювального сезону вже понад 80%. Накопичено значні ресурси вугілля, продовжується закачування газу в сховища.
Про це повідомив Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду, передає УНН.
«Вже скоро в Україні розпочнеться опалювальний сезон. Найскладніший в історії. Підготовка до нього йшла впродовж літа, продовжується і зараз. Стан готовності вже більше 80%. Накопичено значні ресурси вугілля, продовжується закачування газу в сховища. Формуємо домовленості з партнерами про додаткові поставки блакитного палива», – розповів Шмигаль.
За його словами, виділено 1,4 млрд гривень на підготовку до екстрених ситуацій.
«Вже закуплено майже 1,5 тисячі мобільних генераторів, десятки резервних котлів. Сформований оперативний штаб, який буде швидко вирішувати будь-які кризові питання. Насамперед питання ліквідації наслідків атак росії на нашу критичну інфраструктуру. Ми готувались і готуємося до всіх сценаріїв. І зробимо все можливе, аби цієї зими українці були з теплом, світлом та водою», – сказав Шмигаль.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
На стадії завершення підготовка об’єктів господарського комплексу та бюджетної сфери області до опалювального сезону 2022-2023 років. Середній показник готовності становить 89,5%.
«З облікованої 1141 котельні до роботи підготували вже 1041, тобто 91,2%. Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства області до роботи в осінньо-зимовий період готові на 88,2% від запланованих показників, житловий фонд – на 88,1%.
Школи і дитячі садки Закарпаття до проходження опалювального періоду підготували на 100%, інші об’єкти соціальної сфери (заклади охорони здоров’я, культури тощо) – на 90%», – повідомив перший заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Зважаючи на військову агресію РФ і можливі проблеми з електро- і газопостачанням, обласна військова адміністрація визначила низку заходів, покликаних зменшити споживання енергоресурсів під час проходження опалювального сезону.
Серед них:
– регулювання подачі теплоносіїв залежно від часу доби, зовнішньої температури тощо;
– реконструкція котелень шляхом встановлення додаткових електричних котлів, твердопаливних котлів, які працюють на паливних пелетах;
– монтаж енергоефективних вікон та утеплення зовнішніх стін, фундаментів, підвальних/цокольних поверхів та горищ будівель;
– заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі.
«Усе це дозволить зменшити споживання енергоносіїв під час осінньо-зимового періоду 2022/23 року приблизно на 20% у порівнянні з попереднім сезоном», – додав перший заступник.
Про це повідомляє пресслужба Закарпатської обласної військової адміністрації.
Цей опалювальний сезон без перебільшення стане найскладнішим в історії незалежної України. Головний ризик — це терористичні акти росії проти критичної інфраструктури.
Про це у суботу, 27 серпня, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додавши, що цей опалювальний сезон стане найскладнішим в історії незалежної України.
„Тому уряд виділяє 1 млрд 409 млн гривень на закупівлю стратегічного запасу матеріальних резервів, який дозволить оперативно реагувати на виклики та проблеми тепло- та водопостачання. Йдеться про обладнання з простим та швидким розгортанням та обслуговуванням”, – повідомив глава Кабміну.
За його словами, паралельно із закупівлями уряд продовжує ремонти критичної інфраструктури та іншу підготовку до опалювального сезону.
Наразі стан готовності оцінюється у 75%.
Шмигаль додав, що Кабмін робить усе, щоб усі українці цієї зими були з теплом та світлом.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Закарпатські домогосподарства, котрі прихистили ВПО, та сім’ї військовослужбовців можуть отримати пільговий кредит на підготовку до опалювального сезону. Відповідний механізм підтримки доопрацювали за дорученням голови ОВА Віктора Микити, зауважив Петро Добромільський.
За його словами, для реалізації програми цьогоріч в обласному бюджеті передбачили 3 млн 700 тисяч грн. Йдеться про близько 50 тисяч грн для однієї родини, однак суму будуть розраховувати залежно й від площі будинку, платоспроможності громадян тощо.
«Ініціатива „Власний дім” спрямована на допомогу сім’ям, котрі сьогодні потребують такої підтримки. Завдяки їй ще більше наших краян зможуть прихистити ВПО у своїх домівках. За ці кошти люди матимуть змогу модернізувати систему опалення: замінити котел, провести внутрішні мережі водопостачання та водовідведення, утеплити житло тощо», – підкреслив Петро Добромільський.
Зараз триває процес опрацювання списків громадян, котрі хочуть отримати пільговий кредит.
Інформацію щодо суми кредитування та переліку необхідних документів для участі в програмі можна отримати за номером +380978555706 (Віталій) або звернувшись на електронну пошту ZakFond@gmail.com.
