Україна розробляє план, який допоможе їй отримати необхідні кошти та покрити бюджетний дефіцит у випадку, якщо фінансова допомога від США буде заблокована.
Про це повідомляє агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
Цей план включає три ключові елементи: розширення продажу внутрішніх облігацій, підвищення податків та скорочення витрат.
За даними агентства, українські чиновники мають запропонувати цей план МВФ під час триденного візиту його співробітників до Києва наступного тижня.
„Хоча Україна виконує свої зобов’язання, Міністерство фінансів та Національний банк вважають, що існує ризик того, що рада директорів МВФ не схвалить наступну виплату кредиту без фіскального плану, якщо кошти США все ще будуть заблоковані. За програмою МВФ Київ цього року має отримати 5,3 мільярда доларів”, – пише Bloomberg.
Агентство пише, що основним джерелом коштів для заміщення американських є розширення внутрішніх державних запозичень. Українські банки мають високий рівень ліквідності, і уряд очікує, що вони продовжать інвестувати кошти у високодохідні державні облігації.
Це може принести щонайменше 5 мільярдів доларів доходів цього року. Уряд також може підвищити податки або скоротити витрати за потреби.
Україна запропонувала обговорити з МВФ „план дій” на випадок, якщо іноземна допомога буде перервана, заявили в НБУ у коментарі для Bloomberg. Нацбанк, як і раніше, очікує, що допомога відновиться „в найближчі місяці”, і МВФ поділяє цю думку, йдеться у заяві.
„Заходи, передбачені Планом Б, наразі обговорюються і потенційно включатимуть активізацію внутрішнього ринку запозичень, фіскальну оптимізацію та консолідацію”, – заявили в НБУ, додавши, що очікують на успіх майбутнього перегляду програми МВФ
Податок на прибуток банків збільшили вдвічі, очікуванні надходження вже врахували в держбюджеті на наступний рік.
В другому читанні та в цілому Верховна Рада прийняла законопроєкт 9656-д, який передбачає введення додаткового тимчасового оподаткування для банків. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Телеграмі.
Для банків кратно підвищать оподаткування
Згідно з повідомленням, законопроєкт передбачає підвищення ставки оподаткування надприбутків банків до 50% за результатами 2023 року та зменшення базової ставки податку на прибуток для банків до 25% починаючи з 2024 року.
Раніше, 19 жовтня, у першому читанні Верховна Рада вже підтримала законопроєкт щодо додаткового оподаткування банків. Тоді документ передбачав збільшення ставки податку на прибуток для банків з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року.
У держбюджеті на 2024 рік вже враховано прийняття цього закону та передбачено додаткові 9,9 млрд грн до доходів бюджету.
Прийняте рішення передбачає, що за результатами 2024 року банки мають сплатити державі половину свого прибутку, а в подальшому – чверть від зароблених грошей. Хоча банкіри в цілому не проти платити більше, частина з них виступає рішуче проти оподаткування „заднім числом”.
21 листопада Верховна Рада вирішила введення нових, значно вищих ставок оподаткування прибутку банків. З 2024 року банківський сектор сплачуватиме 25%, що вище за стандартні 18%. Ще більше вражаюче – для 2023 року, найбільш прибутковим банкам доведеться сплатити державі 50% від їхнього прибутку.
Рекордні прибутки банків за рік війни
За три квартали 2023 року банківська система вже зафіксувала 110 млрд грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові десять банків, на які припадає 84% загального прибутку, мають додатково сплатити до бюджету майже 36 млрд грн.
Сергій Єрмаков, голова ПУМБ, зауважує, що новації найбільше турбують банкірів приватного сектору. Він вважає, що введення особливого податку для банків на постійній основі (а не на кілька років, як пропонувалося раніше), є формою дискримінації. Також банкіри висловлюються проти оподаткування прибутків „заднім числом”, вважаючи це порушенням не лише Податкового кодексу, але й Конституції.
Ситуацію ускладнює потреба в додаткових податках для банків, яка виникає через незбалансованість державного бюджету. Дефіцит наступного року становить 1,57 трлн грн, що зобов’язує Мінфін залучити 526 млрд грн на внутрішньому ринку та позичити 1,67 трлн грн ($41 млрд) від міжнародних партнерів.
Крім того, голова Райффайзен Банку висловив гостре непогодження щодо закону про підвищення податку для банків. Він вважає, що рішення рекордно підвищити податки впливатиме переважно на приватні банки, особливо ті, у яких іноземний капітал. Він вважає таке рішення великим податковим навантаженням та дискримінаційним щодо приватних акціонерів банківської системи.
Зміни в ставках по кредитах і депозитах неминучі
Підвищення податку на прибуток банків від 18% до 50% у 2023 році та до 25% у наступні роки може призвести до змін у фінансовій політиці українських банків. Про це висловився президент Асоціації українських банкірів (АУБ) Андрій Дубас, наголошуючи на можливому впливі нових ставок оподаткування на діяльність фінустанов.
За його словами, такі рішення можуть спровокувати збільшення фінансового тиску на банки, які, з метою забезпечення стабільної прибутковості в умовах значного податкового тиску, можуть вирішити переглянути ставки за кредитами, роблячи їх вищими для клієнтів. Окрім того, зниження відсотків за депозитами може бути одним із варіантів для банків в умовах нових оподаткувань.
АУБ визначає необхідність уважного аналізу та врахування можливих наслідків впровадження високих ставок оподаткування, а також закликає до конструктивного діалогу між банкірським сектором та урядом для забезпечення балансу між інтересами держави та фінансових установ.
З 1 січня 2024 року в Україні планують оподаткувати осіб, які надають послуги. Нововведення торкнеться кур’єрів, перукарів, водіїв таксі, фотографів, ремонтників, доглядальників тварин, нянь, гувернанток, прибиральниць, швей, косметологів, організаторів свят, доглядальників за хворими та інших.
Спеціальний режим оподаткування застосують загалом до 20 видів діяльності. Створять правове поле для регулювання діяльності онлайн-платформ типу Glovo, Bolt, Uber, Кабанчик та інші.
За словами авторів законопроекту, таким чином легалізують понад півмільйона осіб та визначить юридичну площину для діяльності онлайн платформ. Відповідний законопроект № 10166 запропонували до розгляду Верховної ради Данило Гетманцев та Ярослав Железняк, пише Економічна правда.
Не потрібно здавати звіти чи реєструвати ФОПа
Перевагами для громадян називають низький податок на рівні 6%, спрощення та автоматизація бухгалтерського обліку, адже зі спецрежимом не потрібно буде реєструвати фопа або здавати звітність.
В разі ухвалення закону, всі отримані доходи таких осіб будуть оподатковуватися за ставкою 6%, якщо дохід не перевищуватиме 153 розміри мінімальної зарплати. Тобто, в середньому місячний дохід має бути меншим за ±96 тис грн., а за рік не перевизувати 1 155 150 грн. В разі перевищення цієї суми, застосовуватимуть ставку 18% щодо суми перевищення.
Для надавачів послуг створять спеціальну платформу, де громадяни повідомлятимуть про застосування спеціального режиму оподаткування. Особи на спецрежимі наділяються правом відкрити спеціальний рахунок тільки в одному банку, який оберуть самостійно.
Податкова сама нарахує і спише з рахунку податок
Контролюючий орган буде обчислювати податкове зобов’язання, а особа має подбати, щоб на рахунку було достатньо коштів для перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання. В іншому разі, у людини виникає борг перед бюджетом, який підлягає примусовому стягненню. Така особа має використовувати РРО для всіх розрахунків, якщо послуги надаються без використання цифрових платформ.
Перехід на спецрежим буде виключно добровільним.
Таким чином прагнуть розв’язати проблему обліку готівкових надходжень та детінізувати економіку, пише РБК-Україна із посиланням на Ярослава Железняка.
Юлія Маліч, Public Policy Manager Bolt Україна, у своїй колонці на сайті “Економічна правда” пише, що завдяки введенню спецрежиму, очікують до 10 млрд щорічних надходжень до держбюджету. З іншого боку, сотні тисяч людей отримають офіційний статус та це стимулюватиме громадян, які працюють через онлайн платформи, платити податки навіть з нерегулярних доходів, на відміну від ФОПів.
Інформація про доходи громадян через платформи буде передана податковій
Законом визначать поняття “оператор цифрової платформи”, на якого буде накладено обов’язок надавати контролюючому органу всю інформацію про отримані доходи фізичними особами на платформі. Операторів цифрових платформ будуть притягати до відповідальності в разі порушення строків подання такої інформації.
Закон покликаний гармонізувати податкове законодавство України із вимогами Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ.
Парламент схвалив за основу проект закону про збільшення ставки податку на прибуток банків з 18% до 36%. Подвійний податок українські банки платитимуть у 2024-2025 роках.
Про це повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк.
У проекті держбюджету на 2024 рік вже врахували 9,9 млрд гривень від збільшення ставки податку.
„Законопроектом передбачено збільшення для банків ставки податку на прибуток з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року”, – зазначив Железняк.
Нагадаємо, у серпні голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев вніс законопроект, яким пропонувалося оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).
Міжнародна підтримка України буде поступово зменшуватися. Тому Київ повинен зосередитись на посиленні спроможностей збирати доходи – як податкові, так і митні.
Про це йшлося в інтерв’ю, яке голова місії МВФ Гевін Ґрей дав виданню „NV Бізнес”.
Як зазначив представник фонду, до кінця цього року влада України планує запустити так звану Національну стратегію доходів.
„Всі розуміють: з часом і поступово міжнародна підтримка України зменшуватиметься, тому Україні потрібно розвивати власні внутрішні ресурси для самофінансування”, – сказав він.
За його совами, на це треба зважати, бо після закінчення війни зростатимуть потреби на фінансування соціальних видатків. „Тому владі треба зосередитись на посилення спроможностей збирати доходи – як податкові, так і митні”, – додав Ґрей.
Водночас він нагадав, що МВФ розробив програму розширеного фінансування з Україною з урахуванням основного сценарію, який припускав завершення війни до середини 2024 року. „Але ми передбачили і негативніший сценарій з тривалішою у часі війною і, відповідно, більшими обсягами зовнішнього фінансування”, – сказав представник фонду.
„Міжнародна фінансова допомога має зрости за умов негативного сценарію. У разі реалізації сценарію базового, ми говорили про 115 млрд доларів, а негативного – 140 млрд доларів”, – сказав він.
Уряд Португалії збирається скасувати податкові пільги для іноземців-резидентів Португалії, які запровадили, коли країна після фінансової кризи намагалася привабити фахівців у деякі галузі.
Про це повідомляє The Guardian, пише „Європейська правда”.
Схема існувала з 2009 року і пропонувала спеціальну податкову ставку 20% на доходи, зароблені у Португалії у пріоритетних сферах – наприклад, працевлаштованим як лікар чи викладач. Іноземний дохід таких резидентів практично не оподатковувався за умови, що особа продовжує сплачувати з нього податки у рідній країні, а пенсії з іноземного джерела оподатковувалися за ставкою 10%. Лісабон запровадив такий стимул для того, щоб привабити фахівців в країну після фінансової кризи 2009 року.
Прем’єр Антоніу Кошта заявив, що податкові пільги у поточній ситуації „більше не виправдані” і з 2024 року нові трудові іммігранти не зможуть отримувати такі преференції.
За його словами, такі преференції „роздули ринок житла” і створили „податкову несправедливість, яка більше не є виправданою”. Однак фахівці, які вже працюють у Португалії, продовжать платити податки на цих умовах.
Заява прем’єра пролунала за кілька днів після масштабних демонстрацій у Лісабоні та інших великих містах: португальці протестували проти зростаючих цін на оренду та нерухомість, причиною чого вважають у тому числі масовий туризм.
За офіційною статистикою, у 2022 році 50% найманих працівників заробляли менше 1000 євро на місяць, а тим часом вартість оренди житла у Лісабоні з 2015 року, коли почався „туристичний бум”, зросла на 65% і стає непідйомною для багатьох людей, які не мають власного житла. При цьому вартість нерухомості за цей період зросла на понад 130%.
Кабінет Міністрів погодив припинення дії угоди про уникнення подвійного оподаткування з Іраном, про це повідомляє Мінфін.
Iran’s national flag waves as Milad telecommunications tower and buildings are seen in Tehran, Iran, Tuesday, March 31, 2020. In recent days, Iran which is battling the worst new coronavirus outbreak in the region, has ordered the closure of nonessential businesses and banned intercity travels aimed at preventing the virus’ spread. (AP Photo/Vahid Salemi)
„Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Іран про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно, вчиненої 21 травня 1996 року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що метою законопроєкту є здійснення внутрішньодержавних процедур, необхідних для припинення дії зазначеної угоди, з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам та безпеці України у зв’язку постачанням Іраном зброї до РФ.
Наслідками припинення дії угоди є недопущення поповнення бюджету країни, що сприяє агресору, шляхом надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів Ірану, що здійснюють діяльність в Україні. Відтак, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Ірану, одержаних з джерел в Україні, буде застосована загальна ставка оподаткування у 15% замість пільгової: 10% – на дивіденди; 10% – на проценти; 10% – на роялті.
Очікується також, що припинення дії угоди сприятиме недопущенню втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в Ірані резидентами України, що здійснюють діяльність в Ірані, звільнить Україну від взятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з Іраном з податкових питань, а також прискорить згортання економічних і фінансових зв’язків з Іраном.
Українцям з 1 серпня 2023 року повернули довоєнні податки. Більш того, для деяких видів бізнесу частково скасовується мораторій на перевірки.
Навесні 2022-го на тлі повномасштабного вторгнення росії для українських підприємців було запроваджено безпрецедентні податкові пільги. Зокрема, від ПДВ та мит звільнили весь імпорт, а також дозволили перейти на спрощене оподаткування і платити лише 2% від доходу не тільки ФОПам, а й великим компаніям.
Майже через півтора року український бізнес пристосувався до життя в умовах масштабної агресії. З кінця минулого року розпочалися розмови про повернення довоєнних податків, наприкінці червня Верховна рада схвалила зміни до Податкового кодексу, а днями президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.
Таким чином, з 1 серпня скасовується спрощене оподаткування за ставкою 2%. Але не тільки це.
Скасування єдиного податку за ставкою 2%
Закон регулює перехід зі спрощеної ставки в наступний спосіб. Щоб перейти на бажану ставку, підприємці мають подати відповідну заяву з відмовою від 2%-єдиного податку. В іншому випадку їх автоматично переведуть на колишню ставку.
Щодо тих ФОПів, які відкрилися вже під час повномасштабної агресії та перебували на пільговій ставці, їх переведуть на єдиний податок III групи зі ставкою 5%.
А тим, хто у 2023 році перейшов із 2% на загальну систему, надається право повторно цього року перейти на спрощенку на свій вибір. При цьому необхідно подати заяву до податкової. Якщо заяву встигнуть подати до 1 вересня, то платниками єдиного податку вони вважатимуться з 1 серпня.
Крім ФОП III групи на 2% свого часу перейшли багато компаній та підприємств із доходом до 10 млрд гривень на рік. Таке рішення пояснювалося необхідністю підтримати бізнес та вивести економіку зі стану шоку. Загалом на пільгову ставку перейшло понад 300 00 підприємців, у тому числі близько 40 000 юридичних осіб.
Податкові пільги негативно вплинули надходження до державного бюджету. За оцінками голови профільного комітету Верховної ради Данила Гетьманцева, лише за перші 8 місяців вони призвели до фінансових втрат на 10 млрд гривень.
Зазначимо, з 1 серпня також скасовується заборона на штрафи за порушення податкового законодавства, а також відновлюються терміни подання звітності. Крім того, ФОП I і II груп знову зобов’язані сплачувати єдиний податок. До того їм дозволялося не сплачувати його, якщо немає такої можливості.
Що ще чекає український бізнес
З сьогоднішнього дня частково скасовується мораторій на перевірки грального бізнесу та того, що займається фінансовими послугами та торгівлею підакцизними товарами – алкоголем, сигаретами та паливом.
Повертається та відповідальність за порушення у сфері застосування касових апаратів. З невеликим уточненням – якщо порушення фіксуються на прифронтових територіях або у зоні бойових дій, то штрафувати за них не будуть. Виняток не стосується торгівлі підакцизними товарами.
Також зміни до Податкового кодексу передбачають:
„технічний борг” (що виник з 1 квітня 2022 року по 31 липня 2023 року в електронному кабінеті) не враховується при визначенні можливості платника продовжувати перебування на спрощеній системі
збереження права добровільної сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску (ЄСВ) для прифронтових територій
можливість ФОП, які сплачують єдиний податок без ПДВ, вказувати назви товарів (послуг) у розрахункових документах за спрощеною формою
Україна виконала одну з вимог МВФ
У березні 2023 року Україна погодила нову програму на 15,6 млрд доларів із Міжнародним валютним фондом (МВФ). Одним із структурних маяків, зокрема, і є повернення довоєнних податків та перевірок.
Згідно з домовленостями, довоєнні податки мали повернути до кінця червня, однак, як говорив голова місії МВФ в Україні Гевін Грей після рішення надати другий транш на 890 млн доларів, Рада директорів погодилася на відстрочку.
„Ми зрозуміли, що владі потрібен додатковий час, щоб отримати схвалення парламенту… Тому ми очікуємо, що цей закон буде прийнято до кінця липня”, – говорив він, маючи на увазі скасування 2% ставки.
Після повернення довоєнних податків, як очікується, найближчими маяками мають стати електронне декларування чиновників, відновлення функцій НАЗК із перевірки декларацій, протидія відмиванню грошей та перевірки політично значущих осіб.
Днями народний депутат Ярослав Железняк наголосив, що оскільки закон набирає чинності з 1 серпня, узяті перед МВФ терміни українська сторона виконала. Водночас, він прогнозує можливі проблеми у питанні з перевірками.
Роздрібні ціни на бензин та дизельне пальне в Україні 3 липня 2023 року, порівняно з попереднім торговим днем, зросли приблизно на 2 гривні. Автогаз подорожчав менше
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані моніторингу „Консалтингової групи А-95”.
За даними моніторингу, середні роздрібні ціни на бензин А-95 становлять 46,84 гривні за літр (+1,98 гривні), на дизельне пальне 45,44 гривні за літр (+2,03 гривні), на автогаз 22,81 гривні за літр (+0,88 грн).
З 1 липня в Україні набув чинності закон про підвищення ставки ПДВ на пальне з 7% до 20%.
Крім того, з 1 липня зростуть акцизи на бензин із 100 євро до 213,5 євро за 1000 літрів на дизельне пальне зі 100 євро до 139,5 євро. Акциз на газ скраплений залишиться на рівні 52 євро за 1000 літрів.
Після повернення акцизних ставок та ПДВ на довоєнний рівень з 1 липня 2023 року вартість автогазу, дизельного палива та бензину на АЗС суттєво зросте. Однак підвищення цін не буде миттєвим.
Як повідомив директор спеціальних проектів НТЦ „Психея” Геннадій Рябцев, бензин подорожчає в середньому на 12 гривень, дизель на 10 гривень, скраплений газ на 5 гривень.
Згідно з прогнозом НБУ, з 1 липня паливо в Україні дорожчатиме через повернення податків на довоєнний рівень. Надалі ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню світових цін на нафту, а починаючи з 2024 року паливна компонента сприятиме гальмуванню загальної інфляції як безпосередньо, так і через вторинні ефекти.
