У березні польські компанії закупили 2,1 тис. тонн російських огірків на суму 2,7 млн євро – це у 2,5 рази більше, ніж у лютому.
Про це повідомляє аналітична платформа EastFruit з посиланням на GrowHow.
Зазначається, що за місяць Польща загалом імпортувала огірків на 3,25 млн євро, з яких 83% надійшло з росії. Інші країни-постачальники – Туреччина, Білорусь та Україна.
Як наголошує видання, Польща стала найбільшим імпортером російських огірків серед країн ЄС.
Йдеться не лише про обсяги імпорту, а й про можливість реекспорту продукції до інших країн ЄС із приховуванням реального походження.
Повідомляється, що на тлі цього напливу Інспекція якості харчових продуктів Польщі (IJHARS) посилила контроль. У першому кварталі 2025 року було перевірено 125 партій нових огірків із Росії загальною масою понад 2 тис. тонн. Усі партії на момент перевірки відповідали вимогам законодавства, проте виявлено низку порушень у маркуванні країни походження.
Серед виявлених порушень — відсутність позначення країни походження у документах чи позначення іншої країни, а також реалізація огірків у великих обсягах без інформації щодо їх походження.
Польща скасовує європейський механізм автономних торгівельних заходів (АТМ), який дає змогу безмитного імпорту товарів з України. З 5 червня 2025 року знову почнуть діяти правила, що були впроваджені до вторгнення росії в Україну.
Про це повідомив прем’єр-міністр країни Дональд Туск, передає tvn24.
«Коли ми виграли вибори, одним із наших перших рішень було домогтися негайної корекції механізму ATM для запровадження деяких квот, але це був лише початок. Пізніше я разом зі своїми міністрами розпочав кампанію за те, щоб ЄС відмовився від механізму ATM, який лібералізував торгівлю з Україною», — сказав він.
Уряд країни хоче допомогти Україні у війні з росією, але це не може бути зроблено коштом польських виробників, особливо фермерів, зазначив Туск.
«І ми його отримали – з 5 червня цього механізму не буде. Ми повертаємося до довоєнної ситуації, коли йдеться про прикордонні правила», — сказав прем’єр.
Надалі уряд піклуватиметься про польські економічні інтереси, навіть якщо вони «конфронтують» з українськими інтересами.
«У мене немає з цим проблем, бо ніхто не скаже мені, що я антиукраїнський, коли йдеться про українсько-російську війну», – сказав прем’єр.
Євросоюз ввів механізм АТМ, або «торгівельний безвіз» 4 червня 2022 року, щоб підтримати українських виробників та економіку в умовах, коли країна змушена оборонятися на тлі російської агресії. Водночас ЄС запровадив так звані коридори солідарності на сухопутних кордонах, щоб надати Україні можливість продовжувати експорт сільськогосподарської продукції на зовнішні ринки в умовах блокування росією чорноморських портів.
У 2023 році термін дії механізму продовжили ще на рік, а у 2024 році Єврокомісія запропонувала запровадити квоти на деякі продукти, щоб захистити ринок ЄС (яйця, птиця, цукор, овес, кукурудза, крупи і мед).
13 травня 2024 року ЄС схвалив «торговельний безвіз» для України і продовжив безмитну та безквотну торгівлю, а оновлені АЗТ набули чинності 6 червня і діятимуть до 5 червня 2025 року.
Європейські фермери неодноразово протестували проти цієї програми Єврокомісії, адже, на їхню думку, українська продукція дешевша, і їм складно з нею конкурувати.
Польща перехопила вантаж шин для літаків американської компанії Boeing, який повинен був прямувати до росії через територію Білорусі.
Про це агентство Reuters повідомило з посиланням на Національну податкову адміністрацію Польщі.
Шини для літаків Boeing намагалися провезти через пункт пропуску Корощин на сході країни. Під час огляду вантажівки співробітники митниці виявили 5 тонн шин.
„Водій перевозив шини, що використовуються в цивільних літаках Boeing, замість заявлених шин для легкових та автобусів”, — йдеться в повідомленні відомства.
Відправником шин була неназвана компанія з Іспанії, а одержувачем — також неназвана фірма з Азербайджану.
Шини для літаків Boeing були затримані, оскільки вони належать до категорії товарів, які підпадають під дію санкцій Європейського Союзу.
Правоохоронні органи Польщі порушили кримінальну справу у справі про митне шахрайство.
Найчастіше іноземці купували житло у великих містах: Варшаві (3535 квартир), Кракові (1523) та Вроцлаві (1491). У 2023 році вони склали близько 6% ринку. Враховуючи зниження загального обсягу продажів у 2024 році, частка іноземців зросла до понад 10%.
За площею найбільше житла іноземці придбали у Варшаві, Вроцлаві та Кракові. Статистика підтверджує, що саме Варшава — найпопулярніше місто серед покупців з-за кордону.
Найбільше квартир купують українці. Серед інших активних покупців — білоруси, росіяни, індуси, британці та в’єтнамці. Середня площа одного об’єкта — 58 квадратних метра.
Іноземні інвестори найчастіше платять готівкою, без іпотеки, іноді купують одразу кілька квартир. За словами старшого агента агентства Hamilton May Патріка П’єти, „для них Варшава — дешева. Бо, наприклад, у Києві до війни було дорожче”.
Заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив про необхідність купівлі або довгострокової оренди частини Одеського порту для створення експортного хабу польського та європейського зерна.
Про це він сказав в ефірі Polsat News, коментуючи перспективи співпраці ЄС з Україною в аграрній сфері.
„Туди б їхало польське та європейське зерно. У такий спосіб ми забезпечимо собі доступ до Чорного моря, де середня ціна тонни пшениці на 100 злотих вища завдяки нижчим витратам на транспортування до африканських країн”, – заявив Колодзейчак.
Він також припустив, що Польща або польські компанії могли б взяти в оренду до 500 тис. гектарів української сільськогосподарської землі. За його словами, це зміцнило б аграрні позиції Польщі на тлі європейських викликів.
Посадовець додав, що обидві ідеї – створення зернового порту в Одесі та оренда українських земель – нібито виникли в процесі переговорів з українською стороною щодо майбутньої аграрної кооперації. Проте деталей чи офіційних підтверджень з боку України наразі немає.
Колодзейчак також відкрито висловив занепокоєння можливим вступом України до ЄС.
„Я боюся вступу України до Євросоюзу, бо ми не знаємо, що тоді буде. Потрібні чіткі умови та потреби Польщі для захисту нашого сільського господарства”, – сказав він.
Його заяви вже викликали хвилю обговорень як в Польщі, так і в Україні. Частина польських політиків розцінила ідеї як спробу запровадити економічний протекціонізм під прикриттям співпраці.
Українські експерти ж вбачають у словах Колодзейчака елементи аграрного експансіонізму, що може ускладнити двосторонній діалог на тлі й без того напружених аграрних відносин.
Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
У Міністерстві оборони Польщі підписали виконавчу угоду на виробництво перших 111 бойових машин піхоти Borsuk для польської армії. Про це повідомляє RMF24 у четвер, 27 березня.
Міністр оборони Польщі, Владислав Косіняк-Камиш, під час підписання угоди зазначив, що це „подія десятиліття”. І справді, Borsuk – перший бойовий транспорт, розроблений та виготовлений з нуля в Польщі для потреб польської армії.
Контракт на 6,5 мільярдів злотих передбачає постачання 111 машин спільно з логістичним та навчальним пакетом. Постачання розпочнуться вже в цьому році і триватимуть до 2029 року.
Міністр акцентував, що Borsuk – це не тільки унікальний проект для Польщі, але й має перспективу експорту до інших країн-союзниць. За його словами, замовлення на Borsuk збільшуватимуться, водночас для цього потрібно розвивати потужності з виробництва.
Процес створення Borsuka почався ще у 2014 році, коли тодішній міністр оборони Польщі, а нині голова МВС, Томаш Семоняк ініціював дослідження, що призвели до запуску виробництва цього унікального бронетранспортеру.
Українські мігранти у 2024 році внесли до бюджету Польщі близько 15,1 млрд злотих. На кожен злотий соціальних виплат українці сплачують 5,4 злотих податків до польського бюджету.
Українські мігранти у 2024 році могли внести до бюджету Польщі майже 15,1 млрд злотих (майже 4 млрд доларів). Про це свідчать дані Банку крайового господарства BGK.
У рамках програми „Сім’я 800 плюс” у 2024 році було виплачено понад понад 2,8 млрд злотих (686,5 млн доларів) для 292 тис. дітей з українським громадянством, які перебувають у Польщі. Це становило приблизно 4% від загальної вартості виплат у рамках програми. Водночас внески на соціальне страхування сплатили 794 тис. українців, що становило 5% від усіх застрахованих осіб. Беручи до уваги орієнтовну вартість податків, сплачених у Польщі мігрантами з України, можна зробити висновок, що на кожен 1 злотий отриманий громадянами України в рамках програми „Сім’я 800 плюс”, мігранти сплачували до польського державного бюджету державного бюджету приблизно 5,4 злотих
– йдеться у звіті.
Загалом же вказується, що можна припустити, що мігранти з України могли б сприяти збільшенню надходжень до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих у 2024 році.
Україна має потужну газотранспортну систему та найбільші підземні сховища газу в Європі, що створює можливості для розвитку ринку LNG.
НАК „Нафтогаз України” та польська державна компанія ORLEN підписали меморандум про співпрацю у сфері зрідженого природного газу (LNG). Про це повідомляє пресслужба НАК у п’ятницю, 7 березня.
Угода відкриває нові можливості для забезпечення енергетичної безпеки України та диверсифікації її постачань газу.
Україна, маючи потужну газотранспортну систему та найбільші підземні сховища газу в Європі, здобуває нові перспективи для розвитку ринку LNG. Співпраця з ORLEN дозволить країні створити більш диверсифіковану систему постачання газу та інтегруватися в європейський газовий ринок.
Роберт Сошинський, віцепрезидент ORLEN, зазначив, що меморандум відкриває можливості для довгострокового та взаємовигідного співробітництва. Він підкреслив, що диверсифікація постачань є критично важливою для забезпечення енергетичної безпеки, не тільки для України, але й для Польщі та інших країн.
У межах співпраці Нафтогаз та ORLEN підписали контракт на постачання близько 100 млн куб. м газу, що буде доставлено до терміналу в Клайпеді, Литва. Газ буде транспортуватися через газопровід GIPL до інтерконектора на українському кордоні в Дроздовичах, де його отримає Нафтогаз.
Уряд Польщі замовив додаткову партію терміналів Starlink для України.
Про це заявив міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський, передає Puls Biznesu.
“Кількість Starlink, які надає та оплачує Польща, забезпечуючи зв’язок в охопленій війною Україні, скоро збільшиться” – йдеться у матеріалі видання.
Як зазначив Гавковський, польський уряд планує значно збільшити їхню кількість – додаткові 5000 пристроїв були замовлені у листопаді та поступово надсилаються в Україну.
Попри те, що Польща позичає термінали Україні, скоріше за все, вони ніколи не будуть повернуті. Така форма була обрана, щоб уникнути зайвих ускладнень, в тому числі, податкових.
Кількість терміналів, яку надала польська сторона, складає половину всіх Starlink, що працюють в Україні.
“Польща протягом багатьох місяців постачає інтернет українському суспільству та українській армії. Завдяки Starlink виконуються завдання, що дозволяють утримувати фронт” – сказав Гавковський.
У 2024 році витрати Польщі на обслуговування терміналів і закупівлю нових становили 120,66 млн злотих (понад 1,2 млрд грн). Очікувана вартість обслуговування у 2025 році складе 186,8 млн злотих (майже 2 млрд грн).
