Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу звернувся до Єврокомісії з проханням заборонити імпорт у країну продукції птахівництва з України. Каже, що зробив це на прохання румунських виробників.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на румунське Міністерство сільського господарства
Зазначається, що Барбу вже підтримав пропозицію Болгарії на засіданні Ради Євросоюзу 23 вересня.
„Існує необхідність втручання Європейської комісії щодо українського імпорту яєць та м’яса птиці, враховуючи, що наші фермери підпорядковуються певним умовам щодо птахівництва, які тягнуть за собою набагато вищі витрати, ніж у фермерів за межами Європейського Союзу”, – стверджує румунський міністр.
Він додав, що Бухарест очікує швидких рішень від Брюсселя, але в разі необхідності готовий застосувати механізм ліцензування імпорту, „який ми вже успішно застосували у випадку імпорту зернових, цукру та борошна”.
Румунія більше не може забезпечувати Молдову та Україну електроенергією.
Про це заявив міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа, повідомляє місцеве видання Мoney.
За словами прем’єра, Євросоюз має взяти на себе частину цих витрат. Бурдужа додав, що ідея європейського енергетичного ринку полягає в солідарності, щоб усі отримували вигоду.
„Ми вимагаємо від Брюсселя справедливого, принципового ставлення, щоб ми всі могли зробити свій внесок у ці додаткові зусилля”, – заявив Бурдужа.
Міністерство фінансів Румунії планує масштабний випуск державних облігацій на вересень. За даними міністерства, планується продати внутрішні казначейські зобов’язання та векселі на загальну суму 5,68 млрд леїв (1,26 млрд доларів), інформує Reuters.
У планах – проведення десяти облігацій, термін яких коливається від 1,3 до 13,4 року. Також планують аукціон річних казначейських векселів. Із загальної суми облігації на суму 675 мільйонів леїв планується продати на неконкурентних торгах.
Цього року Румунія вже продала на внутрішньому ринку державні облігації на суму понад 83 мільярди леїв. Крім того, чотири рази позичала на зовнішніх ринках на загальну суму 4 млрд доларів і 7,2 млрд євро. Остання включає зелені облігації з погашенням у 2036 році.
Спека в Румунії може знищити до 90% врожаю соняшнику і кукурудзи. У Молдові втрати цих культур через посуху сягають 70-100%. Уряди обох країн планують компенсації фермерам.
Румунія потерпає від наслідків спеки: висока температура спалила поля. Фермери не виключають втрат близько 90% врожаю. Також у Молдові від посухи постраждали плантації кукурудзи та соняшнику. Йдеться про втрати понад 70%. Про це пишуть Euronews та Agerpres.
Липнева спека, коли температура сягала 40 Цельсія, ймовірно, знищила більшу частину врожаю в Румунії. Не в останню чергу, проблеми можуть бути для фермерів, які вирощують соняшник і кукурудзу.
Якщо в хороший рік, скажімо, ми отримували десь 2500-3000 кг з гектара, то цього року ми сподіваємося досягти 1000 кг. Хоча, судячи з того, що ми тут бачимо, ми цього точно не досягнемо
– сказав Euronews Думітру Біта, фермер із села Кастранова.
При цьому Національне метеорологічне управління Румунії попереджає, що посуха триватиме.
Це катастрофа. Дощів не було… Я навіть не знаю, чи зможу я покрити витрати
– каже фермер Юліан Гроза з села Леу в Должі.
У липні міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу оголосив, що фермери отримають компенсацію в розмірі від 200 до 250 євро за гектар пошкоджених посівів.
Румунське національне інформаційне агентство Agerpres повідомило, що загальна сума передбачуваних коштів на компенсацію посухи становить від 500 до 600 мільйонів євро.
Уряд Румунії планує запросити фінансову підтримку у Європейської комісії, щоб допомогти постраждалим сільськогосподарським секторам.
Ситуація у Молдові
Плантації кукурудзи на півдні Республіки Молдова постраждали від посухи на 70-100%, а плантації соняшнику – на 60-80%. Про це заявив міністр сільського господарства Володимир Болеа, який запитує фермерам у посушливих районах краще вибирати культури, які вони сіють.
Група фахівців повинна протягом наступних двох тижнів підготувати рекомендації щодо культур і сортів з низьким рівнем ризику, „що дозволить сектору протистояти кліматичним змінам, які з року в рік надзвичайно посилюються”, додав міністр.
Румунія планує розвивати озброєння у співпраці з Україною, зокрема, зосередившись на протикорабельних ракетах Р-360 Нептун.
Про це повідомляє видання Army Recognition.
Зазначається, що про те, що українська оборонна промисловість працює над модернізацією Р-360 стало відомо ще у квітні 2023 року, хоча остаточні результати цих зусиль залишаються невизначеними.
Плани румунсько-українського військово-промислового партнерства розраховані на післявоєнний період.
На відміну від французьких ракет SCALP-EG, які запускаються з повітря, ракети Нептун запускаються з землі і можуть вражати як наземні, так і морські цілі з дальністю до 400 кілометрів. Ця здатність надає їм стратегічну роль у конфлікті. Ракети використовувалися з початку конфлікту, зокрема, для знищення російського крейсера Москва у 2022 році. Потенційно вони можуть скласти конкуренцію американським ПТРК ATACMS — єдиній зброї зі схожою дальністю, яку використовує Україна.
За даними видання, Бухарест сподівається, що принаймні частина узбережжя Чорного моря залишиться під контролем України.
Ракета Нептун — надзвукова крилата ракета, розроблена українською компанією КБ Луч.
Вперше вона була представлена на міжнародній виставці Зброя та безпека у Києві у 2015 році, а у 2021 році надійшла на озброєння Військово-морських сил України. Вона важить 870 кг і завдовжки 5,05 метра. Зброя призначена для ураження кораблів водотоннажністю до 9 тисяч тонн та має дальність дії понад 200 кілометрів і може вражати морські та наземні цілі у варіанті наземного базування. Ракета оснащена турбовентиляторним двигуном Мотор Січ МС400 та вдосконаленими системами наведення та радіоелектронними системами.
Найбільший пороховий завод у Європі буде побудований у румунському повіті Брашов за рахунок євроінвестицій у розмірі 400 млн євро. Про це пише Agerpres.
За словами голови Сенату Румунії та колишнього прем’єра Ніколає Чуке, Румунія відремонтує будівлю, тоді як Європейський Союз профінансує технічне оснащення, необхідне для виробництва пороху. Заява сенатора прозвучала під час відкриття натовської виставки військової техніки у Бухаресті. Очікується, що румунська державна оборонна промисловість Romarm співпрацюватиме з німецьким холдингом Rheinmetall.
«Ми робимо значні інвестиції в Румунії, щоб розробити нові та сучасні проєкти, і той факт, що ми отримали перше в історії фінансування у розмірі 50 мільйонів євро від Європейської Комісії для порохового заводу спільно з концерном Rheinmetall, свідчить про те, що ми активно працюємо», – зазначив очільник румунського уряду.
«Сьогодні ми маємо перспективу того, що румунська оборонна промисловість за короткий час принесе вражаючі контракти та залучить в економіку мільярди євро, залучаючи десятки й сотні інших компаній-постачальників. Найкращим прикладом є те, що сьогодні будуть підписані комерційні угоди з важливими міжнародними партнерами. Завод у Куджирі буде виробляти зброю та озброєння разом з компанією Romarm і американським концерном General Dynamics розвивають партнерство для модернізації та розробки нових потужностей для виробництва боєприпасів великого калібру за стандартами НАТО», – підкреслив прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Він також додав, що румунська аерокосмічна компанія Romaero, про яку багато хто вважав, що та незабаром збанкрутує, зараз повертається як основний постачальник послуг з обслуговування та ремонту літаків Boeing і Airbus. «Вона підпише відповідний меморандум в Угорщині», – дав обіцянку Чолаку. Він також згадав інші «великі проєкти», які вже підписані з США, Німеччиною, Південною Кореєю, Францією та іншими країнами.
Щоб зміцнити продовольчу безпеку Ізраїлю, міністр сільського господарства Аві Діхтер у Бухаресті уклав угоду про надзвичайну поставку пшениці зі своїм румунським колегою Флоріном Барбу, повідомляє інформагентство Agerpres.
В обмін на пшеницю Ізраїль надасть Румунії сільськогосподарські технології та досвід.
«У час поточної глобальної невизначеності та серйозних геополітичних конфліктів у нашому регіоні ця угода, заснована на спільних інтересах, забезпечить Ізраїлю ще один канал імпорту, зокрема в надзвичайних ситуаціях», – повідомив Аві Діхтер.
Аналогічні угоди Ізраїль уклав і з Узбекистаном, Азербайджаном і Марокко.
Під час візиту до Бухареста міністр сільського господарства Ізраїлю також зустрівся з депутатом парламенту Румунії Сільвіу Векслером, очільником Асоціації єврейських громад Румунії та керівництвом Румунсько-ізраїльської торгово-промислової палати.
Неприєднання до Шенгену спричинило величезні втрати для місцевих вантажоперевізників, які перетинають кордони Румунії. Автоперевізники зазнали збитків на суму близько 2,55 мільярда євро.
У 2023 році через неприєднання до Шенгену румунські автоперевізники зазнали збитків у розмірі 2,55 мільярда євро, повідомила в понеділок національна лобістська група автоперевізників UNTRR. За оцінками профспілки, втрати зросли, адже попереднього року вони становили 2,41 мільярда леїв.
За словами Раду Дінескута, генерального секретаря UNTRR, середній час очікування на кордоні Румунії з Болгарією сягає 36 годин, з Молдовою – 3–9 днів, з Україною – 10–15 днів.
Транспортні засоби чекають по 8–16 годин, щоб перетнути кордон з Угорщиною, з історичним піком у 5 днів кілька років тому, сказав Дінескут. «Ми мали можливість уперше приєднатися до Шенгенської зони в березні 2011-го. Наші накопичені з 2012 року втрати становлять 19,1 мільярда євро, що еквівалентно загальному річному обороту румунського ринку вантажних автомобільних перевезень у 2023-му», – сказав він.
Минулого року інтеграція Румунії до Шенгенської зони була заблокована через протидію Австрії.
За перші три місяці 2024-го румунська армія набрала трохи більше половини з 5093 оголошених вакансій екіпажів, причому більшості кандидатів довелося відмовити на підставі фізичної непридатності. На заявлені посади професійних військовослужбовців було подано майже 27% заявок, але непридатними визнали 60% кандидатів.
У коаліційному уряді Румунії заявили, що досягли угоди з фермерами про припинення багатотижневих протестів проти високих витрат на ведення бізнесу. Про це повідомляє Reuters.
Уряд пішов на поступки, зробивши кроки для збільшення субсидій на дизельне паливо, вирішення проблеми високих страхових тарифів і прискорення виплат субсидій.
Сьогодні прем’єр-міністр Марчел Чолаку і представники протестувальників підписали угоду, яка передбачає створення комітету, що об’єднає кілька міністерств, для пошуку рішень.
У Румунії сотні фермерів і водіїв вантажівок почали протестувати три тижні тому: колони тракторів і вантажівок сповільнювали або блокували рух на державних автошляхах поблизу великих міст, зокрема і столиці Бухареста.
Протестували фермери через низькі ціни на продукцію, зростання витрат, імпорт дешевих продуктів харчування та обмеження, накладені Європейським Союзом у боротьбі зі зміною клімату.
Активісти також ненадовго заблокували прикордонний пункт пропуску з Україною і намагалися перекрити доступ до чорноморського порту Констанца.
Румунські фермери вимагають від влади добиватися на рівні ЄС рішень, які захистять їх від впливу імпорту української сільськогосподарської продукції на європейський ринок.
Як повідомляє Digi24, з таким листом звернувся Альянс із сільського господарства, що об’єднує кілька фермерських організацій.
Лист адресований президенту Клаусу Йоганнісу, прем’єру Марчелу Чолаку та профільному міністру Флоріну Барбу у зв’язку з майбутнім засіданням міністрів сільського й рибного господарства країн ЄС.
Аграрії хочуть рішення на рівні ЄС, що забезпечить „виживання європейських фермерів”.
Вони пропонують до 30 квітня 2023 року створити і запустити систему, яка передбачатиме, що призначення сільськогосподарської продукції з України буде визначене ще до її ввезення на території ЄС (для імпорту, транзиту тощо), товар має бути зважений, дані внесені у систему і „бути доступні усім зацікавленим”, з метою гарантувати, що кожна поставка вирушить саме туди, куди заплановано, у повному обсязі.
Також асоціація хоче запровадити граничні значення на імпорт сільгосппродукції на основі річних або квартальних середніх показників 2021-2022 років.
Крім того, фермери вимагають оповіщення Брюсселя та автоматичного застосування „запобіжників” на національному рівні, якщо буде виявлено порушення правил власниками продукції агроімпорту чи її перевізниками на території будь-якої з країн-членів.
