У Румунії планують створити п’ять якірних стоянок для рейдової перевалки української агропродукції у порту Констанца. Про це повідомила Українська зернова асоціація (УЗА).
УЗА ініціювала створення якірних стоянок в румунських територіальних водах для перевалки українського зерна з барж на великотоннажні судна, що значно знижує вартість логістики та сприятиме розвитку ефективного маршруту. На сьогодні домовлено, що румунська сторона створить 5 якірних стоянок для рейдової перевалки українського зерна в порту Констанца”, — ідеться у повідомленні.
УЗА також активно працювала з урядом, міністерствами та іншими центральним органами влади задля створення сприятливих умов для розвитку портової інфраструктури на Дунаї, а також покращення ефективності та здешевлення логістики в дунайські порти, зокрема здешевлення для українського зерна залізничного транспорту через Молдову, переведення на цілодобовий режим роботи Сулінського каналу в Румунії тощо.
В результаті, експорт через дунайські порти з часу повномасштабного вторгнення зріс з 40 тис. тонн до 4 млн тонн на місяць. Всі ці кроки дозволять наростити обсяги експорту зерна з України через Дунай на рівні 30-35 млн тонн на рік”, — наголосили в асоціації.
Раніше заступник міністра аграрної політики і продовольства Маркіян Дмитрасевич повідомив, що в Румунії мають намір оцінити ефективність якірної рейдової перевалки у порту Констанца, а потім ухвалювати рішення щодо подальшого розширення якірних стоянок.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу в середу оголосив, що імпорт зерна з України та Молдови буде дозволений тільки румунським фермерам і переробникам тільки на підставі ліцензії.
Про це, як пише „Європейська правда”, Барбу написав у Facebook.
Румунське Міністерство сільського господарства та розвитку села підготувало проєкт розпорядження про правові рамки для імпорту сільськогосподарської продукції з України та Молдови.
Вони передбачають, що румунські підприємства зможуть імпортувати чотири види товарів з України та Молдови – пшеницю, кукурудзу, насіння соняшнику та ріпак – тільки після отримання дозволу від міністерства.
„Як і обіцяли, ми захищаємо румунське виробництво і працю румунських фермерів”, – зазначив Барбу.
Румунія є однією з п’яти східноєвропейських країн ЄС разом із Болгарією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною, які зазнали різкого зростання імпорту українського зерна після вторгнення Росії в Україну.
Це спотворило місцеві ринки і викликало протести фермерів, що призвело до того, що ЄС схвалив обмеження на імпорт українського зерна до 15 вересня, при цьому дозволивши транзит зерна в інші країни.
Після цього замість обмеження на імпорт у ЄС Україна запропонувала Європейській комісії та п’ятьом країнам план експортного контролю для чотирьох груп культур – пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку – для захисту їхніх внутрішніх ринків.
Попри це, Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про односторонні обмеження на український імпорт, що спонукало Україну подати скаргу проти цих трьох країн до Світової організації торгівлі.
Система ліцензування імпорту та експорту зерна, яку планують розробити Румунія та Україна, допоможе захистити румунських фермерів. Така робота триватиме найближчих 30 днів.
Про це повідомив міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу, інформує Reuters.
Така заява румунського міністра пролунала після того, як українська сторона запропонувала Європейській комісії, а також Румунії, Польщі, Болгарії, Словаччині та Угорщині план експортного контролю для пшениці, кукурудзи, соняшника та ріпаку для захисту місцевих ринків.
Бухарест у вівторок схвалив запровадження експортних ліцензій на низку сільськогосподарських продуктів для експорту до п’яти східних країн ЄС.
„Експортні ліцензії для українських компаній набудуть чинності через 30 днів. За цей час Румунія також створить чітку процедуру ліцензування імпорту для румунських фермерів та переробників”, – сказав він.
Також Барбу висловив упевненість, що цей механізм, запропонований Європейською комісією та „прийнятий на озброєння Україною та узгоджений нами на користь фермерів, буде повністю функціонувати”.
За його словами, Румунія видаватиме ліцензії на імпорт лише вітчизняним фермерам та переробникам харчових продуктів, яким необхідно поповнювати запаси, а не посередникам. Чиновник додав, що перевірки безпеки харчових продуктів будуть проводитись при всьому імпорті.
Румунські фермери звернулися до уряду з проханням в односторонньому порядку заборонити імпорт українського зерна та інших продовольчих товарів після того, як Єврокомісія ухвалила рішення про зняття обмежень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
„Якщо така країна, як Польща, яка рішуче і всебічно підтримує Україну проти російської агресії, ухвалила таке одностороннє рішення після закінчення терміну, встановленого на 15 вересня, ми не розуміємо, чому Румунія повинна проявляти стриманість, щоб зробити те ж саме”, – йдеться в заяві асоціації фермерів.
При цьому фермери заявляють, що нібито їхнє прохання не впливає на транзит зерна з України.
„Наше прохання жодним чином не впливає на транзит української сільгосппродукції через Румунію в інших напрямках, як це відбувається на даний час”, – йдеться в заяві.
Заборона на експорт українського зерна
Румунія – одна з п’яти східних країн ЄС, поряд з Болгарією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною, в яких після вторгнення Росії різко зріс імпорт українського зерна, що призвело до деформації місцевих ринків і викликало протести фермерів, внаслідок чого ЄС ухвалив рішення про обмеження торгівлі до 15 вересня.
У п’ятницю Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про запровадження власних односторонніх заборон.
Уряд Румунії заявив, що чекатиме, поки Україна представить свій план щодо запобігання різкому збільшенню поставок, перш ніж ухвалювати рішення про те, як захистити румунських фермерів.
За перші вісім місяців цього року Україна відвантажила через румунський чорноморський порт Констанца 9,2 млн тонн зернових, а загалом за 2022 рік – 8,6 млн тонн.
Констанца є основним експортним маршрутом України після того, як у середині липня Росія відмовилася від угоди, що зняла фактичну російську блокаду чорноморських портів України.
Уряд Румунії висловив жаль через рішення Європейської комісії не продовжувати обмеження на імпорт сільгосппродукції з України після 15 вересня, але заявив про готовність розглянути план регулювання експорту Києва.
Бухарест заявив, що очікує від України плану дій щодо заходів експортного контролю „для запобігання викривленню ринку зерна в нашій країні, який вона зобов’язалася представити до кінця понеділка, 18 вересня 2023 року”.
„Залежно від плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи для захисту румунських фермерів”, – додали там.
У румунському уряді водночас висловили жаль, що на європейському рівні не було знайдене рішення щодо продовження обмежень на імпорт зернових із України, „на чому наполягали держави-члени ЄС, яких торкнулося це рішення”.
Як відомо, Європейська комісія запровадила тимчасове обмеження на імпорт української сільгосппродукції до п’яти держав-членів ЄС – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ті стверджували, що українське зерно б’є по їхньому ринку й шкодить фермерам.
У Румунії місцеві фермери погрожують заблокувати порти та митницю, якщо заборона на ввезення зерна з України не буде продовжена. Про це вони попередили президента Клауса Йоханіса та прем’єр-міністр Марселя Чолаку, направивши на їхню адресу відповідний лист. Про це пише видання Digi24.
У листі зазначено, що це вимушений захід, оскільки інакше ціни впадуть ще нижче, поставивши галузь на межу виживання. Збільшення кількості зернових та олійних культур українського походження, що імпортуються або проходять транзитом через території сусідніх з Україною територій країн-членів ЄС, чинить тиск на внутрішні ціни. Адже 95% сільськогосподарської продукції, що залишає Україну, залишалося в ЄС, що створювало серйозні порушення на ринку. Вартість румунських зернових зараз оцінюється нижче, ніж собівартість виробництва.
«Румунія пожертвувала собою та полегшила імпорт та транзит на рівні ЄС 65% сільськогосподарської продукції українського походження, що у поєднанні з непрямими ефектами, а саме суттєвим зростанням цін на ресурси, призвело до того, що наразі близько 45% наших фермерів не в змозі погасити свої борги за сировину та розстрочку, які підлягають сплаті у вересні та жовтні 2023 року відповідно», – наголошується в листі
Фермери констатували, що обсяги імпорту/транзиту, що збільшилися до 4 мільйонів тонн, створюють ще більший хаос, обвал цін та крах/банкрутство багатьох фермерів Румунії. Також через це не витримує транспортна та складська інфраструктура, яка перебуває під постійним тиском.
У цих умовах вони вимагають термінового вжиття низки заходів. Серед них:
негайне продовження після 15 вересня заборони на ввезення з України та інших держав, українського походження, пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, ріпаку та олії на час війни;
узгоджені обсяги не повинні змінюватись;
посилити заходи додаткового контролю та підтримати місцевих аграріїв пільговими кредитами.
Якщо ці вимоги не будуть почуті владою та Євросозом до 1 жовтня, фермери загрожують оголосити загальний страйк і заблокувати порт і всі митниці в країні на невизначений термін.
Румунія збільшить свої транзитні потужності для українського зерна з 2 до 4 мільйонів тонн щомісяця.
Про це заявив міністр транспорту та інфраструктури Румунії Сорін Гріндяну, повідомляє Agerpres.
Відповідну заяву румунський міністр зробив після переговорів з представниками США, Європейського Союзу, Молдови, України та Румунії щодо альтернативних маршрутів транспортування зерна з України.
„Ми погодилися, що експорт українського зерна має бути прискорений у контексті відомих атак на українські порти Рені та Ізмаїл, що сталися протягом останніх тижнів. Під час цих зустрічей ми підкреслили важливість румунських наземних, залізничних і морських транспортних шляхів для підтримки безперервного потоку експорту та імпорту з України”, – пояснив Гріндяну.
За його словами, з точки зору транспорту на Дунаї Сулинський канал є єдиним життєздатним водним шляхом для цих перевезень, тому важливо оптимізувати пропускну спроможність цього маршруту.
„Це була надзвичайно хороша і плідна зустріч, яка дозволить нам, завдяки заходам, яких ми вживемо, збільшити пропускну здатність транзиту зернових з України через Румунію, так що ми зможемо досягти мети в майже 4 мільйони тонн на місяць, з 2 мільйонів тонн, які ми маємо зараз”, – додав міністр.
Україна та Румунія можуть відновити торгівлю електроенергією. Таке рішення вже погодила Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Про це повідомила пресслужба НКРЕКП.
«26 липня 2023 року НКРЕКП на своєму засіданні погодила порядок розподілу доходів від управління обмеженнями між операторами систем передачі України та Румунії, наданий НЕК Укренерго», – йдеться у повідомленні.
Це рішення дозволить врегулювати проведення експортно-імпортних операцій з електроенергією та допоможе стабілізувати енергосистему, оскільки створює умови для імпорту електроенергії з Румунії у дефіцитні години доби, а також експорту до Румунії під час профіциту електроенергії.
«Відповідно до умов проєкту договору між операторами систем розподілу двох країн передбачається, що дохід (без ПДВ) від управління обмеженнями на кордоні між Україною та Румунією розподіляється між НЕК Укренерго та C.N.T.E.E. Transelectrica S.A. у співвідношенні 50% на 50%», – додали у НКРЕКП.
Флорін Барбу, який виконує обов’язки міністра з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, звернеться до Європейської комісії з проханням продовжити обмеження на імпорт зерна з України до кінця року.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
„Заборона діє до 15 вересня. Я поговорю з колегами з інших країн, і ми будемо просити про продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику, я спробую додати до 10 продуктів”, – сказав Барбу під час слухань у парламенті.
Мед і м’ясо можуть бути включені до списку заборон на імпорт, а також „інші румунські пріоритети, щоб румунські фермери могли продавати місцеву продукцію”.
2 травня Європейська Комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України. Враховуючи виняткові обставини, пов’язані з серйозними логістичними проблемами, що виникли у п’яти країнах-членах ЄС, ці заходи були необхідними.
Заходи стосуються чотирьох сільськогосподарських продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику – походженням з України.
Єврокомісія заявила, що вони спрямовані на усунення логістичних проблем, пов’язаних з цими продуктами в Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня Європейська комісія продовжила заборону до 15 вересня.
За словами віцепрем’єра України Ольги Стефанішиної в інтерв’ю Euractiv наприкінці квітня, рішення кількох країн ЄС запровадити заборону на експорт українського зерна може зіграти на руку Росії.
„Потік українського агроекспорту є питанням виживання для української економіки, яка сильно постраждала від повномасштабної російської агресії – тому нашим спільним пріоритетом має бути продовження призупинення дії ввізних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС”, – додала вона.
[type] => post
[excerpt] => Флорін Барбу, який виконує обов’язки міністра з питань сільського господарства та розвитку сільських територій, звернеться до Європейської комісії з проханням продовжити обмеження на імпорт зерна з України до кінця року.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1686836640
[modified] => 1686830078
)
[title] => Румунія проситиме ЄС продовжити обмеження українського агроімпорту до кінця року
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=39096&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 39114
[uk] => 39096
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 39098
[image] => Array
(
[id] => 39098
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[original_lng] => 276261
[original_w] => 689
[original_h] => 382
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine-300x166.jpg
[width] => 300
[height] => 166
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[width] => 689
[height] => 382
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[width] => 689
[height] => 382
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[width] => 689
[height] => 382
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[width] => 689
[height] => 382
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/grainfromukraine.jpg
[width] => 689
[height] => 382
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1686819297:3
[_thumbnail_id] => 39098
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1437
[translation_required_done] => 1
[_oembed_ea75303058f896c017113d0b9eab2e02] =>
Around 13 mln tons of products have been exported through #Ukrainian_corridor by 400 vessels to 24 countries since august 2023.
Despite systematic attacks on the port infrastructure, ports accepted 430 vessels for loading through #Ukrainian_corridor.
OMV Petrom, румунська дочірня компанія OMV, оголосила про відкриття ще одного нафтового родовища в Румунії. Як повідомляє інформаційне агентство Reuters, воно є найбільшою знахідкою за останні десятиліття. Нафтове родовище було знайдено на півдні країни, і його запаси оцінюються приблизно в тридцять мільйонів барелів.
Нові нафтові родовища в Румунії були знайдені в трьох різних місцях, найбільше з них знаходиться в районі Вергулеаса, поблизу якого OMV уже видобуває нафту. Вже існуюча там інфраструктура може допомогти в розробці нововідкритого родовища.
Окрім нафтових родовищ, OMV Petrom також відкрила невеликі родовища природного газу.
Крістіан Хубаті, член ради директорів компанії, заявив, що ці відкриття дозволять компанії відновити видобуток, який останнім часом різко знизився.
OMV Petrom також може незабаром вирішити, чи варто почати інвестувати у видобуток газу в Чорному морі разом із державною компанією „Ромгаз”. Очікується, що газовий проєкт Neptun Deep коштуватиме 4 млрд євро.
Румунська державна газова компанія Romgaz придбала у американської компанії ExxonMobil п’ятдесятивідсоткову частку в газовому родовищі Neptun Deep у Чорному морі. Контракт був підписаний у присутності прем’єр-міністра Ніколає Чука в штаб-квартирі уряду в Бухаресті.
За словами політика, це важливий крок на шляху до забезпечення енергетичної незалежності країни. Він повідомив, що тепер можна розпочати вкладати необхідні інвестиції, щоб „Ромгаз” разом із компанією OMV Petrom, яка володіє ще 50% акцій, міг розпочати видобуток газу з глибоководного родовища найпізніше до 2026 року.
Видобуток газу з чорноморських родовищ не тільки задовольнить потреби Румунії, але й забезпечить енергією її сусідів та інші країни – члени ЄС, підкреслив прем’єр-міністр.
У 2008 році Exxon підписала угоду з OMV Petrom про спільну розвідку покладів природного газу на континентальному шельфі Чорного моря в районі Нептун площею 7 500 квадратних кілометрів, де глибина моря коливається від 100 до 1 700 метрів. У 2012 році обидві компанії оголосили про відкриття значних запасів природного газу, що оцінюються від 42 до 84 мільярдів кубометрів у глибоководній частині моря, за 170 кілометрів від румунського узбережжя.
Тим часом румунський оператор газотранспортної системи Transgaz побудував 500-кілометрову ділянку болгарсько-румунсько-угорсько-австрійського газового коридору (БРУА) в Румунії, який дозволить транспортувати газ із Чорного моря до інших країн ЄС.
Угорщина неодноразово заявляла про свою зацікавленість у купівлі чорноморського газу, але Exxon і OMV не розпочали видобуток через невдоволення умовами закону про шельф, прийнятого румунським парламентом у 2018 році, і американська компанія вирішила продати свою частку в 2019 році.
Окрім найперспективнішого газового родовища Neptun Deep, на шельфі Чорного моря було відкрито кілька менших родовищ. За словами румунського прем’єр-міністра, компанія Black Sea Oil and Gas, створена Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) і групою приватних інвестицій Carlyle, почне видобувати близько мільярда кубометрів газу на рік із району Мідія, ближче до румунського узбережжя, вже цього літа.
