Китай та Індія зупинили купівлю російської нафти після останніх санкцій США, які призвели до зростання витрат на доставку.
За даними агентства, торгівля російською нафтою з завантаженням у березні в Азії зупинилась, оскільки у Китаї виникла велика різниця у цінах між покупцями та продавцями. Це трапилось після того, як витрати на фрахт танкерів (плата за перевезення вантажу або за надання судна в користування за договором) різко зросли.
10 січня США запровадили нові санкції, націлені на постачання російської нафти. Як результат – різко зросли ставки фрахту танкерів.
Зокрема пропозиції на російську нафту марки ESPO Blend у березні, яку експортують з тихоокеанського порту Козьміно, зросли до премій розміром 3-5 доларів за барель щодо ICE Brent на умовах поставки з судна (DES) у Китай після того, як ставки фрахту для танкера Aframax на цьому маршруті зросли на кілька мільйонів доларів, повідомили три трейдери.
До цих санкцій стійкий зимовий попит та зміцнення цін на конкуруючі сорти з Ірану призвели до того, що спотові премії на нафту марку ESPO Blend у Китаї зросли майже на два долари за барель, що є найвищим показником від початку повномасштабної війни в Україні, яка, своєю чергою, призвела майже 6-доларової знижки.
Фінансовий директор індійської компанії Bharat Petroleum Corp Ltd того тижня повідомив агентству, що вони не отримали ніяких нових пропозицій щодо березневих поставок, як це буває зазвичай. Відтак компанія очікує, що у березні кількість вантажів зменшиться порівняно з груднем та січнем. Зазвичай Індія отримує пропозиції на російську нафту у середині кожного місяця.
У 2024 році росія імпортувала 36% своєї сирої нафти Індії та майже 20% – Китаю.
Останні санкції США, націлені танкери, які перевозять близько 42% морського експорту нафти здебільшого до Китаю, хоча танкери, які потрапили під санкції, зараз поступово вивантажують нафту як в КНР, так і в Індії. Це триватиме протягом періоду звільнення від санкцій.
США повідомили Індії, що танкери з російською нафтою повинні розвантажитись до 27 лютого. Платежі за нафту на борту підсанкційних танкерів повинні бути проведені до 12 березня.
У Китаї танкери, які нещодавно опинились під санкціями, зіштовхнулись з затримками під час вивантаження нафти, попри виконання вимог періоду звільнення від санкцій. Зокрема три танкери вивантажили російську нафту ESPO та Sokol з 15 по 17 січня, а танкер Olia розвантажив нафту 26 січня, після майже тритижневого перевезення.
Танкер Huihai Pacific все ще очікує розвантаження у порту Тяньцзінь, після того, як був завантажений 5 січня. Ще один танкер, Viktor Titov, рухається до порту Циндао після завантаження російською нафтою 6 січня.
В Індії дев’ять танкерів, які потрапили під січневі санкції, вивантажили нафту після 10 січня.
Санкції США та заборона китайської компанії Shandong Port Group, призведуть до того, що нафтопереробні заводи у провінції Шаньдун втратять до мільйона барелів сирої нафти у день у найближчій перспективі.
Аналітик Сюй Муюй прогнозує, що імпорт сирої нафти з РФ до КНР найближчими тижнями залишатиметься на низькому рівні після шестимісячного падіння до мінімуму у 717 000 баррелів за день минулого тижня.
Щодо Індії, то вона вже зазнає перебоїв з постачанням російської сирої нафти обсягом 450 000 баррелів за добу. Індія у грудні та січні почала отримувати менше російської нафти, порівняно з періодом з червня по листопад.
Зараз Індія шукає альтернативних поставок на березень та квітень з Близького Сходу, Африки та США.
"We want to see OPEC cut the price of oil and that will automatically stop the tragedy that's taking place in Ukraine. It's a crazy war, and we want to stop it. One way to stop it quickly is for OPEC to stop making so much money and to drop the price… https://t.co/fKeZiJqOBfpic.twitter.com/7Y6zVUbtjr
Минулого року Сполучені Штати збільшили імпорт деталей для літаків з росії, але запровадили санкції проти компаній з інших країн за ведення бізнесу з Москвою. Нещодавно Вашингтон ввів штрафні заходи проти сербської державної нафтової компанії.
У листопаді Сполучені Штати збільшили імпорт авіазапчастин з росії до найвищого за три роки рівня: імпорт США становив 7,6 мільйона доларів, що є найвищим місячним значенням з лютого 2022 року. Порівняно з листопадом позаминулого року імпорт зріс у 1,6 разу, повідомляє видання Magyar Nemzet.
За перші 11 місяців 2024 року сума закупівлі запчастин сягнула 31,4 мільйона доларів США. Для порівняння: роком раніше – 30,6 мільйона доларів. У листопаді американців найбільше цікавили шасі для літаків і частини до них (було здійснено закупівлю на суму 6,97 мільйона доларів), а також частини до вертольотів та безпілотників (провели закупівлю на 586 тисяч доларів).
Слід зазначити, що основними постачальниками запчастин до США позаминулого місяця були Велика Британія (281 мільйона доларів), Франція (195 мільйонів) і Канада (146 мільйона доларів).
Видання повідомляє, що Вашингтон веде значний бізнес з Москвою, накладаючи санкції на інших. Нещодавно Сполучені Штати запровадили штрафні заходи проти Сербської національної нафтової компанії (NIS), 50% якої належить російській «Газпромнафті», 6,15% – «Газпрому», 29,87% – сербській державі, а решта – дрібним акціонерам.
Цей крок також негативно впливає на компанію Janaf, яка управляє хорватською ділянкою Адріатичного трубопроводу і є найбільшим партнером сербської державної нафтової компанії. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що його країна готова викупити частку росіян, якщо до цього дійде.
Акції російських нафтових компаній падають на Московській біржі вже другий день поспіль на тлі різкого посилення санкцій США, під які потрапили „Газпром нефть”, „Сургутнефтегаз” і понад 180 танкерів російського тінявого флоту.
Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 13 січня.
Так, акції „Газпром нефти” подешевшали на 2,5%, до 588 рублів за одиницю. За неповні два дні торгів капіталізація компанії скоротилася на 34 млрд рублів. „Сургутнефтегаз” за цей же період втратив 29 млрд рублів капіталізації, а його звичайні акції подешевшали на 3,4% і торгуються по 23,2 рубля.
Одночасно на 4,9% знизились акції Роснефти, у якої під санкції потрапила ключова „дочка” РН-Ванкор, оператор проекту „Восток Ойл”. Акції Роснефти торгуються по 544,8 рубля за одиницю, а капіталізація компанії скоротилася на 298 млрд рублів, згідно з біржовими даними.
Загалом три нафтові компанії, які забезпечують дві третини всієї нафтовидобутку в Росії, подешевшали на 361 млрд рублів, або $3,54 млрд за офіційним курсом Центробанку РФ. Крім того, на торгах у понеділок різко подешевшали акції Совкомфлота: вони втратили 4,5% і торгуються по 86,81 рубля. З моменту запровадження санкцій найбільша танкерна компанія Росії втратила 9 млрд рублів капіталізації.
„Прощальний” санкційний пакет адміністрації Байдена, що став одним з найбільших з початку повномасштабної війни, ставить під загрозу близько 15% російського нафтового експорту, або до 800 тисяч барелів на добу, оцінюють аналітики.
Згдно з даними Bloomberg, Індія та Китай – найбільші покупці російської нафти, на яких припадає понад 80% усього російського нафтового експорту, вже припинили приймати в своїх портах танкери, що потрапили під санкції. НПЗ обох країн шукають заміну російській нафті на Близькому Сході та Африці, повідомляють трейдери Reuters. Щоб продовжувати продавати нафту, російським компаніям, ймовірно, доведеться підвищити знижки: дисконт сорту Urals до Brent може зрости, а фрахт танкерів – подорожчати.
Попри це, санкції не зупиняють російсько-китайську торгівлю, вони все ж змушують компанії обирати складніші та дорожчі способи розрахунків.
Новий пакет санкцій США, запроваджений у листопаді, суттєво ускладнив російським компаніям можливість проводити прямі платежі до Китаю, змушуючи шукати альтернативні, а інколи й сумнівні шляхи для розрахунків. Про це повідомляє The Moscow Times.
Китай, що став головним постачальником товарів до Росії, тепер активно використовує послуги платіжних агентів. Ці агенти пропонують зручні схеми розрахунків через взаємозаліки з експортерами, які мають отримати оплату за товари з Росії. Водночас частина операцій відбувається за „сірими” схемами, що включають нелегальне ввезення товарів до Росії.
Рішення про санкції, які зачепили понад 50 російських банків, сприяло збільшенню попиту на такі послуги. Відповідно до заяв працівників зовнішньоторговельних компаній, комісія за послуги агентів становить 3%, а для товарів, що підпадають під санкції, може досягати 15%.
Водночас різке падіння курсу рубля створює додаткові перешкоди: деякі китайські постачальники припинили відвантаження товарів до Росії.
Попри це, санкції не зупиняють російсько-китайську торгівлю, вони все ж змушують компанії обирати складніші та дорожчі способи розрахунків.
Влада Великої Британії ввела новий пакет санкцій проти російського тіньового нафтового флоту. Під обмеження потрапило 30 суден.
Відповідну інформацію було опубліковано на сайті британського уряду.
Зазначається, що це «найбільший пакет санкцій Великої Британії» проти тіньового флоту росії. Обмеження також стосуватимуться роботи страхових компаній, які забезпечують такі судна.
«Половина кораблів перевезла нафту та нафтопродукти, такі як бензин, на суму понад 4,3 млрд доларів лише за останній рік, тому сьогодні це найбільший британський пакет такого роду», – зазначено у заяві.
У Лондоні вважають, що запровадження подібних обмежень «ще більше обмежить можливості Кремля фінансувати його незаконну війну в Україні та шкідливу діяльність у всьому світі», і доведе загальну кількість нафтових танкерів, які потрапили під санкції, до 73.
Державні органи Чехії розслідують справи десятків компаній за підозрою в обході антиросійських санкцій через такі країни, як Туреччина і Казахстан.
Про це повідомляє Radio Prague International. Згідно з аналізом Національного банку Чехії, який було проведено у червні цього року, стратегічно важлива у військовому та економічному відношенні продукція, як і раніше, постачається до рф із Чехії. При цьому санкції насамперед покликані ускладнити нарощування виробництва озброєнь, звертають увагу чеські тележурналісти.
Санкції обмежують зовнішню торгівлю, від якої рф може отримати гроші саме на озброєння та передові технології. Проте компанії обходять обмеження, торгуючи через треті країни.
Подібним чином діє компанія Ferrit, яка постачає своє гірничодобувне обладнання в росію через Туреччину і Казахстан. Таким чином, чеські компанії поповнюють російський військовий бюджет.
Найбільший в росії виробник скрапленого природного газу „Новатек” на тлі санкцій заморозив плани щодо двох масштабних проєктів – будівництва Мурманського СПГ та Обського ЗПГ.
Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на Комерсант.
Зазначається, що роботи над Обським газохімічним комплексом (ГХК) продовжується, але з можливістю перепрофілювання проєкту під виробництво аміаку та карбаміду.
Водночас подальше опрацювання великотоннажних проєктів Мурманський СПГ та Обський СПГ, які перебувають під санкціями США, поки що припинено, активних робіт по жодному з них не ведеться, кажуть співрозмовники „Комерсанту”.
Мурманський СПГ, що складається з трьох ліній по 6,8 млн тонн, і Обський СПГ на 6 млн тонн мали стати наступними після Арктик СПГ-2 проєктами „Новатека”. Обський СПГ мав реалізовуватись у Сабетті у парі з Обським ГХК.
За даними видання, лінія Арктик СПГ-2 побудована, але експорт з нього утруднений через проблеми з танкерами та ризики вторинних санкцій.
Білорусь може постачати до деяких країн товари, обладнання чи технології – в обмін на санкційні товари.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про Нікарагуа, Венесуелу та Кубу. Аналітики дійшли висновку, що білоруська держава може продавати їм товари в обмін на ті, які Білорусь чи Росія не можуть придбати самостійно через західні санкції.
Експерти зробили висновок виходячи з дій прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка, який днями під час візиту до вищезгаданих країн підписав кілька двосторонніх економічних та торговельних угод.
Так, Головченко з 14 по 16 липня відвідав Венесуелу та зустрівся з венесуельськими офіційними особами, включаючи президента країни Ніколаса Мадуро. Білоруський прем’єр заявив, що його візит спрямований на обговорення торгівлі та економічної сфери.
Далі з 16 до 17 липня Головченко відвідав Кубу. У ході візиту він підписав контракти на „мільйони доларів” на постачання Кубі невказаних білоруських товарів в обмін на кубинський експорт до Білорусі.
І на завершення прем’єр Білорусі відвідав 18-19 липня Нікарагуа та підписав контракти на суму 85 млн доларів. Як повідомляється, вони спрямовані на двосторонню економічну співпрацю, включаючи угоду Білоруського банку розвитку про фінансування постачання Нікарагуа понад 700 одиниць невказаного обладнання.
Аналітики додали, що можливо білоруський прем’єр підписав ці угоди в рамках російських схем, які використовують Білорусь, щоб допомогти РФ обійти західні санкції.
Об’єднані в корпорацію „Укрвинпром” вітчизняні винороби вже рік добиваються запровадження Україною санкцій проти низки виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії, продукція яких нібито досі продається в Російській Федерації.
Учасники ринку закликають підійти до питання запровадження санкцій максимально зважено, адже категорія має чимало поціновувачів в Україні. Попереджають: якщо буде запроваджена масштабна заборона, замість знятої продукції на полицях магазинів можуть з’явитися підробки.
Уже рік як „Укрвинпром” добивається від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) запровадження санкцій щодо окремих виробників вина і бренді з Грузії та Вірменії. За даними об’єднання, низка компаній з цих країн постачає продукцію на ринок Росії і торгує на тимчасово окупованих територіях.
У травні „Укрвинпром” відправив до СБУ перелік виробників, яким пропонується на десять років заборонити торговельні операції, виведення капіталу за межі України, використання прав на торгові знаки, доменні імена, анулювання ліцензій та блокуваня активів. Перелік містить 17 підприємств, серед яких – виробники відомих марок бренді ARARAT та Sarajishvili і грузинських вин „Брати Асканелі”.
„Передбачених заходів буде достатньо, аби українські торговельні мережі не змогли завозити продукцію підприємств із санкційного списку та продавати її в Україні. Якщо рішення затвердить міжвідомча робоча група з питань реалізації державної санкційної політики, митниця не буде пропускати продукцію в країну”, – пояснив ЕП генеральний директор „Укрвинпрому” Володимир Кучеренко.
Майже половину запропонованого санкційного списку становлять виробники бренді, потужності яких розташовані у Вірменії. Проте цей перелік неповний, його можна розширити, вважають в „Укрвинпромі”.
„Ми склали попередній список, ґрунтуючись на інформації, що продукція цих виробників продається в магазинах країни-агресора, в окупованому Криму, у квазі-республіках на сході України. Люди надсилали фотографії етикеток продукції, що стоїть у магазинах на тих територіях, як докази. Усі, з ким спілкувалися з цього питання в центральних органах виконавчої влади, не заперечують – це достатня підстава для запровадження санкцій. Ці виробники платять податки в РФ”, – розповів ЕП Кучеренко.
Ідеться не про заборону всього грузинського вина та вірменського бренді. „Ми закликаємо заборонити доступ продукції лише частини виробників, які намагаються „всидіти на двох стільцях”, продаючи продукцію на ринку РФ та на окупованих територіях і при цьому залишаючись на ринку України. Це стосується в першу чергу тих, хто має російських власників”, – додав генеральний директор „Укрвинпрому”.
У листі об’єднання до СБУ (копія є в розпорядженні ЕП), ідеться, що акціонери кількох грузинських виноробних заводів – члени дружньої до Кремля політичної партії „Грузинська мрія”.
„Публічними донорами дружньої Кремлю „Грузинської мрії” є Зураб Чхаїдзе (ТОВ „Традиційна виноробня „Кахрі”), Вахтанг Карічашвілі (ТОВ „Болеро енд компані”, ТОВ „ГВМТ груп”), Заал Дугладзе, Заза Кікабідзе (Georgian Wine Ltd), Нана Менабдішвілі (ТОВ „Цинандалі старий виноробний завод”). Усі ці компанії майже одночасно отримали гігантські замовлення від найбільших російських торгових мереж”, – сказано в листі.
У ньому ж зазначається, що „майже всі” бренди згаданих компаній представлені і в українських торгових мережах. Мова йде про вина та бренді під торговими марками „Піросмані” (ТОВ „Дім грузинського вина”), „Гурджі” (ТОВ „Гурджі”), Aregi (ТОВ „Астафян холдинг”), що реалізуються в АТБ, „Сільпо”, „Форі” та на маркетплейсі „Розетка”.
В „Укрвинпром” підрахували, що після запровадження санкцій на ринку готової винопродукції звільниться ніша розміром близько 15%. Цю прогалину могли б компенсувати українські виробники, які втратили через війну значні площі виноградників та виробничі потужності. Це ж стосується і виробників бренді.
Німецькі митні органи і прокуратура 6 червня провели дії проти ймовірного незаконного експорту елітних автомобілів до росії.
Митне слідче управління в західному місті Ессен і прокуратура в Бохумі підозрюють, що менеджери автосалону в Бохумі продали велику кількість розкішних автомобілів на суму понад п’ять мільйонів євро до росії, порушуючи експортне ембарго, повідомляє агентство dpa.
Слідчі підозрюють, що дилери робили вигляд, ніби автомобілі легально вивозять в інші країни, хоча насправді їх відправляли до росії. На двох об’єктах слідчі провели обшуки і вилучили речові докази.
