Французька влада розслідує можливе порушення санкцій нафтовим танкером Boracay під прапором Беніну, який перебуває під британськими та європейськими санкціями проти росії.
Про це повідомляє Reuters.
«Після підозри у порушенні санкцій судном Boracay було подано звіт до відповідної прокуратури в Бресті. Розслідування триває», – йдеться в заяві ВМС Франції.
Велика Британія та ЄС наклали санкції на нафтовий танкер у жовтні 2024 року та лютому 2025 року відповідно. При цьому наголошувалося, що судно було пов’язане з транспортуванням російської нафти та нафтопродуктів і «брало участь у діяльності, метою або наслідком якої є дестабілізація України… або отримання вигоди від уряду росії чи надання йому підтримки».
Раніше судно називалося Kiwala, але в грудні 2024 року його назву змінили на Boracay, в деяких базах даних судноплавства його називають Pushpa.
Воно є частиною так званого тіньового флоту – мережі старих танкерів, задіяних у торгівлі російською нафтою, власник яких невідомий і які зазвичай не мають страхування.
Нафтовий танкер, побудований у 2007 році, наразі стоїть на якорі біля західного узбережжя Франції в Атлантичному океані, неподалік від Сен-Назера.
Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Індійський міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі висловив впевненість країни, що вона знайде альтернативу російській нафті, якщо США запровадять вторинні санкції.
Про це пише Reuters.
За словами міністра, на ринку зʼявляються багато нових постачальників нафти, таких як Гаяна, Бразилія, Канада.
“Я зовсім не хвилююся. Якщо щось трапиться, ми впораємося з цим. Індія диверсифікувала джерела постачання, і ми перейшли, я думаю, з приблизно 27 країн, у яких ми раніше купували, до приблизно 40 країн зараз”, – заявив Пурі.
Раніше американський президент Дональд Трамп попередив: держави, які купують у РФ нафту, можуть зіткнутися із санкціями, якщо протягом 50 днів не буде досягнуто мирної угоди щодо війни в Україні. Водночас генсек НАТО Марк Рютте додав, що проти деяких країн, зокрема Індії, можуть запровадити обмеження через ведення ними бізнесу з Москвою.
Речник індійського МЗС прокоментував цю заяву Рютте, сказавши, що першочерговим пріоритетом Нью-Делі було забезпечення енергетичних потреб, і в цьому питанні держава керувалася “переважаючими глобальними обставинами”.
Санкційна політика адміністрації президента США Дональда Трампа дозволила росії поповнити свій військовий бюджет та закупити необхідні для продовження війни технології.
За інформацією журналістів, адміністрація минулого президента, Джо Байдена, в середньому вводила понад 170 нових санкцій на місяць щодо організацій, пов’язаних із росією. Загалом при Байдені запровадили понад 6200 обмежень щодо осіб, компаній, судів та літаків, пов’язаних із росією. Однак наслідки цього тиску вже починають сходити нанівець.
Так, за останні місяці росія створила нові підставні компанії, щоби ввозити комп’ютерні чіпи та військове обладнання.
Аналіз торгових записів, онлайн-листингів та корпоративних документів, проведений виданням, виявив понад 130 компаній у материковому Китаї та Гонконгу, які займаються продажем комп’ютерних чіпів у рф. Жодна з компаній не перебуває під санкціями.
Зазначається, що бездіяльність Трампа та його адміністрації фактично дозволяє росії безперешкодно отримувати товари та обладнання для своєї армії.
«Позиція Трампа викликає критику як з боку республіканських, так і демократичних законодавців, які стверджують, що адміністрація підриває зусилля Заходу щодо протистояння російській агресії», – зазначено у публікації. Журналісти вважають, що новий законопроєкт про санкції, запропонований деякими сенаторами, має змінити ситуацію. Однак поки що незрозуміло, коли він може бути прийнятий.
Магазини, що належать західним компаніям, є навіть в аеропортах, власниками яких є олігархи, котрі потрапили під санкції. Однак компанії дотримуються санкцій, що забороняють експорт товарів вартістю понад 300 євро.
Кілька компаній, що керують безмитною торгівлею на європейському ринку, незважаючи на санкції, зберегли свою присутність у росії і продовжують продавати велику кількість предметів розкоші на російському ринку.
За даними фінської компанії Yle, серед них є швейцарська компанія Avolta, яка, зокрема, керує магазином duty free в аеропорту Гельсінкі. Незважаючи на війну в Україні, компанія зберегла свою присутність у московських аеропортах Шереметьєво, Домодєдово та Внуково, хоча вони належать російській державі та російським олігархам.
Наприклад, мажоритарним власником аеропорту Шереметьєво є TPS Avia Holding, який належить Олександру Пономаренку, Олександру Скоробогатько та Аркадію Ротенбергу.
Дочірні компанії Avolta в росії управляються кіпрським холдингом компанії. З весни 2022 року до 2024 року швейцарська компанія експортувала до Росії товарів розкоші на суму близько 54 мільйонів євро за допомогою литовських і латвійських логістичних компаній. Присутність подібних товарів у росії також підтримує інший гігант, що управляє безмитними магазинами, німецька компанія Gebr. Heinemann, як пише фінська газета. З лютого 2022 року німецька компанія експортувала до росії товари розкоші та дорогі алкогольні напої на суму понад 100 мільйонів євро.
Є кілька безмитних магазинів, які вийшли з росії. Ці товари з’явилися в асортименті російських компаній, власники яких також знаходяться в західних санкційних списках. Наприклад, Gebr. Heinemann з лютого 2022 року продав товарів на суму 8,5 млн євро російській компанії Imperial Duty Free, хоча її власниками є Аркадій Ротенберг і кіпрсько-російський мільярдер Олександр Пономаренко. У відповідь на запитання Yle німецька компанія зазначила, що ліквідувала всі свої російські інтереси так швидко, як тільки це було можливо згідно із законодавством, і припинила поставки для Imperial Duty Free ще в 2022 році.
Ротенберг і Пономаренко знаходяться в санкційних списках як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів, що не дивно, оскільки Ротенберг і його брат Борис ще з 1970-х років знайомі з російським президентом Володимиром Путіним з клубу дзюдо в Санкт-Петербурзі. Gebr. Heinemann заявляє, що дотримується санкцій, тому не веде бізнесу з особами, на яких вони поширюються.
Хоча після російського нападу на Україну багато західних компаній пішло з Росії, Avolta продовжила свою діяльність. Дочірні компанії фірми також мають безмитні магазини в двох найбільших аеропортах Москви, а також в аеропорту Сочі, який частково належить Олегу Гєріпаську. Водночас, за даними Avolta, російський бізнес становить менше 1% від загального обсягу продажів компанії.
Санкції ЄС також поширюються на предмети розкоші, вартість яких перевищує 300 євро. Згідно з митними документами, отриманими фінською газетою, вартість товарів, що експортуються до росії як Avolta, так і Gebr. Heinemann, не перевищує цю суму, отже, компанії не порушують ці санкції.
Однією з ключових причин такої ситуації стало посилення західних санкцій, котрі суттєво обмежили доступ російських підприємств до технологій, імпортних комплектувальних, програмного забезпечення та фінансових інструментів.
В РФ зафіксували значне зниження обсягів виробництва та продажів сільськогосподарської техніки через посилення західних санкцій.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 18 травня.
Так, у першому кварталі обсяг продажів сільгосптехніки в РФ знизився на 32,9 % проти аналогічного періоду минулого року й становив 473,3 млн доларів. Зауважується, що особливо суттєве скорочення спостерігалося у сегментах зернозбиральних і кормозбиральних комбайнів, тракторів, плугів та культиваторів.
Водночас, падіння стосується не лише продажів, а й виробництва: за офіційною статистикою, у січні-лютому обсяг виготовленої техніки зменшився більш ніж на 11 % порівняно з відповідним періодом 2024 року.
Однією з ключових причин такої ситуації стало посилення західних санкцій, котрі суттєво обмежили доступ російських підприємств до технологій, імпортних комплектувальних, програмного забезпечення та фінансових інструментів. У результаті багато виробників не можуть підтримувати рівень якості, а споживачі змушені відмовлятися від оновлення техніки через зростання цін та зниження доступності.
Окрім того, фінансовий тиск на аграрний сектор також посилився. Ключова ставка перебуває на рівні 21 %, через що банки скорочують кредитування сільгоспвиробників, а доступ до пільгових програм фактично зникає. Водночас рентабельність агросектору знижується, інфляція зростає, а нестача кадрів і витрати на зарплати поглиблюють кризу.
Ще більше ситуацію ускладнює і запровадження з початку 2025 року підвищеного утилізаційного збору на сільгосптехніку. Це додатково підвищує вартість як імпортної, так і вітчизняної продукції, роблячи її ще менш доступною для фермерів. Надалі, до 2030 року, збір індексуватиметься на 15 % щорічно.
“Усі ці чинники – у комплексі з геополітичним тиском і економічною ізоляцією – призводять до глибокої стагнації ринку сільгосптехніки в РФ. Передумов для покращення ситуації в найближчому майбутньому наразі не спостерігається”, – наголосили у повідомленні.
За їхніми словами, США практично не брали участь у роботі кількох робочих груп, створених союзниками для запобігання спробам обійти санкції, введені проти Кремля.
Одна з груп, у роботі якої Штати припинили участь, займається тим, щоб завадити росіянам отримувати деталі та обладнання, які використовуються для зброї. Друга група займається моніторингом та забезпеченням дотримання стелі цін на російську нафту.
За словами чиновників, неясно, чи прийняли США усвідомлене рішення скоротити свою участь, чи їм просто не вистачає ключових кадрів – деякі зустрічі відвідували молодші посадові особи з невеликими повноваженнями.
Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб уникнути західних санкцій, повідомляє Index з посиланням на Reuters.
Хоча Росія публічно заохочує використання криптовалют і минулого літа прийняла закон, що дозволяє здійснювати платежі в цифровій валюті в сфері міжнародної торгівлі, раніше не повідомлялося про їх використання в торгівлі нафтою, яку веде країна.
Криптовалюти вже допомогли країнам, що потрапили під санкції США, таким як Іран і Венесуела, підтримувати свою економіку, уникаючи використання долара, який є основною валютою для операцій на світовому нафтовому ринку. Росія зробила цей крок після Венесуели, котра прискорила використання цифрової валюти для експорту сирої нафти та палива після того, як Вашингтон знову запровадив санкції.
За деякими даними, криптовалюта, ймовірно, продовжить використовуватися в російській торгівлі нафтою, навіть якщо санкції будуть зняті і оплата в доларах відновиться.
Морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
Державні нафтові компанії Китаю у березні зменшили імпорт російської нафти через нові санкції США. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 14 березня.
Найбільша з них – Sinopec – повністю припинила закупівлі, аналогічне рішення ухвалила Zhenhua Oil. Водночас PetroChina та CNOOC скоротили обсяги постачання, хоча й продовжили морські відвантаження.
За даними джерел у галузі, Sinopec наразі проводить додаткові перевірки на відповідність санкціям і очікує “чіткої картини” щодо можливого врегулювання війни РФ проти України. У компанії наголосили, що можуть відновити закупівлі, якщо США послаблять або скасують санкції.
Китайські компанії тимчасово утримуються від закупівель у постачальників, які потрапили під нові обмеження, розглядаючи можливі способи їхнього обходу.
За даними аналітиків Kpler, морські постачання російської нафти в Китай у лютому скоротилися до 969 тис. барелів на добу – мінімального рівня з грудня 2022 року.
За порушення обмежень щодо торгівлі з Росією Європейський Союз планує внести ще 25 китайських компаній до санкційного списку.
Як інформує Liga.net, про це повідомляє South China Morning Post.
За даними джерел, до списку потраплять компанії з материкового Китаю та Гонконгу. Якщо країни-члени ЄС погодять пакет санкцій, цим фірмам заборонять закуповувати товари з Євросоюзу. Компанії підозрюються в постачанні європейської продукції російським структурам, які вже перебувають під санкціями.
Також під санкції потрапить один китайський громадянин, якому заборонять в’їзд до ЄС, а його активи у 27 країнах блоку будуть заморожені.
Китайська влада раніше опинилася під тиском через нібито діяльність заводу з виробництва дронів у Сіньцзяні, який, за словами європейських чиновників, виготовляв безпілотники для російської армії. У листопаді 15 європейських країн, включаючи Велику Британію, направили Китаю офіційний запит щодо цієї справи. Пекін заявив, що “розв’язав проблему”, але водночас заперечив сам її факт.
“Китай ніколи не постачав летальну зброю жодній зі сторін конфлікту та суворо контролює експорт військових і подвійного призначення дронів”, – заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь.
За даними джерел, президент України Володимир Зеленський просив європейських лідерів, зокрема президента Європейської Ради Антоніу Кошту та голову дипломатії ЄС Каю Каллас, уникати надто жорсткої риторики щодо Китаю. В оточенні Зеленського вважають, що Пекін може відіграти роль у мирному процесі, а різка критика Китаю може ускладнити відносини України з країнами Глобального Півдня.
Попри попередні санкції, Китай залишається основним постачальником товарів подвійного призначення для Росії. За оцінками ЄС, 70% технологічної продукції, яка потрапляє до російського військово-промислового комплексу, надходить саме з Китаю.
“Китай залишається найбільшим порушником санкцій, а торгівля чутливими товарами триває на повній швидкості”, – зазначило високопоставлене джерело в європейських дипломатичних колах.
