Турецька компанія Baykar підписала угоду про співпрацю з українською стороною на ярмарку оборонної промисловості Saha Expo в Туреччині.
Під час ярмарку оборонної промисловості Saha Expo, що проходить у Туреччині, компанія Baykar підписала угоду про співпрацю з українською стороною. Церемонія підписання відбулася за участю української делегації, яку очолив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, разом із народним депутатом і лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим та іншими представниками.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
“Сьогодні 972-й день повномасштабного російського вторгнення. Україна продовжує оборонятися. Ми вдячні турецьким партнерам за солідарність та допомогу. Потребуємо додаткової підтримки з боку всіх наших партнерів для подолання російської агресії та відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру”, – заявив Сибіга.
Деталі угоди залишаються конфіденційними, проте відомо, що перед підписанням Андрій Сибіга отримав подарунок від гендиректора компанії Baykar – модель реактивного надзвукового безпілотника Kizilelma, прикрашену українською символікою.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Мита стосуються близько 4 млн тонн імпортованої продукції приблизною вартістю від 2 до 2,2 млрд доларів. Їх ввели на тлі зростання торгової напруженості між Китаєм та Європейським Союзом через тарифи на електромобілі, бренді тощо.
«Мита коливаються від 6,10% до 43,31% від вартості, страхування та фрахту, що є кроком, покликаним запобігти недобросовісній конкуренції після звернень вітчизняних виробників», – йдеться у повідомленні.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Так, угоду було підписано 3 лютого 2022 року, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган схвалив угоду та додатки до неї 1 серпня.
Обсяг двосторонньої торгівлі Туреччини та України у 2023 році становив 7,3 млрд доларів, повідомив 1 серпня міністр торгівлі Омер Болат після зустрічі з першим віце-прем’єр-міністром України Юлією Свириденко.
Він підкреслив, що очікується, що зона вільної торгівлі збільшить обсяги до 10 млрд доларів за короткий період. Болат зазначив, що Туреччина та Україна продовжуватимуть зміцнювати співпрацю та збільшувати взаємну торгівлю та інвестиції на основі спільних інтересів.
„Турецькі компанії братимуть активну участь у реалізації турецько-української робочої групи з відновлення України, яку ми спільно підписали в Стамбулі в січні цього року”, – додав він.
Як зазначила Свириденко, завершення ратифікації угоди про вільну торгівлю з Туреччиною об’єднає всі чорноморські країни, за винятком Росії, в єдиний економічний простір, взаємовигідний для всіх країн.
Туреччина, за її словами, фактично стала хабом для постачання українського зерна в інші країни.
„Ми відправили судна з зерном до країн Африки з Туреччини, включаючи 25 тисяч тонн до Нігерії та 15 тисяч тонн до Судану”, – зазначила міністр.
Серед інших ключових питань – регіональна торгівля, безпека судноплавства та розмінування акваторії Чорного моря. Основними сферами торгівлі між двома країнами є металургія, машинобудування, енергетика, автомобілебудування та зерно.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Туреччина вважає Чорноморську зернову ініціативу успішним проєктом, дію якого можна було б відновити та замість постачання зерна з РФ на Захід здійснювати поставки через Туреччину в країни Африки.
Про це Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав журналістам за результатами візиту в Астану, де він брав участь у саміті ШОС, повідомляє Укрінформ з посилання на CNN Türk.
“Ми зробили дуже хороший старт (на переговорах з Путіним – ред.), особливо щодо Чорноморського зернового коридору. Як відомо, коридором ми провезли 30 мільйонів тонн зерна. Я запитав їхню думки щодо початку нового процесу, залишивши осторонь відвантаження зерна на Захід, як вони наполягають, створення коридору через Туреччину до Африки та інших чутливих до продовольчої безпеки регіонів”, – розповів Ердоган журналістам.
За його словами, Путін зацікавився такою перспективою та пообіцяв докласти зусиль для постачання зерна в бідні країни Африки.
Стосовно ініціативи Туреччини щодо посередництва для досягнення миру в російсько-українській війни, президент Ердоган зауважив, що війна не вигідна ні Росії, ні Україні.
“Я хочу вірити, що тепер напруженість буде зменшена і можна буде побудувати мир. Ми готові зробити свій внесок, як ми робили досі, щоб захистити цю землю”, – сказав Ердоган.
Туреччина запровадила спеціальні пільгові умови, зокрема надання дозволу на роботу, звільнення від податку на прибуток, безкоштовне медобслуговування, для залучення іноземних стартапів у свої технопарки.
Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
“Ми запрошуємо видатних технологічних експертів і яскравих стартапів, які хочуть «виробляти цінність» і «вносити зміни» у світ технологій, стати частиною технологічної екосистеми Туреччини, нового творчого центру світу”, – повідомило міністерство промисловості та технологій Туреччини, яке започаткувала цей проєкт.
Для залучення стартапів та таланти ці всього світу було запроваджено спеціальну програму Türkiye Tech Visa, яка передбачає запрошення для талантів із критичним досвідом у галузі технологій і техностартапів з інноваційними бізнес-моделями та роботою, заснованою на технологіях.
Учасникам програми надають трирічний дозвіл на роботу спеціально для Türkiye Tech Visa, отримання дозволу на проживання для сімей за спрощеною процедурою, звільнення від податку на прибуток і корпоративного податку, комплексне безкоштовне медичне обслуговування, офісні можливості в технопарках та інкубаційних центрах, венчурні інвестиції та підтримка проєктного фінансування, наставництво та консультаційна підтримка, та інше.
Вказується також, що техностартапи можуть знайти в Туреччині необхідне середовище, щоб стати гігантською технологічною компанією, вдосконалюватися та створювати власні цінності.
Стати учасником проєкту можливо після реєстрації на сайті.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
З десяти заявок на відкриття рахунку схвалення отримує лише одна. Не допомагає ані посвідка на постійне проживання, ані прописка в Туреччині.
Турецький банк DenizBank, який є однією із найбільших кредитних організацій у країні, з початку 2024 року практично перестав відкривати рахунки громадянам Росії. Про це пише російське РБК із посиланням на двох посередників, які допомагають росіянам отримувати карти в банках Туреччини.
„З десяти заявок на відкриття рахунку схвалення отримує лише одна. Рахунок неможливо відкрити навіть із наявністю посвідки на постійне проживання чи прописки в Туреччині”, – описав ситуацію один із посередників. Він додав, що зараз DenizBank робить винятки лише клієнтам із великим депозитом від $100 тис. і вище.
Проблему підтвердив партнер Lenar Wealth Management Ленар Рахманов, який працює в Стамбулі. За його словами, на можливість відкриття рахунку росіянину впливає „калібр клієнта” та особисті домовленості з конкретним відділенням банку.
Як відомо, наприкінці минулого року президент США Джо Байден підписав указ, який передбачає введення обмежень проти іноземних банків за допомогу російським фізичним та юридичним особам в обході санкцій та за сприяння у постачанні для російського ОПК. Після цього ряд іноземних кредитних організацій посилив умови обслуговування росіян, також у громадян РФ почалися труднощі з проведенням платежів та переказів.
Анкара стала першим з головних комерційних партнерів Єрусалиму, що пішов на такий крок, зазначає Reuters.
Туреччина не відновлюватиме торгівлю з Ізраїлем, попри те, що та приносить 7 млрд доларів щороку, поти поки не буде припинено вогонь та забезпечено постійне постачання гуманітарної допомоги в Газу. Про це заявив міністр торгівлі Туреччини Омер Болат, повідомляє інформагентство Reuters.
Він наголосив, що „безкомпромісна позиція” Ізраїлю та погіршення ситуації в районі Рафах (в притулку для переміщених осіб), спонукали Анкару зупинити весь експорт та імпорт.
ЗМІ зазначає, що Туреччина стала першим з головних комерційних партнерів Ізраїлю, який пішов на такий крок.
Своєю чергою міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац розкритикував такий вчинок президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, на який він пішов у четвер, 2 травня. За його словами, такими діями Ердоган порушує міжнародні торговельні угоди і зазначив, що так себе веде „диктатор”.
Бойовики ХАМАС привітали таке рішення Туреччини та додали, що це підтримує права палестинців.
Після п’ятничної молитви Ердоган заявив, що Туреччина не може бути осторонь „ізраїльських бомбардувань беззахисних палестинців”. Він запевнив турецьких бізнесменів у тому, що Анкара впорається з проблемами, які виникли через таке рішення, а саме „в координації і діалозі” з діловим світом. Турецький президент додав, що вважає, що це стане прикладом для інших країн, які „незадоволені теперішньою ситуацією”.
За словами Омера Болата, Туреччина веде перемовини з „палестинськими братами про альтернативні домовленості, щоб гарантувати, що вони не постраждають від цього рішення”.
Чотири турецькі експортери повідомили для Reuters, що таке рішення стало для них несподіваним. Вони були змушені шукати шляхи відправки товарів до Ізраїлю через треті країни.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Туреччина будує потужне газосховище в районі озера Туз, що в центральній частині країни. Початковий об’єм становить 1,2 млрд кубометрів, згодом він буде збільшений у кілька етапів.
Про це сказав міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Альпарслан Байрактар, повідомляє Укрінформ з посилання на TRT Haber.
«Поточна потужність підземного сховища природного газу Tuz Gölü становить 1,2 млрд кубометрів. На першому етапі вона буде збільшена до 3,5 млрд кубометрів», – передає телеканал слова міністра.
Надалі, завдяки залученню інвестицій, об’єм сховища планується збільшити до 5,4 млрд кубометрів.
«Коли ми це зробимо, у 2028 році Туреччина матиме сховище природного газу приблизно на 12 млрд кубометрів. Це означає, що зможемо зберігати 20% від обсягу нашого споживання. Тут важлива не тільки поточна потужність сховища, але й добова потужність газопостачання озера Туз. Нині вона становить 40 млн кубометрів, із збільшенням потужності вона досягне 80 млн кубометрів», – пояснив міністр суть проєкту.
За його словами, однією з найважливіших умов, аби бути газовим центром чи торговельним центром, є потужна інфраструктура.
«Туреччина матиме інфраструктуру для постачання газу, який використовується домогосподарствами у найхолодніший зимовий день, лише з наших сховищ газу, цей газ ми видобуваємо в Чорному морі», – сказав Байрактар.
Міністр нагадав, що країна має угоди про постачання природного газу з Румунією, Угорщиною, Болгарією, у планах – підписати угоду і з Сербією.
Турецькі банки відмовляються від роботи з російськими, побоюючись вторинних санкцій.
Про це пише „Коммерсантъ” із посиланням на джерела на фінансовому ринку та учасників зовнішньої торгівлі, передає Економічна правда.
За словами співрозмовників газети, йдеться як про розрив кореспондентських відносин, так і про припинення обробки платежів без формального закриття договорів.
Одне з джерел розповіло, що „є винятки – наприклад, щодо дочірніх іноземних банків у росії”.
„Ситуація для російських банків почала ускладнюватись ще влітку, а різко загострилась після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Байдена про вторинні санкції – у результаті банки Туреччини розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими кредитними організаціями.
Учасники ринку підтверджують, що аналогічні проблеми вже почали виникати з китайськими банками”, – пише газета із посиланням на джерела.
Серед великих учасників розрахунків з РФ джерела видання називають Nurol Bank, з яким працювали близько 40 кредитних організацій РФ, і Emlak Bank. Коррахунки російських банків у Туреччині відкривалися в лірах, доларах та інших валютах – окремі банки приймали платежі в рублях.
„Банки розривають відносини через тиск з боку США. Причому не тільки в Туреччині, а й, наприклад, у Китаї”, – додав один із співрозмовників.
Глава „Оптималог” Георгій Властопуло заявив, що „проблеми з Туреччиною почалися з літа”, а у відносинах з Китаєм „це поки що точкові історії”.
За словами президента митно-логістичного брокера KBT Юлії Шльонської, серйозні проблеми почали виникати наприкінці грудня. За її словами, „банки в Туреччині взяли паузу і не здійснюють грошові перекази з росії і в країну. Менеджери повідомляють, що зараз жоден платіж із росії не буде прийнятий: ліри, рублі – не важливо”.
Керівник напряму мультимодальних перевезень FM Logistic у росії Дмитро Суховерш додав, що турецькі банки, які посилили контроль після введення 12-го санкційного пакета ЄС, під час проведення платежів у лірах почали вимагати більше даних і документів для підтвердження відсутності санкцій проти всіх учасників ланцюжка – товари, які імпортують, не мають бути в санкційних списках.
Директор з розвитку бізнесу SOTA Logistic Ігор Чернишов визнав, що „не проходить навіть оплата послуг”. „Зараз тільки один із турецьких банків пропускає платежі як кореспондент. Але за кількості платежів понад 50 на день заявки виконує кілька днів”, – додав він.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
Цього року експорт із Туреччини до росії товарів, життєво важливих для військової машини рф, різко зріс, що посилило занепокоєння США і їхніх союзників тим, що країна виступає в ролі каналу для критичних товарів для росії.
Про це пише Financial Times із посиланням на аналіз даних митної бази даних Trade Data Monitor.
„Зростаюча торгівля і відповідне збільшення імпорту 45 цивільних матеріалів, що використовуються російськими військовими, підірвали спроби США і Європи обмежити здатність Москви оснащувати свої збройні сили, підживлюючи напруженість між Анкарою і її партнерами по НАТО.
На знак того, що стримування цієї торгівлі стало пріоритетом у Вашингтоні, заступник міністра фінансів США з питань боротьби з тероризмом і фінансової розвідки Брайан Нельсон відвідає цього тижня Стамбул і Анкару, де він має намір обговорити „зусилля із запобігання, припинення і розслідування торговельної і фінансової діяльності, яка сприяє російським зусиллям у війні проти України”, – пише видання.
Це буде другий візит Нельсона до Туреччини цього року, і він відбувається на тлі ознак того, що деякі деталі подвійного призначення, які США та їхні союзники вважають особливо критичними для війни, транспортуються безпосередньо до росії, навіть якщо вони позначені як такі, що прямують до іншої країни.
Зусилля, спрямовані на припинення цієї примарної торгівлі з росією, ускладнюються тим, що ці товари мають як комерційне, так і військове застосування.
Так, за перші 9 місяців 2023 року Туреччина відзвітувала про експорт 45 товарів, які США визначили як „високопріоритетні”, на суму 158 млн доларів до росії та п’яти колишніх радянських республік, які підозрюються в тому, що вони виступають посередниками рф. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2022 року, коли почалася велика війна в Україні.
При цьому середній показник за 2015-2021 роки становив 28 млн дол.
45 категорій товарів, зокрема, включають мікрочипи, комунікаційне обладнання та інші деталі, такі як оптичні приціли, і які підлягають експортному контролю США, ЄС, Японії та Великої Британії. Але компанії можуть обійти ці обмеження, використовуючи посередницькі структури для приховування кінцевих пунктів призначення.
Цього року імпорт Туреччиною пріоритетних товарів з країн G7 зріс більш ніж на 60% порівняно з аналогічними періодами 2015-2021 років і сягнув майже 500 млн дол.
Туреччина, разом з Об’єднаними Арабськими Еміратами, часто слугує проміжним пунктом призначення для російських компаній, які намагаються використовувати багатоступеневі маршрути імпорту, щоб обійти контроль, пояснив європейський чиновник з питань санкцій. Він додав, що ця країна особливо часто використовується для закупівлі європейських товарів.
Офіційні дані Туреччини свідчать про різке збільшення кількості декларацій про експорт пріоритетних товарів до колишніх радянських республік – Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, але статистичні органи цих країн не зафіксували відповідного зростання імпорту.
Згідно з оцінками США і ЄС, росія використовує критичні товари у своїх крилатих ракетах, безпілотниках і гелікоптерах.
Вашингтон і його європейські союзники закликали Туреччину вжити заходів для обмеження торгівлі. Міністерство фінансів США також звернуло увагу на це питання цього місяця під час останнього раунду санкцій проти росії.
Туреччина зберегла міцні дипломатичні та торговельні зв’язки з росією, водночас пообіцявши не допомагати рф обходити західний експортний контроль.
[type] => post [excerpt] => Цього року експорт із Туреччини до росії товарів, життєво важливих для військової машини рф, різко зріс, що посилило занепокоєння США і їхніх союзників тим, що країна виступає в ролі каналу для критичних товарів для росії. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1701095400 [modified] => 1701087537 ) [title] => Експорт товарів військового призначення із Туреччини до рф стрімко зростає – FT [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=43671&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 43713 [uk] => 43671 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 43672 [image] => Array ( [id] => 43672 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [original_lng] => 43158 [original_w] => 1200 [original_h] => 801 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1701080338:8 [_thumbnail_id] => 43672 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2244 [translation_required_done] => 1 [_oembed_17bdae20b2845b0fe406aaf40bf81c8e] => [_oembed_time_17bdae20b2845b0fe406aaf40bf81c8e] => 1707077332 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 28629 [1] => 172 [2] => 794 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Росія [2] => Туреччина ) ) ) [model] => Array ( [lang] => uk [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 794 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [_model] => Array ( [lang] => uk [domains] => Array ( [0] => economic ) [offset] => 0 [tax_query] => Array ( [0] => Array ( [taxonomy] => post_tag [field] => id [terms] => Array ( [0] => 794 ) ) ) [afterLocker] => 0 ) [domains] => Array ( [0] => economic ) [_domains] => Array ( [economic] => 1 ) [status] => 1 [from_cache] => )
