Турсектор Іспанії переживає найскладніший рік у своїй історії: у липні зафіксовано на 75% менше туристів, ніж рік тому. Про це пише El Pais.
У липні, який вважається піком туристичного сезону, в Іспанію приїхали 2 464 441 іноземний мандрівник, згідно з даними Національного інституту статистики, опублікованими 1 вересня.
Це на 75,04% менше, ніж у той же період роком раніше. Іншими словами, не дивлячись на відкриття зовнішніх кордонів, країну відвідало на 7,4 мільйона менше іноземних туристів. Це призвело до втрати доходів у розмірі майже 9,5 млрд євро.
Найбільше туристів приїжджали з Франції – 597 244 особи. Це на 58,4% менше в порівнянні з липнем 2019 року. Далі йдуть Німеччина (432 302, на 65,2% менше) і Великобританія (377 886, на 82,5% менше).
Очікується, що серпень буде таким самим або навіть більш складним місяцем, з огляду на обмеження і попередження для поїздок в Іспанію, зроблені трьома країнами.
Що стосується витрат іноземних туристів в Іспанії, то в липні вони залишили 2,5 млрд євро, що значно менше, ніж 11,9 млрд євро, в тому ж місяці 2019 року. Обвал був помітним – 79,48%.
Крім того, середні денні витрати на одного туриста також впали до 123 євро, що на 23% менше, ніж рік тому. Водночас збільшилася середня тривалість поїздок, яка склала 8,09 дня в порівнянні з 7,55 дня в липні 2019 року.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш напередодні розповів про збитки, які завдав коронавірус Covid-19 глобальної туристичної галузі, третього за значимістю експортному сектору світової економіки після виробництва палива та хімічних речовин, який становив у 2019 році 7% від глобальної торгівлі. Тож, тільки за січень-травень 2020 року світовий туристичний сектор втратив майже третину трильйона доларів. До того ж, під загрозою опинилися понад 120 мільйонів робочих місць.
«У турсекторі працює кожен десятий житель Землі. І, до речі, він забезпечує засобами для існування сотні мільйонів людей, не зайнятих у ньому безпосередньо», – підкреслив Антоніу Гутерріш.
Значимість туризму переоцінити важко, тому що він не тільки важлива складова частина глобальної економіки, але і дозволяє жителям планети обмінюватися культурними цінностями і зближує їх.
Не є секретом, що пандемія коронавірусу дуже сильно вдарила по туристичній галузі. Зокрема, туристичний потік знизився більш ніж на половину, відповідно різко впали і доходи.
За словами Антоніу Гутерріша, негативний вплив коронавірусу на туризм – «дуже сильний шок» навіть для багатих і розвинених країн, але для «країн, що розвиваються і особливо острівних держав і країн Африки це (пандемія коронавірусу – авт.) – катастрофа».
Пандемія, дійсно, сильне потрясіння для турсектора країн, що розвиваються, тому що в окремих державах частка турсектору у ВВП перевищує 20%.
З цього приводу, Сандра Карван, яка очолює відділ по вивченню і конкурентоспроможності туристичного ринку у Всесвітній туристичній організації ООН (UNWTO), повідомила, що експортні втрати туристичного сектору у перші п’ять місяців цього року склали 320 млрд доларів і втричі перевищили втрати всього 2009 року, на який припав пік світової фінансової кризи 2008-2009 рр. «Жодній країні не вдалося вберегти свій турсектор від Covid», – констатувала пані Карван.
Згідно з прогнозом UNWTO, за весь 2020 рік глобальний турсектор може втратити від 0,96 до 1,2 трлн доларів. Це призведе до зниження ВВП усієї планети на катастрофічних 1,5-2,8%.
Ситуація у туристичному секторі позначається і на пов’язаних із ним галузях економіки, включаючи виробництво продуктів харчування, в якому у масштабах усієї планети задіяні 144 млн чоловік. Істотна частина їх теж може втратити роботу.
Також, особливо вразливі перед коронавірусом невеликі туроператори.
Генсек Гутерріш у своїй доповіді звернув особливу увагу і на культурну складову туризму, яка, за його словами, є «ключовим засобом збереження природної і культурної спадщини». На «природний» туризм припадає приблизно 7% від усього турсектору. Причому, цей сегмент розвивається особливо швидко – до 3% зростання щороку.
«Падіння доходів привело до посилення браконьєрства і знищення навколишнього середовища навколо охоронюваних територій… Обвал доходів також призведе до закриття багатьох об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які забезпечують засобами для існування населення, яке проживає поблизу», – підкреслив генсек ООН.
Зі свого боку, Сандра Карвай повідомила, що «відновлення (туристичного сертору – авт.) буде дуже сильно залежати від того, як буде проходити пандемія і від положення і в економіці».
Спад туризму по всьому світу під час пандемії коронавірусу завдав збитку в 320 мільярдів доларів США.
Про це йдеться в пресрелізі Всесвітньої туристичної організації ООН (UNWTO).
«Згідно з барометром UNWTO, як порівняти з минулим роком, подорожі туристів із січня до травня зменшилися на 56%, або на 300 мільйонів туристів. Через це країни втратили 320 мільярдів доларів США надходжень від міжнародного туризму, що втричі більше за втрати під час економічної кризи 2009 року», – наголошується в повідомленні.
У травні цього року під час суворого карантину кількість міжнародних туристів зменшилася на 98%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.
За словами генсека Всесвітньої туристичної організації Зураба Пололікашвілі, ці дані свідчать про важливість якомога швидшого відновлення галузі, водночас гарантуючи безпеку туристам.
«Уряди кожного регіону у світі несуть подвійну відповідальність: надавати пріоритет охороні здоров’я, водночас захищаючи робочі місця й бізнес», – заявив він.
Європа поступово відкриває свої кордони, щоправда, поки для своїх членів. Для України вільне небо і наземне транспортне сполучення прогнозується на кінець травня, початок червня. Однак, точних думок наразі немає, тож турагентства не поспішають оголошувати сезон відпочинку відкритим.
Хто куди поїде, чи ніхто нікуди не поїде? Нині з обережністю говорять про літні подорожі. Двомісячний відпочинок, а точніше жорсткий карантин, в умовах якого жило пів світу, добігає кінця. Утім, від цієї вимушеної відпустки люди втомилися і тепер хочуть іншої, справжньої.
Хорватія та Словенія намагаються врятувати літній туристичний сезон: у Словенії вже наступного тижня можуть відкритися маленькі готелі, а Хорватія планує розпочати сезон 1 червня, або в жодному разі не пізніше 15-го червня, – передають місцеві ЗМІ у вівторок.
Міністр економіки Словенії Здравко Почівальсек після засідання групи експертних оглядів, яку він очолює, заявив журналістам: він рекомендуватиме уряду продовжити заходи економічного стимулювання після 30 травня, прийняті для полегшення економічних труднощів, спричинених епідемією коронавірусу, у секторі, який найбільше постраждав від введених обмежень, – туризмі. За його словами, туристичним компаніям слід отримувати державну фінансову підтримку щонайменше ще чотири місяці або навіть до кінця року. Також, на його думку, повинен бути створений спеціальний фонд, який допоможе оживити туризм субсидіями без відшкодування та пільговими кредитами. У Словенії доходи від туризму становлять 12 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП).
Державний секретар Саймон Зайц підкреслив: попри суворі заходи безпеки, на наступному тижні можна буде відкрити менші гостинні будинки та туристичні бази, місткістю до 30 осіб, а з червня вже й усі інші готелі, санаторії та масштабні туристичні об’єкти. Кабінет міністрів проконсультується з радою епідеміологів щодо цих питань, – додав він.
За словами Грегора Ямніка, президента Словенської асоціації туризму, якби кордони були відновлені для країн, що мають аналогічну епідеміологічну ситуацію як у Словенії, експлуатація готелів могла б досягти тридцяти відсотків улітку та п’ятдесяти відсотків восени.
Хорватія дуже розраховує на словенських туристів. Після німців найбільше днів та ночей на курортах країни проводять саме словенці. Громадяни Словенії також володіють 120 тис. об’єктами нерухомості, 85 тис. човнів та тисячами орендованих кемпінгів у приморській країні.
Міністр туризму Гарі Капеллі повідомив хорватському щоденнику Jutarnji List, що зі Словенією ведуться серйозні переговори на рахунок спільного рішення щодо безпечних перетинів кордону, і очікується, що хорватсько-словенський кордон, можливо, буде відкрито 1 червня, але в жодному разі не пізніше 15 червня. Він додав: також ведуться переговори з іншими державами – членами Європи щодо відкриття так званих туристичних коридорів. Половина з 20 мільйонів туристів, які відвідують Хорватію, прибувають до країни у липні та серпні. Доходи від туризму становлять майже 20 відсотків ВВП країни.
За підсумками 2019 року у Мукачівському історичному музеї побувало 245 679 осіб, з них: 135 355 – дорослих, 30 479 – пільгові категорії (студенти, пенсіонери), 57 435 – дітей, 22 410 – безкоштовно (учасники АТО, інваліди І, ІІ груп, інваліди війни, чорнобильці, діти-сироти та ін.). Якщо порівнювати цю цифру з попереднім роком, то кількість відвідувачів зросла у кількатисячному рахунку, оскільки у 2018 році замок відвідало 229 745 туристів.
Cправжньою Меккою для туристів став Мукачівський замок під час травневих свят, святкування Міжнародного дня музеїв, фестивалю історичної реконструкції весілля володарки замку Ілони Зріні та Імре Текелі.
Надходження доходів Мукачівського історичного музею, які формуються за рахунок надходжень від платних послуг (вхідні квитки) та орендної плати, за даний період становили – 11 млн. 153 тис. грн. У 2019 році, з метою залучення додаткових коштів, спрямованих на покращення матеріально-технічної бази, оновлення фондів Мукачівського історичного музею та культурного обслуговування відвідувачів зросла вартість платних послуг закладу. Зокрема: вхідні квитки: для дорослих (1 особа) – 50,00 грн.; пільговий (для дорослих з карткою “Мукачівця”) (1 особа) – 25,00 грн.; для дітей (1 особа, до 14 років) – 30,00 грн.; пільговий (для відвідувачів, які мають соціальні пільги (студенти, пенсіонери) при наявності посвідчення) – 40,00 грн.; пільговий (для пенсіонерів та дітей з карткою “Мукачівця”) – 15 грн. Екскурсійні послуги: для дорослих (група до 25 осіб) -150,00 грн.; для дітей (група до 25 осіб) -100,00 грн. Інші послуги: Вінчання (у приміщенні екуменічної церкви) – 500,00 грн.; Укладання шлюбу (бастіон) (2 години) – 1000,00 грн.; Послуга “Шлюб за добу” – 2500,00 грн.; Проведення кінозйомок (1 година) – 500,00 грн.; Надання Лицарського залу (конференц-залу) для проведення урочистих та культурних заходів (1 година) – 500,00 грн.; Надання приміщення картинної галереї для проведення виставок (14 днів) – 2000,00 грн.
У червні Мукачівський історичний музей, в оперативному управлінні якого знаходиться найпопулярніша і найвідвідуваніша туристична родзинка Мукачева – Мукачівський замок “Паланок”, відсвяткував 30-річчя свого заснування. Приємно, що за цей період гордість міста – величний “Паланок” знаходиться на вершині популярності у туристів та містян, приваблюючи їх не тільки власною архітектурою та неймовірними краєвидами, але й проведенням цікавих атракцій, які по-особливому дозволяють відчути дух та атмосферу древньої фортеці.
Початок 2019 року відзначився випуском Національним банком України колекційної монети “Замок Паланок” в номіналах 5 та 10 гривень, тиражем 40 та 3 тисячі відповідно та подарувала відвідувачам замку масу позитивних емоцій та приємних вражень. З вересня 2019 року стартував Проект програми транскордонного співробітництва ЄС „SMART Museum”, участь у якому приймає і Мукачівський історичний музей. В рамках проекту передбачено проведення капітального ремонту та реставрації будівель Нижнього двору замку „Паланок”, створення нових експозицій з використанням сучасних цифрових технологій.
Протягом 2019 року на території Мукачівського музею відвідувачі мали чудову нагоду:
– насолодитися високим мистецтвом у картинних галереях (експонувалися роботи закарпатських Антона Секереша, Тетяни Рибар, Ярослави Катран, Віктора Грабаря, Наталії Рибар, Тиберія Йонаша та приватної художньої школи “ROM-ART” учасників Мукачівського творчого об‘єднання Арт-клубу «Палітра-спектр», та картини відомих митців із фондів музею) ;
– відкрити двері до нових музейних кімнат (відкрито Музей авторських робіт відомого закарпатського художника, академіка Академії мистецтв України Володимира Микити, де представлено понад сотню полотен митця різних років та оновлену експозицію “Історія міста Мукачева”),
– відчути дух середньовіччя, ставши учасником неймовірної події – історичної реконструкції весілля Ілони Зріні та Імле Текелі, театралізованих квест-екскурсій та вечірніх екскурсій зі смолоскипами,
– насолоджуватися середньовічною, народною та класичною музикою під час виступу фольклорного ансамблю “Руснаки” та проведення фестивалю хорової музики “Choirs in the castle”,
– взяти участь у цікавих і видовищних батлах – змаганнях професійних кухарів і аматорів у приготуванні закарпатських страв в рамках кулінарного проекту “Kings of taste” та Першого чемпіонату Закарпаття з розважально-інтелектуальної гри в рамках проекту „Battle of the brains – Битва інтелектів”;
разом відтворити старовинні звичаї Закарпаття під час етнографічних дійств “Сватанки в Паланку” та “Різдво у Замку”;
– відпочити від щоденної рутини та буденності, отримати максимум позитивної енергії під час “Castle Yoga Days”;
– а ще на власні очі побачити всю красу Мукачева з висоти замку через телескопічний бінокуляр…
Музей й надалі дивуватиме своїх відвідувачів новими цікавинками та ідеями. Тож щиро запрошуємо до однієї з найкращих візитівок Мукачева, повідомляє відділ культури Мукачівської міської ради.
Впродовж 2019 року до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло майже 8,6 мільйона гривень туристичного збору, що на 125,1% більше, ніж у 2018 році. Лідером стала ОТГ села Поляна, на другому місці Ужгород – 1376,9 тис. грн.
Зазначається, що найбільші суми туристичного збору у 2019 році надійшли до бюджетів об’єднаної територіальної громади с. Поляна (Свалявський район) – 2049,4 тис. грн та м. Ужгород – 1376,9 тис. грн, Берегівського району – 953,5 тис. грн, Міжгірського ‒ 604,3 тис. грн, Ужгородського району ‒ 569,2 тис. грн. Також серед лідерів – м. Мукачево – 490,5 тис. грн, Хустський район ‒ 344,9 тис. грн та м. Берегове – 334,6 тис. грн, Воловецький – 294 тис. грн, Перечинський ‒ 278,8 тис. грн, Виноградівський – 273,9 тис. грн і Рахівський район – 195, 9 тис. грн.
Про це повідомляє пресслужба Управління туризму та курортів ДЕРТ Закарпатської ОДА.
„Протягом 2019 року до місцевих бюджетів Закарпатської області сплачено 8 млн. 560,1 тис. грн туристичного збору, що на 125,1 відсотка більше, ніж аналогічного періоду минулого (2018-го – ред.) року”, – йдеться в повідомленні.
З початку 2019 року в Україні почали діяти нові ставки туристичного збору. Раніше їхній розмір встановлювався у відсотках до вартості номера, а з 1 січня 2019 року – у відсотках від мінімальної зарплати: до 0,5% – для українських туристів та до 5% – для іноземних. Конкретну ставку туристичного збору визначає кожна окрема сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаної територіальної громади для свого населеного пункту. У 2019 році туристичний збір не міг перевищувати 20,86 грн за добу розміщення для українських туристів та 208,65 грн (близько 6,5 євро) для іноземних туристів.
