В Україні не планується підвищення пенсійного віку. Водночас уряд готує низку змін у пенсійній системі, які стосуватимуться спеціальних пенсій, умов виходу на заслужений відпочинок та запуску накопичувального рівня. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв’ю міністра соціальної політики Дениса Улютіна інформаційному агентству «Укрінформ».
Солідарна система під захистом
Міністр наголосив, що питання підвищення пенсійного віку не розглядається. За його словами, зміни стосуватимуться входу до солідарної системи. «Особа не зможе зайти в солідарну систему, якщо за спеціальними законами має право виходу на пенсію раніше», – пояснив Улютін.
Йдеться про перехід від спеціальних пенсій до професійних. Новий закон передбачатиме, що такі виплати фінансуватимуться із додаткових джерел, а не з бюджету Пенсійного фонду. «Ми прагнемо захистити солідарну систему, повернути до неї довіру», – додав міністр.
Хто і коли може виходити на пенсію
Сьогодні українці можуть отримати пенсію у 60, 63 чи 65 років – залежно від страхового стажу. У 2025 році для виходу на пенсію у 60 потрібно мати щонайменше 32 роки стажу. Для виходу у 63 роки необхідно 22 роки стажу. У 65 років пенсію можна оформити за наявності щонайменше 15 років стажу.
Щороку вимога для 60 років зростає на один рік, і у 2028-му становитиме 35 років. Для виходу у 63 роки потрібно буде мати 25 років стажу. Якщо стажу бракує, його можна «докупити» шляхом добровільної сплати внесків. Мінімальний платіж нині складає 1760 гривень на місяць (22% від мінімальної зарплати у 8000 грн).
Попередні спроби реформ
Ідеї реформування пенсійної системи обговорювалися й раніше. Колишня міністерка Оксана Жолнович анонсувала модель, яка мала поєднати солідарний, накопичувальний і добровільний рівні. За планами, пенсія у такій системі могла б становити до 80% від заробітку. Для порівняння: нині виплати із солідарної системи покривають лише близько 27%.
У Кабміні реформа називається пріоритетом. Запровадити накопичувальні пенсії намагалися неодноразово, але жодна спроба не завершилася успіхом.
Як працює солідарна модель
Нинішня система передбачає, що всі офіційно працюючі громадяни сплачують єдиний соціальний внесок. Кошти надходять до Пенсійного фонду, з якого виплачуються пенсії нинішнім пенсіонерам.
За даними Пенсійного фонду за перший квартал 2025 року, в Україні 10,3 млн пенсіонерів. Середній розмір виплати становив 6341 гривню. Фонд витрачав на пенсії близько 63,5 млрд грн на місяць, або 190,7 млрд грн за квартал. Доходи від ЄСВ, включно з платежами від держави за колишніх держслужбовців, становили 143 млрд грн. Таким чином, надходження не покривають витрат, і дефіцит доводиться покривати коштами держбюджету.
Економіст Борис Кушнірук пояснює: «Коли цю систему запроваджували понад сто років тому, співвідношення працюючих і пенсіонерів було іншим. Людей, які доживали до пенсії, було небагато і жили вони 5–10 років. Зараз ситуація кардинально інша».
Чому система не витримує
Зі зростанням тривалості життя та демографічними змінами кількість пенсіонерів різко збільшилася. Війна посилила проблему: багато працездатних виїхали за кордон, а значна частина економіки перебуває в тіні. У результаті співвідношення платників і отримувачів пенсій різко погіршилося.
«Практично в усьому світі солідарні пенсійні системи є збитковими. В Україні ж ситуація ускладнена війною і тіньовою економікою», – додає Кушнірук.
Накопичувальна система: як і навіщо
Запровадження другого рівня – накопичувальних пенсій – уряд вважає ключем до вирішення проблеми. Ідея полягає в тому, що кожна людина відраховує внески на персональний рахунок, а накопичені кошти інвестуються у фінансові інструменти, щоб зберегти їхню вартість. Згодом пенсіонер отримує додаткову виплату до солідарної.
Проте це потребує часу. «Ефект від накопичувальної системи можна буде побачити лише через 10–15 років, адже потрібен час для накопичення і інвестування», – пояснює координатор «Економічної експертної платформи» Олег Гетьман.
За його словами, головна проблема – джерело наповнення рахунків. «Відщепити 2% від ЄСВ означає збільшити дефіцит Пенсійного фонду на десятки мільярдів. Саме через це реформа завжди гальмувала. Але нині Україна щороку отримує близько 40 млрд доларів допомоги. Тож можна просити у партнерів ще один-два мільярди саме для запуску пенсійної реформи», – додає Гетьман.
Де інвестувати накопичення
Міністр соціальної політики визнає, що вибір фінансових інструментів – складне питання. «Коли ми із публічних фінансів забираємо частину ресурсу і вкладаємо його в ОВДП, ми створюємо відкладену проблему», – зазначив Улютін.
Директор з управління локальними активами ICU Григорій Овчаренко пояснює: «У світі саме пенсійні фонди є найбільшими інвесторами. Канадські фонди, наприклад, володіють аеропортами у Брюсселі та Копенгагені. Український пенсійний фонд у майбутньому також може інвестувати у великі об’єкти, але для цього потрібна інфраструктура та ринок капіталу».
Економіст Ілля Несходовський попереджає: «Якщо Пенсійний фонд купуватиме лише державні облігації, ми фактично фінансуватимемо бюджетний дефіцит коштами майбутніх пенсіонерів. Держава нічого від цього не виграє».
Добровільні фонди: досвід і масштаби
В Україні вже діють недержавні пенсійні фонди. За словами колишньої першої заступниці міністра соціальної політики Дарії Марчак, їхніми послугами користуються близько 50 тисяч людей, які вже отримують виплати. Хоча кількість учасників невелика, вона поступово зростає.
Такі фонди можуть інвестувати не лише у депозити чи ОВДП, але й у закордонні активи – від акцій технологічних компаній до нерухомості. Нині Національний банк обмежує інвестиції за межі України, але це тимчасові заходи воєнного періоду.
Чи час для реформи
Деякі експерти вважають, що нині пріоритетом має бути підтримка чинної солідарної системи. «Треба зберегти її плавучість. Наприклад, переглянути розміри максимальних пенсій суддів і прокурорів, обмеживши їх трьома-п’ятьма мінімальними пенсіями», – каже екс-радник президента з економічних питань Олег Устенко.
Несходовський пропонує впровадити «умовно накопичувальні» рахунки в межах солідарної системи, щоб кожен громадянин бачив, які внески сплачує і яку пенсію отримає. Це, на його думку, стимулювало б дисципліну і підвищило довіру.
Перспектива і «вікно можливостей»
Попри всі складнощі, уряд вважає нинішній момент шансом для запуску накопичувальної системи. «Можливо, зараз і є те вікно можливостей, коли міжнародні партнери готові допомогти Україні запустити другий рівень», – підкреслює Олег Гетьман.
Економісти додають: саме пенсійні фонди є головними інвесторами у світі, і запуск накопичувальної системи здатний стати поштовхом для розвитку фінансового ринку в Україні. Але для цього потрібна політична воля, прозора система контролю і чіткі гарантії захисту заощаджень.
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Щомісяця випускають близько 80 безпілотників, оснащених штучним інтелектом і сенсорами для виявлення артилерії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Німецький виробник безпілотників Quantum Systems запустив в Україні мережу секретних заводів, де виготовляють розвідувальні дрони Vector.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їх компанія є взірцем для наслідування того, як це робити.
„Ми всі є взірцями для обох сторін, тому що, хоча всі починають говорити про спільні підприємства, можливість виробляти тут і там, ми робимо це вже роками”, – наголосив він.
За три роки повномасштабної війни компанія відкрила низку цехів у різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, тоді як у Німеччині – приблизно 120.
Vector – один із перших безпілотників, які Україна отримала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані. Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій.
„Увесь розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”, – зазначив директор з розвитку бізнесу Quantum Маттіас Лена.
Водночас виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. Тому Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Державна служба статистики України вперше з початку повномасштабної війни оприлюднила дані про заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг. За інформацією Держстату, станом на другий квартал 2025 року сукупний борг українців склав 106,6 млрд грн. Для порівняння: востаннє, у 2021 році, заборгованість становила 81,3 млрд грн.
Борг зростає повільніше, ніж тарифи
Основні борги припадають на постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн. Далі йдуть: газ — 32,3 млрд, електроенергія — 17,1 млрд, холодна вода — 10,2 млрд, управління багатоквартирними будинками — 8,8 млрд, вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
За другий квартал 2025 року українцям нарахували за комунальні послуги 64,3 млрд грн, а оплачено було 51,5 млрд грн.
Водночас тарифи на комуналку зростали значно швидше. У 2023 році вони підвищилися на 12,8%, у 2024-му — на 18,9%. Скасування у 2024 році мораторію на відключення послуг та нарахування пені за борги стало додатковим фактором фінансового навантаження на домогосподарства.
Опалювальний сезон: правила і терміни
Згідно з постановою уряду, опалювальний сезон розпочинається, коли середньодобова температура протягом трьох діб поспіль становить +8 °C або нижче. Як правило, це відбувається у середині жовтня. Місцева влада може ухвалювати рішення раніше чи пізніше залежно від погоди.
Соціальні об’єкти — школи, садки та лікарні — можуть підключати до тепла раніше. Для прикладу, у 2024 році у Києві тепло подали лише 30 жовтня.
Тарифи на тепло під час війни
У період воєнного стану в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ. Вартість опалення у Києві залишається незмінною з 2019 року — 1654,41 грн/Гкал.
Українська влада у листі до керівництва МВФ допускає підвищення тарифів для населення лише після завершення війни.
Як формується вартість опалення
Ціна залежить від температури повітря та наявності лічильників. Так, у січні–лютому 2021 року в Києві, коли середня температура становила -2,5 °C та -4,7 °C відповідно, вартість опалення 1 кв. м у будинках з лічильниками коливалася між 33–35 грн. Квартира площею 56,1 кв. м у лютому спожила 1,2208 Гкал тепла, що коштувало 2019 грн, тоді як у січні — 1887 грн.
Близько 90% багатоповерхівок столиці обладнані будинковими лічильниками. Мешканці платять за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком. Там, де встановлені також квартирні прилади обліку, мешканці оплачують власне споживання плюс частку на загальнобудинкові потреби.
У квартирах без індивідуальних лічильників діє «максимальна частка» — граничний обсяг нарахувань, який убезпечує від завищених рахунків.
Підготовка до зими
Україна вже більш ніж на 70% готова до опалювального сезону 2025/2026 років, заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба 22 серпня. За його словами, для котелень накопичено 90 тис. тонн вугілля, 85 тис. тонн рідкого палива, 585 тис. кубометрів дров та 32 тис. тонн пелет. На складах ТЕС і ТЕЦ є 2,4 млн тонн вугілля.
Крім того, до початку сезону у підземні сховища планують закачати 13,2 млрд кубометрів газу. Станом на кінець серпня вже було накопичено 11 млрд кубометрів.
Уряд створив окремий штаб із підготовки до опалювального сезону та затвердив комплекс заходів — від ремонтів до формування запасів палива й підготовки соціальної інфраструктури.
Сили безпілотних систем ЗСУ вночі атакували Новокуйбишевський НПЗ та Афіпський. Внаслідок чого росія втратила ще 4,7% потужностей виробництва пального.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на командувача Силами безпілотних систем ЗСУ Роберта „Мадяра” Бровді в Telegram.
За даними командувача СБС, за перші два тижні серпня нафтопереробка в росії скоротилася на 21%. Лише за одну ніч обсяги пального впали ще на 4,7%.
Це найгірший показник для галузі за останні місяці. Він напряму пов’язаний з ударами українських дронів та спецпризначенців по стратегічних об’єктах.
Куйбишевський НПЗ (Самарська область). Потужність підприємства становить близько 7 млн тонн нафти на рік, що дорівнює 2,5% від загального російського обсягу. Саме сюди було завдано удару силами підрозділу «Жало Птахів» СБС (14 полк) у координації з Силами спеціальних операцій України.
Афіпський НПЗ (Краснодарський край). Завод із річною переробкою 6,25 млн тонн нафти (2,2% від загального обсягу) також потрапив під атаку. Операцію проводили бійці «Жала Птахів» СБС (14 полк) спільно з ГУР МО України.
„Бензин хробачий стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта – швидкозгореними”, – підкреслив „Мадяр”.
Німецький концерн Rheinmetall збудує в Болгарії два оборонних заводи для виробництва пороху, артилерійських снарядів та безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook лідера партії „Громадяни за європейський розвиток Болгарії” Бойко Борисова.
Новий завод випускатиме 155-міліметрові артилерійські снаряди. За перший рік новостворене підприємство повинно випустити близько 100 тисяч таких снарядів, також обговорюється будівництво підприємства з виробництва дронів.
Зазначається, що переговори уряду Болгарії з Rheinmetall почалися в березні. Тоді було оголошено, що найближчими тижнями угоди про будівництво заводів будуть подані на ратифікацію до болгарського парламенту. Обсяг інвестицій становитиме близько 1 млрд євро.
У рамках підготовки до нового опалювального сезону Україна закачала до підземних сховищ приблизно 11 млрд кубометрів газу, а також накопичила на складах 2,4 млн тонн вугілля.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба під час «Години питань до уряду» у Верховній раді.
«На складах ТЕС і ТЕЦ накопичено 2,4 мільйона тонн вугілля, середньомісячна витрата очікується від 850 тисяч в міжопалювальний період і буде збільшена на 40 відсотків в опалювальний період. Обсяг зберігання газу в підземних сховищах на сьогоднішній день складає близько 11 мільярдів кубічних метрів», – сказав він.
Ця кількість становить понад 80% від планового показника, встановленого Кабміном.
Крім того, за словами Кулеби, уряд створює резерви пального для котелень. Зокрема, вже підготовлено 90 тисяч тонн вугілля, 85 тисяч тонн рідкого палива, 585 тисяч кубів дров, а також 32 тисячі тонн пелет.
Міністр оборони України Денис Шмигаль провів розмову з міністром оборони Естонії Ганно Певкуром, під час якої обговорив постачання озброєння та розвиток спільних виробництв.
За його словами, він подякував Естонії за рішення виділяти щорічно 0,25% ВВП на підтримку нашої держави.
„У межах цієї ініціативи координуємо наші пріоритети та поглиблюємо співпрацю з естонськими виробниками ОПК. Говорили з міністром Певкуром про започаткування спільних підприємств”,- йдеться у повідомленні.
Шмигаль також зазначив, що Україна високо цінує практичну допомогу, яку Естонія надає в межах ІТ-коаліції, тренування військових та постачання необхідного обладнання.
„Важливо, щоб уся військова допомога для Сил оборони України надходила вчасно. Маємо посилювати тиск на агресора. Вдячні Естонії за солідарність та послідовну підтримку України протягом повномасштабної війни”, – резюмував український міністр.
Кабмін затвердив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки, які передбачають два сценарії.
Згідно з першим сценарієм, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) становитиме наступного року 4,5%, інфляція очікується на рівні 8,6%, а за другим – ріст ВВП становитиме 2,4%, а інфляція – 9,9%.
Оптимістичніший сценарій передбачає прискорення зростання ВВП до 5% у 2027 році та до 5,7% – у 2028-му, а зниження інфляції очікується до 7,1% та 5,6% відповідно.
Згідно з менш оптимістичним сценарієм, ВВП збільшиться 2027 року на 4,7%, а 2028 року – на 4,5%, тоді як інфляція зменшиться до 9,7% та 7,5%.
Перший сценарій передбачає наявність наступного року 13 млн зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років зі зростанням цього показника до 13,2 млн через два роки, тоді як у другому сценарії ці показники на 0,2 млн менші.
За першим сценарієм рівень безробіття зросте з 12,9% у 2026 році до 13,3% у 2027-му та знизиться до 12,8% у 2028 році, тоді як другий сценарій передбачає поступове зростання рівня безробіття з 12,6% наступного року до 13,1% через два роки.
Номінальна, скоригована на інфляцію середньомісячна зарплата працівників у першому сценарії зростатиме на 6,5-8,9% щорічно та на 4,6-5,1% – у другому сценарії.
Щодо торгівельного балансу, то оптимістичніший сценарій передбачає зростання експорту наступного року на 14,3% за збільшення імпорту всього на 2,7%, тоді як другий – відповідно на 5,9% та 7,9% відповідно. Тож у підсумку дефіцит торговельного балансу у першому сценарії становитиме $34,71 млрд, тоді як у другому – $44,46 млрд.
У постанові відсутня інформація, який із сценаріїв є базовим для підготовки проєкту державного бюджету на 2026 рік.
В Україні очікують швидке зростання заробітних плат. Згідно з урядовим прогнозом, до 2028 року середня зарплата збільшуватиметься приблизно на 5 тисяч гривень щорічно.
Як повідомляє РБК-Україна, про це йдеться в постанові Кабміну від 6 серпня 2025 року № 946, якою затверджено Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2026–2028 роки. Документ передбачає два сценарії — оптимістичний (із покращенням безпекової ситуації з 2026 року) та песимістичний (із продовженням війни).
У 2025 році середня зарплата штатних працівників до вирахування податків очікується на рівні 24 389 грн.
Президент Володимир Зеленський провів розмову із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.
Про це глава держави повідомив у четвер, 7 серпня.
„Поінформував про нашу з партнерами роботу для якнайшвидшого закінчення війни, про вчорашню розмову з президентом Трампом і європейськими лідерами та наші наступні кроки. Робимо все можливе, щоб досягти достойного й тривалого миру вже цього року. Ми вдячні всім, хто нам допомагає, і, звісно, розраховуємо на продовження підтримки”, – заявив президент.
Також Зеленський і Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги для України.
„Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи. Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим” – додав глава держави.
Також під час розмови обговорювалося додаткове фінансування для українських воїнів. Наразі розглядаються різні варіанти.
