Цього тижня за поданням Мінсоцполітики уряд запровадив одноразову допомогу дитині, яка повернулася на підконтрольну територію після депортації, примусового переміщення або з тимчасово окупованих територій, повідомляє урядовий портал.
“Кошти в сумі 50 тисяч гривень (“підйомна” допомога) дозволять батькам або іншому законному представнику створити належні умови для реінтеграції і адаптації дитини в Україні”, – йдеться у повідомленні уряду.
Зазначається, що для отримання допомоги законний представник дитини має звернутися до Державної служби України у справах дітей. Ця допомога не буде враховуватись під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій.
Мінсоцполітики нагадує, що для повернення дитини складається індивідуальний план. Він охоплює не лише її шлях додому — але і комплекс послуг, які необхідні для її успішної реінтеграції в Україні. Підтримка після повернення — індивідуальна для кожної дитини. План заходів включає три пакети допомоги: короткостроковий, середньостроковий і довгостроковий. Залежно від потреб дитина отримує соціальні, медичні, психологічні, реабілітаційні, юридичні послуги, за відсутності сім’ї — влаштовується в сімейну форму виховання. Необхідну підтримку отримує і родина дитини.
Міжнародні резерви України у травні поточного року скоротилися на 2,15 млрд доларів і станом на 1 червня становили 44,54 млрд доларів.
Про це йдеться у повідомленні Національного банку України.
Зниження пов’язане з активним продажем валюти Нацбанком та борговими виплатами уряду, які частково компенсувалися надходженнями від партнерів та розміщенням валютних ОВДП.
Загалом НБУ продав на міжбанківському валютному ринку майже 3 млрд доларів, тоді як викупив лише 1,3 млн доларів. Це стало найбільшим продажем валюти за останні місяці.
Уряд, у свою чергу, отримав 1,36 млрд доларів, з яких понад 1,1 млрд – допомога від Євросоюзу в рамках ініціативи G7 ERA, ще понад 220 млн – від розміщення валютних ОВДП. На обслуговування зовнішнього боргу було витрачено понад 600 млн. доларів, у тому числі майже 300 млн доларів – МВФ.
«Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту», – додали в НБУ.
Інвестиційний фонд, у межах угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки (США) щодо корисних копалин, може розпочати роботу вже до кінця року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на першу віцепрем’єр-міністра – міністра економіки України Юлію Свириденко, яку цитує Reuters.
Цієї середи Свириденко провела зустріч з головою Міністерства фінансів США Скоттом Бессентом й Корпорацією фінансування розвитку, яка буде партнером фонду. Тоді ж сторони „обговорили дуже конкретні кроки щодо того, як зробити цей фонд функціонуючимпротягом цього року„.
„Тож ми плануємо провести перше засідання ради цього фонду в липні і обговоримо, яким буде стартовий капітал для початку роботи цього фонду. І, власне, ми також повинні прийняти інвестиційну стратегію цього фонду на найближчі кілька років”, – додала вона.
Комітет з питань транспорту та туризму проголосував за продовження дії Угоди ЄС про автомобільні перевезення з Україною до кінця 2025 року, щоб продовжувати спрощувати перевезення вантажів, інформує пресслужба Європарламенту.
Депутати Європарламенту погодилися, що Угода про автомобільні перевезення між ЄС та Україною, укладена в червні 2022 року, виявилася ефективною відповіддю ЄС на збої в транспортному секторі, спричинені невиправданим вторгненням росії в Україну. Вона допомогла Україні, а також перевізникам ЄС, здійснювати транзит через території один одного та працювати між ними без необхідності отримання певних дозволів.
Члени Європарламенту з питань транспорту та туризму підтримали 18-місячне продовження угоди про автомобільні перевезення між ЄС та Україною 32 голосами проти шести та двома утрималися.
Також підтримано пропозицію щодо оновлення угоди для вирішення низки проблем, пов’язаних з її впровадженням, зокрема нова угода:
вимагає від водіїв мати при собі документи, що дозволяють міжнародні перевезення,
наклеювати на лобове скло наклейку, яка підтверджує, що їхня автомобільна транспортна діяльність підпадає під дію угоди,
запроваджує запобіжний пункт, що дозволяє призупинити дію угоди в певному географічному районі, якщо на ринку автомобільних перевезень там виникнуть значні збої.
Тепер Угоду буде винесено на голосування Парламенту в цілому під час наступного пленарного засідання у червні. Оновлена Угода тимчасово застосовується з червня 2024 року, а її термін дії закінчується наприкінці 2025 року.
Урожай зернових в Україні 2025 року може скоротитися на 10% до 51 млн тонн порівняно з 56,7 млн тонн 2024 року. Це перший офіційний прогноз.
Про це заявив міністр аграрної політики України Віталій Коваль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його інтерв’ю Reuters.
Як зазначає агентство, Україна є світовим виробником зернових і олійних культур, проте врожай багато в чому залежить від сприятливих погодних умов як у період осінньої сівби, так і у весняні місяці.
Військові ризики, пов’язані з триваючим російським вторгненням, також скорочують обсяги виробництва, оскільки фермери бояться або не можуть саджати і збирати врожай. Значні площі також були захоплені або заміновані.
„На нас чекає складний сезон. Аномально тепла зима, спочатку не було вологості, потім затяжні дощі затримали посівну кампанію в деяких регіонах на два тижні. Тому ми очікуємо зниження врожаю”, – сказав Коваль.
За його словами, найнегативніший прогноз – мінус 10%. „За очікуваннями врожай зернових – мінус 10%, олійних – мінус 5%. Це точно не провал, але дасть Бог, ми все приберемо”, – сказав він.
Даючи перший детальний прогноз, Коваль повідомив, що 2025 року Україна може зібрати близько 26 млн тонн кукурудзи, 4,5 млн тонн ячменю, 1,5 млн тонн дрібних зернових, 11,5 млн тонн насіння соняшнику та 11 млн тонн цукрових буряків.
Урожай пшениці може становити від 20 до 22 мільйонів тонн, а остаточна цифра залежатиме від погодних умов і факторів, пов’язаних із війною.
Коваль повідомив, що загальний урожай олійних культур 2025 року може знизитися приблизно до 20,16 млн тонн із 21,18 млн тонн 2024 року, що частково пов’язано зі скороченням урожаю ріпаку на 600 тис. тонн.
Україна – найбільший у світі експортер соняшникової олії.
Міністр відмовився надати прогноз експорту зерна з України 2025/26 року, що ґрунтується на поки що незрозумілих остаточних даних щодо врожаю, проте аналітики кажуть, що експорт становитиме 40,9 млн тонн, зокрема 15-15,5 млн тонн пшениці.
Аналітик ASAP Agri минулого тижня заявив, що експорт пшениці з України, як очікується, скоротиться в сезоні 2025/26 (липень-червень) через можливі зміни в імпортній політиці ЄС, невизначені перспективи врожаю і кращі перспективи врожаю в країнах-імпортерах ЄС.
Український оборонно-промисловий комплекс може виробляти до 10 млн різних безпілотників на рік.
Про це заявив заступник міністра оборони України Олександр Козенко виступив на безпековому форумі „Діалог Шангрі-Ла” у Сінгапурі.
Під час свого виступу він ознайомив учасників безпекового форуму із спроможностями України в ОПК та, зокрема, у виробництві дронів. Він підкреслив, що українські дрони значно дешевші за інші аналоги, а головне – протестовані в бою.
„Україна вивела галузь безпілотників на новий рівень і розвиває інноваційні рішення як у повітрі, так і на землі та у воді. Зараз український ОПК має спроможності для виробництва 10 мільйонів різних дронів на рік”, – зауважив Козенко.
Він підкреслив, що враховуючи досвід, який набувають українські оператори БПЛА щодня, Україна „пише доктринальні зміни” використання цих засобів ураження. За його словами, безпілотники наносять 80% від всіх уражень на полі бою.
Як підсумок свого виступу, заступник міністра оборони України Олександр Козенко запросив міжнародні оборонні компанії до співпраці з українським ОПК, а саме до фінансування виробництва, створення спільних підприємств та обмін досвідом.
Україна має намір інтегруватися до Організації економічного співробітництва та розвитку вже наступного року. Для цього в країні, попри війну, впроваджують структурні реформи, удосконалюють регуляторні механізми, створюють сприятливі умови для інвестицій.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Ради ОЕСР на рівні міністрів.
Прем’єр зазначив, що два роки тому стартувала Програма ОЕСР для України. За цей період реалізовано 23 спільні заходи, країна долучилася до восьми правових інструментів.
„Ми досягли вагомих результатів у боротьбі з корупцією. Створили і запустили в роботу антикорупційну інфраструктуру, практично імплементували Державну антикорупційну програму, яка на 80% відповідає критеріям ОЕСР”, – зазначив Шмигаль.
Крім того, він наголосив, що цифровізація державних процесів унеможливлює корупцію. Зокрема, такі інструменти як Єдиний державний вебпортал відкритих даних, електронна система закупівель Prozorro та цифрова екосистема для підзвітного відновлення DREAM вже демонструють позитивний ефект.
„Ми проводимо всеосяжну дерегуляцію. Зокрема, вже скасували до 2 тисяч регуляторних інструментів в різних сферах економіки, усунули бюрократичні бар’єри для роботи бізнесу, наблизили низку правових актів до європейських стандартів”, – наголосив голова уряду.
Прем’єр-міністр також зазначив, що досягнуто прогресу у впровадженні стандартів ОЕСР у сфері приватизації та корпоратизації. Зокрема, торік відкриті приватизаційні аукціони забезпечили середнє зростання вартості активів у 1,5 раза. А надходження від приватизації перевищили заплановані показники у 2,5 раза.
„У результаті реформ досвід повсякденної корупції українців за останні роки знизився з 70% до 15%. Це показник, що змінює парадигму розвитку держави з пострадянської на європейську. Ми знаємо, що зміни, які відбуваються сьогодні, це фундамент відбудови, зростання та добробуту для багатьох поколінь українців”, – додав Шмигаль.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив що уряд 30 травня створив штаб з підготовки до опалювального сезону, аби гарантувати людям світло й тепло наступної зими.
Серед завдань штабу з підготовки до опалювального сезону Шмигаль назвав:
штаб координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влад;
сприятиме створенню обласних та міських штабів;
буде оперативно розв’язувати проблемні питання;
здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ до зими.
Штаб очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
„Водночас вже зараз ведемо активну роботу з підготовки до опалювального сезону. Обсяги газу, закачаного в травні до газосховищ, на 40% перевищили обсяги за аналогічний період минулого року”, – додав прем’єр.
За його словами, введено в експлуатацію 130 МВт потужності когенераційних установок та 250 МВт теплової потужності блочно-модульних котелень. Загалом у 2025 році планується підключити понад 900 МВт таких потужностей.
Шмигаль зауважив, що є понад 1,1 млрд євро внесків у Фонді підтримки енергетики України. Це ресурс для закупівель енергетичного обладнання на відновлення та модернізацію енергетичної інфраструктури.
Відновлення портової інфраструктури України, яка постраждала внаслідок російських атак та обстрілів, обійдеться не менш як один мільярд євро.
Про це повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба, його цитує Укрінформ.
«На сьогоднішній день пошкоджено майже 400 об’єктів портової інфраструктури. За попередніми підрахунками, вартість відновлення портової інфраструктури України становить щонайменше 1 мільярд євро», – заявив чиновник.
Кашуба додав, що ці втрати вже враховано у стратегічному плані відновлення, який розробив уряд.
Він також зазначив, що незважаючи на регулярні атаки, порти продовжують свою роботу. Так, порти Великої Одеси з початку функціонування тимчасового морського коридору в 2023 році вже обробили 123 млн тонн вантажів, а Дунайські порти лише за 2025 рік обробили 4,5 млн тонн вантажу.
Міністерство розвитку громад та територій України пропонує внести зміни до рекомендацій уряду щодо тарифів на воду та водопостачання. Це може призвести до підвищення тарифів для населення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт постанови Кабінету міністрів, розміщений для обговорення на сайті ФПУ.
Проєктом пропонується залишити рекомендації уряду не підвищувати тарифи на воду та водопостачання та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. Такі рекомендації містить постанова від 29 квітня 2022 року № 502.
Водночас, у разі ухвалення рішення про незмінність тарифів пропонується відшкодовувати компаніям різницю між розмірами тарифів з місцевого бюджету.
Як зазначається в обґрунтуванні проєкту, одним з наслідків цього рішенням може стати „зміна вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення”, що матиме негативний ефект для споживачів.
У пояснювальній записці наголошується, що рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги може прийматися лише уповноваженими органами – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або органами місцевого самоврядування.
У проєкті зазначається, що згідно з ухваленим у липні 2022 року законом № 2479-ІХ протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після забороняється підвищувати тарифи на:
послуги з розподілу природного газу для побутових споживачів;
теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;
послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Щодо централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мораторій не діє.
