Пенсійний фонд України завершив фінансування пенсій за травень 2025 року. На пенсійні виплати виділено 67,8 млрд гривень. Сума зросла на 0,4 млрд гривень порівняно з квітнем, коли на пенсії спрямували 67,4 млрд гривень.
Про це повідомляє прес-служба фонду.
Значне підвищення було в березні, коли після індексації було виплачено 67,4 млрд гривень. У лютому на пенсійні випали спрямували 62,2 млрд гривень, а в січні – 61,7 млрд гривень.
Одержувачі пенсій мають змогу отримувати виплати через відділення поштового зв’язку або на банківський рахунок.
Одержувач виплати самостійно обирає спосіб отримання виплати, включно з будь-яким з уповноважених банків, перелік яких розміщено на сайті Міністерства фінансів України.
Як зазначає видання, якщо на момент вторгнення росії в України був лише один прототип гаубиці „Богдана” вітчизняного виробництва, то вже торік Київ заявив, що виробляє більше артилерійських знарядь, ніж усі країни НАТО разом узяті.
„Вартість зброї, яку може виробляти оборонна промисловість України, зросла з 1 мільярда доларів у 2022 році до 35 мільярдів доларів за три роки війни, навіть за умови, що росія обстрілює ракетами її заводи”, – наголошується в статті.
Як вказує WSJ, в умовах невизначеності підтримки з боку США оборонна промисловість України стає ключовою для спроможності країни підтримувати боротьбу з росією або гарантувати свій суверенітет у разі укладення мирної угоди:
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що понад 40 % зброї, використовуваної на лінії фронту з росією, зараз виробляється в Україні. А щодо безпілотників, безпілотних наземних систем і засобів РЕБ, цей показник наближається до 100%. Українські виробники також випускають дедалі більшу кількість традиційної зброї – артилерійських систем, бронетехніки, мін і боєприпасів усіх калібрів.
„У західних країнах існує велика конкуренція за найкращих випускників факультетів комп’ютерних наук або ІТ-фахівців. В Україні ж більша частина найкращих талантів пішла в оборонку”, – каже Роб Лі, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики.
Але навіть такої активної трансформації вітчизняного арсеналу буде недостатньо для того, щоб Україна змогла самотужки протистояти росії, зазначає WSJ:
І хоча виробництво зброї процвітає, проте бюджет України перебуває на межі. Як заявив радник Зеленського і колишній міністр стратегічних галузей Олександр Камишин, цьогоріч уряд зможе закупити лише менш ніж половину того, що можуть виробити оборонники.
„Боляче, коли ти не можеш виробляти і тобі нічим воювати. Удвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш фінансувати закупівлі”, – сказав він.
Щоб задіяти вільні потужності, уряди деяких західних країн фінансують закупівлі зброї в українських оборонних компаній за так званою датською моделлю, коли замість того, щоб постачати Києву західну зброю, вони виділяють кошти на закупівлю озброєнь в українських оборонних виробників. При цьому війна в Україні стала випробувальним полігоном для цілої низки озброєнь і дала країнам НАТО цінні уроки того, як вони проявляють себе в бою, зазначає WSJ.
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки Збройних сил. Пряме фінансування дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра фінансів України Сергія Марченка.
Міністр фінансів України повідомив, що на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Він підкреслив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
„Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – повідомив Марченко.
За даними міністра, наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
„Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – пояснив він.
Марченко пояснив, що Україна пропонує:
участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил,
інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
„Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – зауважив міністр.
За даними Марченка, враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
„Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – наголосив він.
Міністр повідомив, що він наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
„Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – підсумував Марченко.
Зауважимо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони.
Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.
Нагадаємо, що вчора прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що ЄС запускає механізм для розвитку спільної оборонної промисловості.
Родина розшукуваного НАБУ ексрадника голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Андрія Гмиріна протягом 2021-2023 років придбала у Дубаї нерухомість на понад 14 мільйонів доларів США.
Про це йдеться в розслідуванні „Схем” (проєкт Радіо Свобода), пише ЕП.
Журналісти з’ясували, що родичі колишнього посадовця почали скуповувати майно в ОАЕ одразу після того, як, за версією Національного антикорупційного бюро, припинила свою діяльність „злочинна організація, яка заволоділа коштами” підконтрольних ФДМУ підприємств „Одеського припортового заводу” (ОПЗ) та „Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” (ОГХК).
Гмирін, за даними слідства, був її керівником разом з тодішнім головою Фонду держмайна Дмитром Сенниченком.
Як встановили „Схеми”, родич Андрія Гмиріна Володимир Колот (чоловік сестри Гмиріна – ред.) в один день інвестував одразу в 9 елітних квартир.
Колот фігурує у справі НАБУ як співвласник компанії, яка, ймовірно, заробила надприбутки від „співпраці” з ОПЗ.
Згідно з даними транзакцій з дубайських реєстрів, 10 листопада 2021 року Колот інвестував майже 7,3 мільйона доларів США у квартири від майже 68 до 180 квадратних метрів.
Сам Андрій Гмирін також був власником дубайської нерухомості – у березні 2023 року за 1,3 мільйона доларів він придбав у ЖК Grande квартиру на 111 квадратних метрів, але згодом її продав.
Його дружина Анастасія Гмиріна за рік до того інвестувала у нерухомість неподалік, за 5,5 мільйонів доларів – це апартаменти на майже 500 квадратних метрів в ЖК Il Primo, що у районі Burj Khalifa. Будівництво цього комплексу завершилось у 2023-му.
Ці апартаменти і досі належать родині Гмиріних і записані на його тещу – Тетяну Орлову.
Більшість квартир в Дубаї вже продана, але досі, за даними „Схем”, у власності родичів Гмиріна залишаються апартаменти вартістю 5,5 мільйонів доларів, а також квартира та офісне приміщення в оренді до 2025-2026 років, що може свідчити про те, що родина колишнього посадовця, ймовірно, нині мешкає в ОАЕ.
Київ 22 травня звернувся до Євросоюзу з ініціативою щодо партнерської участі у фінансуванні Збройних Сил України та подальшої інтеграції української армії в оборонну структуру Європи.
Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
На зустрічі фінансового блоку Великої сімки Київ запропонував європейським союзникам долучитися до фінансування української армії.
Він зазначив, що триває обговорення щодо інтеграції військового потенціалу України в європейську оборонну систему.
„Упевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – сказав Марченко.
Наземні міни мають значний вплив на продовольчу безпеку, а також уповільнюють відновлення сільського господарства. Третина загальної земельної площі України, можливо, замінована, а розмінування є тривалим і дорогим процесом – але ця загроза неминуча.
Близько 174 тисячі квадратних кілометрів класифікуються як потенційно забруднені мінами. Ніхто точно не знає, яка частина цієї території насправді замінована, але потрібно дослідити територію, перш ніж її можна буде знову використовувати для сільського господарства.
Проблема не обмежується зонами бойових дій на сході та півдні, але все більше зачіпає центральні регіони, особливо у відвойованих або звільнених зонах.
У довоєнні роки Україна була одним із провідних світових експортерів сільськогосподарської продукції. Однак здатність вирощувати зернові, соняшник, кукурудзу та інші основні культури є не лише виробничим питанням, а й має стратегічне значення для глобальних продовольчих ланцюгів. У процесі відновлення український уряд та його міжнародні партнери зосереджуються насамперед на сільськогосподарських галузях.
Мета полягає в тому, щоб повернути щонайменше 80 відсотків забруднених земель в економіку протягом наступних десяти років.
Роботи вже тривають
До кінця минулого року українські державні та приватні організації, що займаються розмінуванням, зокрема служби з надзвичайних ситуацій, поліція, національна гвардія та прикордонники, очистили від різних вибухонебезпечних предметів близько 35 000 квадратних кілометрів землі.
До весни 2025 року понад 1 000 гектарів по всій країні можна було повернути до використання, і ці території одразу ж засіяли зерновими та картоплею.
У вересні 2024 року українська держава розпочала програму підтримки гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель, одну з найскладніших підпрограм відновлення. Програма пропонує фермерам на вибір два варіанти компенсації: 100 відсотків для попередньої реєстрації та 80 відсотків для подальшої реєстрації. Щоб забезпечити прозорість фінансування, держава зберігатиме кошти на ескроу-рахунках, а до виконання робіт будуть допущені лише компанії, відібрані за результатами офіційного тендеру.
Окрім коштів державного бюджету, український уряд також прагне мобілізувати зовнішні кошти та кошти Співтовариства. У бюджеті на 2025 рік на гуманітарне розмінування передбачено 2,5 мільярда гривень, але цього недостатньо. Крім того, через офіційну платформу збору коштів Uinited24 вже зібрано 200 мільйонів гривень на закупівлю піротехніки, важкої техніки, засобів захисту та логістичної підтримки.
Міжнародні донори також роблять свій внесок у цей сегмент відновлювальних робіт. Італійська агенція розвитку AICS, наприклад, виділила 6 мільйонів євро на проєкти з розмінування, зокрема в Харківській області.
Вартість розмінування є значною: за міжнародними оцінками, очищення одного гектара може коштувати до 50 000 доларів США.
Ця сума є обтяжливою навіть для середніх підприємств і практично недосяжною для дрібних фермерських господарств. Звідси випливає, що ні українська держава, ні сільськогосподарські оператори не можуть взяти на себе весь тягар самотужки – можлива тільки ключова роль комбінованої моделі фінансування.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Хоча мирні переговори, які мали б покласти край війні між Росією і Україною, поки що не принесли очікуваного прориву, Москва бачить деяке послаблення тиску на примирення з боку деяких країн. Федеральне агентство повітряного транспорту Росії (Росавіація) веде переговори з авіаційною владою кількох країн про можливість відновлення повітряного сполучення, підтвердив пресі глава відомства Дмитро Ядров.
«Ми постійно працюємо з Міністерством закордонних справ, Міністерством транспорту та Міністерством економічного розвитку над питаннями міжнародної авіації. Ми ведемо діалог з авіаційною владою низки країн. Ряд країн, які призупинили польоти, готовий їх відновити», – заявив він в інтерв’ю російському інформаційному агентству ТАСС.
Росія готова відкритися, але потребує гарантій
За словами Ядрова, російські авіакомпанії готові відновити польоти до певних країн, але їм потрібні гарантії того, що їхні літаки отримають необхідне технічне обслуговування і не будуть піддані санкційним обмеженням або конфіскації.
Глава Росавіації нагадав, що в даний час із Росії можна безпосадочно долетіти до 38 країн, 17 з яких обслуговуються як російськими, так і іноземними авіакомпаніями.
Кабінет міністрів підтримує великі реформи в соціальній сфері. Одним з напрямків буде зміна підходів до прожиткового мінімуму.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання Верховної Ради, яку веде нардеп Олексій Гончаренко.
„Ми отримали пакет законів. Ґрунтовні зміни, ми їх вивчаємо, буквально вчора з ними ознайомлювався, обговорюємо”, – сказав він, відповідаючи про законопроєкти депутатів, які передбачають підвищення прожиткового мінімуму, який уряд заморозив на три роки.
За його словами, „на цю реформу треба йти”.
„І не тільки цю реформу, і ще декілька соціальних реформ ми маємо зайти разом і проголосувати відповідне законодавство”, – повідомив прем’єр.
За даними Мінфіну, значні пошкодження конструкції, зокрема облицювання укриття, потребують масштабного і дорогого ремонту. У міністерстві наголошують, що наявних ресурсів для цього недостатньо – на рахунку Фонду міжнародного співробітництва для Чорнобиля наразі зосереджено понад €19 млн.
Загалом з моменту створення рахунку вдалось залучити понад €26 млн.
„Наразі ЄБРР працює з ЧАЕС, українськими експертами та французькою компанією Bouygues, залученою до початкового будівництва нового захисного укриття, щоб оцінити повну міру пошкоджень укриття та розробити варіанти для довгострокового відновлення. Для підтримки цих заходів, планується виділити 5 млн євро з наявних ресурсів Фонду”, – додали у відомстві.
У міністерстві зазначили, що за даними Європейського банку реконструкції та розвитку, з 1995 року міжнародна спільнота виділила на проєкти в Чорнобилі, які адмініструє ЄБРР, близько 2 млрд євро.
За інформацією Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, на двох пунктах пропуску, що на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною, проводитиметься завершальна стадія з підключення систем резервного живлення з тимчасовим відключенням підстанцій від електромережі.
Мова про:
КПП «Ужгород – Вишнє Нємецьке» – 16.05.2025 р. (з 10.00 по 15.00 к. ч.);
КПП «Чоп – Захонь» – 17.05. 2025 р. (з 10.00 до 15.00 к. ч.)
Відповідно, тимчасово у цих пунктах пропуску з української сторони буде відсутнє електроживлення та призупинено митний контроль громадян і транспортних засобів.
Просимо громадян, які обиратимуть для перетину кордону дані пункти пропуску, врахувати інформацію та, за можливості, скористатися іншими міжнародними переходами.
Додамо, що роботи зі встановлення та підключення систем резервного живлення на вказаних КПП проводяться у рамках проекту «Підтримка ЄС України: посилення інтегрованого управління кордонами та шляхів солідарності», що фінансується ЄС та реалізується Міжнародною організацією з міграції.
