Зазначається, що 10 млн фунтів з цієї суми нададуть об’єднанню гуманітарних проєктів HAVEN, що спрямовані на допомогу цивільним у прифронтових районах.
На роботу українського Червоного Хреста передають 9,4 млн фунтів. Частина фінансування піде на покращення реабілітаційних центрів, у тому числі для ветеранів.
Україна отримала 1 млрд євро від ЄС у межах програми ERA (European Reconstruction Assistance), повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Ці кошти забезпечені за рахунок прибутків від знерухомлених активів центробанку росії. Спрямуємо ці фінанси на покриття критично важливих видатків бюджету та зміцнення нашої держави”, – написав прем’єр.
Він зазначив, що цей транш – частина справедливого та послідовного підходу: агресор має заплатити за руйнування, які він приніс на нашу землю.
“Вдячні ЄС та партнерам з G7 за дієвий механізм. Очікуємо на наступний крок – повної конфіскації активів і посилення санкцій у відповідь на звірства росії”, – написав Шмигаль.
Зазначимо, що програма ERA передбачає до 50 мільярдів євро допомоги Україні від ЄС на період 2024–2027 років. Частина фінансування надходить із прибутків, отриманих від заморожених російських активів у ЄС.
Україна та США підписали угоду про надра. В уряді пояснили, яким чином будуть розподілятися прибутки між сторонами в рамках договору.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіли перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко та торговий представник України Тарас Качка.
„Це – володіння, управління – все 50/50. Розподіл прибутків лише через 10 років. До цього – тільки інвестиції і тільки в Україну”, – розповіла Свириденко.
За словами Качки, на момент підписання частки у США та у Україні в Фонді однакові – 50/50, а далі є можливість вносити ще додаткові внески.
„Вони можуть бути безрозмірні, як з боку США, так і з боку України. Розмір внеску не впливає на те, що управління рівноправне. Він важливий на етапі виплати доходів”, – пояснив він.
При цьому за словами Свириденко, кожен – і США, і Україна, отримує 50% акцій цього Фонду.
„Що стосується розподілу прибутків: уявімо, що за 10 років фонд генерує прибуток у 2 млрд доларів. Припустимо, що за цей час США надали додатково 1 млрд доларів допомоги, яка була вкладена у фонд. У такому разі, перш за все, з прибутку повертається ця додаткова сума, яка була внесена – тобто 1 млрд повертається США. А вже залишок прибутку – у цьому прикладі ще 1 млрд – розподіляється порівну, 50/50”, – додала вона.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців – на 44% більше, ніж торік.
Про це повідомляє платформа Опендатабот у четвер, 8 травня.
Загалом цьогоріч закрилось на 37 967 ФОПів більше, ніж відкрилось. Минулого року ситуація була іншою: за той самий період навпаки відкрилось на 7166 ФОПів більше, ніж закрилось.
Чверть всіх нових бізнесів займається роздрібною торгівлею: 20 763 підприємці. Ще 7129 ФОПів обрали ІТ та консалтинг у програмуванні. Замикає трійку оптова торгівля – 6216 нових підприємців.
Цьогоріч жінки ініціюють бізнес активніше за чоловіків: 61% нових ФОПів були зареєстровані саме жінками. Частка чоловіків становила лише 39%.
За словами голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, сплеск закриттів ФОПів на початку року повʼязаний із закриттям непрацюючих бізнесів, яким з 1 січня відновили обовʼязок сплати ЄСВ.
„Закривались непрацюючі ФОП 1 та 2 групи, адже для них відновилися довоєнні правила сплати ЄСВ. Також був визначений військовий збір від мінімальної зарплати на 2025 рік – це 800 гривень на місяць незалежно від того, здійснюють вони діяльність чи ні”, – пояснив він.
Водночас, за даними нардепа, починаючи з березня 2025 року, кількість відкритих ФОПів більша за ті, що закрились.
У перший тиждень травня зафіксовано найбільшу кількість відкриттів ФОПів за цей рік: 7014.
[type] => post [excerpt] => В Україні у січні-квітні 2025 року відкрилося 81 928 фізосіб-підприємців, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас припинили свою діяльність 119 895 підприємців - на 44% більше, ніж торік. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1746715140 [modified] => 1746706378 ) [title] => У 2025 році в Україні закрилося на 44% більше ФОПів, ніж торік [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=60066&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 60141 [uk] => 60066 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 60067 [image] => Array ( [id] => 60067 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [original_lng] => 812358 [original_w] => 1140 [original_h] => 592 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-300x156.png [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-768x399.png [width] => 768 [height] => 399 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38-1024x532.png [width] => 1024 [height] => 532 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-38.png [width] => 1140 [height] => 592 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1746695579:8 [_thumbnail_id] => 60067 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2035 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1357141375001 [_oembed_4a2bdaf84abf4268fb0be2956fd88197] =>
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Станом на 1 травня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $46,68 млрд. У квітні вони зросли на 10,2%.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими з квітня 2024 року обсягами чистого продажу валюти Нацбанком на валютному ринку.
Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $6 347,6 млн. З цієї суми:
$4 861,6 млн. – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
$1294,0 млн. – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
$192,0 млн. – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол., з яких:
$299,2 млн. – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
$169,3 млн. – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
$49,4 млн. – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $82,1 млн.
Водночас у квітні порівняно з березнем чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 17,1%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку $2 208,7 млн. та викупив до резервів $17,5 млн.
За даними Нацбанку, у квітні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $742,5 млн.
НБУ зазначає, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.
Україна розглядає можливість відійти від долара США як валюти основної курсової прив’язки – на користь євро. Такий гіпотетичний сценарій пояснюється кількома факторами.
Про це заявив глава Національного банку України Андрій Пишний, передає РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, потенційний вступ країни до Європейського Союзу, посилення ролі ЄС у забезпеченні обороноздатності України, а також „більша волатильність на світових ринках і ймовірність фрагментації глобальної торгівлі” змушують НБУ переглянути, чи має євро бути базовою валютою для гривні замість долара.
У коментарі західному виданню Пишний стосовно такої можливої зміни „головної” валюти зауважив, що „ця робота складна і потребує якісної, різнобічної підготовки”.
На думку глави Нацбанку, пожвавлення інвестиційної та споживчої активності завдяки більш тісним зв’язкам з Європою та нормалізації економіки допомогли б економічному зростанню „трохи підвищитися протягом наступних двох років до 3,7-3,9%”.
Між тим Пишний звернув увагу, що багато в чому економічна траєкторія залежить від ситуації на фронті та як розвиватиметься російсько-українська війна.
„Швидке припинення війни однозначно було б позитивним сценарієм із хорошими економічними результатами, якби воно включало гарантії безпеки для України”, – зазначив Пишний.
Тим не менш, додав він, важливо визнати, що „для повної реалізації економічних вигод від припинення війни, ймовірно, потрібен час”.
Також Пишний розповів, що у питанні надання зовнішнього фінансування цього року в НБУ очікують 55 мільярдів доларів, які не тільки покриють дефіцит бюджету, але й будуть використані для резерву державних фінансів на наступні роки, коли обсяги допомоги можуть скоротитися.
„Ми прогнозуємо, що в 2026 році Україна отримає близько 17 млрд доларів, а в 2027 році – 15 млрд доларів”, – сказав глава Нацбанку.
Американсько-український інвестиційний фонд відбудови у разі ратифікації сьогодні Верховною Радою міжурядової угоди, на яку розраховують в Кабінеті міністрів, запрацює протягом тижнів.
Про це повідомила перша віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
„Сподіваємося, що Фонд повноцінно запрацює протягом кількох тижнів”, – сказала вона.
За словами Свириденко, для запуску фонду потрібно допрацювати на технічному рівні щонайменше дві угоди, які вже не будуть потребувати ані підпису з боку представників уряду, ані ратифікації Верховній Раді.
„Тому нам дуже важливо, щоб сьогодні парламентарі підтримали цю угоду, щоб ми змогли працювати вже безпосередньо над запуском самого фонду”, – підкреслила перша віце-прем’єр.
Заступник міністра – торговий представник України Тарас Качка пояснив, що першочерговий внесок для того, щоб фонд став операційно спроможним, внесе Міжнародна фінансова корпорація розвитку США.
Європейська комісія готує перехідні механізми на випадок, якщо після 5 червня не вдасться вчасно оновити Угоду про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
Про це повідомив речник Єврокомісії Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі, інформує „ЄП„.
За його словами, термін дії так званого „торговельного безвізу” – автономних торговельних заходів, які тимчасово скасували мита та квоти для українського експорту – спливає 5 червня. Подовжувати їхню дію Комісія не планує.
Проте, щоб уникнути повернення до довоєнних торговельних обмежень, у разі затримки з переглядом ПВЗВТ, Брюссель передбачає впровадження перехідних заходів. Їх узгодять з Україною.
„Ми чітко заявили про це від самого початку. Ми хочемо вдосконалити ПВЗВТ, щоб запропонувати довгострокову передбачуваність і стабільність операторам як в ЄС, так і в Україні”, – заявив речник Єврокомісії.
Як зазначається, заплановані зміни також зміцнюють євроінтеграційний шлях України.
Фінансову вигоду від угоди з видобутку корисних копалин між Україною та США може бути отримано більш ніж через 10 років через численні перешкоди на шляху до освоєння нових родовищ у зруйнованій війною країні.
Як зазначають експерти, розробка родовищ критично важливих мінералів у країнах із розвиненою гірничодобувною промисловістю, таких як Канада та Австралія, може зайняти від 10 до 20 років. У випадку з Україною та її родовищами корисних копалин даних, що підтверджують їхню економічну життєздатність, мало. Інвестори можуть відмовитися від вливання грошей у країну, де інфраструктура зруйнована російським вторгненням, а безпека не гарантована.
„Якщо хтось думає, що всі ці корисні копалини раптом почнуть експортуватися з України, то він помиляється. Реальність така, що людям буде складно виправдати вкладення грошей, коли можна інвестувати в критично важливі корисні копалини в країнах, які не перебувають у стані війни”, – сказав агентству Адам Вебб із консалтингової компанії Benchmark Minerals Intelligence.
Зазначається, що до повномасштабного вторгнення Україна не поспішала з видачею нових ліцензій на видобуток природних ресурсів. За даними Державної служби геології та надр України, з 2012 по 2020 рік було видано близько 20 ліцензій на видобуток нафти й газу, 1 – на графіт, 1 – на золото, 2 – на марганець і 1 – на мідь. Загалом в Україні 3482 чинні ліцензії.
Сім з 24 потенційних гірничодобувних проєктів, визначених Benchmark, стосуються територій, які окуповані Росією. Ідеться про видобуток літію, графіту, рідкоземельних мінералів, нікелю й марганцю. А угода про видобуток корисних копалин не містить жодних гарантій безпеки, зазначає Reuters.
[type] => post [excerpt] => Фінансову вигоду від угоди з видобутку корисних копалин між Україною та США може бути отримано більш ніж через 10 років через численні перешкоди на шляху до освоєння нових родовищ у зруйнованій війною країні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1746186600 [modified] => 1746176231 ) [title] => Прибутку від угоди про копалини може не бути ще понад 10 років, - Reuters [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=59882&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 59895 [uk] => 59882 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 59883 [image] => Array ( [id] => 59883 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [original_lng] => 468189 [original_w] => 640 [original_h] => 427 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/05/image-14.png [width] => 640 [height] => 427 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1746165431:8 [_thumbnail_id] => 59883 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1954 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 614632587000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 19396 [1] => 248 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => корисні копалини [1] => США [2] => Україна ) ) [9] => Array ( [id] => 59868 [content] =>
Через постійні російські обстріли у Сумській області з початку повномасштабного вторгнення тисячі будинків були пошкоджені, а сотні зруйновані.
“Люди, чиї оселі пошкоджені чи знищені, мають можливість подати заявку на компенсацію через державну програму “єВідновлення”. Цей механізм дає шанс на відшкодування збитків та відновлення житла”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на сьогодні в Сумській області погоджено майже 4000 заяв на компенсацію за пошкоджене житло та близько 500 – за зруйноване.
Через безпекову ситуацію у області неможливо обстежити 208 зруйнованих будівель в 15 громадах. Це ускладнює надання компенсацій їхнім власникам. Зараз уряд працює над постановою, яка дозволить проводити дистанційне обстеження на цих територіях.
Якщо вам потрібна допомога із поданням заяви, звертайтесь на урядову гарячу лінію 1545 або до найближчого ЦНАПу.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
