Україна сьогодні отримала 1,5 млрд євро у рамках пакету макрофінансової допомоги. Гроші спрямують, зокрема, на відновлення інфраструктури.
Про це повідомила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн у своєму Twitter у вівторок, 25 липня.
За її словами, вона рішуче засуджує російські удари по українській інфраструктурі зберігання та експорту зерна.
«Поки що росія продовжує свою безжальну війну, ми продовжуємо підтримувати Україну. Сьогодні ми виплатили ще 1,5 млрд. євро, щоб допомогти державі функціонувати та відновлювати інфраструктуру. Буде більше», – написала фон дер Ляйєн.
Європейська комісія висунула пропозиції щодо приведення платежів і всього фінансового сектору у відповідність до цифрової епохи, що гарантуватиме більшу безпеку фінансових послуг, повідомила в середу Європейська комісія.
Згідно з Брюссельським комюніке, модернізація платіжних послуг та відкриття даних про фінансові послуги відкриє нові можливості для споживачів та бізнесу.
Однак цей захід є необхідним, оскільки на ринку з’явилися нові постачальники послуг, які завдяки цифровим технологіям пропонують так звані відкриті банківські послуги, тобто обмін фінансовими даними між банками та компаніями, що займаються фінансовими технологіями. Водночас з’явилися нові види шахрайства, які наражають споживачів на небезпеку та підривають довіру, зазначили вони.
У відповідь на ці події Єврокомісія заявила, що пакет має на меті забезпечити відповідність фінансового сектору ЄС його цілям і здатність адаптуватися до цифрової трансформації, а також ризиків і можливостей, які вона несе із собою.
Запропоновані нові правила посилять як захист прав споживачів, так і конкуренцію в сфері електронних платежів, а також дозволять споживачам безпечно ділитися своїми даними з постачальниками фінансових послуг, надаючи їм доступ до ширшого спектру якісніших і дешевших фінансових продуктів і послуг. В основі пропозицій лежать інтереси споживачів, конкуренція, безпека та довіра, – підкреслили вони.
Пакет дозволить постачальникам платіжних послуг обмінюватися інформацією про шахрайство, посилити правила автентифікації клієнтів, розширити права на відшкодування для жертв шахрайства та підвищити обізнаність споживачів.
Пропозиція також встановлює чіткі права та обов’язки для фінансового сектору щодо управління обміном даними клієнтів поза межами платіжних рахунків, зазначили вони.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає кредит у розмірі 50 мільйонів євро державному Укрексімбанку – одній з найбільших фінансових установ України. Цей крок спрямований на збереження фінансової стабільності країни в умовах російсько-української війни.
Керуючий директор ЄБРР у державах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне заявив, що це допоможе зберегти фінансову підтримку приватного сектору та муніципалітетів України в умовах війни проти сусідньої росії.
З моменту російського вторгнення в лютому 2022 року українська економіка зазнала значної шкоди, інфраструктура зруйнована, а промислові виробничі потужності скоротилися. Олександр Щур, член правління Укрексімбанку, підкреслив важливість для клієнтів доступу до інвестицій, торговельних ресурсів та покриття військових ризиків у пріоритетних секторах під час війни й повоєнного відновлення. А відтак додав, що нове фінансування посилить стійкість та адаптивність української економіки.
Як відзначили в ЄБРР, потреби муніципалітетів у фінансуванні зростають, особливо в Західній Україні, де знайшли прихисток десятки тисяч біженців зі Сходу та було релоковано багато підприємств. Виступаючи на конференції, президент України Володимир Зеленський зазначив, що Київ уже отримав мільярди доларів прямої бюджетної підтримки від західних партнерів, а сотні приватних компаній висловили зацікавленість в інвестуванні в Україну.
Європейський Союз виділить пакет фінансової допомоги у розмірі близько 50 млрд євро для підтримки України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Twitter президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.
„Ми пропонуємо кредит для України на наступні 4 роки у розмірі до 50 мільярдів євро”, – написала вона.
Як уточнила фон дер Ляєн, це дозволить „забезпечити передбачуване фінансування на шляху до ЄС разом із глобальними партнерами та приватним сектором”.
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн 19 червня. Не стало секретом, що темою спілкування стали подальша фінансова підтримка України та питання прийняття 11-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Вже 20 червня стало відомо, що Європейський Союз готовий запропонувати пакет фінансової допомоги у розмірі близько 50 млрд євро для підтримки України.
Як повідомив Bloomberg, допомога надаватиметься у вигляді грантів, пільгових кредитів та гарантій протягом 4 років – з 2024 по 2027 роки. При цьому розмір щорічної допомоги буде меншим, ніж 18 млрд євро, які ЄС пропонує цього року.
Зміни більше відповідають потребам країн – членів ЄС, вважають у колегії.
Європейська комісія спільно з державами-членами та від їхнього імені досягла домовленості з фармацевтичними компаніями BioNTech і Pfizer про умови майбутніх поставок вакцин проти коронавірусу, повідомила в п’ятницю брюссельська організація, передає угорське державне інформаційне агентство MTI.
Згідно з інформацією, новий змінений контракт краще відповідає мінливим потребам країн-членів у вакцинах проти коронавірусу і враховує поліпшення епідемічної ситуації. Водночас забезпечує постійний доступ до останньої версії вакцини на випадок, якщо в майбутньому з’являться варіанти вірусу, що викликають занепокоєння.
Зокрема досягнута в п’ятницю домовленість зменшує кількість доз, котрі держави-члени зможуть отримати в рамках контракту. Період, протягом якого країни-члени можуть отримувати дози, продовжено до чотирьох років. До закінчення терміну дії контракту забезпечується постачання додаткових доз для задоволення потреб у разі збільшення кількості випадків захворювання та погіршення епідемічної ситуації. Доступ до вакцин, модифікованих для нових варіантів вірусу, залишатиметься гарантованим, як тільки вони будуть дозволені регуляторними органами.
Європейська комісія доповнила стратегію ЄС щодо вакцин з початку епідемії коронавірусу в Європі, тобто з початку 2020 року. Це дозволило державам-членам отримати доступ до вакцин проти коронавірусу на рівних умовах, якнайшвидше і в необхідних кількостях.
Держави-члени повинні продовжувати забезпечувати наявність стратегічних запасів вакцин, необхідних для захисту вразливих верств населення та управління можливим розвитком епідемії коронавірусу.
Європейська комісія, держави-члени та BioNTech-Pfizer підписали також поправки до контракту, які дозволять створити центральне сховище для збільшення потужностей зберігання, одночасно адаптуючи графіки поставок до потреб держав-членів, повідомила Єврокомісія.
Єврокомісія до 5 червня заборонила експорт українського зерна та олійних культур до Румунії, повідомив міністр сільського господарства країни Петре Деа.
Раніше цього місяця імпорт зерна й інших продуктів з України припинили Словаччина, Польща та Угорщина, щоб захистити своїх фермерів.
Оскільки доступ до чорноморських портів обмежений через вторгнення росії, Києву довелося шукати альтернативні маршрути доставки збіжжя через сусідні держави.
У підсумку до Центральної та Східної Європи було відправлено мільйони тонн зерна та олійних культур, звільнених від сплати мита й дешевших за вироблені в Євросоюзі. Тож фермери почали скаржитися, що через це змінюються попит і ціни на місцеві продукти, повідомляє Sky News.
Переговори з країнами тривають. А Румунія відтепер захищена рішенням Єврокомісії. Крім того, місцеві фермери отримають компенсацію, повідомив міністр журналістам.
Федеральний уряд Німеччини досяг угоди з Єврокомісією у суперечці щодо припинення випуску нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.
Про це повідомили міністр транспорту Німеччини Фолькер Віссінг і віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс, передає Spiegel.
„Шлях ясний: Європа залишається технологічно нейтральною”, – написав у Твіттері Віссінг.
Віссінг оголосив, що угода була досягнута вчора пізно ввечері. Шлях до перереєстрації транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння, які використовують лише кліматично нейтральне паливо, буде розчищено після 2035 року. За словами Віссінга, конкретні процедурні кроки і конкретний графік були зафіксовані в обов’язковому порядку.
„Ми хочемо, щоб процес був завершений до осені 2024 року”- додав він.
„Ми досягли угоди з Німеччиною про майбутнє використання е-палива в автомобілях” – заявив у свою чергу Тіммерманс. Тепер буде проведена робота, щоб забезпечити якнайшвидше прийняття положення про стандарти викидів CO₂ для автомобілів.
У жовтні Європарламент і країни ЄС вже домовилися, що з 2035 року в ЄС можна буде реєструвати лише нові автомобілі без викидів шкідливих речовин. Для Німеччини, однак, було важливо, щоб нові автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, які заправляються е-паливом, тобто кліматично нейтральним штучним паливом, яке виробляється з „зеленої” електроенергії, можна було реєструвати і після цього.
Підтвердження угоди країнами ЄС, яке було заплановане на початок березня, спочатку було зірвано Німеччиною. Відтоді Федеральне міністерство транспорту та Європейська комісія вели переговори про компроміс.
Багато партнерів ЄС з роздратуванням відреагували на поведінку Німеччини у цій суперечці. У четвер прем’єр-міністр Латвії Крішьяніс Каріньш говорив перед камерами в кулуарах саміту ЄС про „дуже, дуже складний знак для майбутнього”.
У межах ініціативи щодо пожертвування сонячних панелей, яку оголосила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, енергетична компанія Enel подарує Україні 5700 одиниць обладнання. Його планують доставити до літа 2023 року.
Панелі потужністю 350 Вт кожна охоплять до 11 400 квадратних метрів дахів. Обладнання розподілять між різними громадськими будівлями в Україні, як-от заклади освіти та охорони здоров’я, за пріоритетом, який визначить український уряд.
Незалежний нагляд за процесом розподілу та встановлення в Україні буде здійснювати Секретаріат Енергетичного Співтовариства у співпраці з відповідними органами влади України, зазначили у Єврокомісії.
Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ці сонячні панелі виробляються в Європі, у Катанії, за підтримки Європейського інноваційного фонду.
«Вони забезпечуватимуть електроенергією школи, лікарні та пожежні частини. Я переконана, що інші європейські компанії, а також країни ЄС надихнуться цим першим кроком, щоб Україна могла покладатися на чисту електроенергію, вироблену вдома», — додала вона.
Європейська комісія оголосила два конкурси проєктних пропозицій під спільною назвою „ReadyForEU” із загальним бюджетом 7,5 млн євро для українських підприємців.
Про це йдеться у заяві ЄК, пише „Європейська правда”.
Обидва конкурси мають на меті допомогти українським підприємцям та компаніям скористатися перевагами єдиного ринку.
Перший конкурс, „Бізнес-міст”, з бюджетом 4,5 млн євро, надасть фінансову підтримку українським малим та середнім підприємствам (SME), які постраждали від війни, у вигляді ваучерів на доступ до послуг та участь у торговельних виставках в ЄС. Проєкт буде адмініструватися організаціями підтримки бізнесу, такими як Європейська мережа підприємств (EEN), Європейська мережа кластерів та іншими організаціями.
Метою конкурсу є створення консорціуму бізнес-організацій, який відбере до 1500 українських SME, орієнтованих на зростання та сталий розвиток, які отримають пряму підтримку у розмірі до 2500 євро. Ця пряма підтримка покриватиме витрати на послуги з підтримки бізнесу, такі як: дослідження ринку для пошуку європейських партнерів; юридичні, організаційні та фінансові консультації щодо створення нової компанії або адаптації існуючої; допомога в участі або поїздках на торгові виставки в ЄС; юридичні консультації з питань прав інтелектуальної власності.
Другий конкурс, „Erasmus для молодих підприємців – Україна”, з бюджетом 3 млн євро, дозволить молодим українським підприємцям отримати досвід ведення бізнесу в інших європейських країнах.
Цей проєкт буде реалізовуватися в рамках вже існуючої програми „Erasmus для молодих підприємців”, в рамках якої понад 22 000 підприємців з усієї Європи отримали можливість поділитися своїми підприємницькими ноу-хау. За час існування програми EYE найбільша кількість українських підприємців подала заявки (154) та взяла участь (79) у програмі протягом 2022 року.
За результатами конкурсу будуть відібрані організації в Україні та ЄС, які наберуть до 430 нових українських підприємців та підберуть для них приймаючих підприємців в ЄС. Після цього буде надано фінансову підтримку цим підприємцям, а також покрито їхні витрати на проживання та подорожі.
Конкурси відкриті з 28 лютого 2023 року, і українські компанії та підприємці зможуть подавати заявки в останньому кварталі цього року.
