Обсяги двосторонньої торгівлі між росією та Китаєм у 2025 році почали зменшуватися вперше від початку російсько-української війни.
Про це пише The Mosсow Times.
За даними митниці КНР, за підсумками січня-липня 2025 року двосторонній товарообіг між рф та Китаєм зменшився на 8% у річному обчисленні – до $125,8 млрд. Протягом трьох попередніх років він зріс удвічі – до рекордних $245 млрд у 2025 році, говориться у публікації.
„Цього року ми фіксуємо певне зниження у взаємній торгівлі”, – міністр промисловості та торгівлі рф Антон Аліханов.
Серед причин падіння обсягів торгівлі він назвав негативний вплив санкцій та „інших форм економічного тиску ззовні” та волатильність на окремих товарних ринках.
„Ми відзначаємо і поступове насичення китайською продукцією у певних ринкових сегментах, а також внутрішньоекономічні процеси і в росії, і в Китаї”, – зазначив Аліханов.
За підрахунками експертів російського Інституту Гайдара, за підсумками першого півріччя поточного року Китай зменшися закупівлю майже всіх ключових сировинних товарів у росії, говориться у публікації.
Зокрема, постачання нафти впали на 11% (до 49,11 млн тонн), нафтопродуктів – на 28% (до 5,51 млн тонн), скрапленого природного газу – на 13% (до 3,22 млн тонн), деревини – на 10% (до 4,53 млн тонн), вугілля – на 10% (до 38,97 млн тонн).
Водночас збільшився експорт російського газу трубопроводам (на 23%), а також промислових металів: нікелю – на 94%, алюмінію – на 91%, міді – більш ніж удвічі.
Експорт товарів з Китаю в росію впав на 9%, насамперед за рахунок імпорту автомобілів, який обвалися на 61%.
Податкові перевірки та контроль над прибутками змушують інвесторів виводити капітал.
Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Китай запровадив санкції проти двох банків у ЄС, виконавши обіцянку вжити заходів помсти після того, як блок застосував санкції проти деяких китайських кредиторів через вторгнення росії в Україну.
Пекін включив UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas до свого списку контрзаходів, йдеться у заяві Міністерства торгівлі в середу. Цей крок забороняє організаціям та особам у Китаї здійснювати операції, співпрацю та іншу діяльність з цими установами.
В окремій заяві міністерство висловило сподівання, що “ЄС цінуватиме свої відносини з Китаєм, виправить свої помилки та припинить шкодити інтересам країни”.
UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas базуються в Литві. Пекін не назвав причини їх вибору, але цей крок відбувся після напруженості у відносинах з балтійською країною. Минулого року Литва вислала трьох співробітників китайського посольства, заявивши, що вони не акредитовані.
Раніше Пекін понизив рівень своїх дипломатичних зв’язків з Литвою у відповідь на рішення дозволити відкриття представництва Тайваню у Вільнюсі.
Улоф Гілл, речник Європейської комісії з питань економічної безпеки, сказав, що “після офіційного отримання ЄС детально вивчить ці заходи, перш ніж приймати рішення про будь-які додаткові наступні кроки”.
У рамках безпрецедентної угоди компанії отримали експортні ліцензії до Китаю в обмін на 15% від доходів, отриманих з цього експорту.
Nvidia та AMD уклали угоду з адміністрацією Дональда Трампа, погодившись перераховувати уряду США 15% доходів від продажів своїх чипів у Китаї в обмін на експортні ліцензії. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на джерела, знайомі з деталями домовленості, в тому числі і представника американської влади.
За інформацією, Nvidia передаватиме 15% доходів від продажу чипа H20, а AMD – від моделі MI308. Як зазначають обізнані особи, адміністрація Трампа ще не вирішила, як саме використовуватиме отримані кошти. Ліцензії на експорт H20 почали видавати 2 серпня – через два дні після зустрічі гендиректора Nvidia Дженсена Хуана з президентом Трампом. Паралельно почалася видача дозволів і для чипів AMD.
Експерти з контролю експорту називають таку домовленість безпрецедентною – раніше жодна американська компанія не погоджувалася віддавати частину своїх доходів заради отримання ліцензій. Проте це вписується в загальну стратегію Трампа, коли бізнесу пропонують зробити фінансові або виробничі поступки, щоб уникнути тарифів чи обмежень.
Nvidia і AMD не стали заперечувати факт угоди. Nvidia заявила, що „дотримується правил, встановлених урядом США”, а AMD підкреслила, що діє відповідно до американських законів і політик експортного контролю.
За оцінками аналітиків Bernstein, до запровадження обмежень Nvidia могла б продати у Китаї близько 1,5 млн чипів H20 у 2025 році на суму близько $23 млрд. H20 був спеціально адаптований під китайський ринок після того, як адміністрація Джо Байдена обмежила постачання передових ШІ – чипів.
Китай розпочинає в Гімалаях грандіозний інвестиційний проєкт – побудову гідроелектростанції, на яку виділив більше коштів, ніж становить річний бюджет Угорщини. Об’єкт може стати найпотужнішим у світі комплексом з виробництва електроенергії,повідомив порталHirado.hu.
Пекін офіційно розпочав реалізацію проєкту з побудови найбільшої у світі гідроелектростанції. Прем’єр-міністр Лі Цзян оголосив у Нінцібі про інвестиції в розмірі 167 мільярдів доларів, заплановані для нижньої ділянки Ярлунг Цангпо, а також про створення нової державної компанії China Yajiang Group з управління проєктом.
Об’єкт буде втричі дорожчим, ніж найбільша гідроелектростанція, побудована в Китаї до цього часу, і складатиметься з п’яти ступінчастих гребель. За словами представників уряду, це дасть поштовх як економіці, так і виробництву зеленої енергії.
Інженери планують випрямити вигини річки і прокласти тунелі для відведення води в одній із найкрутіших ущелин Гімалаїв, де річка падає майже на 2000 метрів на відстані всього 50 кілометрів.
ГЕС буде розташована на території китайського заповідника, який є домом для різноманітних видів фауни, тому проєкт уже на старті викликає серйозні побоювання щодо впливу на екологію.
Масштаби інвестиції відчутні й на фінансових ринках: курси акцій китайських будівельних компаній і виробників цементу, пов’язаних з гідроелектростанцією, значно зросли. За розрахунками Citigroup, проєкт може збільшити зростання ВВП Китаю за перший рік майже на 0,1 процентного пункту.
Теоретична потужність системи, що будується на великому вигині річки Ярлунг Цангпо, може становити 60–70 гігават. У разі реалізації це зробить її найпотужнішим енергетичним комплексом у світі, який вироблятиме більше електроенергії, ніж, наприклад, уся Польща.
Офіційна кліматична мета Китаю – до 2060 року досягти нульових викидів, і гідроелектростанція стане флагманом цих зусиль. Пекін планує завершити будівництво до середини 2030-х.
Утім проєкт має геополітичні ризики. На пізнішому етапі Jarlung Cangpo проходить з Індії до Бангладеш, тобто Китай, регулюючи водопостачання, безпосередньо впливатиме на водозабезпечення сотень мільйонів людей. Індія вже офіційно висловила стурбованість і має намір прискорити будівництво власної гідроелектростанції Upper Siang на нижній течії. У Нью-Делі побоюються, що в разі кризової ситуації Пекін може використовувати водопостачання як зброю. Ці побоювання не безпідставні в регіоні, де Індія цієї весни призупинила дію угоди з Пакистаном про розподіл вод Інду, а Ісламабад є одним із найближчих партнерів Китаю.
Тим часом Пекін обіцяє, що розташовані нижче території не зазнають збитків, і пропонує гарантії безпеки та охорони навколишнього середовища. Фінансування проєкту буде забезпечене за рахунок державних банків та майбутніх доходів від продажу електроенергії. Таку модель Китай уже застосовував у багатьох вітчизняних і закордонних проєктах з будівництва дамб. Однак справжнім випробуванням стануть не кошти, а екстремальний рельєф місцевості, логістика та управління екологічними ризиками. Якщо все вдасться, Китай зможе побудувати найбільшу у світі електростанцію за рахунок однієї інвестиції.
