З 1 грудня стартує програма єПідтримки, яка передбачає виплату 1000 грн кожному українцю, за винятком тих, хто перебуває за кордоном. Для громадян, які не мають доступу до додатку «Дія», Міністерство економіки розробляє механізм отримання коштів через відділення Укрпошти. Про це повідомили в пресслужбі Міністерства економіки.
Програма спрямована на підтримку соціально вразливих верств населення, враховуючи зростання потреб у зв’язку з війною. Кошти зможуть отримати всі громадяни, включаючи дітей, для яких один із батьків зможе замовити виплату на свій рахунок. Ці виплати не будуть оподатковуватися.
Подати заявку на участь у програмі можна буде через «Дію» з грудня 2024 року до лютого 2025 року, активувавши картку «Національний кешбек». Кошти можна буде витратити на оплату комунальних послуг, покупку медикаментів, книжок або на підтримку Сил Оборони протягом 2025 року.
Програма єПідтримка є аналогічною до попередніх ініціатив під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення.
[type] => post
[excerpt] => З 1 грудня стартує програма єПідтримки, яка передбачає виплату 1000 грн кожному українцю, за винятком тих, хто перебуває за кордоном. Для громадян, які не мають доступу до додатку «Дія», Міністерство економіки розробляє механізм отримання коштів ч...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1730806080
[modified] => 1730799284
)
[title] => Мінекономіки працює над тим, щоб «тисячу Зеленського» можна було отримати на пошті, без доступу до «Дії»
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=54387&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 54387
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 54388
[image] => Array
(
[id] => 54388
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[original_lng] => 43680
[original_w] => 450
[original_h] => 338
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[width] => 450
[height] => 338
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[width] => 450
[height] => 338
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[width] => 450
[height] => 338
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[width] => 450
[height] => 338
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/1730726907-groshi.jpg
[width] => 450
[height] => 338
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1730792085:2
[_thumbnail_id] => 54388
[_edit_last] => 2
[views_count] => 353
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 443288
[1] => 655
)
[tags_name] => Array
(
[0] => 1000 гривень
[1] => Мінекономіки
)
)
[1] => Array
(
[id] => 54147
[content] =>
Від грудня українці почнуть отримувати одноразову фінансову допомогу. Для виплат держава використає кошти від раніше створених програм.
Про це заявив перший заступник міністра економіки Олексій Соболев в ефірі телемарафону.
Під час вчорашнього відеозвернення український президент Володимир Зеленський анонсував виплати українцям, які почнуться вже від 1 грудня. Мова йде про тисячу гривень, яку зможе отримати кожен українець.
Однак в суспільстві почали рахувати, скільки коштів буде витрачено, та звідки держава візьме гроші на дану програму.
„Зараз називати суми некоректно. Попередня версія „єПідтримки” під час „ковіду” коштувала 8 млрд гривень. Фінальна сума цієї програми на ці 3 зимові місяці буде залежати від кількості українців, які захочуть скористуватися цією програмою”, – пояснив Соболев.
Водночас він зауважив, що нових коштів з бюджету виділяти не будуть. Натомість будуть використані кошти, які були раніше виділені на різні програми підтримки.
„Це не нові кошти. Це кошти від існуючих програм, які ми переспрямуємо. Це кошти, які ми не встигаємо освоїти цього року. Крім того, ці кошти ми б точно не змогли спрямувати на армію, бо ці кошти були виділені донорами в наш бюджет, а там умова – не можна спрямовувати на військові видатки”, – розповів заступник міністра економіки.
Протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн працівників на ринок праці, щоб здійснити післявоєнне відновлення.
Про це заявили в Міністерстві економіки.
Зазначається, що ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Проте зараз понад 6 млн українців були змушені виїхати за кордон, і ситуація з робочою силою в країні стала ще більш критичною.
За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці.
„Відновлення ринку праці – це не наслідок перемоги, це шлях до перемоги. Оскільки країна наближається до повоєнної епохи відбудови суспільства, потреби в робочій силі лише зростатимуть, щоб відповідати вимогам економічного відновлення”, – зазначили в Мінекономіки.
Зазначається, Україна проводить з цього приводу консультації з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) і Міжнародною організацією праці (МОП).
„МОМ та МОП планують і надалі підтримувати Міністерство економіки в прокладанні шляху до відновлення ринку праці для досягнення ключових пріоритетів”, – розповіли в Мінекономіки.
„Попереду нас очікує тісна співпраця задля допомоги державі на її шляху до відновлення і формування перспективнішого майбутнього України та її народу. Економічне відновлення має першочергове значення для цього процесу”, – зазначив голова представництва МОМ Ан Нгуєн.
Як випливає з повідомлення, йдеться, зокрема про оновлення ринку праці в Україні на основі нових економічних реалій.
„На часі закласти підвалини для оновленого ринку праці, який знайде найкраще застосування знанням, навичкам та здібностям, якими володіють люди, і запропонує їм нові економічні можливості, гідну працю та соціальний захист. Ми підтверджуємо свою готовність підтримувати зусилля України в цьому напрямку”, – заявив Національний координатор МОП Сергій Савчук.
У травні 2024 року посилилася дія таких негативних чинників як інтенсивність бойових дій, обстріли інфраструктурних об’єктів, що насамперед вплинуло на скорочення виробництва і споживання електроенергії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на огляд Мінекономіки.
„Значний дефіцит кваліфікованих кадрів, а також невизначеність щодо подальшого перебігу бойових дій та умов мобілізації співробітників додатково ускладнювали економічну діяльність підприємств”, – йдеться в повідомленні.
За оцінками Мінекономіки негативні чинники, зокрема зменшення виробництва електроенергії та її дефіцит, переважили баланс впливу на ВВП.
У підсумку за січень-травень 2024 року зростання ВВП оцінюється на рівні 4,7% [±1%]. Ця оцінка наведена з урахуванням оперативної оцінки Держстату щодо зростання реального ВВП на 6,5% у І кварталом 2024 року порівняно з І кварталом 2023 року, що вище, ніж попередньо оцінювалося Мінекономіки (зростання на 4,5%).
У квітні Україна експортувала понад 13 мільйонів тонн продукції, перевершивши показники лютого 2022 року. У грошовому еквіваленті експорт сягнув 3,3 мільярда доларів США.
«За підсумками квітня маємо рекордний з часу широкомасштабного вторгнення росії в Україну обсяг експорту – 13,1 млн тонн. Це на 1,3 млн тонн більше, ніж в березні. І більше, ніж Україна експортувала в лютому 2022 року. Працюємо далі над нарощенням обсягів експорту, передовсім несировинного», – заявила глава Мінекономіки Юлія Свириденко.
У відомстві зазначили, що на зростання показників вплинуло, зокрема, відкриття альтернативного морського коридору, завдяки якому країна змогла експортувати зерно і метал.
Крім того, реалізації експортного потенціалу України сприяє програма страхування суден UNITY, розширення пропускної спроможності шляхів через Молдову та Румунію, а також покращення умов транспортування вантажів до дунайських портів.
Нове законодавство має легалізувати різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Також збір інформації про працівника буде діджиталізовано, тож більше не знадобляться паперові трудові книжки. Про це повідомила перший міністр економіки Юлія Свириденко.
У січні стартує обговорення документу з усіма зацікавленими сторонами: “Ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки”, – зазначила Свириденко.
Також у 2024 році міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення, що допоможе протидіяти структурному безробіттю.
“Це такий вид кадрового дефіциту, коли безробітних багато, але в той самий час ринок праці потребує зовсім інших фахівців. Щоб розв’язати цю проблему, держзамовлення у вищих навчальних закладах буде зведено до мінімуму. Натомість в українців з’явиться можливість отримати грант та отримати бажану професію”, – сказано в повідомленні.
Таким чином, грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи – максимальна свобода вибору.
“Молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов”, – підкреслила міністр.
Які зміни очікують Державну службу зайнятості
В міністерстві економіки кажуть, що діяльність Державної служби зайнятості буде модернізована. В рамках реформи в організації буде оцифровано 90% процесів. Також планується створити широку мережу партнерств з:
тренінговими компаніями,
компаніями з підбору персоналу,
громадськими організаціями, що займаються соцпроєктами.
Також збільшаться обсяги державної підтримки людей та бізнесу. Зокрема, навчання та перенавчання зможуть пройти 100 тис. українців. А роботодавці зможуть отримати компенсації за облаштування щонайменше 10 тис. інклюзивних робочих місць. Окрім цього, у межах програми єРобота планується видати 15 тис. грантів:
на власну справу,
для ветеранів, ветеранок та їхніх дружин і чоловіків,
для переробних підприємств.
Якщо ж людина не знає, на кого вчитися або планує змінити професію, Міністерство економіки рекомендує придивитися на перелік актуальних напрямків, яких потребує ринок праці. Тобто, зараз в Україні необхідні:
інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу,
військові всіх спеціальностей,
випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика),
У рамках нової програми ЄС Ukraine Facility Україна очікує отримати 50 млрд євро протягом наступних 4 років: більша частина піде на фінансову підтримку бюджету.
Про це заявив заступник міністра економіки Олексій Соболев у подкасті „Хроніки Економіки”.
З 50 млрд євро, які Україна хоче отримати протягом наступних 4 років, 39 млрд євро надійдуть напряму в бюджет як макрофінасова допомога.
Також, 8 мільярдів євро є інвестиційною складовою. Ці кошти надходитимуть через міжнародні фінансові організації шляхом здешевлення кредитів для бізнесу.
„Наприклад, приходить умовний проєкт в ЄБРР і каже: хочу будувати сонячну станцію. Тоді ЄБРР звертається до спеціального органу в ЄС і каже, ось, у мене проєкт, який за Планом відповідає стратегічному напрямку зеленої енергетики. Будь ласка, компенсуйте мені вартість кредиту, щоб я дав його не під умовні 20%, а під 5%”.
За підрахунками міністерства, ці 8 мільярдів кредитів за мультиплікатором можуть згенерувати додатково 30 мільярдів євро і більше інвестицій в Україну за 4 роки. Аби зрозуміти, в яких сферах є достатньо проєктів, щоб створити ці 30 млрд євро, до консультацій залучали представників бізнесу.
Ще 3 мільярди йдуть на адміністрування програми, технічну допомогу та компенсацію відсотків за кредитною частиною допомоги Україні в рамках програми, тобто різниця в ринковій ставці зашита в самій програмі.
Загалом фінансування в рамках програми складатиметься з грантів (17 млрд євро) та пільгових кредитів (33 мільярдів). Виплати за кредитами почнуться через десять років. У 2024 році Україна хоче отримати першу частину фінансування розміром 18 млрд євро.
Україна відкличе свої позови до Світової організації торгівлі проти трьох країн Євросоюзу лише за умови, якщо отримає гарантії відсутності обмежень на експорт зерна в майбутньому.
Про це заявив заступник міністра економіки України Тарас Качка в ефірі телемарафону.
„Для нас дуже важливо, щоб польська сторона та інші держави і Європейський союз гарантували нам, що такого роду обмежень у майбутньому не станеться… Тому, звичайно, тільки тоді, коли ми отримаємо гарантії, ми формально оголосимо на весь світ, що ця суперечка вичерпана. Думаю, це питання буде розглядатися останнім”, – заявив чиновник, коментуючи можливість відкликання позовів до СОТ.
Він розповів, що зараз важливо запустити механізм узгодження та верифікації українського експорту зерна, оскільки така пропозиція вже фактично узгодили Євросоюз та держави-члени. Україна вважає такий механізм прийнятним.
„Позови до СОТ, як ми бачимо з реакції партнерів, були цілком правильним кроком. Тому що він окреслив природу нашого обурення”, – додав Качка.
Українська економіка відновлюється більш швидкими темпами, ніж прогнозували в уряді. Очкування зростання ВВП у 2023 році підвищено до 4%.
Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Мінекономіки.
ВВП України
Як зазначила міністр, попри втрату 29,6% ВВП минулого року, в Україні вдалося зберегти макрофінансову стабільність.
„Всі інституції переглядають прогнози росту ВВП в бік збільшення. Ми, Мінекономіки, очікуємо, що зростання у 2023 році буде ближче до 4%. Це більш оптимістичний прогноз, ніж у НБУ, який очікує зростання на рівні 2,9% ВВП”, – сказала Свириденко на форумі Ялтинської європейської стратегії YES 2023.
За її словами, у середньостроковій перспективі можна очікувати зростання економіки на рівні 3,5% – у 2024 році та на 6,8% – у 2025 році.
Інфляція та безробіття
Мінекономіки прогнозує, що у 2023 році споживча інфляція сповільниться до 10,6%.”Це відбувається незважаючи на руйнування Росією Каховської дамби та повернення до довоєнного рівня оподаткування пального. Ми прогнозуємо, що у найближчі роки рівень інфляції продовжить сповільнюватись”, – повідомила міністр.
Також за прогнозами Міністерства економіки, рівень безробіття цього року знизиться до 19%, а у 2024-2025 роках – до 16,9% і 14,4% відповідно.
Зерно та метал
Покращено прогнози і щодо основних галузей економіки. Так, урожай зернових та олійних культур буде більшим, ніж торік – експорт очікується не менше 50 млн тонн зернових і олійних культур, а також – не менше 10 млн тонн олії і шроту.
Зростає виробництво в металургійній промисловості, відповідно збільшується і експорт металопродукції. Але загальні обсяги виробництва зараз майже в чотири рази нижчі, ніж до 2022 року. Прогноз на цей рік складає – виробництво 6 млн тонн сталі.
„Я вірю, що нам вдасться покращити експортну логістику – переважно через дельту Дунаю, Румунію та через безпечний коридор до портів Великої Одеси. Цим коридором вже скористались чотири судна, і ми очікуємо ще два кораблі, що прибувають. Перед сезоном великого експорту, який розпочнеться в листопаді з експорту кукурудзи, ми плануємо запровадити дві схеми страхування – одну за підтримки українського уряду та одну за підтримки ЄБРР”, – розповіла Свириденко.
Офіційні прогнози та очікування
Нагадаємо, у червні Мінекономіки погіршило очікування зростання ВВП на 2023 рік з 3,2% до 2,8% у зв’язку із руйнуванням Каховської ГЕС та негативними очікуваннями щодо врожаю.
Міжнародні партнери виділять 244 млн доларів на потреби гуманітарного розмінування. Також до кінця року в Україну надійдуть піротехнічні, розмінувальні, підривні машини, металодетектори та багато іншої спецтехніки, пише УНН з посиланням на Мінекономіки.
„Ми заручаємось підтримкою партнерів у питанні фінансової підтримки та постачанні необхідного обладнання. За кожним з напрямів роботи є чітке розуміння подальших кроків. Наразі вже є домовленість з донорами про виділення Україні 244 млн доларів та спецтехніки на потреби гуманітарного розмінування”, – проінформувала перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
За словами віце-прем’єра, завдання України не лише розмінувати усю територію, але й прискорити процес. Це питання економічного відновлення, адже чим швидше ми повернуться в обіг потенційно заміновані землі, тим швидше на них розвиватиметься бізнес.
До кінця року Україна отримає 10 машин для розмінування виробництва хорватської Dok ING та ще 10 машин від Global Clearance Solutions, майже 200 піротехнічних машин, понад 600 металодетекторів, 50 підривних машин, індивідуальні набори для розмінування, вибухозахисні костюми, квадрокоптери, роботизовані системи для знешкодження боєприпасів тощо.
Необхідне обладнання нададуть Японія, Канада, Корея, Швейцарія, Литва, Фонд Говарда Баффета, ПРООН та ін. Також є домовленості з DOK.ING і данською HYDREMA щодо локалізації їхнього виробництва в Україні.
Міністерство економіки працює над збільшенням присутності на «ринку» розмінування приватних операторів. Мова йде як про міжнародні неурядові організації, так і операторів, які працюють на комерційній основі. Щоб сприяти залученню приватного бізнесу ініційовано експеримент з виведення робіт з розмінування у площину публічних закупівель. Також важливим елементом посилення спроможності операторів є навчання персоналу.
„Найбільшого прогресу в поверненні земель ми можемо досягти через швидке і надійне нетехнічне обстеження територій. Це базовий етап розмінування, який дозволяє максимально швидко повернути у вільний обіг до 80% потенційно забруднених земель”, – підкреслила Перший віце-прем’єр-міністр України.
Зокрема на її думку, суттєвого прогресу можна досягти завдяки економічному розвитку ринку послуг з розмінування та розвитку виробництва через застосування інструментів економічної політики – локалізації виробництва, відкритих публічних закупівель, збалансованого регулювання і дерегуляції.
Міністерство економіки взяло на себе відповідальність опрацювати стратегію та забезпечити координацію роботи органів влади у цій сфері.
