Сьогодні, 23 грудня 2024 року Україна отримала 1,1 млрд доларів від МВФ.
Про це повідомив у телеграм-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
За його словами, це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування EFF.
„Кошти вже надійшли на українські рахунки. Їх спрямуємо на фінансування критичних видатків бюджету. Загалом за цією програмою Україна отримала від МВФ вже 9,8 млрд доларів. Вдячні Міжнародному валютному фонду за непохитну підтримку нашої держави протягом повномасштабної війни”, – резюмує Шмигаль.
Раніше повідомлялося, що виконавча рада Світового банку схвалила фінансування для України в розмірі 2,05 мільярда доларів на програму політики розвитку (DPO).
У новому прогнозі МВФ йдеться про можливість продовження війни в Україні до середини 2026 року.
Експерти Міжнародного валютного фонду оновили негативний прогноз для України, враховуючи можливе продовження війни на більш тривалий період. Війна може тривати до середини 2026 року, йдеться в опублікованому аналізі МВФ.
Прогноз відображає ймовірність більш інтенсивних бойових дій, що, в свою чергу, призведе до значніших економічних втрат.
Якщо базовий сценарій передбачав завершення конфлікту до кінця 2025 року, то в оновленому прогнозі дефіцит зовнішнього фінансування збільшиться до 177,2 млрд доларів порівняно з попередніми 148 млрд доларів. Загалом, основні макроекономічні показники будуть значно гіршими, з прогнозом на зниження реального ВВП на -2,5% у 2025 році.
Особливу увагу в прогнозі МВФ приділено впливу війни на енергетичну інфраструктуру України, що може привести до ще більших руйнувань і перебоїв у постачанні електроенергії, порівняно з базовим сценарієм. У результаті цього сповільниться економічне відновлення, а інфляція залишатиметься на високому рівні.
Незважаючи на негативні прогнози, МВФ наголошує на стабільності програми підтримки України. Дискусії з урядом і міжнародними партнерами вказують на надійність фінансових гарантій, що дозволяє очікувати досягнення макроекономічної стабільності навіть за таких обставин. Окрім цього, в середньостроковій перспективі можливе поступове наближення до базових показників завдяки євроінтеграції та зворотній міграції.
Оновлений прогноз також враховує більш високі потреби в обороні і економічну слабкість, що призведе до зростання бюджетного дефіциту в 2025-2026 роках. Водночас, прогноз щодо інфляції та економічного зростання залишатиметься поміркованим, з тим, що темпи відновлення економіки будуть повільними в порівнянні з оптимістичними оцінками.
Міжнародний валютний фонд підтвердив прогноз зростання ВВП України на рівні 4% цього року та 2,5-3,5% – наступного та водночас спрогнозував відчутне покращення цього показника в 2026-2027 роках.
Про це йдеться в офіційному повідомленні МВФ за результатами завершення шостого перегляду програми EFF для України, передає Укрінформ.
Так, у таблиці, наведеній Фондом щодо економічних показників України, вказується, що реальний ВВП цьогоріч може досягти 4% зі зниженням до 2,5-3,5% наступного року.
«Економічне зростання у 2024 році було покращено завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості до енергетичних шоків. Однак у 2025 році очікується уповільнення через дедалі жорсткішу ситуацію на ринку праці, вплив Росії на енергетичну інфраструктуру України та поточну невизначеність щодо війни»,- пояснили у Фонді.
При цьому зазначається, що останнім часом в Україні спостерігається зростання інфляції – в основному через ціни на продукти харчування, у той час як інфляційні очікування залишаються на стабільному рівні.
Вказується також на те, що уряду вдалося зберегти адекватні резерви за рахунок продовження партнерами суттєвої зовнішньої підтримки. Загалом прогноз залишається «надзвичайно невизначеним» через війну, зазначили у Фонді.
Проте у МВФ очікують, що зростання ВВП України в 2026-2027 роках відчутно збільшиться – до 5,3% та 4,5% відповідно. Причому база таких розрахунків не деталізується.
Водночас у Фонді позитивно оцінили недавнє посилення монетарної політики в Україні та готовність НБУ вжити подальших заходів у разі погіршення інфляційних очікувань. «Забезпечення гнучкості обмінного курсу допоможе посилити стійкість економіки до зовнішніх шоків, зберігаючи при цьому резерви», – зауважили у МВФ.
Очевидно, через це в таблиці прогнозованих показників Фонд не вказує курсу гривні до долара за результатами поточного й наступних років. Зазначається лише, що в 2023 році середній курс становив 38 гривень за 1 долар США.
«Фінансовий сектор (України – ред.) залишається стабільним, але з огляду на підвищені ризики потрібна пильність. Необхідно підтримувати прогрес у посиленні санації банків та нагляду на основі оцінки ризиків, систем стрес-тестування та планування на випадок надзвичайних ситуацій»,- підкреслили у МВФ.
У Фонді вкотре наголосили на необхідності збереження імпульсу реформ у боротьбі з корупцією та у сфері врядування. Зокрема, підкресливши, що владі «необхідно просуватися у створенні нового суду з публічних спорів та внести зміни до кримінально-процесуального кодексу».
Виконавча рада Міжнародного валютного фонду завершила шостий перегляд Програми в межах Механізму розширеного фінансування (EFF).
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Зазначають, що ці кошти будуть спрямовані на фінансування критично важливих видатків державного бюджету.
«Таким чином сума загальних виплат Україні за цією програмою від початку її дії збільшиться до близько $9,8 мільярда. Дякую команді Міжнародного валютного фонду за послідовну допомогу нашій державі у складні часи», – зазначив Шмигаль.
У фонді відзначили прогрес України у виконанні структурних маяків та зобов’язань, зазначив Денис Шмигаль.
Україна та Міжнародний валютний фонд домовилися на експертному рівні про шостий перегляд програми у рамках механізму розширеного фінансування EFF. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram у вівторок 19 листопада.
За його словами, таке рішення дозволить нашій країні залучити до державного бюджету ще 1,1 млрд доларів.
„Очікуємо, що виконавча рада МВФ ухвалить відповідне рішення найближчим часом”, – написав очільник уряду.
За його даними, у фонді відзначили прогрес України у виконанні структурних маяків та зобов’язань. Також наголосили, що українська економіка продовжує демонструвати стійкість.
У свою чергу в МВФ повідомили, що місія фонду на чолі з Гевіном Греєм провела в Києві 11-18 листопада переговори з українською владою щодо шостого огляду 4-річної угоди про розширене кредитування (EFF) країни.
Місія зустрілася з Шмигалем, міністром фінансів Сергієм Марченком, головою Нацбанку Андрієм Пишним, іншими міністрами уряду, посадовими особами та представниками громадянського суспільства.
„Співробітники МВФ та українська влада досягли угоди на рівні персоналу з шостого огляду EFF. Угода підлягає затвердженню виконавчою радою МВФ, розгляд радою очікується найближчими тижнями”, – сказав Грей.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч із місією Міжнародного валютного фонду, яка продовжує роботу в Києві, що, за словами прем’єра, сприяє кращому розумінню фінансових потреб країни.
Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 14 листопада.
Глава уряду зауважив, що за результатами попереднього етапу переговорів Україна завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF наприкінці жовтня, виконавши всі структурні маяки для наступного етапу. Тож, з огляду на це, українська сторона очікує отримати черговий транш від МВФ у розмірі 1,1 мільярда доларів наприкінці грудня.
Під час зустрічі обговорили реалізацію реформ, закладених у меморандумі співпраці з МВФ, а також прогрес, якого досягла Україна у виконанні поставлених вимог. За словами Шмигаля, МВФ високо оцінює досягнення України на цьому шляху.
Також були порушені питання макрофінансової стабільності та необхідності зовнішнього фінансування. За словами прем’єра, уряд підготував проєкт держбюджету до другого читання і має чітке уявлення щодо покриття ключових видатків, спираючись на підтримку МВФ, Світового банку, США та ЄС, зокрема через програму Ukraine Facility та інструмент ERA.
11 листопада керівництво Міністерства фінансів України, Національного банку України та експерти Міжнародного валютного фонду розпочали обговорення щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
Україну представляють на обговореннях міністр фінансів Сергій Марченко, його перший заступник Міністра фінансів Денис Улютін, заступники Юрій Драганчук, Ольга Зикова, Світлана Воробей та урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца.
За інформацією Мінфіну, місія МВФ триватиме протягом наступних днів у Києві.
До шостого перегляду Україна має виконати чотири структурні маяки:
здійснити огляд довоєнних політик та практик середньострокового бюджетного планування;
оцінити фінансові ризики для фінансової стабільності та підготувати план дій для різних сценаріїв;
оцінити фінансовий стан підприємств централізованого теплопостачання;
розробити політику управління державною власністю у державних підприємствах, політику дивідендів і стратегію приватизації.
Якщо перегляд буде успішним, Україна отримає від МВФ новий транш у розмірі $1,1 млрд.
Наразі до держскарбниці України вже надійшли шість траншів у межах програми МВФ EFF загальним обсягом близько 8,7 млрд доларів із 15,6 млрд доларів США, які передбачені програмою.
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) починає роботу з 11 листопада. Вона працюватиме для підготовки шостого перегляду програми.
Про це член фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк в Telegram.
Як зазначив депутат, по маякам станом на зараз в України все добре, багато зробили навіть заздалегідь.
„А ось цікаво як наша влада буде пояснювати, що вже 28-мий день податковий закон не підписаний… який самі ж обіцяли партнерам ще у вересні”, – додав Железняк.
Нагадаємо, у 2024 році МВФ може виділити ще один транш Україні на 1,1 млрд доларів за результатами шостого перегляду програми на 15,6 млрд доларів на 2023-2027 роки.
Минулого тижня голова НБУ Андрій Пишний заявив, „інтенсивність взаємодії з МВФ наразі нагадує спринтерський темп на марафонській дистанції – незабаром почне працювати наступна місія”. НБУ цілком готовий до шостого перегляду програми, сказав він.
Нагадаємо, у жовтні МВФ оновив базовий та негативний сценарій для економіки України залежно від тривалості та інтенсивності війни. Згідно з базовим сценарієм, війна закінчиться наприкінці 2025 року. Раніше МВФ очікував на її закінчення наприкінці 2024 року.
Якщо виникне значний дефіцит електроенергії, пріоритет буде надано критично важливим секторам економіки.
Заступник глави місії МВФ в Україні Тревор Лессард заявив, що піковий дефіцит електроенергії в Україні протягом зими 2024-2025 років становитиме 3-4 гігават. Але він менш впливатиме на найбільш важливі сектори – охорони здоров’я, оборони тощо. Про це Лессард сказав в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, цифра дефіциту електроенергії сильно варіюється залежно від того, наскільки холодною буде зима, від попиту, а також від того, що зараз відбувається багато монтажних та ремонтних робіт. Тож це оцінка, яка має велику волатильність.
Лессард додав, що наразі важко сказати, що цей розрив означає для української економіки. Питання не лише в тому, скільки є потужностей для генерування й скільки можна імпортувати, але й у попиті.
Представник МВФ нагадав, що влада України раніше заявляла, що якщо виникне дефіцит електроенергії, вона, ймовірно, надасть пріоритет критично важливим секторам економіки.
„Отже, хоча розрив може існувати, його вплив на ВВП може бути не таким великим, оскільки вони могли б дозувати електроенергію для найбільш важливих секторів – охорони здоров’я, оборони тощо”, – зазначив Лессард.
Представник МВФ повідомив, що зараз однією з частин рішення з точки зору спроб закрити енергетичний розрив є імпорт з Європи. Але існує технологічний ліміт на обсяг електроенергії, який Україна може імпортувати,
За його словами, найбільша технологічна потужність зараз – 2-2,1 ГВт.
„Якщо подивитися на розмір східноєвропейських економік, то 2 гігавати – це похибка округлення з точки зору їхнього енергоспоживання”, – зазначив Лессард.
Разом з тим, ці країни мають додаткові потужності, які можуть з’явитися в мережі, включаючи нове виробництво „зеленої” енергії.
„Тож будь-який імпорт має велике значення. І я гадаю, ви маєте рацію: більшість людей погодиться, що якби це було технологічно можливо, було б непогано збільшити імпорт, тому що це стабільне постачання, це безпечне постачання, на нього можна розраховувати, підключення до мережі є. Але в зимовий період важко уявити, як це вийде за рамки 2,1 ГВт – максимуму, який Україна може імпортувати з Європи”, – заявив представник МВФ.
Глобальна інфляція продовжує сповільнюватися, жорстка монетарна політика зробила свою справу, не підірвавши світової економіки, заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.
Водночас вона зазначила, що „тріумфувати наразі зарано”, оскільки, хоч інфляція і сповільнюється, ціни консолідуються на нових, більш високих рівнях.
Згідно з прогнозом МВФ, який озвучила Георгієва, глобальна інфляція сповільниться з 5,7% у четвертому кварталі минулого року до 5,3% у поточному кварталі і далі до 3,5% у четвертому кварталі наступного року. При цьому в країнах із розвиненою економікою уповільнення темпів зростання споживчих цін відбуватиметься швидше.
„Тепер світ виходить на траєкторію низьких темпів зростання і високого рівня боргу, – заявила Георгієва під час виступу в п’ятницю в рамках щорічних нарад МВФ і Світового банку у Вашингтоні. – Ми прогнозуємо, що протягом наступних п’яти років світовий ВВП зростатиме млявими темпами, в середньому на 3,2% на рік”.
При цьому глобальний показник держборгу держав продовжуватиме підвищуватися, очікують у МВФ. Експерти організації бачать ризик того, що світовий держборг перевищить базовий прогноз МВФ на суму, еквівалентну 20% світового ВВП, називаючи такий сценарій „жорстким, але правдоподібним”.
„Процентні платежі поглинають дедалі вищу частку доходів бюджету, особливо в країнах із низьким доходом і країнах із ринком, що формується. Усе це на тлі накопичення потреб у витратах”, – заявила Георгієва.
До пріоритетних напрямів витрат належать витрати, пов’язані з кліматом і демографією, а в країнах із ринком, що формується, і країнах із низьким доходом – інвестиції, спрямовані на усунення відставання в економічному розвитку, зазначила вона.
За словами Георгієвої, світова торгівля більше не є тією потужною рушійною силою економічного зростання, якою була раніше.
„Відхід від глобальної економічної інтеграції, спричинений як побоюваннями, пов’язаними із національною безпекою, так і невдоволенням тих, хто через неї опинився в програші, проявляється в нестримному поширенні заходів промислової політики, торговельних бар’єрів і протекціонізму”, – сказала глава МВФ.
Вона закликала країни, які є членами МВФ, переходити до відновлення бюджетних резервів, інвестувати в реформи, що сприяють економічному зростанню, а також працювати над вирішенням глобальних проблем. Крім того, в умовах пом’якшення грошово-кредитної політики державам необхідно починати бюджетну консолідацію вже зараз, заявила Георгієва.
