Найбільший постачальник нафти у світі – Саудівська Аравія – в березні скоротила свої поставки на половину. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що у лютому середній експорт з країни становив близько 6,67 млн барелів на день, у березні – 3,33 млн.
Видання пише, що втрати були б значно вищими, якби Саудівська Аравія не змогла переспрямувати свої експортні потужності до берегів Червоного моря після закриття Ормузької протоки.
Країна переспрямувала нафту з експортних терміналів у Перській затоці в трубопровід через Аравійську пустелю. Він здатен транспортувати близько 5 мільйонів барелів на день з нафтових родовищ на сході країни до нафтопереробних заводів і портів на Червоному морі – це понад 1200 км від Ормузької протоки.
Через це експорт з порта Янбу на заході країни зріс у рази. В окремі дні березня Саудівська Аравія експортувала звідти до 4,4 млн барелів на день, коли в лютому середньомісячний експорт з цього порта становив усього 0,79 млн барелів на день.
Водночас близько 55 млн барелів саудівської нафти застрягли в танкерах у Перській затоці.
У четвер ціни на нафту зросли більш ніж на 5 доларів, оскільки президент США Дональд Трамп заявив, що його країна продовжить атаки по Ірану без зобов’язань щодо конкретних термінів припинення війни, що посилило побоювання інвесторів щодо тривалих перебоїв у постачанні.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 6,33 долара (на 6,3%) до 107,49 долара за барель до 04:07 за Гринвічем (до 06:07 за Києвом).
Ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate (WTI) зросли на 5,28 доларів (на 5,3%) до 105,40 долара за барель.
Зростання цін відбулося після того, як обидві марки раніше подешевшали більш ніж на 1 долар напередодні телевізійного звернення Трампа до нації, завершивши попередню сесію на нижчому рівні.
Ринки реагують на те, що у промові американського президента «не було чіткої згадки про припинення вогню чи дипломатичні переговори», зауважила старший аналітик ринку Phillip Nova Пріянка Садчева.
«Якщо напруженість посилиться або зростуть ризики на морі, нафта може досягти нових максимумів, оскільки ринки враховують у цінах можливі перебої з постачанням», – сказала Садчева.
Загрози морському судноплавству зростають з посиленням регіонального конфлікту. У середу Міністерство оборони Катару повідомило, що у водах країни іранська крилата ракета влучила у нафтових танкер, орендований компанією QatarEnergy.
Очільник Міжнародного енергетичного агентства також попередив, що перебої із постачанням почнуть позначатися на економіці Європи вже у квітні.
Судноплавство через Ормузьку протоку залишається різко скороченим порівняно з довоєнним рівнем, однак окремі перевезення тривають.
Як пише Bloomberg, невеликий вантаж саудівської нафти прямує до Пакистану рідкісним маршрутом уздовж іранського узбережжя. У суботу з Перської затоки вийшли сім суден: нафтовий танкер, два LPG-танкери та чотири суховантажі, які рухалися північним проходом між іранськими островами Ларак і Кешм на тлі посилення контролю Ірану над протокою та планів запровадити плату за транзит. Водночас танкери, пов’язані з Іраном, продовжують транспортувати нафту з вимкненими транспондерами. Це у середньому близько 1,6 млн барелів на добу в березні, що ускладнює точне відстеження через електронні перешкоди та приховування сигналів.
Іран частково дозволяє рух суден: зокрема погодив вихід семи малайзійських танкерів і пропуск 20 пакистанських суден. Серед окремих рейсів – танкер P. Aliki з приблизно 650 тис. барелів саудівської нафти до Пакистану, LPG-танкери до Індії та іранські судна, а також підсанкційний танкер Tawanna.
Водночас до затоки заходять окремі судна, включно з вантажами продовольства до Ірану. Загалом через вимкнення транспондерів і можливі маніпуляції сигналами фактичні обсяги перевезень можуть бути вищими, ніж видно з доступних даних, що відображає нестабільність і ризики для глобальної торгівлі в регіоні.
У команді лідера США Дональда Трампа аналізують наслідки різкого стрибка цін на нафту до 200 доларів за барель. Такий сценарій розглядається на тлі ризиків ескалації війни
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
Адміністрація президента США Дональда Трампа вивчає можливі наслідки різкого зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.
За даними співрозмовників агентства, чиновники аналізують, як подібний ціновий шок може вплинути на економіку США та світові ринки. Це свідчить про те, що у Вашингтоні готуються навіть до найбільш негативних сценаріїв розвитку подій.
Основною причиною цьому є війна в Ірані, ризики подальшої ескалації та загрози для постачання нафти. Зокрема, ключовим фактором залишається ситуація в Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок енергоресурсів.
Експерти попереджають, що навіть ціни на рівні 170 доларів за барель уже стали б серйозним ударом для глобальної економіки, тоді як 200 доларів можуть призвести до масштабних наслідків.
Різке зростання вартості нафти може:
прискорити інфляцію;
підвищити ціни на паливо, логістику та товари;
спровокувати уповільнення економіки або навіть рецесію.
Оскільки нафта є базовим ресурсом для більшості галузей, її подорожчання автоматично збільшує витрати майже в усіх секторах економіки.
Масовані удари українських дронів по нафтовій інфраструктурі росії призвели до значного скорочення її експортних можливостей.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела.
За оцінками агентства, йдеться приблизно про 2 млн барелів на добу. Зокрема, зупинено роботу ключових портів Приморськ та Усть-Луга на Балтійському морі, а також частково порушено функціонування нафтопроводу «Дружба», що проходить через Україну до Угорщини та Словаччини.
Крім того, протягом останнього місяця фіксувалися влучання по нафтопереробних заводах та насосних станціях на території рф.
Через проблеми із західними маршрутами росія частково переорієнтовує експорт на азійські напрямки, зокрема до Китаю. Однак трейдери зазначають, що ці маршрути мають обмежену пропускну здатність.
Нафтові партії було заброньовано з премією від 5 до 15 доларів за барель до ціни Brent.
Індійські нафтопереробні заводи закупили близько 60 млн барелів російської нафти з постачанням у квітні. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.
Це зменшує побоювання щодо дефіциту постачань на тлі того, як війна на Близькому Сході обмежує потоки сировини.
Партії нафти було заброньовано з премією від 5 до 15 доларів за барель до ціни Brent, зазначили співрозмовники. За даними аналітичної компанії Kpler, цей обсяг відповідає закупівлям на нинішній місяць, але більш ніж удвічі перевищує показник лютого.
Зростання закупівель відбулося після дозволу США, який дав змогу Індії купувати російську нафту, вже завантажену на судна до 5 березня, аби компенсувати дефіцит, спричинений фактичним перекриттям Ормузької протоки. Згодом дозвіл розширили на інші країни та оновили, дозволивши купувати нафту, що перебувала у морі до 12 березня.
За словами джерел, у Нью-Делі очікують, що Вашингтона продовжить дію рішення, доки зберігатимуться перебої в Ормузькій протоці. Вони також зазначили, що на ринок повернулися такі переробники, як Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. та Hindustan Mittal Energy Ltd., котрі з грудня уникали закупівель російської нафти
Оприлюднення проєкту RePower EU про відмову від імпорту російської нафти в ЄС до кінця 2027 року перенесене з 15 квітня на невизначений термін.
З попереднього порядку денного Європейської комісії зник план щодо оголошення 15 квітня пропозиції Єврокомісії RePower EU щодо повної відмови від імпорту російської нафти в ЄС до кінця 2027 року. Про це повідомляє Європейської правда.
Зазначається, що оприлюднення проєкту RePower EU про відмову від імпорту російської нафти в ЄС до кінця 2027 року перенесене з 15 квітня на невизначений термін.
Згідно з попереднім порядком денним ЄК від 16 березня 2026 року, який є у розпорядженні „ЄвроПравди”, віцепрезидентка Єврокомісії Тереза Рібера у середу, 15 квітня, мала презентувати пропозицію RePower EU, що передбачала б відмову від імпорту російської нафти в ЄС.
Однак у попередньому порядку денному, опублікованому 24 березня, вказана подія 15 квітня відсутня – причому на 15 квітня взагалі не заплановано презентації жодної ініціативи від Єврокомісії.
Згідно з попередніми порядками денними станом на зараз, планів оприлюднити пропозицію щодо повної відмови від імпорту російської нафти в ЄС немає у порядку денному Єврокомісії до 27 травня включно.
Чому оприлюднення нової пропозиції RePower EU відклали і до якої дати – у Єврокомісії наразі не кажуть.
„Перш за все, у мене немає нової дати, яку я могла би назвати”, – заявила 24 березня речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен.
За її словами, тематичне планування Єврокомісії „є індикативним, включно з попереднім оглядом переліку питань (list de pointes), який ми публікуємо”.
„У чому я можу вас запевнити, то це в тому, що ми зберігаємо прихильність до наміру висунути цю пропозицію (повної відмови від російської нафти. – „ЄП”)”, – наголосила речниця.
Вона нагадала, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн „дуже чітко заявив, що повернення до імпорту російських енергоносіїв було б повторенням помилки минулого”.
„Це було б стратегічною помилкою. Ми вже успішно запровадили та забезпечили виконання регламенту Repower EU щодо (російського) газу, який з минулої середи вже заборонив укладати нові короткострокові та довгострокові газові контракти. Ми також рішуче налаштовані продовжувати працювати над іншими видами енергії”, – зазначила речниця.
Видобуток нафти компанією Basra Oil Company скорочено до 900 тис. барелів на добу із 3,3 млн барелів.
Ірак оголосив форс-мажор і призупинив видобуток нафти на всіх родовищах, що розробляються іноземними компаніями. Про це напередодні повідомило Reuters.
Так, міністерство нафти Іраку у листі від 17 березня нагадало, що навігація через Ормузьку протоку – ключовий маршрут для близько 20% світових поставок нафти та СПГ – була серйозно порушена через військову активність.
„Міжнародні партнери не змогли призначити танкери для вивезення нафти, що унеможливило експорт, незважаючи на готовність державної нафтової компанії SOMO завантажувати поставки”, – йдеться у листі, що є в розпорядженні агентства.
В результаті міністерство наказало повністю припинити виробництво на концесійних ділянках. Зокрема, видобуток нафти компанією Basra Oil Company скорочено до 900 тис. барелів на добу із 3,3 млн барелів. Вироблені обсяги наразі перекачуються для роботи нафтопереробних заводів.
Міністерство фінансів США пом’якшило санкції (з деякими обмеженнями) щодо венесуельської нафти, оскільки адміністрація Трампа шукає шляхи для збільшення світових поставок нафти на тлі війни з Іраном.
Міністерство фінансів видало розпорядження, що дозволяє компанії Petróleos de Venezuela S.A, або PDVSA, безпосередньо продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.
Ліцензія США передбачає цільове послаблення санкцій, але не скасовує їх повністю. Ліцензія дозволяє компаніям, які існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які зазвичай були заборонені через американські санкції, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.
Однак залишаються певні обмеження. Платежі за продаж нафти не можуть надходити безпосередньо до венесуельських організацій, які перебувають під санкціями, таких як PDVSA, а повинні надсилатися на спеціальний рахунок, контрольований США. Іншими словами, США дозволять торгівлю нафтою, але контролюватимуть грошові потоки.
Крім того, угоди за участю Росії, Ірану, Північної Кореї, Куби та деяких китайських організацій не будуть дозволені. Транзакції, пов’язані з венесуельським боргом або облігаціями, також не будуть дозволені.
Окремо Білий дім повідомив, що Дональд Трамп на 60 днів скасує вимоги Закону Джонса 1920-х років щодо перевезення товарів між американськими портами суднами під прапором США. Цей закон, розроблений для захисту американського суднобудівного сектору, часто звинувачують у подорожчанні бензину.
Адміністрація Трампа перебуває під тиском через стрімке зростання цін на нафту, оскільки США разом з Ізраїлем ведуть війну з Іраном, і невідомо, коли вона закінчиться. Ріст цін на нафту обумовлений блокуванням Іраном протоки Ормуз, через яку проходить п’ята частина світової нафти з Перської затоки до споживачів по всьому світу. Через це водії у Сполучених Штатах платять найвищі ціни на заправках за останні приблизно 2,5 роки. За даними AAA, у середу середня ціна за галон звичайного бензину в країні перевищила 3,84 долара, порівняно з 2,98 долара до початку війни США.
Водночас Венесуела володіє найбільшими в світі запасами нафти. Але корупція, неефективне управління та економічні санкції США призвели до постійного зниження видобутку з 3,5 мільйона барелів на день у 1999 році, коли до влади прийшов наставник Мадуро Уго Чавес, до менше ніж 400 тис. барелів на день у 2020 році.
Очікується, що ліцензія мінфіну США дасть значний поштовх економіці Венесуели, залежній від нафти, та допоможе заохотити компанії, які побоювалися інвестувати у нафтовий сектор країни.
Тим часом еталонний північноморський контракт на дизель коштує вже понад $180 за барель – максимум майже за чотири роки.
У деяких регіонах світу ціни на найближчі постачання нафти Brent вже досягли $150 за барель через ескалацію на Близькому Сході. Про це повідомляє Financial Times в четвер, 19 березня.
Так, у вівторок барель в Омані, порти якого розташовані за перекритою Ормузькою протокою і мають відкритий вихід в океан, продавався майже за $154, за даними Argus Media.
Зазначається, що наразі фінансовий ринок та ринок фізичних постачань сильно різняться. Ф’ючерси на північноморську Brent та американську WTI передбачають постачання в травні, коли, як сподіваються трейдери, ситуація з судноплавством в Ормузькій протоці покращиться. Але ціни на партії, які потрібно поставити зараз, „зростають через фізичну нестачу сировини”, говорить головний економіст Argus Media Девід Файф.
Премії за марки нафти, які за своїми характеристиками схожі на близькосхідні, досягли рекордних значень, зазначає видання. Серед них – деякі сорти, які видобувають у Норвегії, Алжирі, Лівії та Казахстані, за які покупці доплачують від $5 до майже $15 за барель порівняно з Brent.
