За підсумками травня 2024 року 8 млн 265 тис тонн вантажів було оброблено морськими портами України, що майже у два рази перевищує аналогічний показник 2023 року.
Вантажообіг українських морських портів у травні 2024 року становив 8,265 млн тонн, що майже вдвічі більше травневого показника минулого року. Про це повідомляє пресслужба адміністрації морських портів України.
За підсумками травня 2024 року 8 млн 265 тис тонн вантажів було оброблено морськими портами України, що майже у два рази перевищує аналогічний показник 2023 року.
У травні вантажообіг через український коридор склав 6,7 млн тонн, з яких – 4,5 млн тонн – продукція українських аграріїв.
Лідерами вантажообігу є зернові та рудні вантажі – 5,3 млн тонн та 1,5 млн тонн відповідно. Проти 3,5 млн тонн зернових та 241 тис тонн рудних у 2023 році.
Порти України загалом з початку 2024 року обробили майже 46 млн тонн, проти 26,6 млн тонн у 2023 році.
Українським морським коридором у лютому експортовано рекордний обсяг вантажів – 8 млн тонн. Загальний обсяг експорту з початку роботи зернового коридору сягнув 28 млн тонн.
Про це заявив віце-прем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у Facebook у п’ятницю, 1 березня.
«Вантажообіг портів Великої Одеси в найкоротшому місяці року склав 8 млн тонн, з яких 5,2 – продукція українських аграріїв. Це рекордні показники експорту не лише Українським коридором, а і за часів повномасштабного вторгнення», – написав він.
При цьому експорт через Чорноморські порти поступово наближається до довоєнних показників, наголосив віце-прем’єр.
Він уточнив, що обсяг експорту з моменту початку роботи коридору досяг 28 млн тонн, 19 млн тонн з цього обсягу – зернові та олійні. Вантажі прямували до 42 країн.
Сьогодні понад 90% всього агроекспорту йде через порти Великої Одеси та Дунайські порти.
План передбачає додаткове фінансування для компаній, які працюють у румунських портах і мають необхідність розширення потужностей для обробки або зберігання товарів з України.
Єврокомісія погодила запропоновану Румунією схему державної допомоги на загальну суму 126 мільйонів євро для розвитку портів в умовах зростання товарних потоків з України. Про це йдеться в пресрелізі ЄК.
Зазначається, що план передбачає додаткове фінансування для компаній, які працюють у румунських портах і мають необхідність розширення потужностей для обробки або зберігання товарів з України.
Схема з бюджетом 126 мільйонів євро діятиме до 31 грудня 2024 року. Кошти надаватимуться у формі грантів розміром до 10 мільйонів євро логістичним компаніям, які працюють у морських і дунайських портах Румунії.
Як повідомляється, схема частково фінансуватиметься за рахунок фондів солідарності ЄС і сприятиме функціонуванню „Шляхів солідарності” між Україною та Євросоюзом.
За словами єврокомісараз питань конкуренції Маргрете Вестагер, ця схема вартістю 126 мільйонів євро дозволить Румунії зменшити вузькі місця, створені раптовим сплеском товарів, які надходять до портів узбережжя Дунаю та Чорного моря. Допомога підтримає портових операторів у обробці та зберіганні вантажів у чергах, тим самим зменшивши блокаду, спричинену війною Росії проти України. Це сприятиме плану дій ЄС Solidarity Lanes без надмірного спотворення конкуренції на єдиному ринку.
Понад п’яту частину всього російського скрапленого природного газу (СПГ), що надходить до Європи, переправляється в інші частини світу.
Як пише Financial Times, це збільшує доходи Москви, попри зусилля ЄС їх обмежити, передає Forbes.
Зазначається, що перевалка російського СПГ заборонена у Великій Британії та Нідерландах, але російський газ зазвичай „перекачують” між танкерами в Бельгії, Франції та Іспанії, а потім експортують до інших країн.
Перевалка зазвичай відбувається між російськими танкерами льодового класу, що курсують між Ямалом і північно-західною Європою, і звичайними СПГ-танкерами, які потім вирушають до інших портів, пише FT.
За даними видання, порти Бельгії, Іспанії та Франції „досі отримують значні обсяги газу” з „Ямала СПГ”. Зокрема, порти Зебрюгге у Бельгії та Монтуар-де-Бретань у Франції отримали у 2023 році найбільше російського СПГ із усіх портів ЄС.
Дані Інституту енергетики та фінансового аналізу свідчать, що із 17,8 млрд кубометрів російського СПГ, що надійшов до ЄС з січня по вересень 2023 року, 21% був перевантажений на судна, які прямували до країн, що не входять до ЄС. Серед них – Бангладеш, Китай та Японія.
Наразі ЄС не запровадив ембарго на російський СПГ. Тож, європейські трейдери не відчувають себе зобовʼязаними обмежувати свої покупки в росії.
За даними Центра досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA), з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні і станом на середину літа 2023 року виручка Москви від продажу енергоносіїв по всьому світу становила 413 млрд євро, з яких 277 млрд євро – від продажу нафти, 101 млрд євро – газу та 35 млрд євро – вугілля.
Із них ЄС заплатив країні-агресору 162 млрд євро: 95 млрд євро за нафту, 64 млрд євро за газ та 3 млрд євро за вугілля.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
До портів Великої Одеси прибуло ще п’ять суден, які належать власникам із Греції, Туреччини, Ліберії, Панами.
Про це повідомив керівник Моніторингової групи санкцій і свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.
„У порти Великої Одеси прибуло 5 суден загальним дедвейтом 163,26 тис. тонн. Судна належать власникам із Греції, Туреччини, Ліберії, Панами. Два судна з п’яти виконують уже другий рейс у коридорі”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, Клименко додав, що з українських портів вийшло 4 судна загальним дедвейтом понад 168 тис. тонн, які належать судновласникам із Греції та Туреччини.
Інформаційне агентство зазначає, що прохід суден свідчить: смілива ставка України на створення власного торговельного маршруту після краху «зернового коридору» виправдалася.
А втім, Bloomberg зауважує, що поки що успіх здебільшого символічний, оскільки від суден досі вимагаються обережні маневри поблизу узбережжя Болгарії та Румунії, коли вони прямують до України.
За словами джерел, знайомих із ситуацією, два судна дійшли до Одеси 1 жовтня, ще два — до Чорноморська, того ж дня ще одно судно прибуло до порту Південний.
Це на додаток іще до п’яти суден, які вже пройшли тимчасовим коридором, завантажились і вийшли назад у море 16 вересня.
Це означає, що всі три ключові чорноморські порти України відновили приймання суден, наголосили у Bloomberg. Окремо п’ять суден, які застрягли в Україні з початку війни, скористалися тим самим маршрутом.
А втім, це все ще небагато, якщо порівняти із сотнями рейсів, що відбувались у межах Чорноморської зернової ініціативи. Однією з проблем є страхування суден, які плавають у ризикованому районі, вказало агентство.
Водночас на знак того, що нова стратегія України працює, страховий брокер Miller запропонував «повне страхування військових ризиків» для суден, які скористаються тимчасовим коридором.
З портів Чорноморськ та Південний вийшли три судна з агропродукцією та залізною рудою.
Про це міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив у Фейсбуці.
«Три балкери з агропродукцією та залізною рудою вийшли з портів Чорноморськ та Південний, а 5 нових суден прямують до портів на завантаження. Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA (прапори Ліберії та Палау) експортували понад 127 тис. української агропродукції та залізної руди», – зауважив Кубраков.
За словами міністра, у Великій Одесі чекають під завантаження 5 нових суден. «Балкери OLGA, IDA, DANNY BOY, FORZA DORIA, NEW LEGACY експортують майже 120 тис. тонн українського збіжжя до країн Африки та Європи», – зазначив він.
Ініціатива Президента України Володимира Зеленського Grain from Ukraine відтепер буде стосуватися і дунайських портів України. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Уряд під час засідання 8 вересня підтримав постанову про залучення українських портів на р. Дунай до надання гуманітарної допомоги у вигляді пшениці та кукурудзи країнам Африки й Азії.
«Це наш внесок у світову продовольчу безпеку. Працюємо з ООН та іншими нашими партнерами, аби повноцінно відновити аграрний експорт з України та остаточно розблокувати наші чорноморські порти», — наголосив Денис Шмигаль.
Як повідомив Прем’єр-міністр, станом на зараз у межах жнивної кампанії в Україні зібрано 34 млн тонн врожаю. Зокрема 22 млн тонн пшениці. При цьому внутрішня потреба, за його словами, становить 6-7 млн тонн на рік.
Страхові компанії повідомили фрахтувальників суден, які працюють у чорноморських портах агресора, про збільшення додаткових платежів, відомих як „премії за ризик війни”.
Як йдеться в матеріалі Reuters страховики підвищують премії для чорноморських танкерів через зростання напруги. Військові дії в акваторії російських і українських чорноморських портів загострилися після розриву угоди з експорту зерна в середині липня.
Премію за військовий ризик було збільшено з 1% вартості вантажу до 1,20-1,25%, повідомили трейдери.
Підвищення означає, що кожен рейс коштуватиме на 200 000 доларів США за один танкер Suezmax (може перевозити 120 000-200 000 тонн) дорожче, якщо російська нафта постачатиметься до Індії. Підвищення премії означає, що загальна вартість премії становитиме майже 1 мільйон доларів.
Хоча ця сума невелика, вона збільшує загальні витрати росії на експорт нафти, які різко зросли з лютого 2022 року через санкції.
На піку російської кризи поставок і санкцій російські компанії платили до 20 мільйонів доларів за танкер на страхування витрат на доставку та фрахт, що становило більше третини вартості кожного вантажу.
Трейдери додали, що підвищення стосувалося переважно вантажів, що перевозять російську нафту та продукти. „Обсяги, що надходять з росії, пов’язані з вищими ризиками, ніж інші, хоча поточна ситуація дає страховикам багато підстав підвищувати ціни для тих, хто працює в російських чорноморських портах”, — сказав один із трейдерів.
Зернові трейдери висловлюють занепокоєння щодо безпеки поставок зерна, а підвищення премії за військовий ризик для нафтових танкерів свідчить про те, що занепокоєння поширилося на ширші ринки.
Загальні завантаження сирої нафти з Чорноморського Новоросійська та терміналу КТК становлять близько 2% світових поставок. Експорт нафтопродуктів з чорноморських портів росії становить близько 4 мільйонів тонн на рік.
Трейдери додали, що підвищення стосується переважно вантажів, що перевозять російську нафту та продукти.
Українській уряд працює над відновлення роботи чорноморських коридорів для експорту українського зерна та іншої продукції.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прем’єр-міністра Дениса Шмигаля в інтерв’ю румунському телеканалу Digi24.
„Вже маємо успішний приклад роботи такого коридору – перший контейнеровоз прибув у Туреччину. Для посилення експортного потенціалу Україна буде залучати наших партнерів та активно розвивати прикордонну інфраструктуру з Румунією, а також Дунайський портовий кластер”, – розповів Шмигаль.
Він також підкреслив, що Росія стала справжнім піратом у Чорному морі.
Раніше генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов заявив, що формат попередньої зернової угоди має піти в минуле, а Україні треба повернути її суверенне право на вільну морську торгівлю, адже до війни експорт зерна складав лише 40% від довоєнної вантажної бази українських портів.
Своєю чергою віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков заявив, що Україна потребує вільного морського експорту, і закликав міжнародну спільноту об’єднатися для розблокування українських портів.
