Україна та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) оголосили про намір укласти Угоду про всеосяжне економічне партнерство (CEPA), спільну заяву про це підписали у понеділок перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко та державний міністр зовнішньої торгівлі Тані бін Ахмед Аль Зейуді, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, пише Інтерфакс-Україна.
„Угода про всеосяжне економічне партнерство з ОАЕ розкриє повний потенціал нашої співпраці у сфері торгівлі та інвестицій, тим самим допомагаючи нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості”, – цитує відомство Свириденко.
За словами Аль Зейуді, Україна стала першою європейською державою, з якою ОАЕ мають намір укласти CEPA, що наголошує на важливості України для Еміратів як довгострокового торговельного та інвестиційного партнера.
У пресрелізі зазначається, що переговори між Україною та ОАЕ щодо укладання CEPA вже розпочалися. З української сторони переговорну групу очолює заступник міністра економіки – Торговий представник Тарас Качка, який був присутнім під час події у Дубаї.
За результатами 2021 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між країнами зріс до рекордного показника $1,147 млрд, з яких понад 50% – агропродукція та ще 30% – металургія. Обсяг інвестицій ОАЕ в економіку України минулого року сягнув $243,3 млн.
Катар домовився про багаторічний контракт на постачання скрапленого природного газу (LNG) до Німеччини: йдеться про поставки 2 млн тонн на рік як мінімум 15 років.
„Катар погодився поставляти в Німеччину два мільйони тонн скрапленого природного газу на рік протягом як мінімум 15 років, оскільки найбільша економіка Європи бореться за альтернативні поставки після вторгнення Росії в Україну”, – пише агентство.
„За допомогою довгоочікуваної угоди Катар прагне „внести свій внесок в зусилля з підтримки енергетичної безпеки Німеччини і Європи”, – сказав міністр енергетики Катару і генеральний директор QatarEnergy Саад Шеріда аль-Каабі.
За словами Каабі, партнер QatarEnergy, американська компанія ConocoPhillips, буде поставляти газ з катарських проєктів North Field East і South з 2026 року на СПГ-термінал Brunsbuttel, що розробляється на півночі Німеччини.
Країни Азії на чолі з Китаєм, Японією і Південною Кореєю є основним ринком збуту катарського газу, який все частіше шукають європейські країни після того, як війна Росії проти України поставила російські поставки під сумнів, пише AFP.
Переговори з європейськими країнами раніше йшли важко, оскільки Німеччина та інші країни відмовлялися підписувати довгострокові угоди з азійськими країнами.
Угода з Німеччиною була укладена через тиждень після того, як QatarEnergy оголосила про 27-річну угоду про постачання чотирьох мільйонів тонн на рік до Китаю.
Нагадаємо:
QatarEnergy підписала 27-річну угоду про постачання скрапленого природного газу (СПГ) китайській компанії Sinopec – це є найдовшою угодою в галузі СПГ, оскільки нестабільні ринки змушують покупців шукати довгострокові угоди.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
„Українські перевізники чекали цього майже п’ять років – вчора ми погодили остаточну редакцію Спеціальної Угоди про лібералізацію автомобільних перевезень з делегацією Єврокомісії. Якщо коротко, для перевізників підписання цієї Угоди матиме таке ж значення, як скасування віз з країнами ЄС”, – сказано в повідомленні.
Найєм зауважив, що за останні пʼять років ЄС став основним торговельним партнером України. Питома вага товарообігу з країнами Євросоюзу у 2021 році становила більше 41%, а обсяг вантажоперевезень автомобільним транспортом збільшився майже на 42%. Подальший ріст був обмежений нестачею дозволів на міжнародні перевезення, кількість яких по окремих напрямках або залишалась незмінною, або значно скорочувалась. Фактично дозвільна система була штучним бар’єром для здійснення вільної торгівлі, обмежуючи не лише двосторонню торгівлю, а й транзит наших товарів країнами ЄС.
„А за три останні місяці у зв’язку з блокуванням українських портів обсяг товарообігу з ЄС автомобільним транспортом зріс у декілька разів. Для розуміння, лише палива автомобільним транспортом було імпортовано у 15 (!) разів більше ніж у довоєнні часи. Очевидно, ніяка дозвільна система такого навантаження б не витримала, і був великий ризик зупинки експорту автотранспортом вже у вересні-жовтні”, – наголосив заступник міністра інфраструктури.
Він зазначив, що після підписання Угоди про транспортну лібералізацію проблему нестачі дозволів на міжнародні перевезення буде вирішено остаточно. Підписання документу планується до кінця цього місяця.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Київ потребує більшої іноземної допомоги внаслідок повномасштабної війни, нині ведуться попередні обговорення нового пакету допомоги від МВФ.
Про це повідомляють у Bloomberg із посиланням на коментар міністра фінансів України Сергія Марченка.
Для уникнення фінансової кризи в Україні внаслідок повномасштабної війни потрібно залучати іноземну грошову допомогу. За словами Марченка, Україна повинна укласти нову програму кредиту з Міжнародним валютним фондом.
Також міністр фінансів зазначає, що наразі вирішується питання угоди, але команді МВФ непросто підготувати складну макрофінансову програму для допомоги Україні.
МВФ вважає міжнародну допомогу основним джерелом фінансування бюджетної нестабільності в Україні.
Провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ @KGeorgieva. Подякував за виділені $1,4 мільярда додаткової підтримки. Обговорили майбутню співпрацю задля зміцнення фінансової стабільності України.
Німеччина та Катар у п’ятницю домовилися про енергетичне партнерство, в рамках якого Доха може розпочати постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) до Берліна у 2024 році.
Про це пише CNN.
Катар стане ключем до майбутньої енергетичної стратегії Німеччини щодо диверсифікації від російського газу, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц, виступаючи на спільній пресконференції з еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані у Берліні.
„Питання енергетичної безпеки відіграє для нас важливу роль. Німеччина розвиватиме свою інфраструктуру, щоб мати можливість імпортувати скраплений газ морським шляхом”, – сказав Шольц.
„Це великий крок, і Катар відіграє важливу роль у нашій стратегії”, – додав німецький лідер.
Емір Катара заявив журналістам, що сподівається, що його країна почне постачати скраплений природний газ до Німеччини у 2024 році.
Німеччина досягла прогресу у відмові від постачання енергоносіїв з росії з початку російського вторгнення в Україну.
Раніше цього місяця Німеччина розпочала будівельні роботи для свого першого плавучого ЗПГ-терміналу у Вільгельмсхафені, місті та порту, розташованому в Нижній Саксонії на північному заході країни.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та віцепрем’єр-міністр, міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Генрік Ковальчик підписали спільну заяву, яка зафіксувала результати переговорів сторін щодо спрощення експорту українських зернових.
Зазначається, що у спільній заяві сторони зафіксували, зокрема перегляд польською стороною вимог до ветеринарного контролю транзитних вантажів із зерном з України, а також забезпечення можливості транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата – Рава Руська, Медика – Шегині, Кросьценко – Смільниця. Разом з тим, згідно з підписаним документом, Польща повинна забезпечити збільшення кількості польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах до 19 осіб, а також роботу польських інспекторів в режимі 24/7 у найбільш завантажених пунктах.
„Заходи, передбачені заявою, дозволять значно спростити перетин кордону наших вантажів із зерновими та, відповідно, пришвидшить і збільшить обсяги експорту, що є пріоритетом у роботі Мінагрополітики у цей час”, – зазначив Сольський.
„На зустрічі окрема увага була приділена вирішенню питання транзиту через Польщу українських товарів тваринного походження категорій, які неавторизовані відповідно вимог ЄС (свинина, яловичина, баранина, низка товарів аквакультури тощо). Компетентні органи мають напрацювати механізм безпечного та ефективного контролю за транзитом таких вантажів, а також отримати погодження Європейської Комісії”, – додали в Мінагрополітики.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яким денонсував угоду з урядом російської федерації про співробітництво в галузі створення та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки.
Про це повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, передає Укрінформ.
«Денонсовано угоду між урядом України і урядом російської федерації про співробітництво в галузі створення та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки», – написав Мельничук.
За його словами, міністри також погодили законопроєкти про зміни до Закону «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку».
Також врегульовано порядок здійснення оборонних та публічних закупівель, вартість яких є менш як 50 тисяч гривень, в умовах воєнного стану. Передбачено, що замовник може здійснювати відповідні закупівлі з використанням електронної системи закупівель, у тому числі з використанням електронних каталогів.
«У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи замовник не вносить інформацію про такі закупівлі до річного плану та не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи», – уточнив Мельничук.
Нинішнього року Україна планує підписати угоди про вільну торгівлю з чотирма країнами, а також веде підготовку до підписання угоди про „промисловий безвіз” з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
Зокрема, готується підписання угоди про зону вільної торгівлі з Туреччиною, Тунісом, Канадою та Йорданією. Також цього року очікується оновлення угоди зі США.
Також Шмигаль наголосив, що одним із ключових акцентів у напрямі розширення експорту є підготовка до підписання „промислового безвізу” з ЄС, а також оновлення торгових додатків Угоди про асоціацію.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Керівник Apple Тім Кук сповнений рішучості добитися того, щоб найдорожча компанія світу не втратила свої вигідні позиції на потенційно найбільшому ринку світу – китайському, повідомив портал The Information.
iPhone став лідером ринку в Китаї, де вітчизняні компанії також розвиваються дивовижними темпами. Як їм це вдалося? Відповідь, як виявляється, надзвичайно проста: таємна угода з китайським комуністичним керівництвом.
Чому Apple таємно підписала з китайцями контракт на 275 мільярдів доларів? Таким чином Тім Кук хотів долучитися до китайської п’ятирічки. Адже згідно з планами на п’ятирічку, яка почалась у 2016 році, Apple надає своїм підприємствам у КНР найсучасніші ІТ-технології та ділиться ними з китайцями. Цікаво, що вже під час свого першого візиту до КНР Тім Кук погодився, що Apple інвестує в Китай понад 275 мільярдів доларів протягом наступних п’яти років. Відтоді він став постійним гостем країни, зокрема розробив основу для системи постачання, яка починається в КНР і закінчується на заводах Apple в інших частинах світу. Що це означає на практиці? Більшість деталей для iPhone, iPad і Mac виготовляються в Китаї. Apple проводить навчання своїх працівників, а також інвестує в китайські компанії, які отримують технології. Прикладом такої китайської компанії є Didi Chuxing.
Продажі та прибутки Apple б’ють рекорди в Китаї, незважаючи на торговельну війну Дональда Трампа в США проти Пекіна під час президентства й те, що його наступник Джо Байден не зняв санкцій. Крім того, Тім Кук побудував чудові стосунки з Трампом, який мав неоднозначні відносини з Пекіном. Тому той не паплюжив бізнес Apple, а все, що просив, – це тримати угоду в таємниці, стверджує видання. Оскільки китайці прагнули того самого, генеральному директору Тіму Куку було не важко не розголошувати таємницю. При цьому він робив усе, щоб завоювати прихильність керівництва Китаю.
Apple, з точки зору бізнесу, вже об’єднує ринки КНР та Гонконгу, щоб таким чином завоювати прихильність широких мас і в Пекіні. На цей ринок, до речі, припадає п’ята частина продажів компанії. Оборот перевищує 68 мільярдів доларів.
Чи буде продовжено угоду між Apple і Китаєм?
У травні цього року строк договору закінчився, пише портал AppleInsider, але його можна продовжити на один рік, тобто до травня 2022-го. Звісно, задля цього комусь доведеться лобіювати це питання у Вашингтоні. Радник Байдена з питань Китаю раніше писав, що Піднебесна хоче обіграти США в технологічній конкуренції. Так само, як Трамп закрив очі на величезний бізнес Apple у Китаї в той час, так і Байден повинен дозволити це, тому що цього більше не можна тримати в таємниці, як раніше.
В угoдi тaкoж є пункт пpo нaмip Йopдaнiї купувaти в Iзpaїлi близькo 200 мiльйoнiв кубoмeтpiв oпpicнeнoї вoди нa piк – удвiчi бiльшe, нiж зapaз. Aлe тут poзглядaютьcя piзнi вapiaнти: як мoжливicть пoбудoви в Iзpaїлi cпeцiaльнoгo oпpicнювaльнoгo зaвoду для Йopдaнiї, тaк i зaкупiвлi вoди з вжe icнуючиx oпpicнювaльниx уcтaнoвoк.
