Мінімальний рівень грошового забезпечення військовослужбовців планується встановити на рівні 30 тисяч гривень. Крім того, для захисників будуть передбачені й доплати.
Як повідомляє РБК-Україна, про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив в інтерв’ю „Мілітарному„.
„Мінімальний рівень грошового забезпечення буде 30 тисяч гривень”, – наголосив генерал.
Він додав, що будуть також доплати для категорій військовослужбовців – в першу чергу, які беруть участь в активних бойових діях.
„В першу чергу це для військовослужбовців механізованих, мотопіхотних, десантно-штурмових, бригад морської піхоти. Тобто ті посади, яких бракує на полі бою”, – пояснив Сирський.
Головнокомандувач ЗСУ підкреслив, що це повинно створити додатковий стимул для залучення людей до війська. За його словами, ці зміни мають бути затверджені до кінця травня.
Міністерство внутрішніх справ Чехії планує внести зміни до законодавства, які посилять умови виплат для українських біженців. Виплати для тих, хто має тимчасовий захист, хочуть прив’язати до роботи, реєстрації в центрі зайнятості або підприємницької діяльності.
Тобо, згідно з новою поправкою МВС, особи, які мають статус тимчасового захисту та звертаються за гуманітарною допомогою, повинні бути працевлаштованими, займатися підприємницькою діяльністю або бути зареєстрованими в центрі зайнятості.
Також вони зобов’язані перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяць, за який їм належить виплата фінансової допомоги. У разі виїзду особи за межі Шенгенської зони на термін понад 30 днів, тимчасовий захист взагалі анулюється. Крім цього, до втрати тимчасового захисту призведе кримінальне або адміністративне видворення.
У МВС уточнили, що ціі умови поширюються на людей працездатного віку, та не зачіпають дітей, студентів та людей похилого віку, що перебувають під тимчасовим захистом.
Встановлення мінімального терміну фізичного перебування в Чехії, на думку авторів поправок, має запобігти можливому зловживанню гуманітарною допомогою.
Пакет нововведень від МВС також передбачає обов’язкову реєстрацію деяких автомобілів з українськими номерами у спеціальному чеському реєстрі. А для отримання довгострокової посвідки на проживання біженцям доведеться довести відсутність будь-якої податкової заборгованості перед державою.
Видання зазначає, що уряд Чехії може розглянути поправки МВС вже наступного тижня. Про це повідомляв прем’єр-міністр Андрей Бабіш.
Тим часом директор Організації допомоги біженцям Мартін Розумек заявив, що ця поправка зайва, бо українські біженці «фактично вже годують усіх чеських безробітних та людей з інвалідністю своїми податками та зборами».
Німеччина надала Україні понад 1,2 млрд євро екстреної допомоги в енергетичному секторі та є найбільшим двостороннім донором у цій галузі.
Про це заявив парламентський державний секретар федерального Міністерства економіки та енергетики ФРН Штефан Роуенгоф, передає Укрінформ.
“Німеччина підтримує Україну. Ми є найбільшим двостороннім донором в енергетичному секторі, надавши понад 1,2 млрд євро екстреної підтримки”, – зазначив Роуенгоф.
Росія здійснює масовані атаки ракетами та дронами, намагаючись зруйнувати українську енергосистему, тому, за його словами, підтримка має відповідати терміновості загроз.
Роуенгоф зауважив, що після візиту міністерки економіки та енергетики ФРН Катаріни Райх до Києва було створено міжвідомчу робочу групу, котра нині координує взаємодію з українськими та німецькими енергетичними компаніями.
Одним із ключових напрямів стало збільшення постачання запасних частин, обсяги яких зросли порівняно з минулим опалювальним сезоном.
Окремо посадовець повідомив, що Німеччина внесла 557 млн євро до Фонду енергетичної підтримки України – це близько третини всіх внесків до фонду.
Також Берлін підтримує створення в Україні стратегічних резервів енергетичного обладнання, що має підвищити стійкість системи перед новими атаками.
Загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить $95 млрд, з яких $52 млрд передбачено на поточний рік і вже забезпечено.
Про це повідомило Міністерство фінансів з посиланням на очільника відомства Сергія Марченка.
Марченко наголосив, що міжнародна допомога залишається критично важливою для забезпечення функціонування держави, підтримки макрофінансової стабільності та фінансування ключових соціальних і гуманітарних потреб в умовах триваючих масованих атак Росії на цивільну та енергетичну інфраструктуру.
Він також зазначив, що в першому кварталі 2026 року ВВП України скоротився, а інфляція у квітні зросла після кількох місяців уповільнення. Водночас держава забезпечує стабільність бюджетних надходжень: доходи держбюджету за січень-квітень 2026 року зросли на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Міністр закликав партнерів створити умови для використання заморожених російських активів на користь України та знайти механізм для нагального покриття потреб відновлення пошкодженої енергосистеми. Він також високо оцінив рішення партнерів ЄС щодо механізму Ukraine Support Loan (USL), який має стати ключовим інструментом підтримки країни у 2026-2027 рр.
У Мінфіні також зазначили, що найближчим часом до України прибуде місія Міжнародного валютного фонду для підготовки до перегляду програми Extended Fund Facility.
Згідно зі спільним аналізом Міністерства фінансів та Митної служби Румунії, протягом 2024–2025 років на кордоні було задекларовано понад 1,7 мільярда євро готівкою. Як повідомляє видання Adevărul.ro, розслідування виявило чіткі повторювані закономірності транскордонного переміщення коштів. Зокрема, надвеликі суми концентруються в руках вузької групи осіб, які багаторазово використовують одні й ті ж зворотні маршрути та пункти пропуску. Така аномальна активність викликає у контролюючих органів серйозні підозри щодо ризиків відмивання грошей.
Офіційна статистика показує, що за цей період у базах даних зареєстрували 7 593 митні декларації. Фінансовий потік був переважно спрямований всередину Євросоюзу: під час в’їзду до ЄС через румунський кордон подали 5 758 декларацій на загальну суму 1,261 мільярда євро, тоді як на виїзді зафіксували 1 835 декларацій на 511,7 мільйона євро.
Головним джерелом цього готівкового потоку виявилася Україна – саме звідси походили 73 відсотки декларацій, оформлених на в’їзді до ЄС. У загальному рейтингу країн походження коштів за Україною йдуть Молдова та Туреччина. Водночас основними кінцевими пунктами призначення для задекларованої готівки стали Туреччина, Австрія та Румунія.
Перевірки детально описали механізм цих операцій і підтвердили, що надвеликі суми готівки неодноразово перевозила дуже обмежена кількість людей. Зокрема, із загальної кількості 1464 декларацій, поданих при в’їзді до ЄС з України, 943 документи — а це 64 відсотки від усіх випадків — надійшли лише від 21 особи. Ці кур’єри регулярно ввозили значні кошти через румунський кордон, переважно використовуючи два транзитні маршрути: Україна–Румунія–Австрія або Україна–Румунія–Туреччина.
Аналіз також виявив аномальну концентрацію капіталу на конкретних ділянках кордону, де накопичилися основні обсяги валюти. Головними фінансовими хабами стали всього два митні пости: через КПП «Сірет» зафіксували транзит близько 793,9 мільйона євро, а через пункт пропуску «Халмі» – близько 362,7 мільйона євро. Сумарно на ці два пункти припало понад 92 відсотки від усієї задекларованої в країні готівки.
Дослідження динаміки цих потоків показало, що транскордонний рух грошей стрімко активізувався у перші місяці 2025 року як на в’їзд, так і на виїзд з Євросоюзу. Пік цього явища припав на період із березня по травень 2025 року, коли обсяги задекларованих коштів значно перевищили показники аналогічного періоду минулого року. Найвищі значення зафіксували у березні (приблизно 72 мільйони євро), квітні (67 мільйонів євро) та травні, коли сума сягнула майже 100 мільйонів євро за один місяць.
Починаючи з червня 2025 року та протягом перших місяців 2026 року, грошові потоки різко скоротилися. Показники другої половини 2025 року та початку 2026 року виявилися значно нижчими порівняно з весняним піковим періодом. Як зазначає видання Adevărul, така зміна свідчить про успішне пом’якшення масштабів цього явища, чому суттєво сприяло посилення заходів контролю та моніторингу, ініційованих Міністерством фінансів.
Наразі аудиторський орган Міністерства фінансів спільно з Митною службою Румунії продовжують масштабні перевірки. Головна мета цих дій – ретельна ревізія того, як дотримувалися правові положення та внутрішні правила щодо контролю готівки, яка ввозилася до Європейського Союзу або вивозилася з нього протягом 2024–2025 років. Крім того, перевірці підлягає правильність адміністрування єдиної форми декларації, що використовується на кордоні ЄС.
На українському ринку наразі немає проблем із наявністю пального. Водночас ситуація зі цінами залишається нестабільною через події у світі.
Про це в бліц-інтерв’ю РБК-Україна розповів директор „Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн.
За оцінками експерта, ситуація з наявністю ресурсу в країні наразі є стабільною.
„За нашими оцінками, запасів дизпального в країні більш ніж на місяць, бензину – майже на два місяці. Тому проблем із наявністю пального немає”, – наголосив Куюн.
Водночас на ринку спостерігаються цінові коливання. Минулого тижня ціни спочатку впали, а потім піднялися. Сьогодні бензин знову трохи подорожчав – приблизно на гривню, проте експерт називає цю ситуацію робочою.
Подальша вартість пального на українських АЗС безпосередньо залежатиме від ситуації у світі. При цьому нічого виключати не можна, оскільки всі стежать за абсолютно непередбачуваною ситуацією в Ірані.
Уряд в середині року планує переглянути макропоказники економічного та соціального розвитку, зокрема, через негативний вплив зимових обстрілів енергетики.
Про це повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев в РБК-Україна.
“Ми переглядаємо прогноз всередині року завжди. Зараз у нас бюджет сплановано зі зростанням ВВП 2,4%, прогноз буде зменшений, тому що у нас був від’ємний ВВП в січні і лютому”, – зазначив він.
Євросоюз готується затвердити умови кредиту Україні у розмірі 90 млрд євро вже в понеділок, 18 травня, що наблизить отримання першого траншу на суму понад 9 млрд євро у червні.
Після завершення внутрішніх процедур Євросоюз остаточно затвердить кредит Україні після узгодження Києвом та Брюсселем деталей погашення боргу за рахунок репарацій від РФ.
Якщо Москва відмовиться виплачувати репарації після війни, лідери європейських країн застережуть собі право використовувати для погашення кредиту заморожені російські активи.
Кошти підуть на зміцнення української оборони – зокрема, на закупівлю безпілотників на суму 5,9 млрд євро. Потім Єврокомісія перерахує Україні 3,2 млрд євро, які спрямують на покриття бюджетних витрат, зокрема й виплату зарплат військовим.
Politico пише, що, попри недавній прогрес, ЄС розуміє потребу Києва у більшій кількості грошей у 2027 році. Проте їхнє залучення може бути проблематичним, якщо країни-члени не захочуть брати на себе додаткові спільні борги.
“Члени ЄС та європейські фінансові інститути надали Україні загалом 200,6 млрд євро.
Таким чином, ЄС є найбільшим і найстабільнішим фінансовим партнером України”, – зазначив представник Єврокомісії.
Міністр енергетики та гірничодобувної промисловості Куби Вісенте де ла О’Леві заявив, що в країні закінчилися запаси дизельного палива та мазуту через нафтове ембарго, запроваджене США. Ситуація призвела до найгірших за останні десятиліття відключень електроенергії в Гавані.
«У нас абсолютно немає палива та дизельного палива, а національна електромережа перебуває в критичному стані, без резервів», – повідомив міністр.
У деяких районах столиці відключення електроенергії тривають по 20–22 години. Водночас країна вже страждає і від гострої нестачі продуктів харчування, палива та ліків. Електроенергетична система Куби наразі залежить виключно від сирої нафти вітчизняного видобутку, природного газу та відновлюваних джерел енергії.
За словами міністра, за останні два роки Куба встановила 1300 мегават сонячних електростанцій, але нестабільність мережі через дефіцит палива значно знижує їхню ефективність.
Міністр заявив, що Гавана продовжує переговори щодо імпорту палива, але зростання витрат на транспортування через конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном ускладнює закупівлі.
Мексика та Венесуела, колишні основні постачальники нафти на Кубу, не доставляють паливо на острів із моменту видання президентом США Дональдом Трампом у січні розпорядження з погрозами запровадити мита для країн, що експортують нафту на Кубу.
За даними Reuters, з грудня лише один великий танкер – «Анатолій Колодкін» під російським прапором – доставив сиру нафту на Кубу, що принесло лише тимчасове полегшення у квітні.
Експерти ООН з прав людини назвали паливну блокаду США незаконною, і такою, що перешкоджає правам кубинського народу на розвиток, харчування, охорону здоров’я, освіту та питну воду.
Місія Міжнародного валютного фонду найближчими тижнями прибуде до України для оцінки виконання умов кредитної програми на 8,1 млрд доларів.
Про це пише Reuters із посиланням на речницю МВФ Джулі Козак.
Місія оцінюватиме прогрес України у проведенні економічних реформ і розширенні податкової бази перед червневим переглядом програми.
У фонді наголосили, що Україні потрібно збільшувати внутрішні джерела фінансування для покриття значних фінансових потреб, навіть попри міжнародну допомогу після початку повномасштабної війни.
Також зазначається, що частина економіки має бути виведена з тіні. За оцінками МВФ, неформальний сектор становить близько 45 відсотків валового внутрішнього продукту країни.
У межах програми обговорюватимуть податкові зміни. Зокрема, йдеться про можливе запровадження податку на додану вартість на дешеві посилки з-за кордону, а також податку для самозайнятих осіб.
У МВФ підкреслюють, що ці реформи потрібні не лише для отримання фінансування, а й для просування України до членства в Європейському Союзі.
Раніше повідомлялося, що місія фонду розпочне роботу над першим переглядом програми розширеного фінансування наприкінці травня. При цьому питання запровадження ПДВ для ФОП наразі знято з порядку денного..
