Європейський інвестиційний банк надає Україні 300 млн євро на відновлення енергетики та критичної інфраструктури.
Відповідні угоди підписали в Брюсселі під час зустрічі з президенткою ЄІБ Надією Кальвіно, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
100 млн євро банк надасть на інвестиції в централізоване опалення, покращення енергоефективності, закупівлю необхідного обладнання, зокрема установок для виробництва електроенергії або тепла.
100 млн євро на реалізацію проєктів, спрямованих на покращення водопостачання та водовідведення.
100 млн євро отримаємо на відновлення об’єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, а також на модернізацію основних соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
“Під час зустрічі обговорили з Надією Кальвіно реалізацію спільних проєктів та започаткування нових, зокрема у сфері транспорту, соціальної інфраструктури, енергоефективності та енергетики. Від початку повномасштабного вторгнення росії ЄІБ мобілізував понад 2 млрд євро екстреного фінансування. Вдячні банку за активну підтримку України та за внесок у нашу стійкість”, – повідомив Шмигаль.
Про це було оголошено під час його зустрічі в Брюсселі з комісаром ЄС з питань економіки та продуктивності Валдісом Домбровскісом.
„Це третій транш в межах ініціативи G7, забезпечений доходами від заморожених російських активів. Кошти спрямуємо на пріоритетні видатки держбюджету”, – зазначив прем’єр.
За словами Шмигаля, Україна наполягає на повній конфіскації заморожених російських суверенних активів для фінансування відбудови країни.
„Обговорили з паном Домбровскісом також макроекономічну ситуацію, хід реформ та процес відбудови України. Дякуємо партнерам за підтримку економіки та швидкого відновлення нашої держави”, – додав він.
Понад 200 румунських компаній вже беруть участь у різних заходах, організованих партнерами з Європейського Союзу у процесі відбудови України, повідомила радниця президента Румунії Лумініца Одобеску.
„Позиція Румунії чітка: тверда підтримка України та зусиль для досягнення справедливого та тривалого миру. Румунія бере участь у процесі підготовки до реконструкції України, і наша позиція як логістичного хабу може бути використана у цьому напрямку. Ми вітаємо зацікавленість понад 200 румунських компаній взяти участь у цьому процесі”, – зазначила Одобеску у Facebook за підсумками конференції „Відбудова України в новій трансатлантичній парадигмі: Виклики для бізнес-середовища Європи в еру Трампа 2.0”, організованій Румунсько-українською двосторонньою торгово-промисловою палатою.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук повідомив учасників коференції про пріоритети відбудови України на 2025 рік, особливо у таких сферах, як ЖКГ, транспорт, енергетика, надзвичайні ситуації, а також закликав румунські компанії до реалізації спільних проєктів.
„Я доношу до всіх учасників бізнес-спільноти те, що ми не повинні чекати закінчення цієї війни, щоб займатися відновленням України”, – сказав Прокопчук.
Керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Штефан-Раду Опря повідомив, що рішенням уряду Румунії створено робочу групу з питань відновлення України, та приділив окрему увагу важливості посилення державного та приватного партнерства у питанні відновлення України.
Як повідомляє agerpres, під час цієї конференції державний секретар Міністерства інвестицій та європейських проєктів (MIPE) Кармен Морару наголосила, що партнерства між країнами є важливими для стимулювання сталого розвитку.
„Румунія використовує свою геостратегічну позицію і експертизу у відновленні, щоб підтримати Україну у процесі глибокої трансформації. Ми продовжимо брати участь у транскордонних проєктах, профінансованих європейськими фондами, які з’єднають Україну з Європою через модернізовану інфраструктуру та чисту енергію. У цьому контексті ми маємо намір перетворити Румунію на стратегічний коридор для відновлення України, використовуючи європейські фонди для модернізації, залізничних інфраструктур, розвитку портів на Дунаї, порту Констанца, а також для життєво важливих енергетичних інтерконекцій для регіональної безпеки”, – додала Морару.
Rebuilding Ukraine (www.rebuildingukraine.ro ) – це проєкт Румунсько-української двосторонньої торговельної палати, організований під егідою Посольства України в Румунії, який полягає в організації заходів, які об’єднують компанії, органи влади та організації для обговорення економічних і соціальних аспектів спільного інтересу, а також є платформою для компаній, які хочуть брати активну участь у проєктах відновлення України.
Фінансування Збройних сил України є беззаперечним пріоритетом для Міністерства фінансів. Водночас у ЗМІ з’явилися повідомлення про брак коштів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Мінфіну.
Як зазначили в Мінфіні, вже понад три роки повномасштабної війни всі виплати військовим здійснюються вчасно та у повному обсязі.
„Так само буде і надалі! Захисники України отримують та будуть отримувати грошове забезпечення згідно плану. Кошти на це передбачені у держбюджеті України на 2025 рік”, – йдеться в заяві.
У Мінфіні зауважили що інформацію, яку поширили ЗМІ про, нібито, загрозу виплат, не відповідає дійсності.
Раніше видання „Економічна правда” оприлюднила матеріал, в якому стверджується, що влада має збільшити видатки оборони на 200 млрд гривень інакше військовослужбовці наприкінці року можуть залишитися без грошового забезпечення.
Україна максимально збільшує виробництво дронів. Зокрема, це стосується і далекобійних безпілотників.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на вечірнє звернення президента України Володимира Зеленського.
За словами глави держави, сьогодні він провів Ставку верховного головнокомандувача.
„Головне – доповіді щодо виробництва дронів в Україні; максимально збільшуємо. Причому по всій лінійці дронів: від „мавіків” до далекобійних дронів, а також збільшуємо наші українські можливості для виробництва наземних роботизованих комплексів”, – наголосив президент.
Зеленський уточнив, що Україні необхідне постійне, стабільне зростання виробництва і постачання воїнам усіх необхідних частин безпілотного компонента. Для цього на поточний рік є хороші перспективи.
Після року поступового зниження, у лютому 2025-го нелегальний ринок тютюнових виробів в Україні знову показав зростання — до 14,1%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані проєкту „Моніторинг нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні”, що проводить Kantar Україна на замовлення провідних вітчизняних виробників тютюнових виробів
Річні втрати державного бюджету України оцінюються у 24,2 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет в Україні становить понад 5 млрд шт.
Спостерігається помітне зростання частки тютюнової продукції з маркуванням Duty Free або експортного призначення, яка нелегально продається в Україні. У лютому 2025 року вона становила 6,4%.
„Після тривалого зниження протягом 2024 року ми знову спостерігаємо зростання частки нелегального ринку – у лютому 2025 року вона сягнула 14,1%. Найпомітніше додала продукція з маркуванням Duty Free або призначенням для експорту, яка нелегально продається в Україні. Також бачимо більше випадків контрафакту, у тому числі з підробленими акцизними марками. Ринок знову демонструє адаптивність, а структура нелегального сегмента змінюється досить швидко”, – зазначила Тетяна Свердлик, аналітикиня Kantar Україна.
Третина контрафактної продукції (33%) має ознаки підроблених акцизних марок. З цієї частки 25% (за написом на упаковці) вказані як виготовлені компаніями Marshall Finest Tobacco / United Tobacco / VK Tobacco FZE, ще 8% – „Українським тютюновим виробництвом”.
Понад половина нелегальної продукції, яка маркована надписом Duty Free або призначена для експорту, і нелегально продається в Україні (55%), за написом на упаковці, вироблена Винниківською тютюновою фабрикою. Основні торгові марки цієї групи – Compliment (50%) та Lifa (5%). Решта 45% цієї категорії – продукція з невизначеним виробником; серед найпоширеніших брендів – Marshall (25%), Urta (9%) та Brut (6%).
В Україні на сьогодні відновлено близько 86 тисяч приватних і 18 тисяч багатоквартирних будинків, пошкоджених під час повномасштабного вторгнення рф.
Такі дані у телеефірі озвучив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, передає Укрінформ.
«За даними Реєстру пошкодженого або знищеного майна, ми облікуємо більше 234 тисячі житлових об’єктів. Станом на сьогодні вже відновлено близько 86 тисяч приватних будинків і приблизно 18 тисяч багатоквартирних будинків», – зазначив Кулеба.
За його словами, активно відновлюється соціальна інфраструктура. Міністр нагадав, що на Київщині з 30 тис. пошкоджених ворогом об’єктів вже відновлено 21 тис. будинків, шкіл, лікарень, адміністративних та інфраструктурних споруд, що становить 70% від загальної кількості.
Урядовець додав, що за три місяці 2025 року зафіксовано пошкодження більш як 60 закладів освіти, понад 20 об’єктів портової інфраструктури та більш як 200 об’єктів залізниці.
Віцепрем’єр-міністр наголосив, що всі пошкоджені та зруйновані об’єкти необхідно відновлювати, тож за підтримки партнерів Мінрозвитку продовжує програму швидкого відновлення.
«Виділено 7,4 мільярда доларів на пріоритетне відновлення, загальний дефіцит становить понад 10 мільярдів доларів. Ми розраховуємо на підтримку наших партнерів. На минулому тижні в Києві проходила велика конференція, де обговорювалися питання скорочення дефіциту і збільшення потреб на відновлення нашої країни», – зазначив Кулеба.
Як зазначається в огляді, у лютому споживча інфляція очікувано зросла до 13,4% р/р. За оцінками НБУ, зростання інфляції тривало й у березні. НБУ не наводить цифри зростання цін, але згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція в березні перевищила 14%. Держстат оприлюднить офіційну інформацію 9 квітня.
За даними, НБУ, основні чинники її пришвидшення – здорожчання сирих і оброблених продуктів харчування через гірші минулорічні врожаї, подальше зростання витрат бізнесу, у тому числі на оплату праці й енергоресурси, а також збереження досить жвавого споживчого попиту.
Як зазначають в НБУ, зростання цін на сирі продукти в річному вимірі пришвидшилося. Тривало й подорожчання оброблених продуктів.
Свідченням стійкості фундаментального тиску було пришвидшення зростання цін на непродовольчі товари і послуги. Так, стрімкіше дорожчали послуги з охорони здоров’я, транспортні послуги, зв’язку, відпочинку і культури. Натомість повільніше зростали ціни на послуги з особистого догляду, страхові та фінансові послуги. Водночас ціни на одяг і взуття залишалися нижчими, ніж торік, пояснили в НБУ.
У лютому зростання цін на пальне пришвидшилося передусім унаслідок високих темпів збільшення вартості автогазу. Водночас профіцит пропозиції бензинів, конкуренція між мережами АЗС і оптимізація логістики імпортних постачань стримували подорожчання пального, йдеться в огляді.
У лютому вартість підакцизної продукції зростала швидше. Тиск з боку виробничих витрат зумовлював зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари й обладнання. Водночас мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення надалі стримував адміністративну інфляцію, пояснили в НБУ.
Польща розширює свої потужності з доставки природного газу в Україну, щоб допомогти своєму східному сусіду підготуватися до зими, повідомив у четвер Gaz-System, оператор мережі польських газопроводів.
Розробка газоперекачувального комплексу в Германовіце, Польща, вартістю 8 мільйонів злотих, може бути завершена до кінця 2025 або початку 2026 року і є частиною стратегії України щодо забезпечення постачання газу за рахунок імпорту СПГ зі США.
Збільшення потужності транспортування дозволить збільшити надходження природного газу до України через Німеччину, Грецію, Литву та Польщу. Україна має на меті диверсифікувати постачання газу, але поточне польське сполучення здатне транспортувати максимум 7 мільйонів кубометрів природного газу на добу, що становить лише невелику частину потреб України.
Український Нафтогаз нещодавно уклав угоду з польською енергетичною компанією Orlen про закупку 200 мільйонів кубометрів СПГ, у тому числі газу американського походження.
Таким чином розширення є частиною довгострокової стратегії України, спрямованої на усунення залежності від російських енергоносіїв та інтеграцію із західноєвропейськими енергетичними ринками.
Федеральний уряд Німеччини фінансує надання супутникового інтернету в Україні через мережу французької компанії Eutelsat, яка є альтернативою Starlink.
Про це агентству Reuters повідомила генеральна директорка компанії Єва Бернеке.
За словами Бернеке, Eutelsat вже протягом приблизно року забезпечує високошвидкісний інтернет в Україні через німецького дистриб’ютора. При цьому фінансування здійснюється з боку німецького уряду.
На сьогодні в Україні використовується менше тисячі терміналів цієї мережі, однак компанія планує збільшити їхню кількість до 5-10 тисяч вже найближчими тижнями.
Як зазначається, чи продовжуватиме Німеччина фінансування додаткових терміналів – наразі невідомо. Речниця Eutelsat Джоанна Дарлінгтон зазначила, що це питання ще обговорюється.
„Ми ще не знаємо, як ЄС колективно або кожна країна окремо фінансуватиме подальші зусилля”, – додала Дарлінгтон.
Водночас офіційно уряд Німеччини не підтверджував таке фінансування, а МЗС країни не відповіло на запит Reuters.