Торгівельна війна президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа може мати наслідки для західної підтримки України з боку Заходу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram-канал голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева.
Як пояснив Гетманцев, мито у 10% не матиме великого негативного ефекту для України враховуючи невелику частину товарного експорту до Штатів. У тому ж числі він поставив під сумнів те, чи варто Києву відповідати Вашингтон дзеркальною реакцією.
Водночас він зауважив, що торгівельна війна істотно вплине на економічних й торгівельних партнерів України.
„Вони (партнери України, – ред.) будуть уповільнюватись. Отже, генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нас„, – додав він.
Україна отримає $432 млн від Світового банку на відновлення транспортної інфраструктури. Перший транш надійде вже цього місяця.
Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
„Сьогодні разом із Регіональним директором Світового Банку у справах країн Східної Європи підписали Угоду про фінансування проєкту „DRIVE”. Перший транш надійде вже цього місяця. Роботи заплановані до 2028 року”, – зазначив Кулеба.
Він додав, що реалізацію координуватиме Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
За його словами, у рамках проєкту вдасться забезпечити безперебійну роботу логістики, модернізувати транспортну інфраструктуру та розвинути ключові транзитні маршрути.
„Це сприятиме відновленню України та її інтеграції до європейської транспортної системи”, – наголосив Кулеба.
На що саме підуть кошти?
$270 млн на ремонт доріг і мостів у 19 регіонах, їхнє утримання та контроль за якістю;
$90 млн на реформу дорожньої галузі;
$39 млн на встановлення аварійних модульних мостів і захист критичних ділянок;
$10 млн на технічну допомогу та управління.
„Це фінансування вкрай необхідне для утримання та ремонту доріг. Під час війни дорожня інфраструктура є критично важливою для стабільності країни. Саме тому ми робимо все можливе, щоб залучити додаткові ресурси. Проєкт є частиною Єдиного портфеля публічних інвестицій і продовження нашої роботи над відбудовою ключової інфраструктури”, – додав Кулеба.
1 квітня в Ужгороді відбулася робоча зустріч, у ході якої в.о. начальника Закарпатської митниці Ілля Ніжніков та Генеральний консул Угорської Республіки Йожеф Бачкаі обговорили актуальні питання подальшої співпраці між відомчими установами та розбудову пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні.
Про це повідомляє Закарпатська митниця.
Мова, насамперед, про відкриття міжнародного переходу «Велика Паладь – Нодьгодош», яке заплановано на 8 квітня п.р. за участю високопоставлених осіб України та Угорщини. За словами дипломата, функціонування даного пункту пропуску пожвавить транскордонні та культурні зв’язки, загалом ефективно вплине на євроінтеграцію України.
Зі свого боку, Ілля Ніжніков поінформував очільника угорського Генконсульства, що в митній службі впроваджено системний, комплексний підхід щодо протидії контрабанді та корупції.
Йшлося також про запуск у смт Батєво та с. Батрадь індустріального парку – ТОВ БФ «Термінал», де невдовзі у великих обсягах вироблятимуть фанери, дерев’яні плити, панелі та шпон з подальшим експортом продукції до країн Євросоюзу через Угорщину. Тож, на автомобільні пункти пропуску, передбачених для вантажного руху, очікується навантаження великогабаритних транспортних засобів.
Очільник митниці відмітив, що через пункти пропуску на кордоні з Угорщиною переміщується левова частка комерційних вантажів з країн Євросоюзу. Тож, закарпатські митники максимально сприяють чесним підприємцям при здійсненні експортно-імпортних операціях.
Також, Ілля Михайлович зазначив, що завдяки підписаному між Держмитслужбою України та Митною і фінансовою охороною Угорської Республіки Меморандуму про запровадження Системи раннього повідомлення про виникнення надзвичайних ситуацій на українсько-угорському кордоні, усі пункти пропуску на цій ділянці кордону працюють злагоджено та ритмічно.
Насамкінець зустрічі сторони домовилися активно комунікувати, оперативно реагувати на проблемні питання та шукати шляхи їх вирішення.
“Левова частка експорту українських товарів здійснюється морським і залізничним видами транспорту. Зокрема, у 2024 році на море припало 69% експорту, у той час як залізницею з України вивезли 23% вітчизняної продукції”, – зазначили у відомстві і додали, що це вимагає застосування більш досконалих засобів митного контролю, які б забезпечили швидкість проведення митних процедур і результативність виявлення можливих порушень.
Такими засобами є сучасні скануючі системи для огляду залізничних рухомих складів. Вони призначені для проведення неінтрузивного контролю, тобто дозволяють без додаткових втручань перевірити відповідність вмісту вагонів тому, що задекларовано в документах, та ефективно виявляти потенційні ризики, пов’язані з контрабандою, включаючи тютюнові вироби, наркотичні засоби та інші заборонені речовини.
За словами очільника Держмитслужби Сергія Звягінцева, перші залізничні сканери зʼявляться в Україні до кінця 2025 року для моніторингу потягів, що прибувають і відправляються із залізничних станцій “Мостиська-2” та “Ягодин” на кордоні з Польщею.
Крім того, триває узгодження щодо постачання міжнародними партнерами стаціонарних скануючих систем для огляду залізничних вагонів у пунктах пропуску на кордоні зі Словаччиною та Румунією. Процес сканування буде повністю автоматизованим з цілодобовим режимом роботи і можливістю двонаправленого сканування.
Завдяки високій деталізації зображень митники зможуть розпізнавати навіть дрібні приховані елементи в конструкціях вагонів, наприклад, у підлозі чи в стінах.
За даними Держмитної служби, ці сканери відповідають найвищим стандартам щодо глибини проникнення, деталізації та якості зображення, дозволяючи визначати матеріали за їхньою структурою. Також вони оснащені спеціальними компонентами та програмним забезпеченням для автоматизованого вибору вагонів, придатних для сканування, щоб унеможливити сканування пасажирських вагонів і локомотивів.
Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію про доходи і витрати за 2024 рік.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційний сайт президента України.
Згідно з декларацією, доходи глави держави та членів його сім’ї у 2024 році становили 15 млн 286 тисяч 193 гривні. Зокрема, дохід від облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) перевищив 8,5 млн гривень (8 млн 585 тисяч 532 гривні).
„Доходи родини Володимира Зеленського у 2024 році складалися із заробітної плати глави держави, банківських відсотків і доходу від надання власної нерухомості в оренду. Загалом ця сума доходу склала 6 млн 700 тисяч 661 гривень”, – йдеться у повідомленні.
На сайті уточнили, що збільшення доходів родини Зеленського порівняно з 2023 роком відбулося завдяки відновленню надходження повної суми орендних платежів.
„Залишок грошових коштів родини глави держави на кінець 2024 року значно не змінився. Інших суттєвих змін щодо активів, нерухомого майна, транспортних засобів у родині президента України минулого року не відбулося”, – резюмували на сайті глави держави.
Державний та гарантований державою борг України за лютий зменшився у гривневому еквіваленті на 48,48 млрд грн. Водночас у доларовому еквіваленті борг зріс на 9,5 млн.
Зазначається, що станом на 28 лютого загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу становив 7 019,53 мільярди гривень (169,09 млрд дол.), зокрема:
державний та гарантований державою зовнішній борг – 5 106,73 млрд грн (72,75% від загальної суми) або 123,01 млрд дол.;
державний та гарантований державою внутрішній борг – 1 912,80 млрд грн (27,25%) або 46,08 млрд дол.
Протягом місяця державний внутрішній борг скоротився на 15,48 млрд грн. У лютому 2025 року відбулось погашення облігацій UA4000204150 на суму понад 41 млрд грн.
Україна та США узгодили перелік енергетичних об’єктів, удари по яких росія має припинити в рамках часткового припинення вогню, що розходиться з вимогами, озвученими російською стороною.
Про це зазначає пресслужба Міністерства енергетики України, інформує „ЄП”.
Міненерго підтвердило, що США поінформовані про вимоги Києва щодо „енергетичного перемир’я”, і вони погоджені з Вашингтоном. Однак паралельно росія опублікувала перелік об’єктів, які, за її словами, були узгоджені з американською стороною, що американська сторона поки не заперечила.
„Україна передала та узгодила з американською стороною типологію об’єктів по всіх об’єктах енергетичної інфраструктури в межах домовленості про зупинку взаємних ударів. Це стосується електроенергетичного, нафтогазового комплексів, атомної та вугільної промисловості, енергетичного машинобудування – виробництва енергетичного обладнання”, – повідомили в пресслужбі.
Водночас у переліку, який опублікувала російська сторона як нібито погоджений зі США, відсутні українські об’єкти нафтовидобування та газовидобування, по яких останнім часом завдається найбільше ударів.
Кабінет Міністрів ухвалив зміни, які уніфікують порядок виплати пенсій для всіх громадян України незалежно від місця проживання. Відтепер внутрішньо переміщені особи (ВПО), українці за кордоном та жителі тимчасово окупованих територій (ТОТ) можуть отримувати виплати на рахунок будь-якого українського банку, а не лише Ощадбанку, як було раніше.
Про це інформує пресслужба Мінсоцполітики у середу, 26 березня.
Основні зміни
Пенсії виплачуватимуть на будь-який рахунок у банках України.
Для отримання виплат необхідно щорічно проходити фізичну ідентифікацію до 31 грудня.
Пенсіонери на ТОТ мають здійснювати мінімум одну фінансову операцію кожні шість місяців, якщо за цей період не проходили ідентифікацію.
Виплата пенсій громадянам на ТОТ та тим, хто виїхав із ТОТ, здійснюється за умови підтвердження, що вони не отримують пенсію від рф. Для цього необхідно подати заяву до Пенсійного фонду України (ПФУ).
Як пройти фізичну ідентифікацію?
Особистовідвідати орган ПФУ або банк, де відкрито пенсійний рахунок.
Через дипломатичну установуза кордоном та надіслати документи поштою.
Онлайнчерез електронний кабінет ПФУ за допомогою «Дія.Підпис».
По відеозв’язкучерез Google Meet, Skype, Viber, WhatsApp тощо. Запит на відеоідентифікацію подається через портал електронних послуг ПФУ.
Наслідки непроходження ідентифікації
Якщо пенсіонер не пройде ідентифікацію у визначений термін, виплата пенсії буде призупинена. Для її відновлення необхідно пройти ідентифікацію та подати відповідну заяву до ПФУ. Якщо виплата була припинена до 20 березня 2025 року, поновлення можливе після підтвердження особи.
Запроваджені зміни спрощують доступ до пенсій для українців, які опинилися за межами країни або на ТОТ, та гарантують їм можливість отримувати свої виплати без додаткових обмежень.
Уряд завершив виплати Зимової єПідтримки за заявками в Дії та через банки-партнери. Ще 703 млн гривень допомоги отримали українці за заявками, поданими з 13 по 28 лютого включно.
Про це інформує пресслужба Мінекономіки у понеділок, 24 березня.
„Ця програма досягла мети – підтримала українців у складний період. Допомогою скористалися 14,4 млн громадян. Близько 60% коштів українці витратили на комунальні послуги. Також купували ліки українського виробництва, підтримували українське книговидання і донатили на ЗСУ. Використати кошти можна до кінця 2025 року, зокрема на підтримку армії”, – заявила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Заявки приймали до 28 лютого 2025 року. Ті, що подані через Укрпошту, опрацюють до кінця квітня.
На що витрачали кошти: на оплату послуг – комунальних, медичних, освіту, транспорт, страхування тощо. Можна купити книжки та іншу друковану продукцію, ліки, лікарські засоби та медичні вироби українського виробництва, що продаються в торгових точках, зареєстрованих у програмі – перелік доступний на сайті. Також 1000 грн можна витратити на благодійність або задонатити на ЗСУ.
Нагадаємо, приймання заявок на виплати за програмою Зимова єПідтримка завершилося. Можливістю отримати 1000 гривень допомоги через Дію, відділення банків-партнерів та Укрпошту впродовж трьох зимових місяців скористалися 14,4 млн громадян.
