Протягом січня-лютого 3186 українців у рамках деклараційної кампанії відзвітували про отримані минулого року доходи у розмірі понад 1 млн грн.
Про це повідомила Державна податкова служба у четвер, 13 березня.
«3186 громадян протягом січня – лютого вже прозвітували про отримані у 2024 році доходи у розмірі понад 1 млн грн. Загальна сума задекларованих ними доходів – 21,8 млрд гривень», – сказано в повідомленні.
З цієї суми до бюджету має надійти 269,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 44,6 млн грн військового збору.
Повідомляється, що наймолодшому мільйонеру в Україні лише 3,5 роки – його уповноважена особа задекларувала доходи у вигляді спадщини чи подарунку від осіб, які не є членами сім’ї першого чи другого ступеня спорідненості.
Найстарша мільйонерка – 96-річна мешканка Києва, яка отримала прибуток від продажу цінних паперів.
25 фізичних осіб самостійно задекларували до сплати податкові зобов’язання у сумі понад 1 млн грн:
6 осіб – мешканці Києва;
4 – Київської області;
3 – Закарпатської;
по 2 – мешканці Сумської та Львівської;
по 1 – мешканці Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Одеської та Херсонської областей.
Набуття з 1 січня 2025 року чинності нового закону про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобілів призвело до різкого зростання вартості поліса.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Державної служби статистики.
За даними статистичного відомства, середня вартість „послуги у сфері страхування особистого транспорту” зросла в лютому 2025 року до 4 599,2 гривень. Це у 2,1 раза більше, ніж у грудні минулого року – 2 188,8 гривень.
При цьому за весь минулий рік страхування подорожчало на 16,3%.
Новий закон про автоцивілку
Нагадаємо, новий закон про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників авто набув чинності з 1 січня 2025 року.
Новий передбачає поступове підвищення максимальних розмірів страхового відшкодування з січня 2025 року:
за шкоду життю та здоров’ю – з 320 тисяч гривень до 500 тисяч гривень;
за шкоду майну – зі 160 тисяч гривень до 250 тисяч гривень;
Наприкінці грудня в НБУ заявляли, що інформація про те, що з початку року поліси автоцивілки одразу зростуть у ціні в 2-2,5 раза, не відповідає дійсності.
Секретаріат Енергетичного співтовариства отримав офіційне повідомлення від агенства USAID стосовно розірвання грантової угоди з Українським фондом енергетичної підтримки на суму $75 млн.
У середу, 12 березня, секретаріат організації підтвердив, що до них надійшло повідомлення від USAID про розірвання угоди стосовно підтримки української енергетики вартістю $75 млн та заявив, що наразі чекає додаткових роз’яснень.
Скасування цієї угоди призведе до зменшення доступних коштів на забезпечення енергетичного сектору України необхідним обладнанням.
Норвегія передбачила 16 мільйонів євро у межах програми Nansen для фінансування інфраструктурних та енергоефективних проєктів у кількох регіонах України, передає «Європейська правда».
Кошти будуть спрямовані на реконструкцію із застосуванням сучасних „зелених” технологій та модернізацію систем водовідведення.
Частину допомоги уже використали но на технічну підтримку для створення тимчасового житла для переселенців та розробку проєктів навчальних закладів із майже нульовим енергоспоживанням.
«Підтримка Норвегією відбудови через таких партнерів, як NEFCO, спрямована на те, щоб допомогти Україні захистити своїх людей, забезпечити важливі послуги критичної інфраструктури та підтримати країну, щоб вона стала більш енергетично стійкою та незалежною”, – заявив міністр міжнародного розвитку Норвегії Осмунд Аукруст.
Перші проєкти, що фінансуватимуться за рахунок цієї допомоги, передбачають реконструкцію дитячих садків, ліцею та закладів охорони здоров’я у містах Козятин, Красилів та Овруч. Очікується, що це дозволить скоротити теплоспоживання на 52–70%, а споживання електроенергії – на 45–60%.
Зокрема, в Овручі (Житомирщина) запланований капітальний ремонт ліцею №3 та двох корпусів міської лікарні, пошкоджених під час війни. У Козятині (Вінниччина) проведуть модернізацію дитсадків №1 та №4, а у Красилові (Хмельницька область) – реконструкцію державного центру первинної медико-санітарної допомоги.
NEFCO – міжнародна фінансова організація, заснована п’ятьма скандинавськими країнами, яка працює в Україні понад 20 років. Вона відіграє ключову роль у відбудові критичної інфраструктури та забезпеченні житлових потреб переселенців. У межах Програми зеленого відновлення України NEFCO залучив понад 330 мільйонів євро від ЄС, Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції.
Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA) вивчає можливість підтримки програм у сфері енергетики та інфраструктури в Україні, які раніше фінансувало USAID.
Про це повідомив голова українського офісу JICA Хідекі Мацунага на V українсько-японському форумі, організованого Центром „Нова Європа”, передає „Укрінформ”.
За словами Мацунаги, підходи USAID та JICA відрізняються, і це ускладнює перехід окремих ініціатив, зокрема, у правовій сфері та фінансуванні громадянського суспільства. Водночас JICA прагне оцінити, які прогалини з’явилися в енергетичному секторі, та знайти шляхи для їх усунення.
«Але ми хотіли б побачити, які прогалини виникли в енергетичному секторі, і спробувати максимально, наскільки можливо, їх заповнити. Звісно, у нас є певні бюджетні обмеження, але ми хотіли б робити більше… Безумовно, ми маємо серйозно подумати про енергетичну галузь та інфраструктуру, і ми будемо розглядати ці галузі», – сказав голова українського офісу JICA.
Уряд Ісландії вирішив додатково внести до Фонду підтримки енергетики України ще понад 2 мільйони євро.
Про це повідомляє пресслужба Міненергетики України 11 березня.
Повідомляється, що в березні Ісландія виділить ще 2 млн євро на відновлення енергетики після атак росії, а загальний внесок країни у фонд зріс до понад 5,6 мільйона євро.
Так, протягом 2023-2024 років країна здійснила чотири транші внесків до Фонду підтримки енергетики України. За ці кошти закуповувалось необхідне обладнання для підприємств паливно-енергетичного сектору Донецької, Запорізької та Херсонської областей.
Середні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в грудні 2024 року порівняно з груднем минулого року зросли на 15,2%. Подорожчали всі продукти.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, за останній рік серед продуктів найбільше подорожчали вершкове масло – на 32,2%, соняшникова олія – 31,1% та овочі – на 29,4%.
Хліб подорожчав на 20,6%, молоко – на 18,3%, сир і м’який сир – на 17,9%, хлібопродукти – на 17,0%.
Ціни на безалкогольні напої зросли на 15,6%, фрукти – на 14,1%, яйця – на 13,2%, риба та продукти з риби – на 13,1%, макаронні вироби – на 12,4%, макаронні вироби – на 11,2%, риба та продукти з риби – на 12,4%.
М’ясо та м’ясопродукти подорожчали на 6,8%, цукор – на 4,3%, яйця – на 1,8%.
Румунський порт Констанца має стати логістичним хабом для відновлення України, заявив у вівторок Сорін Гріндяну, міністр транспорту Румунії, на пресконференції в чорноморському портовому місті.
Урядовець підкреслив, що з-поміж держав ЄС Румунія має найдовший спільний кордон з Україною, розвиває порт Констанца, вкладаючи значні інвестиції, а також успішно веде будівництво автомагістралі А7 з півночі на південь через Молдову до українського держрубежу.
Серед аргументів на користь Констанци він назвав і близькість авіабази імені Михайла Когалнічану, яка використовується американськими військовими. Там саме розпочалися масштабні роботи з розширення.
«Я не є великим експертом з глобальних стратегій, але вважаю, що Україна не може бути відновлена без Сполучених Штатів, тож очікую, що вони будуть головним двигуном відбудови», – зазначив Гріндяну.
За словами міністра, рейд антикорупційної прокуратури минулого тижня та притягнення до відповідальності кількох посадових осіб порту й митниці стали позитивним сигналом для іноземних інвесторів про те, що Румунія не толерує корупцію і дбає про здорову атмосферу в порту Констанца.
Згідно із заявою прокуратури, у вівторок були висунуті звинувачення проти начальника митного управління порту Констанца та 8 його співробітників, які вимагали й отримували від вантажовідправників хабарі в розмірі 100–700 доларів США за контейнер за прискорення митних процедур. Крім того, 14 співробітників митниці вже уклали угоди з прокуратурою про визнання своєї вини та погодилися на умовні терміни до півтора року.
27 січня Агентство федерального уряду США USAID, яке фінансувало в Україні значну кількість програм, призупинило виділення коштів на всі проєкти без винятків після директиви Держдепу про аудит на 90 днів. Експертка з організаційного розвитку Уляна Мовчан, засновниця компанії Connection Agency, пише Суспільне.
Як працювала система фінансування
Компанія Connection Agency має досвід управління проєктами організацій, що отримували фінансування від USAID, а також у сприянні залученню грантів від цієї агенції.
За словами засновниці компанії Уляни Мовчан, американська допомога завжди була складною системою з кількома напрямами фінансування: „Це програми, які фінансуються за рахунок грантів або угод про співпрацю. Під час повномасштабної війни США також запровадили прямі виплати, які йшли через Світовий банк для потреб України”.
USAID фінансувала різні проєкти, зокрема соціальні програми, підтримку місцевого самоврядування, інклюзію, допомогу ветеранам та внутрішньо переміщеним особам.
„У кожної програми були свої партнери в Україні, які отримували фінансування у вигляді грантів”, — додає Мовчан.
За її словами, Україна також отримувала за окремою програмою й певну гуманітарну допомогу. Крім того, українські організації могли безпосередньо подаватися на грантове фінансування від Держдепу США.
„Тобто обсяги цих програм, вони насправді величезні. І навіть неможливо порахувати фінансові обсяги всіх витрат США в Україні, тому що всі гроші ідуть через різні канали фінансування”, — зазначає Уляна Мовчан.
Наслідки зупинки фінансування
За словами Мовчан, в Україні було кілька програм, які фінансувалися USIAD-ом, які спрямовані саме на підтримку державного сектору. Наразі є загроза, що програми на підтримку місцевого самоврядування можуть зупинитися повністю. Як приклад, експертка згадує проєкт „Говерла”, який працював із 2021 року над підвищенням ефективності органів самоврядування:
„Якщо це фінансування зникає повністю і виникає питання, за рахунок чого необхідно здійснювати якісь процеси реформ і вдосконалення місцевого самоврядування. У нас є тільки місцевий бюджет, якого і так не вистачає на розвиток регіону. Тобто постає питання, чи будуть продовжуватися взагалі якісь реформи, на які потрібні кошти на рівні місцевому? І зокрема, це і розвиток професійності кадрів, які працюють у сфері місцевого самоврядування”.
Зупинка фінансування може мати наслідки і для енергетичної сфери, зазначає Мовчан. Оскільки багато американських проєктів були спрямовані на забезпечення енергетичної самостійності України. Мова йде, зокрема про пряму закупівлю різноманітних технологій та продукції.
„Кожна нова атака Росії, вона призводить до того, що обладнання зазнає ушкоджень. І нам потрібно купувати нове обладнання. Хто це буде купувати, якщо зникне ця допомога, питання залишається відкритим”, — зазначає експертка.
Крім того, також під загрозою опинилися проєкти з підтримки ветеранів.
„Ветерани, які повертаються з фронту, потребують адаптації до цивільного життя. Це і психологічна, і юридична допомога, а часто — фізична реабілітація. Усе це забезпечували громадські організації за підтримки США. Україна наразі немає достатнього фінансування, щоб забезпечити ці програми самостійно”, — пояснює Мовчан.
За її словами, також припинення фінансування може зачепити молодь, внутрішньопереміщених осіб, феміністичні організації, які працюють з ЛГБТ і гендерною рівністю та інклюзивні ініціативи:
„Оце дві сфери прямо у мене не виникають жодних сумнівів, що саме тут виникнуть проблеми. Інші питання інклюзії: люди з інвалідністю, ветерани, внутрішнє переміщення особи мігранти під питанням, тому що навіть, якщо ми говоримо про США, то там зараз виникає питання з мігрантами не з усіх країн світу, а лише з конкретних”.
Уляна Мовчан підкреслює, що державні резерви можуть тимчасово підтримати реформи, водночас некомерційний сектор не має таких можливостей. Організації громадянського суспільства вже зараз зупиняють роботу через відсутність фінансування. Протягом 90 днів багато проєктів можуть остаточно закритися, в першу чергу мова йде про програми у сфері інклюзії та інших вразливих груп населення, зокрема ветеранів.
„Протягом тримісячного періоду дуже багато організацій зупинять свою роботу, якщо їм не вдається, наприклад, за допомогою зборів, закрити свої потреби. По завершенню 90-денного періоду багато програм припинять свої своє існування і ті контракти, які наявні у деяких українських організації, просто стануть неактуальними, що може призвести до подальшого закриття організації”, — зазначає Мовчан.
Експертка наголошує, що рішення президента США Дональда Трампа не стосується всіх фондів, але впливає на ті організації та фонди, які отримували частину фінансування зі Сполучених Штатів. Наприклад, є організація NDI (National Democratic Institute), яка має часткове фінансування від США. Хоча в них можуть бути й інші джерела фінансування, вони вже змушені зупиняти проєкти в Україні, оскільки реалізовували їх переважно за рахунок американських коштів.
Це означає, що вплив відчувається не тільки через припинення прямої допомоги США, але й через так звані субгранти. Тобто, коли міжнародна організація отримує великий грант від Сполучених Штатів, а потім передає ці кошти у вигляді субгрантів українським організаціям:
„В Україні є організація ІСАР „Єднання”, яка зареєстрована в Україні, вона не є міжнародною організацією. Вона допомагає посилювати спроможності громадського сектору в Україні. Вони мають проєкти, фінансовані Сполученими Штатами та іншими державами. І, наприклад, один з проєктів, в межах якого надавалася підтримка громадським організаціям, також був коштом Сполучених Штатів. Тобто, уявімо, у них є 10 проєктів і один з них вони мають припинити”.
Чи є альтернатива
Мовчан зауважує, що зупинка фінансування програм з боку США — „це нормальна практика, але такого різкого і тривалого замороження ще не було”.
Деякі організації хвилюються, що фінансування зі Сполучених Штатів припинилося повністю. Мовчан заспокоює: „насправді це не так”. За її словами, фінансування продовжуватиметься, але може бути в менших обсягах або охоплювати меншу кількість програм. Також є ймовірність появи нових програм, хоча деякі попередні будуть закриті:
„Виглядає так, що підтримка енергетики чи підтримка реформ, вона ніяким чином не суперечить пріоритетам поточної адміністрації. А підтримка прав людини і вразливих груп, можливо, це буде те, що суперечить поточним пріоритетам”.
Проте, наголошує Мовчан, ці напрями тривалий час успішно фінансувалися Європейською комісією та через програми Ради Європи. Тому організаціям варто переорієнтуватися на інші джерела фінансування, адже для Європейського Союзу права людини залишаються важливим пріоритетом.
Крім того, організації можуть звернутися до своїх попередніх донорів із проханням про екстрену підтримку. Якщо йдеться про європейські чи приватні фонди, то можна припустити, що кількість запитів до цих донорів значно зросте. Адже, крім України, до них можуть звертатися й інші країни, які раніше отримували фінансування від Сполучених Штатів.
Кредитний договір між Україною та Великою Британією на 2,6 мільярда фунтів (близько 3,2 мільярда доларів) для зміцнення обороноздатності Києва планується погасити коштом доходів від заморожених російських активів.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Сьогодні в нашій присутності було підписано кредитний договір між Україною та Великою Британією. Позика на посилення нашої обороноздатності, що буде погашена з доходів, отриманих від заморожених російських активів. Гроші підуть на виробництво зброї в Україні. Саме так справедливо: платити повинен той, хто почав війну», — написав він у Telegram після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
1 березня Україна і Велика Британія уклали угоду про позику в розмірі 2,6 мільярда фунтів (приблизно 3,2 мільярда доларів) для підтримки обороноздатності Києва. Документ підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та канцлерка казначейства Великої Британії Рейчел Рівз.
Церемонія підписання відбулася в онлайн-форматі за участю Зеленського та Стармера.
Фінансування розраховане на 30 років і буде використане для закупівлі оборонних матеріалів відповідно до потреб України.
