Естонія підтримає морський флот та морську галузь України та виділить пакет допомоги у розмірі 600 мільйонів євро.
Про це повідомив міністр інфраструктури Естонії Володимир Свєт в інтерв’ю Укрінформу.
За його словами, йдеться про План відновлення морської галузі України, який містить засоби захисту інфраструктури під час війни з рф.
«Перша частина плану, яку ми вважаємо найнагальнішою, відповідає на найбільші потреби українського флоту та морської галузі. До неї входить пакет близько 600 млн євро. Його розподілили на те, що необхідно Військово-морським силам, і потреби подвійного використання. Частка для ВМС становить приблизно 25%. Це найнагальніші запити для операцій у морі», – сказав він.
Міністр додав, що план відновлення морської галузі містить засоби захисту української інфраструктури вже під час війни.
За його словами, Естонія зосередиться і на підтримці цивільної складової, зокрема ініціативи «Зерно з України» та підвищенні потенціалів українських портів.
Збитки, завдані українському природно-заповідному фонду внаслідок війни, оцінюються у 15 мільярдів доларів. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дослідження впливу війни на довкілля.
Екологічне відновлення не менш важливе за економічне та демографічне
Як передає РБК-Україна, фінансово оцінити відновлення наразі неможливо, оскільки втрачено сотні тисяч екземплярів рослин і тварин, внесених до Червоної книги, а 2,5 мільйона гектарів природоохоронних територій знаходяться під загрозою знищення. Екологічний чинник входить до трійки найважливіших у плануванні заходів з відновлення поряд з економічним і демографічним.
Серед наслідків війни – руйнування заповідних територій на півдні та сході України. Деякі втрати незворотні через знищення або суттєве пошкодження унікальних екосистем.
Забруднені боєприпасами мільйони гектарів земель
Мінімум 16 мільйонів гектарів земель наразі забруднені боєприпасами. Обсяг будівельного сміття становить щонайменше 100 мільйонів тонн. Пошкоджено або зруйновано 500 промислових підприємств, зокрема хімічної промисловості. Під загрозою знищення перебувають щонайменше 2,5 мільйона гектарів природоохоронних територій. Орієнтовні збитки природно-заповідного фонду оцінюються у 15 мільярдів доларів.
За даними дослідження, з 80 установ природно-заповідного фонду 25 розташовані на тимчасово окупованих територіях. На їхній території розміщена військова техніка, зафіксовані випадки браконьєрства, підтоплення та пожеж. Внаслідок цього знищено або пошкоджено майже 10 мільйонів дерев і 75 тисяч екземплярів тваринного світу. Збитки від забруднення ґрунтів боєприпасами оцінюються у 12 мільйонів доларів, а від втрати рослин і тварин, занесених до Червоної книги, – у 15 мільйонів доларів.
На відновлення екології потрібні десятиліття
Частина екологічних втрат є незворотними, а відновлення інших може тривати десятиліттями. Третина забруднених територій залишається замінованою, але у 2023 році вдалося розмінувати понад 10 тисяч квадратних кілометрів.
Екологічний аспект відновлення є одним з найскладніших і може зайняти десятки або сотні років. Громади мають приділяти йому увагу нарівні з відбудовою інфраструктури та житла. Подолання екологічних викликів є обов’язковим пунктом створення програм комплексного відновлення, необхідних для залучення донорського фінансування. ОМС повинні не лише фіксувати екологічні збитки, а й пропонувати заходи з їхнього усунення, – резюмувала Шуляк.
Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism) офіційно почав діяти з 1 жовтня 2023 року, хоча до 1 січня 2026 року триває перехідний період. Протягом цього часу компанії повинні подавати звітність про викиди CO₂, але поки не зобов’язані сплачувати податки за вуглецевий слід своєї продукції.
Попри це, український бізнес уже зіткнувся з проблемами, зокрема через невизначеність, відсутність чітких правил та недостатність даних.
Про це заявив генеральний директор ПрАТ „Стальканат” Сергій Лавриненко, передає РБК-Україна з посиланням на GMK Center.
За словами Лавриненка, основні виклики для українських експортерів:
Невизначеність еталонних значень викидів CO₂ у ЄС
Непередбачуваність динаміки вартості CBAM-сертифікатів
Можливе розширення переліку товарів, що підпадатимуть під CBAM
Неясність щодо політики США та Великої Британії, які розробляють власні CBAM-аналогічні механізми
Металургія під ударом
Для металопереробників CBAM може стати особливо небезпечним. Українська металургія – це вертикально-інтегрована галузь, яка залежить від постачання сировини. За словами Лавриненка, виробники не впевнені, чи зможуть великі металургійні підприємства вижити після повного впровадження CBAM.
Це може суттєво вдарити по всьому ланцюжку виробництва — від видобутку руди до постачання готової продукції.
Український бізнес уже навчився заповнювати звітність CBAM, однак майбутнє залишається невизначеним. Потрібні чіткі правила гри, адаптація виробничих процесів та державна підтримка, щоб уникнути втрати конкурентоспроможності української продукції на європейському ринку.
Українські металовиробники просять домовлятися про відстрочку
Генеральний директор ПрАТ „Стальканат” Сергій Лавриненко наголосив, що українська влада повинна працювати над виключенням України з-під дії CBAM або ж як мінімум досягти угоди з ЄС, яка гарантуватиме стабільні та прогнозовані умови для українського бізнесу на наступні 10-15 років.
Видання Politico раніше зазначало, що Європа, з одного боку, фінансово підтримує Україну, а з іншого – вводить CBAM, через що український бізнес щороку може втрачати 1,4 млрд євро.
Цих збитків можна уникнути, якщо терміново розпочати переговори з ЄС і домогтися хоча б відстрочення CBAM для України на період війни.
Без рішучих дій CBAM може стати серйозним викликом для української економіки та ще більше ускладнити вихід українських компаній на європейські ринки.
За викиди доведеться платити всім
Нагадаємо, що Механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) — це новий інструмент ЄС, який запроваджує вуглецевий податок на імпорт товарів з країн, де екологічні стандарти менш жорсткі, ніж у Євросоюзі. Його мета — зрівняти умови для європейських виробників (які сплачують за викиди CO₂ у рамках Системи торгівлі викидами ЄС, EU ETS) та іноземних експортерів, які раніше не несли таких витрат. CBAM охоплює сталь, залізо, цемент, алюміній, добрива, водень та електроенергію, а згодом може поширитися на інші товари. До 2026 року компанії зобов’язані лише звітувати про викиди CO₂, а після цього почнуть платити за них.
З 1 січня 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, що відповідатимуть обсягу викидів CO₂ під час виробництва товарів. Ціна цих сертифікатів буде прив’язана до вартості квот на викиди в ЄС (EU ETS), яка коливається, але нині становить 50-100 євро за тонну CO₂. Наприклад, якщо при виробництві 1 тонни сталі утворюється 2 тонни CO₂, то імпортеру доведеться сплатити 100-200 євро додаткового податку. Якщо країна-експортер уже має власний податок на викиди, його можуть частково або повністю зарахувати, зменшуючи суму CBAM.
Офіційний Київ активізує зусилля для стимулювання повернення українських біженців з Німеччини, оскільки країна відчуває гострий дефіцит робочої сили.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, у Берліні, а згодом і в інших містах, планується відкриття так званих „центрів єдності”. Ці установи допомагатимуть українцям із працевлаштуванням, житлом та освітніми можливостями, створюючи умови для повернення додому.
Українців у Німеччині готують до повернення додому
Віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов заявив агентству DPA, що „значна кількість українців серйозно розглядають можливість повернення на батьківщину”. Чернишов, який минулого тижня перебував у Берліні, займається підготовкою до відкриття цих центрів. Він очолює новостворене Міністерство національної єдності України, засноване в грудні 2023 року спеціально для підтримки громадян, які вирішать повернутися.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року до Німеччини виїхало понад 1,1 мільйона українців – це найбільший потік серед усіх країн, що прийняли біженців.
За офіційними даними, нині на підконтрольних Україні територіях проживає приблизно 32 мільйони осіб, тоді як у 1991 році, після здобуття незалежності, населення країни становило 52 мільйони. Уряд оцінює, що за межами країни наразі перебувають від 20 до 25 мільйонів українців.
Українці, які повернуться з-за кордону будуть звільнені від військової служби
Український уряд активізує зусилля для повернення біженців з Німеччини, оскільки країна стикається з гострою нестачею робочої сили, особливо в стратегічно важливих секторах.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишовзазначив, що скорочення чисельності населення створює серйозні виклики для економіки, а найбільша потреба в кадрах відчувається в оборонній промисловості, енергетичному секторі та сфері відновлення.
„Це критично важливі для нас підприємства або галузі”, – наголосив Чернишов в інтерв’ю DPA, додавши, що українці, які повернуться працювати в цих сферах, будуть звільнені від військової служби.
Уряд також має намір підтримувати тих, хто вирішить залишитися в Німеччині, допомагаючи їм у пошуку роботи та отриманні професійної кваліфікації. „Вони не повинні бути тягарем на шиї уряду”, – зазначив Чернишов.
Масштаби міграції та динаміка змін
За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 16 грудня 2024 року в усьому світі було зафіксовано 6,814 мільйона українських біженців. Це на 370 тисяч більше, ніж роком раніше.
Найбільше українців перебувають у таких країнах:
Німеччина – 1,235 мільйона осіб
Польща – 985,1 тисячі
Чехія – 380,4 тисячі
Портрет українських мігрантів
Опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців серед 3 416 українських мігрантів у Європі (жовтень-грудень 2024 року), показало такі тенденції:
53% опитаних – працездатного віку (18-59 років), з них 36% жінки, 17% чоловіки
Найбільший відтік населення припав на першу половину 2022 року – 31% у І кварталі та 14% у ІІ кварталі
До виїзду з України 52% мігрантів мали роботу, у країнах перебування цей показник знизився до 44%
Частка безробітних зросла з 5% до 15%
Що буде далі?
Протягом 2023 року кількість українських біженців зросла на 200 тисяч. У першій половині 2024 рокуміграція збільшилася на 240 тисяч, досягнувши 6,58 мільйона осіб. Протягом ІІІ кварталу цей показник зріс ще на 200 тисяч, а на середину жовтня 2024 року сягнув 6,8 мільйона.
За прогнозами Національного банку України (НБУ), через війну та енергетичну кризу міграція продовжуватиметься. Очікувалося, що за 2024 рік країну покинуть ще 500 тисяч осіб.
Середня пенсія в Україні станом на кінець 2024 року становила 5 тисяч 789 гривень. Зараз у країні 10,34 млн пенсіонерів і 26% з них отримують пенсію менше 3 тисяч гривень.
Середня пенсія в Україні на 7,5% більша, ніж у тому ж періоді 2023 року. У той же час інфляція, яка, за даними Національного банку, склала 12% у 2024 році, фактично звела нанівець це підвищення.
26% (або 2,68 млн пенсіонерів) отримують менше 3 тисяч гривень, у 18,8% (1,94 млн) пенсія становить від 4 до 5 тисяч гривень, у 25,5% (2,63 млн) – від 5 до 10 тисяч гривень, у 12% (1,26 млн) – понад 10 тисяч гривень.
Найвищі виплати у пенсіонерів у Києві – у середньому близько 8 тисяч гривень. Найнижчі пенсії у Тернопільській області – близько 4,5 тисяч.
Фахівці підрозділів Міністерства оборони України обстежили 61 військовий об’єкт, який зазнав екологічної шкоди внаслідок ракетно-бомбових та артилерійських ударів рф, та зафіксували такі збитки:
засмічення ґрунтів відходами від руйнування – 40 млрд 260 млн 446 тис. 746 гривень;
забруднення ґрунтів нафтопродуктами – 1 млрд 564 млн 980 тис. 137 гривень;
неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря – 96 млн 850 тис. 34 гривні;
збитки, завдані лісовому фонду – 145 млн 293 тис. 946 гривень.
Ukraine’s Khmelnytskyy and Rivne NPPs reduce power following targeted attacks on electrical substations that further challenge grid stability, Director General @rafaelmgrossi said. DG Grossi reiterates call for military restraint to prevent nuclear accident. pic.twitter.com/75IOPm1Ju0
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) December 23, 2025
Запровадження накопичувальних пенсій не передбачатиме підвищення податків. Однак можна буде за власним бажанням сплачувати додатковий добровільний внесок.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Міністерство соціальної політики України.
Зазначається, що Мінсоцполітики розробило комплексну реформу пенсійного забезпечення. Відповідні законопроєкти подано на розгляд органів влади, а також інших зацікавлених сторін для ознайомлення та надання пропозицій.
Мета реформи – створити справедливу і прозору пенсійну систему, щоб кожен українець і кожна українка могли отримувати гідну пенсію.
У відомстві зазначили, що запровадження накопичувальної системи, яка є частиною реформи, дозволить працівникам додатково збільшувати розмір своєї майбутньої пенсії протягом робочого стажу.
„Важливо: це НЕ призведе до збільшення навантаження на платників податків. Адже внески роботодавця та громадянина не збільшаться, та будуть виокремлені із поточного ЄСВ і ПДФО”, – пояснили у міністерстві.
Там уточнили, що за власним бажанням працівник зможе сплачувати додатковий добровільний внесок.
„Очікується, що впровадження накопичувальної системи дозволить збільшити пенсію ще на 15-20% порівняно з середньою заробітною платою людини протягом життя, додатково до солідарної частини пенсії”, – додали у Мінсоцполітики.
Рішення щодо пенсійної реформи та запровадження накопичувальної пенсії може бути ухвалено у 2025 році. План полягає в тому, що система запрацює з 2026 року.
Про це заявила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її заяву під час пресконференції, яка транслювалася на Youtube.
„Законопроєкт про накопичувальну пенсійну систему розроблений Кабінетом міністрів. Ми вже перший раунд погодження з усіма центральними органами виконавчої влади провели. Зараз зводимо до кінця застереження, які були висловлені, узгоджуємо цифри кінцеві з Міністерством фінансів”, – сказав вона.
Жолнович висловила переконання, що „в рамках найближчих місяців він (проєкт, – ред.) буде внесений у Верховну Раду для того, щоб ми запровадили всю законодавчу базу в цьому році і розпочали технічну підготовку”.
За її словами, під час роботи накопичувальної пенсійної системи частина відрахувань громадян йде на адміністративні витрати, і що би зменшити кількість цього адміністрування, потрібно зробити якісні ІТ-сервіси.
„Тому: в цьому році законодавство, розробляємо певну ІТ-систему, розпрацьовуємо концепт економний і ефективний Державного накопичувального фонду, і дасть Бог, з 26 року можемо розпочати перші накопичення. Це наш план”, – сказала міністрка.
Споживання електроенергії в Україні демонструє тенденцію до зниження через суттєве потепління.
Про це повідомило Укренерго у понеділок, 27 січня.
„Сьогодні, станом на 9:30, його рівень був на 2,8% нижчим, ніж в цей же час попереднього робочого дня – у п’ятницю, 24 січня. Вчора, 26 січня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 1,7% нижчим, ніж максимум попередньої неділі – 19 січня. Причина таких змін – суттєве потепління в усіх регіонах України”, – йдеться у повідомленні.
Разом з тим зберігається необхідність ощадливого споживання електроенергії. Енергетики просять громадян обмежити користування потужними електроприладами з 08:00 до 20:00. Також бажано не вмикати у цей період кілька пристроїв одночасно.
Україна хоче залучити до 20 мільярдів доларів для збільшення виробництва зброї, включно з далекобійними ракетами, засобами ППО та безпілотниками.
Про це в кулуарах Всесвітнього економічного форуму в Давосі заявив міністр стратегічних галузей промисловості країни Герман Сметанін, передає Bloomberg.
За його словами, фінансування залишається основною слабкою ланкою, оскільки економіка України, яка багато в чому залежить від іноземної підтримки, може фінансувати тільки половину своїх потреб у військовому виробництві. Наразі 40% зброї для Сил оборони вироблено в Україні, повідомив Сметанін.
„У більшості аспектів у нас більше потужностей, ніж фінансування. Нам потрібно знайти від 15 до 20 мільярдів доларів по всьому світу, щоб збільшити виробництво”, – заявив міністр.
Як нагадав Bloomberg, Київ шукає військове фінансування шляхом прямих закупівель за так званою „данською моделлю”, коли союзні уряди платять за боєприпаси, вироблені на українських підприємствах. Україна також створила спільні підприємства з виробництва зброї із західними компаніями, включно з німецькою Rheinmetall AG і британською BAE Systems.
