Крістін Лагард є найвисокооплачуванішим чиновником ЄС. Голова ЄЦБ досягає цього, отримуючи від міжнародної установи щорічну зарплату в розмірі 140 тисяч євро – на неї поширюються інші правила, ніж на інших співробітників центрального банку, яким це суворо заборонено.
Крістін Лагард щорічно отримує близько 140 тисяч євро як член ради директорів Міжнародного банку розрахунків (БМР), незважаючи на те, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) забороняє своїм співробітникам приймати виплати від третіх осіб.
Деякі співробітники ЄЦБ на внутрішніх дошках оголошень висловили заперечення щодо подвійних стандартів у питанні винагороди президента від БМР. БМР — це установа, створена для центральних банків у 1930 році, її також називають «банком центральних банків».
«Проповідує воду, а сама п’є вино», – написав співробітник ЄЦБ, згідно зі скріншотами, побаченими Financial Times (FT).
Лагард входить до числа 18 провідних центральних банкірів світу, які входять до складу ради директорів BIS. Усі вони мають право на фіксовану річну винагороду та змінні виплати, пов’язані з участю, але BIS не оприлюднює інформацію про виплати окремо.
Лагард є найвисокооплачуваним чиновником ЄС використовуючи лазівки
У відповіді на письмовий запит німецького депутата Європейського парламенту Фабіо Де Масі та шведського депутата Діка Еріксона Лагард у п’ятницю вперше оприлюднила таке:
у 2025 році вона отримала від BIS 130 457 швейцарських франків, що відповідає приблизно 140 тисячам євро;
у 2024 році вона отримала від ЄЦБ 466 тисяч євро базової зарплати та 135 тисяч євро надбавок до зарплати.
Із загальною винагородою, яка оцінюється приблизно в 741 тисячу євро (близько 31 165 000 гривень), Лагард є найбільш високооплачуваним чиновником Європейського Союзу.
Інші центральні банки по-різному ставляться до винагороди від БМР. Голова Федеральної резервної системи США (ФРС) Джей Пауелл і голова Банку Англії Ендрю Бейлі не отримують винагороди від БМР; у випадку ФРС американське законодавство забороняє посадовим особам приймати гроші від іноземних установ.
Banque de France — один із небагатьох центральних банків, який оприлюднює винагороду свого голови від BIS і повертає половину фіксованої винагороди установі.
Згідно з правилами персоналу ЄЦБ, співробітники не можуть приймати «платежі від третіх осіб у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків», а якщо такі платежі пропонуються, вони «повинні бути перераховані ЄЦБ».
Центральний банк повідомив FT, що голова «не є працівником», тому «не підпадає під дію правил персоналу», а на нього поширюється «окремий кодекс поведінки для високопосадовців ЄЦБ».
Однак, згідно з анонімним записом, який побачила FT, Лагард отримала зовнішню винагороду за діяльність, яка, здається, є частиною її обов’язків як голови ЄЦБ. Згідно з правилами ЄЦБ, це не допускається, принаймні для звичайних співробітників.
Згідно з іншим записом, відділ кадрів центрального банку повідомив співробітнику ЄЦБ, який цікавився спільним проєктом БМР, що він не може отримувати додаткову винагороду.
«Ми, смертні, не можемо отримувати виплати від БМР», – йшлося в третьому записі.
ЄЦБ повідомив FT, що його співробітники «не можуть отримувати винагороду за діяльність, яку вони здійснюють у рамках виконання своїх обов’язків в ЄЦБ».
За словами особи, обізнаної з цією справою, це стосується і співробітника ЄЦБ, який супроводжує Лагард на засіданнях ради директорів БМР.
Що дозволено Юпітеру, або подвійні стандарти в ЄЦБ
На думку центрального банку, випадок Лагард є особливим, оскільки членство в раді директорів БМР означає «участь в управлінських рішеннях БМР, управлінську відповідальність та пов’язані з цим юридичні ризики». «З огляду на ці обов’язки, голова отримує винагороду, що виплачується БМР».
Згідно з повідомленням ЄЦБ, співробітники, які беруть участь у діяльності БМР, «не мають подібної управлінської та юридичної відповідальності [як Лагард], тому відповідно до правил щодо персоналу вони не можуть отримувати винагороду за цю діяльність».
За інформацією джерел, обізнаних із цією справою, Лагард наслідувала практику своїх попередників Маріо Драгі та Жана-Клода Тріше, які також отримували винагороду від БМР. Драгі та Тріше відмовилися від коментарів.
Центральний банк додав, що співробітники можуть отримувати винагороду «за зовнішню діяльність, не пов’язану з їхніми обов’язками в ЄЦБ і здійснювану поза ЄЦБ, за умови отримання попереднього письмового дозволу та виконання такої діяльності у вільний час». Такий дозвіл на проєкти БМР, що не належали до «обов’язків ЄЦБ», надавався в «дуже обмеженій» кількості випадків.
«Непідзвітна юридична фортеця»?
Критика всередині ЄЦБ відображає більш широке занепокоєння щодо внутрішнього управління інституцією. Минулого літа комісія з питань персоналу звинуватила керівництво в тому, що воно керує інституцією як «непідзвітна юридична фортеця».
Поводження з працівниками «викликало широке невдоволення щодо винятків… високого рівня вигорання та вразливості колег, які працюють за строковими контрактами».
У жовтні профспілка, що представляє працівників ЄЦБ, подала позов проти установи, звинувативши її в «цензурі» та «залякуванні», як останню ескалацію тривалого гострого конфлікту навколо трудових відносин.
ЄЦБ не бажала коментувати судовий процес. Раніше вона повідомила FT, що «твердо відстоює свободу вираження поглядів і верховенство права» та надає співробітникам «кілька каналів, зокрема анонімний механізм повідомлення», щоб «розслідувати та швидко реагувати на будь-яку неприйнятну поведінку».
У Євросоюзі назвали рішення США скоротити гуманітарну допомогу „драматичним”. Через дефіцит коштів ЄС змушений змінювати плани, щоб зробити підтримку ефективнішою.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла єврокомісарка Аджа Лябіб.
За словами єврокомісарки, наразі спостерігається значний дефіцит фінансування, який продовжує зростати. Причиною стало рішення президента США Дональда Трампа скоротити видатки на багато міжнародних структур.
Зокрема, Вашингтон оголосив про урізання коштів для Міжнародної організації міграції (МОМ), багатьох агентств ООН та міжнародних неурядових організацій, які допомагають жінкам та цивільному населенню.
Аджа Лябіб підкреслила, що наслідки цих рішень є драматичними, адже йдеться про свідому відмову від порятунку життів людей.
У відповідь на ці виклики Євросоюз проявив гнучкість та адаптував власні плани.
„Ми адаптували наші плани, але не збираємося замінювати Сполучені Штати.
Головною метою зараз є підвищення ефективності та робота над ланцюгом поставок, який становить від 70% до 80% витрат”, – розповіла співрозмовниця.
Оскільки транспортування коштує дуже дорого, тому, як зазначила представниця, ЄС робить ставку на локалізацію – максимальне залучення місцевих учасників та ресурсів.
„Ми тісно співпрацюємо з усіма агентствами ООН. Головним чином з OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ – ред.), яке є координатором агентств ООН”, – пояснила вона.
У ЄС сподіваються, що завдяки вищій ефективності та новим підходам вдасться полегшити страждання майже 300 мільйонів людей у всьому світі, які сьогодні критично залежать від міжнародної гуманітарної допомоги.
Енергетичну інфраструктуру України необхідно адаптувати через застаріле та вразливе радянське обладнання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявила єврокомісар Аджа Лябіб.
„Що стосується ремонту енергетичної інфраструктури, то, по-перше, її потрібно адаптувати. Ми відвідали, наприклад, ТЕЦ-4. Це стара інфраструктура. Я зустрілася з директором та інженерами”, – зазначила вона.
Лябіб додала, що пострадянську інфраструктуру збиралися реконструювати, коли почалася війна, тому це не вдалося зробити.
„А тепер вона стара, вразлива, і росіяни це знають. Саме тому вони націлилися на неї, а також щоб змусити українців капітулювати”, – наголосила єврокомісар.
За її словами, головне завдання – знайти технічну допомогу, яка буде сумісна з такою радянською інфраструктурою. Саме тому, підкреслила вона, солідарність Естонії, Литви та інших країн, які мають досвід роботи з такою інфраструктурою, є такою цінною.
„Як ви, мабуть, знаєте, місто Вільнюс подарувало теплову електростанцію, і завдання полягало в тому, як її транспортувати. Це 2 400 тонн матеріалів. Ми розділили її на різні частини – цю теплову електростанцію – і транспортували до України”, – розповіла Лябіб.
Вона зазначила, що всі генератори та теплова електростанція дозволили забезпечити енергією дев’ять мільйонів українців – це приблизно населення всієї Австрії.
Україна активно шукає у Східній Європі радянські теплоелектростанції та ТЕЦ, та за можливості забирає найцінніше обладнання, часто цілими блоками.
Про це міністр енергетики Денис Шмигаль розповів під час години запитань до уряду.
„Сьогодні ми велику увагу приділяємо роботі з нашими енергетиками. Звісно ж, великий запит є сьогодні на обладнання для ремонтів ТЕС і ТЕЦ. Відповідно, партнери надають кошти, утворений Фонд енергетичної підтримки України. Даний фонд має запитів вже на 1,8 млрд євро”, – заявив Шмигаль.
Він підкреслив, що важливим моментом є те, що закупівлі і очікування виготовлення обладнання триває від 4 до 6 місяців, тому зараз запропоновано новий підхід – утворити резерв всього необхідного обладнання для того, щоб оперативно його можна було замінювати, вводити в експлуатацію.
„Ми продовжуємо роботу з нашими партнерами з пошуку старих радянського типу електроцентралей і електростанцій в Східній Європі. Знаходимо такі об’єкти”, – додав міністр енергетики.
За його словами, українські спеціалісти проводять оцінку, інвентаризацію, аналіз обладнання і забирають його цілими блоками.
„Конкретики я, звісно ж, зараз публічно назвати не можу, але у нас є цілий ряд таких об’єктів, які сьогодні опрацьовуються. Делегація буквально минулого тижня закінчила візити в декілька східноєвропейських країн, з якими ми будемо реалізовувати цей план”, – підсумував Шмигаль.
Французький президент закликав до створення спільної боргової ємності ЄС та випуску єврооблігацій для фінансування зелених технологій, оборони та безпеки, аргументуючи це тим, що Європа повинна інвестувати у своє майбутнє.
Перед самітом ЄС, присвяченому питанням конкурентоспроможності, який відбувся у четвер, президент Франції Еммануель Макрон попередив, що Європа повинна використовувати спільну боргову спроможність ЄС для стимулювання інвестицій у стратегічні сектори, інакше існує ризик, що США і Китай «відсунуть» країну вбік.
У вівторок в інтерв’ю провідним європейським ЗМІ Макрон заявив, що Європа повинна готуватися до подальших сутичок зі Сполученими Штатами і розглядати недавній «гренландський момент» як сигнал до проведення давно відкладених економічних реформ.
Французький лідер попередив, що американський президент Дональд Трамп погрожував митами європейським країнам, які виступили проти його спроби отримати контроль над Гренландією, перш ніж у січні відступив у Давосі.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, який я б назвав «гренландським моментом», — сказав Макрон ЗМІ. – Населення зазнає погроз і залякувань. Потім Вашингтон раптово відступає. І ми думаємо, що все скінчилося. Але не вірте цьому ні на мить. Щодня погрози надходять до фармацевтичної галузі та галузі цифрових технологій».
Макрон заявив, що адміністрація Трампа «відкрито виступає проти Європи» і прагне «розчленувати» ЄС.
Відмова від єврооблігацій — «серйозна помилка».
«Заборгованість ЄС нижча, ніж у США та Китаю. У час конкуренції за інвестиції в технології було б серйозною помилкою не скористатися цією кредитною спроможністю», — сказав Макрон.
Французький лідер повторив свій заклик до спільного боргу через єврооблігації, аргументуючи це тим, що ЄС щорічно потребує близько 1,2 трлн євро державних і приватних інвестицій у зелені та цифрові технології, оборону та безпеку.
«Настав час запустити спільну кредитно-позикову спроможність для цих майбутніх витрат, орієнтованих на майбутнє єврооблігації», – сказав він.
У 2020 році ЄС використовував спільний борг для відновлення європейської економіки після пандемії COVID-19, але спроби Франції зробити ці інструменти постійними зустріли сильний опір з боку Німеччини та, як правило, ощадливих північних держав-членів.
Лідери ЄС проведуть у четвер неформальну зустріч у замку Альден-Бісен у Бельгії, щоб обговорити зміцнення єдиного ринку, зменшення економічної залежності та підвищення конкурентоспроможності. Маріо Драгі та Енріко Летта також приєднаються до обговорень, щоб поділитися своїми думками.
«Коли відбувається кричуща агресія, ми не повинні поступатися або намагатися укласти угоду», – сказав Макрон. – Ми пробували цю стратегію протягом місяців, і вона не працює. Але перш за все, вона стратегічно змушує Європу збільшувати свою залежність».
На саміті в четвер також буде обговорено плани французької стратегії «Made in Europe», яка встановлює мінімальні вимоги до європейського вмісту місцевих виробів.
Цей підхід розділив країни-члени ЄС і викликав занепокоєння у виробників автомобілів та інших лідерів галузі.
Євросоюз запропонував повністю заборонити будь-які операції з криптовалютами, пов’язані з Росією, щоб перекрити Москві можливість обходити санкції через активи поза традиційною банківською системою.
Про це повідомляє FT із посиланням на внутрішній документ Єврокомісії.
ЄС має намір відмовитися від точкових санкцій проти окремих криптосервісів, пов’язаних з росією, та перейти до тотальної заборони.
У Брюсселі вважають, що практика внесення до списків санкцій окремих платформ неефективна, оскільки на їх місці швидко з’являються нові структури для обходу обмежень.
Єврокомісія пропонує заборонити будь-які взаємодії з криптосервісами, зареєстрованими в росії, а також використання будь-яких платформ, що дозволяють передавати або обмінювати криптоактиви, які розміщені на території рф.
Зазначається, що пропозиції фактично спрямовані проти екосистеми компаній, пов’язаних із російською криптобіржею Garantex, яка потрапила під санкції США ще 2022 року.
Ще однією мішенню ЄС стала платіжна платформа A7 і пов’язаний з нею рублевий стейблкоїн A7A5.
Незважаючи на раніше введені обмеження з боку ЄС, США та Великої Британії, аналітична компанія Elliptic в січні повідомила, що сукупний обсяг транзакцій цього стейблкоїну перевищив 100 млрд доларів.
Комісія також запропонувала додати 20 банків до списку санкційних організацій та заборонити будь-які операції з використанням цифрового рубля, який підтримується Центральним банком росії.
ЄС офіційно включив Росію до „чорного списку” країн із високим ризиком відмивання грошей і фінансування тероризму. Відповідне рішення Єврокомісії опубліковане в Офіційному журналі блоку.
Як повідомила висока представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас на пресконференції, це рішення ускладнить проведення операцій з російськими банками.
„ЄС сьогодні вніс Росію до „чорного списку” через ризики відмивання коштів. Це уповільнить і збільшить витрати на операції з російськими банками”, – сказала вона.
Внесення Євросоюзом РФ до переліку країн з високим ризиком відмивання грошей передбачає посилений контроль з боку всіх банків Євросоюзу за будь-якими фінансовими операціями, що мають зв’язок із Росією.
Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням збільшити гуманітарне фінансування у відповідь на цілеспрямовані атаки Росії по цивільній інфраструктурі.
Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук у Телеграмі за результатами участі в щорічному засіданні високопосадовців у Брюсселі, присвяченому гуманітарній підтримці України, передає Укрінформ.
„Сьогодні ми просили ЄС збільшити гуманітарне фінансування України у відповідь на зміну характеру війни з боку росії. Адже гуманітарний фронт і стійкість цивільного населення безпосередньо впливають на хід війни — а отже, і на майбутні умови миру”, — написала вона.
Верещук нагадала, що Євросоюз є ключовим гуманітарним донором і партнером України. Вона зазначила, що за роки повномасштабної війни ЄС надав Україні гуманітарну допомогу на суму 4,2 млрд євро.
Водночас посадовиця зауважила, що від минулого року росіяни перейшли до нової стратегії. Ворог цілеспрямовано знищує системи життєзабезпечення густонаселених міст і регіонів, намагаючись спровокувати масштабну гуманітарну кризу. Основною мішенню цієї стратегії стали цивільні громадяни. Верещук назвала це справжньою повномасштабною гуманітарною війною проти українців.
Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству повідомило про початок велике міжнародного розслідування стосовно обходу санкцій ЄС проти росії.
У межах розслідування вивчається експорт більш як 760 транспортних засобів із країн ЄС.
Розслідування почалося після того, як у Польщі виявили підозрілі відправки вживаних автомобілів із ЄС та передали дані до OLAF. Хоча авто були задекларовані як призначені для Туреччини, польські митні органи встановили, що їх фактичним кінцевим пунктом призначення була росія.
Аналіз даних та перехресна перевірка митної, торговельної й транспортної інформації дозволили OLAF виявити широку схему, в якій брали участь кілька експортерів із ЄС та імпортери з третіх країн, зокрема Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Молдови. Завдяки співпраці з національними органами цих країн OLAF встановило, що загалом 766 автомобілів ніколи не потрапили до заявлених пунктів призначення.
Відстеження кожного автомобіля дало змогу відтворити логістичний ланцюг і підтвердити присутність транспортних засобів у росії, що підтвердило підозри щодо обходу санкцій ЄС. Результати розслідування призвели до відкриття кримінальних справ у трьох державах-членах ЄС. Інформація, надана OLAF, також спонукала відповідні органи ЄС посилити моніторинг та оцінку ризиків майбутніх постачань.
Раніше журналісти зʼясували, що розкішні автомобілі потрапляють до росії попри західні санкції, зокрема через кавказькі країни.
У відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року західні країни запровадили санкції, внаслідок чого експорт низки товарів до рф зупинився. Зокрема це стосувалося товарів подвійного призначення, які можуть посилити військову спроможність рф, а також предметів розкоші.
Однак невдовзі експорт цих товарів різко зріс для багатьох сусідів росії. Експерти з питань санкцій пояснювали, що кавказькі країни, ймовірно, використовують як своєрідний канал для переправлення санкційних товарів до росії.
У зв’язку з цим британські журналісти поїхали до Грузії та провели два дні поблизу кордону з рф, біля контрольно-пропускного пункту “Верхний Ларс”. Вони бачили, як туди привозили автомобілі та інші вантажі, а потім відправляли їх до росії.
Одна група чоловіків, з якими вдалося поспілкуватися журналістам, займається доставкою автомобілів до кордону з автосалонів у столиці, Тбілісі, або ж із чорноморських портів Поті чи Батумі. Переважно вони не знають, звідки походять автомобілі – безпосередньо з європейських країн чи з інших кавказьких держав, наприклад з Азербайджану.
Коли автомобілі привозять до кордону з росією, їх на кілька днів залишають на автостоянках для оформлення документів.
Як зауважили у виданні, це досить складний процес, оскільки після європейських санкцій Грузія теж ввела заборони на ввезення автомобілів до росії. Однак є низка лазівок, які дозволяють перевезти автівку за кордон.
Один зі способів, за словами журналістів-розслідувачів, зареєструвати та розмитнити авто у Вірменії, перш ніж їхати на північ, до російського пункту пропуску “Ларс”. Іноді тим, хто везе автомобілі в росію, радять казати, що вони везуть їх через росію до Киргизстану.
Зрештою на ці автомобілі ставлять транзитні номери, після чого їх можна переганяти через кордон. А оскільки грузини можуть їздити до росії без віз і навпаки, перевезти машину через кордон означає просто перегнати її туди, залишити на іншому боці, де її заберуть інші люди, і повернутися до Грузії автостопом.
Головна особливість схеми полягає в тому, що жодного учасника не можна звинуватити в якомусь злочині. Хоча якщо оцінювати всі факти разом, це, безсумнівно, є порушенням європейських санкцій. Крім того, завдяки лазівкам перевезені автомобілі не зʼявляються у митних даних: вони просто прибувають до Азербайджану чи Грузії, а потім зникають.
Це лише один із численних маршрутів, якими санкційні товари потрапляють до росії. Але це пояснює, як до росії потрапляють товари подвійного призначення та предмети розкоші.
За словами журналістів, саме через це європейські санкції не працюють, а російська економіка залишається сильною, оскільки в Москві нема дефіциту товарів, а кавказькі країни, зокрема Грузія та Азербайджан, отримують прибуток за допомогу в обході санкцій.
Варшава вимагає європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляєЄвропейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:
Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
