З 1 липня Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових, що на 58,2% більше, ніж торік. Експорт включає 6,798 млн тонн пшениці, 1,551 млн тонн ячменю та 3,120 млн тонн кукурудзи.
З початку нового маркетингового року, який розпочався 1 липня, Україна відправила на експорт вже 11,7 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Мінагрополітики.
За наведеними даними, станом на 11 жовтня, у 2024/25 маркетинговому році Україна експортувала 11,739 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на 58,2% більше, ніж на аналогічну дату 2023/24 МР.
При цьому у жовтні експортовано вже 1,291 млн тонн зерна, що майже удвічі більше, ніж за той же період торік.
Україна за дев’ять місяців цього року експортувала 92,54 тисячі тонн молочних продуктів на суму 224,7 млн доларів. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки молока та вершків Україна експортує до країн Європейського союзу та як змінювалась частка нашої країни в європейському імпорті.
Для дослідження ми брали період із 2014 року. Цифри за обсягом та вартістю включають молоко, також вершки неконцентровані без цукру та концентровані з цукром.
Довгий період частка українського молока та вершків в імпорті Європейського союзу не перевищувала й одного відсотка.
У 2014 році країни Євросоюзу купили 677,4 тис. тонн молока та вершків і лише 0,003% або 0,02 тис. тонн продукції було з України (її вартість становила 0,04 млн євро). У 2015 році Україна зовсім не експортувала молоко та вершки до ЄС.
У 2016 році країни ЄС імпортували 704,4 тис. тонн молока та вершків, у тому числі 0,4 тис. тонн з України (0,06%) на суму 0,6 млн євро.
У 2017 році частка українського молока та вершків у ЄС зросла до 0,1% – 0,9 тис. тонн на суму 1,9 млн євро.
У 2018 році Україна експортувала до ЄС 2 тис. тонн молока та вершків (це 0,2% у загальному обсязі) на суму 4,3 млн євро.
В 2019 році країни Євросоюзу імпортували 918,2 тис. тонн цієї молочної продукції, 2,3 тис. були українського виробництва (0,3%). За українську продукцію країни ЄС заплатили 3,8 млн євро.
У 2020 році Україна експортувала до ЄС 0,8 тис. тонн молока та вершків (0,1% із загального європейського імпорту) на суму 1,6 млн євро.
У 2021 році експорт зріс до 2,1 тис. тонн (0,3% у загальному обсязі) на суму 5,4 млн євро.
У 2022 та 2023 році частка українського молока та вершків зросла до 1,5%. В 2022 році Євросоюз імпортував 766,7 тис. тонн, у тому числі 11,2 тис. з України (на суму 39,2 млн євро), у 2023 році – 833,9 тис. тонн, у тому числі 12,7 тис. з України (на 29,4 млн).
Путін заявив, що Москві слід розглянути можливість обмеження експорту урану, титану та нікелю у відповідь на західні санкції.
Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що зауваження Путіна до міністрів уряду спричинили зростання цін на нікель і призвели до зростання акцій уранодобувних компаній.
Він сказав, що такі обмеження також можуть бути введені для інших товарів, і додав, що Росія є великим виробником природного газу, алмазів і золота.
Але він зазначив, що заходи не повинні бути прийняті завтра, і не повинні завдати шкоди самій росії.
„Подивіться, будь ласка, на деякі види товарів, які ми поставляємо на світовий ринок… Можливо, варто подумати про певні обмеження – уран, титан, нікель”, – сказав він прем’єр-міністру Михайлу Мішустіну.
Експортерів Закарпаття запрошують на безоплатний інтенсив Export Academy 2024, яку організував Офіс з розвитку підприємництва та експорту у співпраці з Visionest Insistute (Естонія).
Export Academy 2024 — інтенсивна освітня програма для українських малих та середніх підприємств, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність або є експортерами-початківцями й шукають нові ринки. За результатами навчання учасники створюють експортний план з виходу на вибраний ринок.
Export Academy 2024 – це можливість для розвитку експорту:
практичне навчання та створення експортного плану для виходу на міжнародні ринки
систематизація наявного практичного досвіду в експорті
отримання практичних інструментів для планування виходу на нові ринки
На учасників очікує:
7 навчальних модулів
відеоуроки
теоретичні матеріали та практичні інструменти
додаткова література для самостійного вивчення
виконання практичних домашніх завдань
письмовий зворотний зв’язок за результатами домашнього завдання
сесії зворотного зв’язку з тренерами програми
доступ до віртуального навчального центру
нетворкінг для налагодження довготривалих ефективних відносин, розвитку бізнесу, пошуку нових клієнтів та створення експортних партнерств
сертифікація після успішного завершення навчання
Навчальна програма розрахована на:
експортних менеджерів, керівників компаній та інших осіб, які відповідають за зовнішньоекономічну діяльність
представників компаній, що планують розпочати або розширити експортну діяльність або мають початковий досвід експорту та є чинними експортерами з-поміж малого й середнього бізнесу всіх галузей виробництва.
Навчання проходитиме з жовтня до грудня 2024 року.
Реєстрацію на навчання відкрито до 23 вересня (11:00) 2024 року за посиланням.
Навчання на програмі безоплатне. Перед реєстрацією просимо детально ознайомитись з умовами участі.
Програма «Export Academy 2024» розроблена Visionest Institute (Естонія) у співпраці з Офісом з розвитку підприємництва та експорту в межах національного проєкту Дія.Бізнес. Програму фінансує The Estonian Centre for International Development (ESTDEV).
Про це повідомляє Закарпатська обласна військова адміністрація.
Україна має намір відновити експорт електроенергії під час пікових годин роботи відновлюваних джерел енергії.
Про це йдеться в повідомленні «Укренерго».
Зазначається, що з 24 серпня в Україні почала спадати спека, що призвело до суттєвого зниження споживання електроенергії. Крім того, після планового ремонту в енергосистему повернувся один з енергоблоків атомної електростанції. Це створило профіцит потужності в українській енергосистемі під час денних годин, коли сонячні електростанції працюють на повну потужність.
Для забезпечення стабільної роботи енергосистеми необхідно зберігати баланс між виробництвом і споживанням електроенергії. Існують два способи подолання профіциту: обмеження генерації на сонячних електростанціях або відновлення експорту електроенергії в денні години.
З огляду на економічну недоцільність обмеження роботи СЕС, з 25 серпня Україна планує відновити експорт електроенергії до сусідніх країн. Уже завтра, 25 серпня, буде проведений аукціон на доступ до міждержавних перетинів у напрямках Румунії, Угорщини та Молдови, що дозволить уникнути обмежень для українських виробників електроенергії.
Експорт електроенергії здійснюватиметься лише в періоди профіциту, коли сонячні електростанції активно працюють. У години пікового споживання, коли потужностей в енергосистемі недостатньо, експорт припинятиметься.
Українські експортери у першому півріччі 2024 року наростили фізичні обсяги продажів своїх товарів на 35%. Це стало можливим завдяки відкриттю морського коридору в Чорному морі.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомляє РБК-Україна з посиланням на його заяву під час засідання уряду.
„Ми вийшли на довоєнні показники експорту”, – сказав він.
Як зазначив прем’єр, з першого дня свого вторгнення Росія робила все, аби українські порти на Чорному морі були заблоковані.
„Таким чином ворог тиснув на економіку України, й одночасно тиснув на наших союзників, створюючи загрози для світової продовольчої безпеки”, – додав він.
Шмигаль зазначив, що однією з найбільших перемог для України торік стало відкриття Українського морського коридору.
За його словами, минув рівно рік, і сьогодні можна оцінити надзвичайно важливі результати для нашої країни.
„Більш ніж 2300 суден зайшло в чорноморські порти України за цей рік. Вантажообіг склав більш ніж 64 млн тонн. Майже 44 млн тонн зернових було експортовано з України. Все це мало позитивний вплив на різні галузі нашої економіки та на економіку загалом”, – розповів прем’єр.
Черговий сезон розпродажу завершився збором пшениці й приніс Україні дивовижні показники. Судячи з цифр, попередні запаси в країні вичерпані.
Усе продається
У 2023/24 фінансовому році, який завершився 30 червня, Україна експортувала 57,5 млн тонн зернових та олійних культур. Це майже неймовірний результат з огляду на те, що в передвоєнні роки країна експортувала в середньому 60 млн тонн. Хоча були й пікові періоди, зокрема 2018/19, коли Україна продала за кордон 74 млн тонн зернових та інших культур.
Проте посівні площі та посіви найважливіших культур (кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю) у 2023 році були на 20–40% меншими, ніж до війни. Істотний приріст продемонстрували лише певні олійні культури. Гарні показники експорту означають, що вдалося збути майже все. Урожай, загальна вага якого становила 83 млн тонн, був майже повністю використаний/проданий.
Хороший результат цього року пояснюється тим, що судна могли майже безперешкодно виходити з глибоководних портів Одеси, а розроблена з міжнародними партнерами система страхування виявилася достатньою гарантією для покупців. Завдяки цьому держава отримала від торгівлі сільськогосподарською продукцією майже 11 млрд доларів.
Найбільший клієнт – Іспанія
Урожай кукурудзи сягнув 29,6 млн тонн, тоді як її експорт – 29,3 млн тонн. Це принесло дохід у 4,7 млрд доларів. Лише Іспанія придбала понад 6 млн тонн, Китай – 4,8 млн тонн, Єгипет – 3,9 млн тонн. До топ-10 увійшли й такі країни ЄС, як Італія (2,75 млн тонн), Нідерланди (2,5 млн тонн), Португалія та Німеччина.
У 2023 році в Україні зібрали 22 млн тонн пшениці та експортували 18,4 млн тонн на суму 3 млрд доларів. Третина експорту була спрямована в Іспанію – майже 6 млн тонн. Єгипет придбав 1,7 млн тонн, Індонезія – 1,5 млн. На ринок Італії потрапило 677 тис. тонн пшениці.
Експорт насіння соняшнику становив лише 300 тис. тонн при врожаї в 14,2 млн тонн. Тому обсяги переробки зросли до 13,5 млн тонн.
Торік було зібрано 5,8 млн тонн ячменю, з яких 2,5 млн тонн відправлено на експорт. Основним покупцем став Китай (702 тис. тонн), другою – Іспанія (460 тис. тонн).
Минулого року було зібрано 4,5 млн тонн ріпаку, експортовано – 3,7 млн тонн на 1,4 млрд доларів. Найбільший покупець – Німеччина (1,2 млн тонн). Чимало ріпаку придбала Румунія (600 тис. тонн). Дещо менші обсяги потрапили до Нідерландів (420 тис. тонн), Бельгії (380 тис. тонн) та Франції (260 тис. тонн).
Із 4,9 мільйона тонн урожаю сої на зовнішні ринки потрапили майже 3 млн тонн на суму 1,1 млрд доларів. Тільки Єгипет купив майже мільйон тонн. Важливими партнерами були також Туреччина (674 тис. тонн), Німеччина (235 тис. тонн), Нідерланди та Румунія (близько 200 тис. тонн кожна). Угорщина, яка придбала 70 тис. тонн бобових, стала 8-м найбільшим покупцем сої в України.
Експорт електроенергії в Україні не проводиться, мало того, такі дії нині навіть не плануються.
Про це заявив заступник міністра енергетики України Микола Колісник в ефірі телемарафону.
Відповідаючи на питання щодо міфів про те, що Україна нібито продає електроенергію за кордон, Колісник сказав, що дані дії навіть не плануються найближчим часом.
„Перш за все, хочеться спростувати. Експорту (електрики, – ред.) немає, не відбувається і не планується. І кількість таких ворожих ІПСО, вона досить значна, і, звісно, Міненерго виступає з офіційними повідомленнями (для спростування ворожих вкидів,- ред.) „, – заявив він.
Натомість міністерство закликало побутових споживачів слідкувати за офіційною інформацією, яка розміщується на офіційних сайтах міністерств чи операторів систем розподілу обленерго у їхньому регіоні, бо саме вони є джерелом достовірної інформації.
Водночас заступник міністра повідомив, що найважча ситуація за останню добу через продовження обстрілів була зафіксована у Харкові.
„Там потрапила під обстріли ремонтна бригада. На сьогодні ті наслідки досить оперативно локалізовані. Також значна спека, яка призводить до збільшеного споживання, також негативно впливає на роботу електрообладнання. У західних областях через значну спекотну погоду був спалах на електрообладнанні, через що тимчасово вимикалась ЛЕП. Вона на сьогодні повністю заживлена, роботу відновлено”, – зазначив заступник міністра.
У першій половині 2024 року уряд ФРН дозволив експорт озброєнь на 7,5 мільярда євро. Дві третини цього обсягу призначені для України.
У Німеччині в першій половині 2024 року знову значно зросли обсяги експорту озброєнь. З 1 січня до 18 червня уряд ФРН видав дозволи на експорт товарів військового призначення щонайменше на 7,48 мільярда євро.
Про це повідомило в неділю, 30 червня, агентство dpa з посиланням на відповідь міністерства економіки ФРН на запит депутатки Бундестагу від Союзу Сари Ваґенкнехт (ССВ) Севім Даґделен (Sevim Dagdelen).
Top-5 одержувачів: Україна, Сінгапур, Індія, Саудівська Аравія і Катар
Порівняно з усім першим півріччям 2023-го це означає зростання більш ніж на 30 відсотків. Майже дві третини експорту озброєнь – 65 відсотків – призначені для України, яка обороняється від російського вторгнення. У цю країну дозволено поставити вироблене Німеччиною озброєння на 4,88 мільярда євро, зазначається далі.
До п’ятірки країн, яким ФРН постачає найбільше оборонної продукції, уперше за довгий час увійшла Саудівська Аравія (дозволено поставки на суму 132,48 мільйона євро). Упродовж кількох років влада Німеччини забороняла відправляти зброю до близькосхідного королівства у зв’язку з його участю у війні в Ємені, а також через убивство журналіста Джамаля Хашоггі в стамбульському консульстві, цю заборону згодом було пом’якшено.
Крім того, у першій п’ятірці країн-імпортерів німецької зброї – Сінгапур (1,21 мільярда євро), Індія (153,75 мільйона євро) і Катар (100 мільйонів євро).
Нові правила, що забороняють експорт української сільськогосподарської продукції нижче офіційно встановлених мінімальних цін, почнуть діяти не раніше за серпень.
Про це заявив заступник міністра сільського господарства Михайло Соколов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters. За його словами, новий механізм експортних цін охоплюватиме пшеницю, кукурудзу, соняшникову олію, соєві боби, ріпак та іншу сільськогосподарську продукцію.
Український уряд підготував розрахунки для встановлення мінімальних експортних цін на низку сільськогосподарських товарів з метою збільшення бюджетних доходів. Згідно з новими правилами, мінімально допустимі експортні ціни базуватимуться на даних Державної митної служби з урахуванням умов постачання за попередній місяць та з використанням знижки 10%.
„Я не очікую, що це відбудеться раніше серпня”, — зазначив Соколов під час онлайн-зустрічі з аналітиками та трейдерами.
У травні український парламент ухвалив поправки до закону, які впроваджують нові правила, а Соколов повідомив, що закон набуде чинності з 1 липня. Проте для запуску механізму мінімальних цін ще потрібно ухвалити низку урядових документів, але конкретної дати початку дії нових процедур поки не встановлено.
Боротьба із „чорним” експортом зерна
У травні Верховна Рада затвердила два закони, спрямовані на боротьбу з „чорним” експортом зерна та неповерненням валютної виручки. Новий закон забороняє експорт за цінами, нижчими від мінімально допустимих експортних цін. За даними Національного банку України (НБУ), станом на вересень 2023 року експортери не повернули в Україну близько 8 млрд доларів валютної виручки.
НБУ з листопада 2023 року скоротив термін повернення валютної виручки для експортерів аграрної продукції вдвічі до 90 днів, що спричинило зростання валютної виручки на сотні мільйонів доларів щомісяця.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила законопроєкти №10168-2 та №10169-2, якими внесено зміни до Податкового та Митного кодексів для вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Ці документи визначають мінімальні експортні ціни на агропродукцію, зокрема на зернові та олійні культури.
Міністерство аграрної політики і продовольства України очікує, що впровадження законів створить ефективні механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. Мінімальні ціни будуть визначатися міністерством щомісяця 10 числа на основі розроблених методик.
Згідно з даними Державної митної служби, Україна в травні експортувала 5,5 млн тонн зернових, що на 2 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Міністерство аграрної політики. За травень Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці, 0,2 млн тонн ячменю та 3,7 млн тонн кукурудзи. Хоча це на 12% менше порівняно з показниками попереднього місяця, воно все ж перевищує результат травня 2023 року на 2 млн тонн (зростання в річному вимірі в 1,6 раза).
У червні Міністерство аграрної політики прогнозувало, що наступного року Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їхньої переробки.
Зерновики проти мінімальних цін
Українська зернова асоціація (УЗА) закликає Президента та уряд призупинити впровадження механізму мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зазначаючи, що це негативно позначиться на здатності експортерів виконувати зобов’язання і підриває довіру міжнародних партнерів. УЗА попереджає, що нові правила ускладнять планування та фінансування експортної діяльності, а також знизять конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках.
Згідно з повідомленням УЗА, впровадження мінімальних експортних цін призведе до значного спаду експорту зерна з України та завдасть шкоди сільгосптоваровиробникам.
„Ринок зерна є висококонкурентним, а трейдери та експортери пропонують виробникам найвищу можливу ціну, що корелюється зі світовими ринковими цінами з урахуванням логістики та страхування. Заходи щодо мінімальних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведуть до знищення конкуренції на українському ринку зерна, його надмірної зарегульованості та створення нових широких можливостей для корупції,” — зазначають експерти. Про це йдеться у матеріалі на сайті ТД Агрохім.
УЗА вважає, що введення мінімальних експортних цін поставить під загрозу половину українського експорту, що, в умовах війни та нестачі податкових надходжень, може призвести до економічного колапсу та повного знищення здатності фінансувати армію.
„Імплементація мінімальних цін знищить систему форвардних контрактів і спричинить невизначеність на ринку щодо виконання зобов’язань та купівлі зерна. Виробники, які укладають форвардні угоди на майбутній врожай за попередньо визначеною ціною, будуть позбавлені джерел фінансування своєї діяльності, а експортери не матимуть впевненості щодо майбутніх цін та обсягів продажів. Це ускладнить планування виробництва та експорту, що призведе до неефективності та збільшення витрат,” — пояснюють в асоціації.
Форвардні контракти дозволяють експортеру заздалегідь планувати логістичні операції. Відсутність таких угод може викликати затримки та збільшення витрат, зокрема на страхування.
В УЗА підкреслюють, що окрім розподілу контрактів за періодом постачання та типом ціноутворення, існують домовленості щодо дисконтування ціни при отриманні передплат. Передплата варіюється залежно від її розміру.
„До лютого 2022 року форвардні контракти складали до 40% загального плану продажів середніх фермерів (2-10 тис. га). Відсутність форвардів у 2022 та 2023 роках суттєво вплинула на ціноутворення в Україні, коли велика пропозиція товару на спотових ринках тиснула на ціни та не давала можливості ринку стабілізуватися,” — зазначають в асоціації.
УЗА пояснює, що запровадження мінімальних експортних цін, які не відповідають світовим ціновим тенденціям, призведе до невиконання контрактів.
„Якщо мінімальна ціна в Україні перевищить контрактну ціну, експортери можуть вважати виконання контрактів невигідним та шукатимуть способи уникнути зобов’язань. Це може призвести до зриву постачань та негативних наслідків для імпортерів української продукції, підриваючи довіру до країни як надійного постачальника, що змусить імпортерів шукати альтернативні ринки,” — додають в УЗА.
Невиконання контрактів може призвести до збільшення кількості торговельних спорів та арбітражних розглядів, що спричинить додаткові витрати для обох сторін і може затягнути процеси виконання угод. Окрім того, запровадження мінімальних цін створить правову невизначеність щодо існуючих контрактів, що змусить імпортерів бути обережнішими під час укладання нових угод з українськими експортерами. Це може призвести до втрати Україною позицій на світовому ринку, а також скоротити інвестиції в агросектор та економіку країни загалом.
„УЗА наголошує, що запровадження мінімальних цін на експорт сільськогосподарської продукції вкрай негативно вплине на обсяги експорту з України та на фінансове становище сільгоспвиробників. В умовах війни, коли велика частина економіки не працює, це фактично знищить залишки економіки, що все ще приносять доходи та валютну виручку, за допомогою яких Україна може фінансувати свою армію,” — заявили в асоціації.
