Якщо виникне значний дефіцит електроенергії, пріоритет буде надано критично важливим секторам економіки.
Заступник глави місії МВФ в Україні Тревор Лессард заявив, що піковий дефіцит електроенергії в Україні протягом зими 2024-2025 років становитиме 3-4 гігават. Але він менш впливатиме на найбільш важливі сектори – охорони здоров’я, оборони тощо. Про це Лессард сказав в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
За його словами, цифра дефіциту електроенергії сильно варіюється залежно від того, наскільки холодною буде зима, від попиту, а також від того, що зараз відбувається багато монтажних та ремонтних робіт. Тож це оцінка, яка має велику волатильність.
Лессард додав, що наразі важко сказати, що цей розрив означає для української економіки. Питання не лише в тому, скільки є потужностей для генерування й скільки можна імпортувати, але й у попиті.
Представник МВФ нагадав, що влада України раніше заявляла, що якщо виникне дефіцит електроенергії, вона, ймовірно, надасть пріоритет критично важливим секторам економіки.
„Отже, хоча розрив може існувати, його вплив на ВВП може бути не таким великим, оскільки вони могли б дозувати електроенергію для найбільш важливих секторів – охорони здоров’я, оборони тощо”, – зазначив Лессард.
Представник МВФ повідомив, що зараз однією з частин рішення з точки зору спроб закрити енергетичний розрив є імпорт з Європи. Але існує технологічний ліміт на обсяг електроенергії, який Україна може імпортувати,
За його словами, найбільша технологічна потужність зараз – 2-2,1 ГВт.
„Якщо подивитися на розмір східноєвропейських економік, то 2 гігавати – це похибка округлення з точки зору їхнього енергоспоживання”, – зазначив Лессард.
Разом з тим, ці країни мають додаткові потужності, які можуть з’явитися в мережі, включаючи нове виробництво „зеленої” енергії.
„Тож будь-який імпорт має велике значення. І я гадаю, ви маєте рацію: більшість людей погодиться, що якби це було технологічно можливо, було б непогано збільшити імпорт, тому що це стабільне постачання, це безпечне постачання, на нього можна розраховувати, підключення до мережі є. Але в зимовий період важко уявити, як це вийде за рамки 2,1 ГВт – максимуму, який Україна може імпортувати з Європи”, – заявив представник МВФ.
Погодинні графіки відключення електроенергії можуть почати запроваджувати вже з наступного тижня, коли настане значне зниження температури.
Таку думку висловив член наглядової ради „Центренерго” Володимир Величко, передає Інтерфакс-Україна.
„З наступного тижня синоптики прогнозують відчутне зниження температури. Для енергетиків це означає, що для балансування енергосистеми необхідно буде задіяти більш суттєві заходи – такі як аварійна допомога від операторів суміжних країн. Але до застосування аварійної допомоги необхідно максимально використати власні ресурси. В разі, якщо НЕК „Укренерго” не вдасться витримати баланс енергосистеми, буде застосування графіків відключень”, – пояснив він.
За його словами, після зниження добової середньої температури у жовтні, енергосистема вже спостерігає відчутне зростання споживання, а його пік змістився з 20:00 на 19:10.
Водночас Величко акцентував, що через зниження температури, зросте споживання і в європейських країнах, що призведе до зростання цін на електроенергію, в тому числі через зменшення частки відновлювальних джерел енергії.
На його думку, це вплине на можливості комерційного імпорту електроенергії через існуючі на спотовому ринку України обмеження ціни електроенергії – прайс-кепи.
„Наразі енергорегулятор НКРЕКП почав процедуру перегляду прайс-кепів в бік збільшення, що підтримує основна маса учасників енергоринку, а дехто взагалі пропонує їх скасувати. Для споживачів це болюча тема, але необхідно розуміти, що без підвищення прайс-кепів, комерційний імпорт електроенергії буде недоступний, особливо в періоди різкого похолодання. Аварійна допомога буде коштувати набагато дорожче”, – зазначив член наглядової ради „Центренерго”.
Що стосується підготовки самої компанії до зими, то, за його словами, ремонтно-відновлювальні роботи продовжуються, а в планах – підключити до енергосистеми майже 1 ГВт генеруючої потужності.
Із 1 грудня 2024 року сусідні країни – члени ЄС підвищать ліміт експортної потужності електроенергії в Україну та Молдову з нинішніх 1700 мегават до 2100 мегават, щоб пом’якшити гострий зимовий дефіцит електроенергії в Україні, повідомила Європейська організація співробітництва операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E).
Європейська комісія привітала цю новину, адже у вересні президент Єврокомісії та голова Міжнародного енергетичного агентства пообіцяли ефективні кроки для допомоги ситуації з енергопостачанням в Україні, серйозно ослабленій через атаки Росії. Ця новина означає, що в критичний зимовий період з Угорщини в Україну надходитиме більше електроенергії, якщо це буде потрібно.
ENTSO-E у повідомленні нагадує: після руйнування кількох електростанцій в Україні та великого дефіциту електроенергії, який очікується взимку в період 2024-2025 років, системні оператори з червня вивчали питання збільшення потужностей експорту електроенергії в Україну та Молдову, зберігаючи при цьому стабільність електроенергетичної системи та безпеку експлуатації в Європі.
Для цього системні оператори спільно оцінювали стан електроенергетичної системи та шукали шляхи максимізації потужностей на цю зиму. Результати розрахунків дозволили системним операторам збільшити ліміт експортної потужності в Україну та Молдову до 2100 мегават (МВт) на цю зиму.
Це означає збільшення на 400 МВт порівняно з показниками.
Наголошується, що це значне збільшення потужностей експорту електроенергії є ще одним свідченням сильної підтримки та солідарності співтовариства операторів європейських систем передачі з населенням України та Молдови.
Ліміт експортної потужності в 2100 МВт буде діяти з 1 грудня 2024 року, а оператори систем передачі зможуть щомісяця переглядати ліміт торгової потужності між ЄС, Україною та Молдовою з березня 2025 року.
Збільшена потужність буде повністю доступна для України та Молдови, окремого розподілу для кожної країни не буде, повідомили в ENSTO-E у відповідь на запитання Reuters. Крістель Верстратен, прессекретар організації, повідомила, що збільшення експортних потужностей є загальними можливостями транскордонної торгівлі Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії.
Кількість буде розподілена відповідно до тих правил, які були узгоджені між операторами систем передачі на кожному кордоні.
Внаслідок жорстких атак Росії на потужності України з виробництва електроенергії та спеки у червні Україна купувала в Угорщини найбільшу кількість електроенергії, порівняно з іншими сусідніми країнами – 42 відсотки. Така ситуація спостерігалася і в липні.
Рішення привітав і департамент Європейської Комісії з енергетичних ринків, який днями також порушив питання щодо збільшення рівня експортних потужностей з ЄС двом країнам.
Оновлений Меморандум МВФ за результатом пʼятого перегляду програми Extended Fund Facility не включає зобовʼязань для України щодо підвищення тарифів на енергоносії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Міністерства фінансів.
Як зазначили у відомстві, під час оновлення меморандуму МВФ було розглянуто потенційну можливість підвищення тарифів на енергоносії, як захід, спрямований на розвʼязання проблем в енергетичному секторі через повномасштабну війну. Однак такий захід можливий лише за умови виділення достатніх та адресно спрямованих ресурсів для захисту вразливих домогосподарств.
„Меморандум від 18 жовтня 2024 року повторює потенційні заходи, які були в минулих оновленнях, не пропонує нові та не створює для України зобовʼязань щодо збільшення тарифів на енергоносії під час війни”, – сказано у повідомленні Мінфіну.
Дефіцит електроенергії в Україні може перевищувати 4 ГВт. У зв’язку з цим знадобиться імпорт природного газу.
Як повідомляє РБК-Україна, така оцінка енергетичної ситуації в Україні міститься в оновленому меморандумі МВФ.
„Співробітники оцінюють значний зимовий дефіцит електроенергії (3-4 ГВт) з переважаючими ризиками погіршення ситуації, оскільки ракетні атаки продовжуються”, – йдеться у документі.
Для збільшення генерації, зазначається в меморандумі, влада України має „амбітний план”, що включає забезпечення країни до 1 ГВт додаткових генеруючих потужностей (включаючи газові турбіни) до кінця 2024 року, збільшення імпорту електроенергії з ЄС більш ніж на 2 ГВт та ремонт пошкодженого обладнання.
Щодо газового опалення, очікується, що внутрішній видобуток газу „Нафтогазом” та іншими гравцями задовольнить більшу частину попиту на газ з боку домогосподарств та компаній, а залишкові потреби в газі надходитимуть за рахунок імпорту (до 3 млрд куб. м).
У Запорізькій області внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено повітряну лінію, що призвело до знеструмлення побутових споживачів. Загалом без електропостачання – 3222 споживачі.
У Сумській області під час повітряної тривоги знеструмлювались підстанції, через що було знеструмлення підприємства та побутових споживачів у двох областях. Живлення відновлено.
У Харківській області через обстріл знеструмлювались підстанції та побутові споживачі.
Також внаслідок несприятливих погодних умов є знеструмлення у 25 населених пунктах у Кіровоградській області, 8 населених пунктах у Чернігівській області та 6 населених пунктах у Одеській області.
Національний банк України зберіг свою оцінку дефіциту електроенергії на 2024 рік на рівні 7%. Очікується, що зима буде складною.
Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю Forbes Ukraine, передає РБК-Україна.
„Ми базуємося на інформації, отриманій з численних джерел, об’єднуємо ці дані та створюємо власну гіпотезу. Наша гіпотеза на 2024 рік свідчить, що після руйнувань внаслідок обстрілів дефіцит електроенергії складе 7%”, – зазначив Пишний.
Він також додав, що фактичний рівень дефіциту навіть кращий, ніж очікувалося, але існує ризик нових атак восени. „Тому поки що ми дотримуємося базового сценарію”, – пояснив Пишний.
Голова НБУ також підкреслив, як швидко відновлюються зруйновані енергогенеруючі потужності та розвивається система малої генерації, що сприяє диверсифікації енергосистеми.
„Чи реально відновити втрачені потужності за місяць після атаки? Очевидно, що ні, оскільки це потребує значного часу та ресурсів. Зима буде непростою, і ми всі відчуватимемо наслідки дефіциту”, – зауважив Пишний.
Він також підкреслив, що кожен українець у певному сенсі повинен стати енергетиком, щоб краще зрозуміти, як подолати ці складнощі.
Необхідно з’ясувати, як забезпечити своє житло автономними джерелами енергії. „Потрібно це робити вже зараз. Відповідні продукти є як в рамках державної програми кредитування з нульовою ставкою, так і в комерційних пропозиціях банків. Якщо ваш бізнес залежить від надійного енергопостачання, варто рухатися в бік автономності”, – додав Пишний.
Половина енергосистеми України пошкоджена
За даними МВФ, масовані атаки на українську енергосистему в період з кінця березня до травня завдали серйозних пошкоджень, знищивши або пошкодивши близько 50% генеруючих потужностей, що виробляють понад 9 ГВт. В цілому, зруйновано понад 80% теплових електростанцій та більше 40% гідроелектростанцій.
МВФ прогнозує, що середній дефіцит електроенергії в Україні у 2024 році становитиме близько 10%, проте найбільші проблеми з електропостачанням (до 30%) можуть виникати в години пік.
За перше півріччя 2024 року компанія ДТЕК Енерго зазнала понад 1,5 млрд грн збитків. Про це стало відомо з фінансової звітності компанії, повідомляє РБК-Україна.
Головною причиною збитків стало зменшення обсягів виробництва електроенергії через численні обстріли теплоелектростанцій компанії. „Лише в період з березня по червень відбулося сім масштабних атак на ТЕС ДТЕК Енерго. В результаті, 90% теплової генерації компанії було зруйновано або пошкоджено”, – зазначили у компанії.
Попри складну фінансову ситуацію, ДТЕК Енерго активно спрямовує ресурси на відновлення своїх генерацій, збільшення видобутку вугілля та підготовку до опалювального сезону. Зокрема, за перші шість місяців 2024 року інвестиції в відновлення ТЕС склали понад 1,4 млрд грн, а в український вуглевидобуток – 4 млрд грн. Завдяки цьому вдалося запустити 10 нових лав із запланованих 26 на цей рік.
Загалом інвестиції в ТЕС та шахти у 2024 році очікуються на рівні понад 11 млрд грн. Водночас, попри військові дії, ДТЕК Енерго продовжує виконувати свої зобов’язання перед державою, зберігаючи робочі місця і забезпечуючи своєчасну виплату зарплат.
За перше півріччя 2024 року компанія сплатила 9,3 млрд грн податків, що на 62% більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Компанія наголосила, що навіть в умовах війни, ТЕС, шахти та машинобудівні підприємства ДТЕК Енерго продовжують підтримувати стабільність української енергосистеми та активно готуються до майбутнього опалювального сезону.
Румунія більше не може забезпечувати Молдову та Україну електроенергією.
Про це заявив міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа, повідомляє місцеве видання Мoney.
За словами прем’єра, Євросоюз має взяти на себе частину цих витрат. Бурдужа додав, що ідея європейського енергетичного ринку полягає в солідарності, щоб усі отримували вигоду.
„Ми вимагаємо від Брюсселя справедливого, принципового ставлення, щоб ми всі могли зробити свій внесок у ці додаткові зусилля”, – заявив Бурдужа.
Європейська комісія працює над збільшенням максимального обсягу постачання електроенергії в Україну перед наближенням зими.
Про це заявила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє „Європейська правда”.
За її словами, Єврокомісія працює із ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії) над збільшенням максимальної потужності експорту електроенергії до України.
Єврокомісарка заявила, що ЄС вже надав велику підтримку, зосередившись на ремонті, розподілі генераторів та збільшенні імпорту електроенергії.
Зокрема за її словами, через Фонд підтримки енергетики України Енергетична спільнота, Єврокомісія, держави-члени та інші донори мобілізували близько 510 млн євро на ремонт пошкоджених установок, децентралізоване виробництво газу та відновлюваної енергії, а також на резервне електропостачання цивільної інфраструктури.
„Всі ці зусилля необхідно активізувати з наближенням зими, щоб уникнути найгіршого”, – наголосила вона.
Вона акцентувала, що через постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру Україна втратила майже половину своїх потужностей з виробництва електроенергії.
„Люди будуть у холоді та темряві найближчими місяцями, якщо ми не посилимо нашу підтримку”, – додала Сімсон.
