Європейська комісія виділила на підтримку Управління ООН у справах палестинських біженців на Близькому Сході (БАПОР) 261 мільйон євро, оголосила Брюссельська рада у вівторок.
Трирічний грант надасть БАПОР необхідні ресурси та дозволить задовольнити основні потреби палестинських біженців, ідеться в пресрелізі колегії.
За словами Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, ЄС як довгостроковий партнер БАПОР прагне й надалі надавати політичну та фінансову підтримку його діяльності.
«Підтримка БАПОР є ключовим елементом нашої стратегії сприяння безпеці, стабільності та розвитку в регіоні, що також сприяє збереженню перспектив тривалого миру між ізраїльтянами та палестинцями», – додали вони.
Стратегічне партнерство між Європейським Союзом і БАПОР почалося в 1971-му. Його мета – підтримка гуманітарних потреб, захист палестинських біженців та сприяння стабільності на Близькому Сході.
БАПОР надає допомогу в освіті, охороні здоров’я та забезпеченні житлом 5,5 мільйона зареєстрованих палестинських біженців, які проживають на Західному березі, у секторі Газа, Східному Єрусалимі, Йорданії, Лівані та Сирії. Згідно з пресрелізом комісії, вона стикається зі значними проблемами в реалізації свого мандата через фінансовий дефіцит.
«БАПОР має терміново реформувати та знайти інноваційні способи надання послуг біженцям. ЄС підтримує БАПОР у продовженні зусиль щодо внутрішніх реформ і забезпечує агентству надійну, стійку фінансову базу», – повідомила комісія ЄС.
Найбільший спонсор БАПОР – Сполучені Штати – поступово зменшує свій внесок із 2018-го. У квітні минулого року держсекретар Ентоні Блінкен оголосив, що уряд США планує відновити економічну та гуманітарну допомогу палестинцям. Під час свого візиту на Західний берег у липні цього року президент США Джо Байден пообіцяв пожертвувати палестинцям 316 мільйонів доларів. Згідно з планами, 201 мільйон із цієї суми піде в бюджет БАПОР.
Перше судно з українським зерном Чорним морем може бути відправлене вже завтра, заявляє заступник генсека ООН з гуманітарних питань Мартін Гріффітс.
“Ми плануємо, що перше судно вирушить найближчими днями. Сподіваюся, що вже завтра”, – сказав він у четвер, 28 липня, пише Кореспондент.net.
За його словами, перше судно може вирушити до Сомалі, шлях займе 6 тижнів.
Гріффітс зазначив, що спочатку з портів вийдуть вже завантажені зерном судна, а потім туди почнуть запускати нові судна, які перевіряє Туреччина.
“Для суден, що йдуть в українські порти, інспекції проводитимуться в турецькому порту. Так легше це виконувати, щоб переконатися, що на цих суднах немає контрабанди та зброї. І ми матимемо спостерігачів від ООН і Туреччини в порту Одеси, щоб переконатися, що йде відвантаження зерна та вихід суден”, – уточнив він.
Представник ООН додав, що разом з зерном Україна відправить на експорт добрива.
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Туреччина, Україна, країна-окупант, а також ООН підготували “дорожню карту” для забезпечення коридору з виведення суден із зерном із нашої країни. Про це з посиланням на свої джерела пише Anadolu, повідомляє УНН.
Згідно з інформацією, отриманою Anadolu з дипломатичних джерел, Туреччина нібито вже деякий час проводить дипломатичні контакти з метою формування механізму, що забезпечує безпечну доставку зерна з України на світові ринки.
За підсумками переговорів турецької сторони з представниками з рф, України та ООН, підготовлена якась “Дорожня карта”, яка забезпечить функціональність “Зернового коридору” під егідою всесвітньої організації, пише видання.
Очікується, що всі зацікавлені сторони в найближчі дні проведуть у Стамбулі засідання з метою обговорення деталей “Дорожньої карти”. У чотиристоронньому форматі плануються до розгляду такі питання, як: маршрут, страхування, безпека суден, розмінування портів, а також склад Командного центру, пише видання.
Повідомляється, що механізм нібито “позитивно сприймають у рф та Україні”.
Центр, який за інформацією джерел, повинен “регулювати взаємодію між росією та Україною за посередництвом Туреччини в координації з ООН”, планується створити у Стамбулі.
У рамках цієї ініціативи на світові ринки планується вивезти 20 млн тонн зерна.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
З початку повномасштабного вторгнення Росії роботу в Україні втратили близько 4,8 млн людей. Саме на стільки скоротилася кількість робочих місць у країні.
Якщо бойові дії загостряться, кількість втрачених робочих місць збільшиться до 7 млн. Якщо війна припиниться найближчим часом, швидко відновити вдасться 3,4 млн робочих місць. Такі дані оприлюднила Міжнародна організація праці (МОП), що входить до структури ООН.
“Українська економіка серйозно постраждала від російської агресії. З 24 лютого понад 5,23 млн українців бігли до сусідніх країн… Серед біженців приблизно 2,75 млн – працездатного віку. З них 43,5%, або 1,2 млн людей, раніше працювали, а тепер звільнилися або втратили робоче місце, – підрахували аналітики.
Кількість українських біженців, які втратили роботу
При цьому трудова в Україні може призвести до перебоїв на ринку праці в сусідніх країнах. Насамперед це стосується Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії та Словаччини.
“Якщо бойові дії продовжаться, українські біженці будуть змушені довше залишатися за кордоном. Це чинитиме додатковий тиск на ринок праці та системи соціального захисту в сусідніх державах і збільшить безробіття у багатьох із них”, – вважають у МОП.
В організації пропонують низку заходів, які допоможуть пом’якшити кризу. Насамперед, це підтримка бізнесу та створення робочих місць в Україні. Зокрема йдеться про державну програму з переміщення підприємств в області, де не ведуться бойові дії.
Також у МОП вважають, що міжнародній спільноті та самій Україні слід підготувати план дій на повоєнний період. Така стратегія має заохочувати створення “гідних та продуктивних” робочих місць за рахунок капіталовкладень, вважають у структурі ООН.
У докладній аналітичній записці Генсекретар ООН Антоніо Гуттеріш пояснив, що російсько-українська війна спричинить кризу в галузі продовольства, енергетики та фінансів. Вона ризикує призвести до злиднів і голоду до 1,7 млрд людей, що становить понад п’яту частину людства, пише сайт ООН.
Як зазначає Гуттеріш, є “пряма кореляція між зростанням цін на продукти харчування та соціальною, політичною нестабільністю”. Згідно з оцінками експертів ООН, Україна та росія забезпечують 30% світового виробництва пшениці та ячменю, п’яту частину кукурудзи та понад половину соняшникової олії.
Разом їхнє зерно є основним джерелом їжі для деяких з найбідніших і найбільш уразливих людей, забезпечуючи понад одну третину пшениці, що імпортується 45 африканськими та найменш розвинутими країнами. Водночас, зазначають експерти, росія є найбільшим у світі експортером природного газу та другим за величиною експортером нафти.
З початку 2022 року ціни на пшеницю та кукурудзу зросли на 30 відсотків, ціни на олію зросли більш ніж на 60 відсотків за останній рік, а ціни на природний газ та добрива зросли більш ніж вдвічі.
Гуманітарні операції ООН стикаються з проблемою фінансування, через що організація просить допомоги у міжнародних фінансових установ. ООН закликає виділяти фінансування для найбільш вразливих країн, допомагати урядам країн, що розвиваються, інвестуючи в найбідніші та найуразливіші, посилювати соціальний захист, а також працювати над реформуванням глобальної фінансової системи, щоб зменшити нерівність.
Програма розвитку ООН (ПРООН) засновувала спеціальний цільовий фонд для надання фінансової допомоги населенню Афганістану.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє агенція Reuters.
Мета створення фонду полягає у вливанні ліквідності в афганські домогосподарства, щоб допомогти їм вижити протягом цієї зими та залишитися на батьківщині, незважаючи на складнощі.
“Ми повинні втрутитися, ми повинні стабілізувати народну економіку, й на додаток -порятунок життів. Ми повинні виділити гроші на це”, – сказав адміністратор ПРООН Ахім Штайнер.
Він додав, що Німеччина пообіцяла внести 50 мільйонів євро до цього фонду, і що вона підтримує зв’язок з іншими донорами для подальшої мобілізації ресурсів.
“Тому що інакше ми дійсно зіткнемося зі сценарієм цієї зими та наступного року, коли мільйони афганців просто не зможуть залишатися на своїй землі, у своїх оселях, у своїх селах та вижити. Наслідки цього легко зрозуміти,” – додав Штайнер.
Тaк, у мaтepiaлax звiту мaтepiaльнi збитки aнклaву oцiнюєтьcя в 300 мiльйoнiв дoлapiв, a eкoнoмiчний – в 190 мiльйoнiв. I, якpaз в цi днi Пaлecтинcькa aдмiнicтpaцiя i угpупувaння XAМAC бopютьcя зa пpaвo кepувaти пpoцecoм вiднoвлeння, aджe iз цьoгo мoжнa oтpимaти як eкoнoмiчну, тaк i пoлiтичну вигoду.
Як вiдoмo, нaйбiльшиx збиткiв булo зaвдaнo гpoмaдянcькiй тa coцiaльнiй cфepi, в ocнoвнoму житлoвoгo фoнду. Тoж, бiльшe пoлoвини cуми, зaзнaчeнoї в вищe зaзнaчeнiй дoпoвiдi, пiдe caмe нa будiвництвo.
Дaлi в cпиcку нaйбiльш пocтpaждaлиx cфep йдуть фiнaнcoвий ceктop i виpoбництвo. Гoлoвним чинoм нeoбxiднo oживити ciльcькe гocпoдapcтвo, cфepу пocлуг i тopгiвлю.
Тaкoж, зa дaними звiту, 45 тиcяч житeлiв Ceктopу Гaзa пoтpeбують нeгaйнoї гpoшoвoї дoпoмoги нa купiвлю пpoдуктiв i тoвapiв пepшoї нeoбxiднocтi. Кpiм цьoгo, тepмiнoвo нeoбxiднo виpiшити житлoвe питaння для 4-ьox тиcяч ciмeй, чиї будинки були зpуйнoвaнi aбo знaчнo пoшкoджeнi. Cepeд iншиx нeoбxiдниx зaxoдiв – cтвopeння 20 тиcяч poбoчиx мicць в нaйближчoму poцi i видiлeння дoпoмoги у вiднoвлeннi мaлиx пiдпpиємcтв i зaвoдiв, якi пocтpaждaли вiд бoйoвиx дiй.
Peгioнaльний диpeктop Cвiтoвoгo бaнку нa Зaxiднoму бepeзi piчки Йopдaн i в Ceктopi Гaзa Кeнтoн Шeнкap пpoгнoзує cкopoчeння ВВП в Гaзi нa 0.3% вжe у цьoму poцi. Дo вiдoмa, дo ocтaнньoї ecкaлaцiї, нaвпaки, пpoгнoзувaлocя зpocтaння нa 2.5%. У цьoму мiжнapoднoму звiтi тaкoж гoвopитьcя пpo тe, щo пoлoвинa нaceлeння зaлишилacя бeз poбoти, a пoнaд 50% нaceлeння пepeбувaє зa мeжeю бiднocтi.
Генеральний секретар ООН у середу оголосив про запуск Глобального плану гуманітарного реагування на коронавірус із загальним бюджетом $2 млрд, який передбачає виділення понад $30 млн на боротьбу з Covid-19 на сході України.
Про це детально розповів у ексклюзивному коментарі Укрінформу постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.
“Глобальний план, про який сьогодні заявив Генсек ООН, має пакет допомоги для України. Спочатку йшлося про виділення $20 млн на боротьбу з коронавірусом, але за підсумками переговорів з представниками відповідних структур ООН, суму допомоги було збільшено до $33 млн”, – зауважив Кислиця.
За його словами, ці кошти підуть для організації гуманітарного реагування саме на сході України по обидві сторони розмежування. План передбачає підтримку закладів охорони здоров’я; забезпечення продовольчої безпеки й товарів першої необхідності; підтримку осіб похилого віку та людей з інвалідністю в умовах самоізоляції; допомогу в організації дистанційної шкільної освіти.
“Потрібно подбати про те, щоб найбільш незахищені категорії українців мали засоби для лікування й мінімізації негативного впливу коронавірусу”, – підкреслив постійний представник України при ООН.
Загалом, Глобальний план ООН гуманітарного реагування на Covid-19 передбачає залучення $2 млрд з метою припинення неконтрольованого поширення коронавірусу по всій Південній Америці, Африці, Близькому Сході та Азії. Він забезпечує, зокрема, доставку необхідного лабораторного обладнання й медикаментів; встановлення додаткових станцій для особистої гігієни; проведення інформаційних кампаній про те, як захистити себе та інших від вірусу. Крім того, в регіонах Африки, Азії й Латинської Америки організовуватимуться авіамости та хаби для переміщення гуманітарних працівників й забезпечення поставок. Україна, зі свого боку, привітала Глобальний план ООН.
