В Україні встановлено найнижчу мінімальну зарплату серед усіх європейських країн – 8,6 тис. грн, що становить близько 173 євро. Середня заробітна плата, за даними Держстату, складає 30,3 тис. грн, а „мінімалка” відповідає лише близько 28,4% цього показника. Для порівняння, навіть у сусідній Молдові мінімальна зарплата вдвічі вища – 319 євро.
Видання OBOZ.UA повідомляє про підготовку урядом нового проєкту Трудового кодексу, який однак не вирішує проблему низького рівня мінімальної оплати праці. „Достатній” рівень „мінімалки” – близько 40% середньої зарплати. В Європейському Союзі діє директива EU 2022/2041, що закликає країни встановлювати мінімальну зарплату на рівні до 60% від середньої, аби забезпечити гідний рівень життя для громадян. Для України цей показник зараз є значно нижчим від рекомендованого рівня.
Заступниця Міністра економіки Дарина Марчак розповіла, що уряд прагне підвищити „мінімалку” до 50% середньої зарплати, однак цей стандарт ще не закладено в нинішній проєкт Трудового кодексу. За її словами, хоча в законопроєкті передбачено механізм залежності мінімальної зарплати від середньої по країні, конкретний відсоток і терміни реалізації залишаються відкритими для подальшого обговорення з бізнесом та іншими сторонами.
Наразі Україна значно поступається іншим європейським країнам за рівнем мінімальної зарплати. Ось як виглядають дані Євростату (у євро):
Україна – 173 євро
Молдова – 319 євро
Албанія – 517 євро
Північна Македонія – 586 євро
Болгарія – 620 євро
Туреччина – 654 євро
Чорногорія – 670 євро
Сербія – 744 євро
Латвія – 780 євро
Румунія – 795 євро
Угорщина – 838 євро
Естонія – 886 євро
Словаччина – 915 євро
Чехія – 924 євро
Мальта – 994 євро
Греція – 1027 євро
Хорватія – 1050 євро
США – 1070 євро
Португалія – 1073 євро
Кіпр – 1088 євро
Польща – 1139 євро
Литва – 1153 євро
Словенія – 1278 євро
Іспанія – 1381 євро
Франція – 1823 євро
Бельгія – 2112 євро
Нідерланди – 2295 євро
Німеччина – 2343 євро
Ірландія – 2391 євро
Люксембург – 2704 євро
Як зазначає видання, якби Україна встановила „мінімалку” хоча б на рівні 40% середньої зарплати, вона б складала близько 12,2 тис. грн. А підвищення до рекомендованих ЄС 60% означало б мінімальну оплату праці на рівні приблизно 18,2 тис. грн.
Однак зауважується, що більшість країн ЄС поки не досягли рівня в 60%. Згідно з найсвіжішими даними від Євростату за 2024 рік, співвідношення між мінімальною та медіанною зарплатами в ЄС коливається від 44% в Естонії до 69% у Португалії. Восьми країнам вдалося перевищити показник у 60%: Португалії, Польщі, Франції, Словенії, Румунії, Греції, Нідерландам та Люксембургу.
Із 1 січня 2027 року Україна та Боснія і Герцеговина запровадять лібералізацію вантажних перевезень. Двосторонні та транзитні перевезення між державами здійснюватимуться без дозвільних документів.
Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій України.
До початку дії «транспортного безвізу» сторони також погодили збільшення квоти дозволів на вантажні перевезення до завершення 2026 року.
«Домовленість про «транспортний безвіз» із Боснією і Герцеговиною – це черговий крок до спрощення міжнародної логістики, підтримки експорту та інтеграції України у європейський транспортний простір», – заявив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, розширення квоти дозволів уже найближчим часом дозволить бізнесу працювати стабільніше та прогнозованіше. У міністерстві зазначили, що лібералізація перевезень допоможе знизити адміністративне навантаження на перевізників. Боснія і Герцеговина стане 36-ю державою, з якою Україна матиме лібералізовані умови вантажних перевезень.
До 1 червня в Україні планують завершити поточні ремонти на всіх дорогах загального користування. Очікувано, планують відремонтувати 10 млн квадратних метрів дорожнього покриття.
Як написала у Телеграмі прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, у пріоритеті – дороги з найбільшим навантаженням, пошкодженнями та значенням для логістики, оборони, евакуації й роботи громад.
Станом на початок травня вже завершені основні роботи на ключових міжнародних трасах.
Державна спеціальна служба транспорту продовжує ремонти у 40-кілометровій зоні біля лінії зіткнення. Роботи тривають на 59 ділянках загальною протяжністю понад 1200 км.
Окремий фокус – місцеві дороги. Для їх ремонту уряд додатково скерує 3,5 млрд грн.
В Україні планують суттєво змінити систему грошового забезпечення військовослужбовців, збільшивши базові зарплати та бойові доплати. Нові умови також включають поетапне укладання контрактів для різних категорій військових та додаткові фінансові винагороди за службу на передовій.
Народний депутат Олексій Гончаренко в Telegram-каналі повідомив, що військовим уже почали надсилати проєкти нових контрактів, які раніше анонсували президент України Володимир Зеленський та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
В Україні планують значно підвищити зарплати військовослужбовців. Зокрема, базова щомісячна виплата для рядового складу має зрости до 30 тисяч гривень, тоді як зараз вона становить 20,1 тисячі гривень. Також зміниться система додаткових виплат за виконання бойових завдань. Нова система передбачає низку фінансових стимулів для військовослужбовців. Серед змін запропоновано:
„щорічну винагороду за укладання контракту — 27 тисяч гривень;
щомісячну додаткову виплату за підписання контракту — 10 тисяч гривень;
виплату за взяття в полон противника — 250 тисяч гривень;
виплату за знищення противника — 25 тисяч гривень;
виплату за захоплення позицій — 40 тисяч гривень за день;
виплату за відновлення позицій — 20 тисяч гривень за день;
виплату за виконання бойових завдань на лінії бойового зіткнення — 8,7 тисячі гривень за день”, — зазначив Гончаренко.
Крім того, проєкт передбачає нові умови укладання контрактів. Зокрема, контракт терміном на один рік пропонують укладати лише для чинних військовослужбовців, які служать у бойових ротах. Контракти строком від двох років і більше зможуть укладати всі категорії військовослужбовців та громадян.
Також запропоновано трирівневу систему укладання контрактів.
На першому етапі контракти планують укладати з військовослужбовцями основних бойових підрозділів бойових військових частин до рівня роти включно. Йдеться про механізовані, мотопіхотні, штурмові, десантно-штурмові підрозділи, морську піхоту, сили спеціальних операцій та інші бойові формування.
На другому етапі контракти пропонують укладати з військовослужбовцями інших підрозділів бойових частин, які не потрапили до першого етапу, а також із військовими ВМС, БпС, РВіА, авіаційних підрозділів, ЗРВ та РТВ.
Третій етап має охопити органи військового управління, частини логістики, підтримки, медичні підрозділи, ТЦК та СП, військові навчальні заклади та інші структури.
„Крім того, пропонується надання права на відстрочку від призову по мобілізації після звільнення тим військовослужбовцям, які уклали контракт від 2-х і більше років із розрахунком, 1 місяць виконання бойових завдань – 3 місяці відстрочки”, — наголосив Гончаренко.
Чехія відстає від інших європейських країн, де зростає народжуваність серед іноземок.
Саме тому деякі експерти радять розширити підтримку батьків, наприклад, біженців з України, пише Seznam Zprávy.
До повномасштабного вторгнення ЗС рф в Україну в Чехії проживало 85 000 українських жінок і дівчаток різного віку, але з 2022 року їхня кількість значно збільшилася. За даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії проживає 155 815 українських жінок віком від 18 до 65 років, які мають тільки тимчасовий захист.
Українки в Чехії народжують більше за всіх іноземних жінок, однак це пов’язано з їхньою кількістю. У 2025-му вони народили 4,5 тисячі дітей. Ця кількість могла б стати набагато більшою, якби біженки відчували впевненість у завтрашньому дні, констатували присутні в залі Палати депутатів експерти.
Зокрема, підвищенню народжуваності серед українських жінок суттєво сприяла б виплата допомоги по догляду за дитиною, яка в Чехії становить 350 тисяч чеських крон або понад 14 тисяч євро.
„Найбільшу допомогу надало б надання допомоги по догляду за дитиною жінкам-біженкам з України”, — упевнений соціолог Даніель Прокоп. У середині травня він має виступити на урядовій конференції, присвяченій народжуваності, на якій також буде присутній Андрій Бабіш, прем’єр-міністр Чехії.
З ним згоден і Даніель Хуле, аналітик Демографічного інформаційного центру та експерт організації „Люди в нужді”:
„Я давно стверджую, що у нас багато українських жінок, які не мають права на допомогу по догляду за дитиною. У нас є жінки репродуктивного віку з України. Було б добре мотивувати їх”.
Бабіш минулого року, ще будучи лідером опозиції, критикував ініціативу уряду надавати відпустку для догляду за дитиною для жінок з України.
„Нічого для чеських родин, усе для українців”, — говорив він.
Однак зараз, очоливши уряд, він планує зосередитися на проблемі низької народжуваності.
Ключовим фактором, що впливає на рішення жінок щодо материнства, є безпека майбутнього. Більшість біженців у Чехії нині живе в умовах тимчасового захисту, який щороку продовжується.
„Перше, що потрібно дати людині, — це відчуття стабільності. За тимчасового захисту, коли ніколи не знаєш, чи отримаєш його знову, це почуття ніколи не приходить. Це жахливо демотивуючий фактор, особливо для молоді. Навіщо їм намагатися, якщо вони навіть не знають, чи будуть вони тут?” — сказала Ільнара Дудаш, директорка Української ініціативи Південної Моравії.
Водночас міжнародні порівняння показують, що більшість інших європейських країн отримує набагато більше користі від народжуваності у матерів-іноземок. Середній показник по ЄС становить близько 24%. У Німеччині 32,5% дітей народилися у матерів-іноземок, а в Австрії — майже 36%.
У німецькій оборонній компанії Quantum Systems, що постачає розвідувальні дрони Vector Україні, розповіли про перші місяці роботи спільного підприємства з українським партнером, компанією Frontline Robotics, пише військовий портал Defense Express.
Автори нагадали, що спільна компанія була створена наприкінці минулого року. Виробничі потужності розташовані у Німеччині. І перший дрон для Сил оборони (Linza 3.0) було випущено вже за два місяці. А ще за два місяці – вироблено першу партію цих дронів. До кінця року планується випустити до 10 тисяч безпілотників.
Як розповів керуючий директор спільного підприємства та віцепрезидент QS Маттіас Лехна, зараз на спільному підприємстві працює вже понад 100 фахівців, і до кінця року їх має бути 200. Він наголошує, що спільне українсько-німецьке підприємство орієнтовано виключно на виробництві дронів і не буде займатися дослідно-конструкторськими роботами.
Зазначається, що мета спільного підприємства – передати досвід Німеччині. Так, Лехна вважає, що їх дрони можуть потенційно зацікавити й інших замовників. Тому дрони Linza готують до потенційних тендерів.
У цей дрон інтегрують програмне забезпечення Mosaic UXS. Аналітики зазначили, що воно „забезпечує управління безпілотниками, наземними роботизованими комплексами і морськими дронами, і також довзоляє інтегрувати в одну систему зразки від різних виробників”.
Відзначили і нюанси виробництва дронів у Німеччині. Наприклад, спочатку низку компонентів постачали з Азії (ймовірно, йдеться передусім про Китай) та України. А тепер працюють над тим, щоб заміщувати їх компонентами від місцевих виробників, наприклад, йдеться про деталі з вуглеволокна.
„Виробництво дронів у Німеччині означає дорожчу робочу силу. Також на збільшення собівартості дронів впливає заміна компонентів з більш дешевих на дорожчі європейського виробництва. Втім, це має свої позитивні моменти — наприклад, створення нових ланцюжків постачань в умовах дефіциту та те, що закупівля комплектуючих у таких країнах, як Китай, несе свої ризики. Для України це додаткові запасні шляхи та виробничі потужності на випадок тих чи інших форс-мажорів”, – додали аналітики.
Уряд оновив програму «Власна Справа», повідомила глава уряду Юлія Свириденко.
У межах політики «Зроблено в Україні» мікрогранти вже допомогли понад 34 тисяч українців відкрити бізнес, створити 60 тисяч робочих місць і залучити понад 6,8 млрд грн в економіку.
З 1 вересня 2026 року програма працюватиме за новою моделлю. Це повний цикл підтримки як для тих, хто лише планує відкрити власну справу, так і для вже працюючих підприємців:
на старт бізнесу — від 100 до 300 тисяч грн (з можливістю збільшення до 500 тисяч грн)
на масштабування — від 500 тисяч до 1,5 млн грн (з можливістю збільшення до 2,5 млн грн)
Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць, регіону, галузі та категорії заявника. Кошти можна спрямувати на обладнання, оренду і ремонт приміщення, цифровізацію, маркетинг, розширення команди та розвиток виробництва.
Цього року розширили можливості програми для учасників бойових дій, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць — збільшили мікрогранти до 300–500 тисяч грн залежно від кількості робочих місць, для молоді — до 200 тисяч грн на старт бізнесу.
Укрнафта і фінська компанія Wärtsilä підписали рамкову угоду про постачання комплектного обладнання для газопоршневих установок.
Про це повідомив перший віцепрем’єр – міністр енергетики України Денис Шмигаль в Фейсбук.
„Разом із Finnish-Ukrainian Investment Facility (FUIF) та АТ Укрнафта ми реалізуємо поетапну програму розгортання газопоршневої розподіленої генерації”, – написав він.
Шмигаль зазначив, що в межах першого етапу вже залучено кредит ЄБРР на 80 млн євро, підписано кредитну угоду, підтверджено державну гарантію та тривають закупівлі за процедурами ЄБРР.
За його словами, для наступних етапів Україна планує використати фінансування FUIF, аби масштабувати програму, зокрема через встановлення газопоршневих електростанцій на базі обладнання Wärtsilä.
Віцепрем’єр додав, що всі відповідні проєкти спрямовані на оперативне підсилення енергетичної безпеки регіонів, балансування об’єднаної енергосистеми України та забезпечення критичної інфраструктури.
Фізичні особи — підприємці (ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі призову на військову службу мають право на повне звільнення від сплати податків.
„Самозайняті особи (ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які стали на захист України, мають право на податкові пільги. Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Важливо, щоб вони були зареєстровані як ФОП або самозайняті особи ще до моменту призову чи укладення контракту”, – йдеться в повідомленні.
Так, на весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) ФОПи звільняються від обов’язку нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе; також вони можуть не подавати податкову звітність із цих податків.
„Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби”, – наголосили в ДПС.
Пільга починає діяти з 1-го числа місяця, в якому була мобілізація або підписано контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).
Щоб скористатися правом на звільнення від податків, треба надати до податкової служби зі місцем реєстрації копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу, або копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).
Для підтримки захисників-підприємців також створені спеціальні тимчасові робочі групи та працюють окремі „гарячі лінії”.
