Перегляд макропрогнозу на поточний рік пов’язаний із припущенням, що воєнні дії триватимуть „майже цілий рік”.
У 2023 році зростання української економіки становитиме не більше 1%. Про це сказав заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 6 березня.
За його словами, Мінекономіки переглянуло макропрогноз на поточний рік, який раніше передбачав зростання ВВП на 3,2%. Це пов’язано з припущенням, що військові дії не завершаться в середині року, а триватимуть майже цілий рік.
При цьому Соболєв озвучив покращений прогноз щодо інфляції.
„Здається, ми пройшли пік інфляції – вона поступово починає знижуватися. Ми прогнозуємо, що вона з 26,6% у 2022 році зменшиться до 24%”, – сказав він на організованій Центром економічної стратегії (ЦЕС) дискусії.
Незважаючи на зростання валового внутрішнього продукту, минулого року Німеччина втратила 110 мільярдів євро зі свого багатства, йдеться в коментарі, опублікованому в п’ятницю Інститутом економічних досліджень Ifo.
Згідно зі звітом Destatis у п’ятницю, минулого року валовий внутрішній продукт (ВВП) Німеччини зріс на 1,9 відсотка. «Тим не менш, величезні потрясіння пропозиції, які вразили німецьку економіку, залишили свій відбиток. Дефіцит в енергетиці, проміжних продуктах і робочій силі, загострені війною в Україні, обмежили виробництво та підігрівали інфляцію. У результаті зростання ВВП у 2022 році становило лише приблизно половину від плюс 3,7 відсотка, очікуваного до початку війни», – заявив Тімо Воллмерсхойзер, керівник відділу економічних прогнозів ifo.
Експерт Ifo звертає увагу на те, що в нинішній ситуації економічні показники, виміряні ВВП, переоцінюють розвиток доходів і, відповідно, добробут економіки.
Оскільки німецька економіка отримує більшу частину енергії та проміжних продуктів із-за кордону, а ціни на імпорт різко зросли через брак імпортних товарів, більша частка доходу, отриманого в Німеччині, ніж раніше, повинна була використовуватися для оплати імпортних рахунків.
Згідно з оцінками інституту ifo, минулого року реальні доходи німецьких домогосподарств і компаній впали на 0,7 відсотка, але до початку війни можна було очікувати зростання реальних доходів на 2,6 відсотка. «Загалом минулого року Німеччина втратила реальний дохід майже в 110 мільярдів євро і, таким чином, втратила активи з казни», – звертає увагу на проблему економіст Тімо Вольмерсхаузер.
За даними інституту ifo (ifo Institut – Leibniz-Institut für Wirtschaftsforschung an der Universität München e.V.), цей рік, ймовірно, розпочнеться погано. Очікується, що висока інфляція та зростання процентних ставок призведуть до скорочення приватного споживання та обсягів будівництва. Високий рівень замовлень у галузі, а також очікуване пом’якшення дефіцитних поставок енергії та сировини, імовірно, підуть на користь підйому промислової активності.
Згідно з очікуваннями ifo, економічні показники, ймовірно, дещо впадуть у першому кварталі 2023 року та залишаться на місці у другому кварталі. Відновлення можна очікувати лише в другій половині року завдяки послабленню інфляції та значному зростанню реальних доходів. За даними ifo, у 2023 році в Німеччині можна очікувати стагнацію економічних показників.
Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%]. Ця оцінка співпадає з попередніми офіційними прогнозами уряду та НБУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Мінекономіки.
„Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала РФ, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
При цьому у грудні падіння ВВП оцінено на рівні -34% [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37% [±2%]). Відповідно за IV квартал падіння оцінюється на рівні 35,5% [±2%], ураховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді.
„Втім подальші терористичні ракетні атаки з боку РФ завдали хоч і не критичних, втім пошкоджень (зокрема, енергетичній інфраструктурі), що продовжувало чинити тиск на настрої бізнесу та його активність”, – йдеться в повідомленні.
Падіння валового внутрішнього продукту України за підсумками 2022 року складе 32%, а не 50%, як прогнозували в лютому.
Про це повідомила очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко, передає пресслужба відомства.
„За результатами 2022 року ми маємо набагато більш оптимістичні прогнози падіння економіки, ніж передбачалось у кінці лютого – не більше 32%. Український бізнес проявив значну гнучкість та витривалість, а нашим завданням як Уряду було підтримати його – кредитуванням, грантовими програмами на започаткування власної справи, а також підтримкою безробітних”, – сказала Свириденко.
„На наступний рік Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на рівні 3,2%, адже ми впевнені, це буде рік перемоги”, – додала вона.
Очільниця Мінекономіки підкреслила, що зростання української економіки також залежить від рівня зайнятості населення та, відповідно, наповнення бюджету. Навіть в умовах війни, враховуючи руйнування підприємств і виїзд частини працездатного населення за кордон, Україні все одно вдається самостійно забезпечувати 50% надходжень до бюджету.
„Інші 50% – допомога міжнародних партнерів”, – наголосила Свириденко.
Україна за час повномасштабної війни отримала від міжнародних партнерів фінансової допомоги на 28 млрд дол.
Про це під час брифінгу сказала перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомляє Укрінформ.
„За 11 місяців Україна отримала 26,7 млрд доларів фінансової допомоги. Зараз сума зросла до 28 млрд дол.”, – сказала Свириденко.
Вона нагадала, що з початку війни Україною була оголошена потреба у щомісячній фінансовій підтримці на рівні 5 млрд дол.
„Якщо говорити про 2023 рік, то дефіцит бюджету складає понад 20% ВВП. Звичайно ми його будемо покривати завдяки допомозі партнерів. Нам потрібно залучити у наступному році 38 млрд дол. Європейський Союз вже підтвердив можливість надання нам допомоги на рівні 18 млрд дол. Ми плануємо, що gap (різниця – ред.) буде перекрита за рахунок залучень від МВФ та США”, – сказала Свириденко.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Міністерство економіки України погіршило прогноз падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2022 році, заявив перший заступник міністра Денис Кудін під час дискусії Центру економічної стратегії.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
„До атак на енергетичну інфраструктуру в жовтні ми прогнозували, що падіння ВВП за підсумками року складе близько 32%. Але після масованих ударів з боку РФ, ми погіршили прогноз падіння ВВП до 33,2-33,5%”, – заявив Кудін та повідомив, що падіння в листопаді прискорилося до 41% рік до року.
За його словами, на наступний рік Міністерство економіки України свій прогноз поки що не змінювало – він передбачає зростання ВВП в 2023 році на рівні 3,2%, як і було закладено в бюджет. Прогноз базується на тому сценарії, що активна фаза бойових дій закінчиться влітку.
„Треба розуміти, що обстріли енергетичної інфраструктури з боку РФ будуть мати негативний вплив і на інфляцію. Адже підприємства будуть переносити збільшення своїх витрат на споживачів. Але це короткостроковий тренд”, – сказав Кудін.
За його словами, гарна новина в тому, що енергосистема відновлюється дуже швидкими темпами і зараз вона за багатьма показниками відповідає жовтневим рівням.
Атаки росії на цивільну інфраструктуру та віялові відключення електроенергії можуть призвести до ще більшого скорочення ВВП України, ніж прогнозовані 35% у 2022 році.
Про це у Вашингтоні заявила міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє Reuters, передає Слово і діло.
На зустрічі з високопоставленими офіційними особами США Свириденко сказала, що Україна, як і раніше, потребуватиме іноземної фінансової допомоги, але водночас робить кроки для скорочення витрат.
Президент України Володимир Зеленський раніше казав, що Україні потрібно 38 млрд доларів, щоб покрити очікуваний дефіцит бюджету, і 17 млрд – щоб розпочати терміновий ремонт інфраструктури.
Свириденко зазначила, що ці суми ще не були переглянуті з урахуванням збитків, які росія завдала цивільній інфраструктурі з початку листопада та пов’язаних із цим перебоями з подачею електроенергії.
«Проблема у тому, що компанії не працюють. Якщо відключення електроенергії триватимуть протягом наступних кількох тижнів, ВВП може впасти ще більше», – заявила Свириденко. За оцінкою міністерства, обсяг виробництва у жовтні впав на 39% після скорочення на 35% у серпні-вересні.
Валовий внутрішній продукт Україна скоротиться за результатами 2022 року на 32%.
Про це йдеться в жовтневому інфляційному звіті Національного банку.
„У 2022 році інфляція прискориться до 30%, а економіка скоротиться на майже 32% через руйнівні наслідки повномасштабної війни РФ проти України. Разом з тим вже наступного року інфляція почне сповільнюватися, а економіка – рости помірними темпами”, – йдеться в повідомленні.
Падіння ВВП України за 9 місяців 2022 року оцінюється на рівні 30%. Про це свідчать оперативні дані Міністерства економіки України.
Мінекономіки з використанням непрямих методів розрахунку та інструментів моделювання на базі поведінкових показників економічних суб’єктів оцінює падіння ВВП минулого місяця, як і у серпні, в межах 35% [±2%]. Загалом за підсумками перших трьох кварталів 2022 року падіння ВВП в Україні оцінюється на рівні 30%.
Серед позитивних економічних чинників спостерігалось покращення динаміки транспортних перевезень, як внаслідок зростання експорту агропродукції морським транспортом, так і через нарощування перевезень вантажів залізницею.
Так, завдяки реалізації «Зернової ініціативи» через порти Великої Одеси за серпень-вересень експортовано 5,5 млн тонн агропродукції. У вересні, в порівнянні з серпнем, кількість експортованої продукції зросла у понад 2 рази, а кількість суден, які вийшли з портів, – майже втричі.
Минулого місяця обсяг українського експорту у грошовому еквіваленті виріс більш ніж на 23% у порівнянні з серпнем цього року, що є рекордним значенням з початку повномасштабного вторгнення рф.
Також, за оперативними даними, у вересні АТ «Укрзалізниця» перевезла 11,7 млн т вантажів, що на 8,4% більше за обсяги перевезень серпня 2022 року та на 41% до березня відповідно.
Відбувається подальше продовження ремонтів та будівництва інфраструктурних споруд та прикордонних доріг і митних переходів, пошкоджених внаслідок бойових дій, а також робіт з відновлення функціонування шляхів, створюються безпечні логістичні ланцюжки на деокупованих територіях. Минулого місяця капітальні видатки державного бюджету порівняно з серпнем 2022 року збільшилися на 33,2%.
У вересні спостерігалась стабілізація цін на пальне за рахунок налагодження логістичних ланцюгів постачання нафтопродуктів та оперативної диверсифікації постачальників, що в цілому врівноважило внутрішній ринок та сприяло зниженню інфляційного тиску на економіку на тлі падіння зовнішніх цін, особливо на енергоносії. За даними Світового банку ціни на нафту у вересні 2022 року порівняно з серпнем 2022 року скоротилися на 8,6%, на газ (середня ціна країн Європи) – на 15,6%. На залізну руду – на 8,3%, на базові метали – на 5,3%.
Також спостерігається покращення очікувань бізнесу щодо перспектив своєї економічної діяльності, хоча вони все ще і залишаються песимістичними (46,1 у вересні проти 44,1 у серпні).
Серед негативних факторів, що вплинули на економіку, виділяють погоду та дії окупантів. Через затяжну дощову погоду в окремих регіонах у вересні пригальмувався темп збору зернових культур, що негативно позначилося на обсягах зібраної продукції. Станом на 29.09.2022 зібрано зернових та зернобобових культур 26,1 млн т. Для порівняння: станом на 25.08.2022 цей показник складав 25,3 млн т.
Крім того, нестабільна робота та періодичні відключення окупованої ЗАЕС від енергосистеми України змушували перерозподіляти навантаження між іншими учасниками системи, що чинило суттєвий тиск на всю українську енергосистему.
Ситуація на фронті у вересні покращилась, але ворог продовжував обстрілювати українську територію, що чинило тиск на настрої бізнесу та логістику. Продовження воєнних дій на території України, подальше руйнування виробничих потужностей, інфраструктури та житлових будинків, а також невизначеність стосовно тривалості такої ситуації стримує подальший розвиток та відтерміновує активну відбудову.
За оцінками Міністерства економіки України, ситуація залишається ще доволі складною та напруженою, втім контрольованою, що відповідно віддзеркалюється і на поведінці та активності економічних агентів, які за підтримки Уряду продовжують демонструвати високі адаптаційні здібності.
