Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №12232, який дозволяє Міністерству фінансів виконувати функції Боргового агентства та укладати угоди щодо умовних зобов’язань. Це відкриває можливість для отримання кредиту в розмірі $50 млрд від країн „Великої сімки” (G-7), повернення якого буде залежати від виплат репарацій від російської федерації.
Деталі закону
Законопроєкт передбачає:
Боргове агентство або Мінфін отримують право укладати угоди з умовними зобов’язаннями у межах співпраці з ЄС, міжнародними фінансовими організаціями (МФО) чи іноземними державами;
Повернення коштів за такими угодами не здійснюватиметься з державного бюджету України, а через альтернативні джерела, зокрема заморожені активи рф.
„Якщо простіше – то це про 50 млрд доларів від G-7, що Україна не повертатиме цей кредит, якщо не отримає репарації від росії. І гроші не будуть обліковуватись як державний борг”, – зазначив Железняк.
Нова версія системи електронних платежів Національного банку України – СЕП-4.1 (Система електронних платежів) запрацювала в Україні з 1 грудня 2024 року. Вона має функціональність миттєвих кредитових переказів, які вже доступні в десяти банках.
„Перехід на нову версію програмного забезпечення пройшов успішно і тепер функціональність миттєвих переказів СЕП доступна для всіх, хто підключений до системи: банків, небанківських надавачів платіжних послуг, Державної казначейської служби України”, – сказано в повідомленні.
Безпосередньо до функціональності миттєвого переказу СЕП сьогодні вже підключилися:
Національний банк України;
Ощадбанк
КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК
СКАЙ БАНК
КЛІРИНГОВИЙ ДІМ
УКРСИББАНК
Укрексімбанк
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРОМИСЛОВИЙ БАНК
СЕНС БАНК
АЛЬТБАНК
Ідея Банк.
Поступово до неї мають підключитися всі учасники СЕП (залежно від їхніх внутрішніх графіків впровадження миттєвих переказів СЕП), щоб мати змогу пропонувати своїм клієнтам якісні та швидкі платіжні послуги.
„реалізація функціональності миттєвого переказу СЕП… створює умови для подальшого вдосконалення платіжної інфраструктури країни”, – додали в прес-службі.
Довідково
Миттєвий переказ СЕП – це платіжна операція, завдяки якій через СЕП відбувається миттєве зарахування коштів на рахунок одержувача. Тобто надавачі платіжних послуг виконуватимуть миттєве перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача та зобов’язані одразу інформувати їх про результати проведення платіжної операції.
Таку платіжну операцію може ініціювати як фізична, так і юридична особа. Граничний час виконання миттєвого переказу СЕП вимірюється в секундах (не більше 10 секунд), а максимальна сума однієї платіжної операції встановлена на рівні 100 тис. гривень, що є оптимальним рішенням для більшості платежів для забезпечення повсякденних потреб громадян, зазначили в НБУ.
Планів підвищення податку на додану вартість в Україні нині немає, хоча раніше таку ймовірність і обговорювали з міжнародними партнерами.
Про це сказав на пресконференції міністр фінансів Сергій Марченко, передає Укрінформ.
За словами урядовця, під час консультацій з міжнародними партнерами України, зокрема, з представниками МВФ, питання зміни розміру ПДВ обговорювали. Але завдяки ухваленню реалістичного бюджету на наступний рік зараз про такий сценарій не йдеться.
„Так, питання порушувалося. Так, були домовленості про те, за яких умов ми повернемося до ідеї підняття податку на додану вартість. Зокрема, передбачалося: якщо видатки на 2025 рік між першим і другим читанням бюджетного законопроєкту суттєво збільшаться, джерелом їх покриття буде підвищений ПДВ. При цьому ми були переконані, що підстав для значного підвищення податків немає. Тому й пішли на таку домовленість”, – розповів Марченко.
За його словами, таку умову не вносили до жодної із програм співпраці України з партнерами як структурний маяк чи критерій для оцінювання. І після ухвалення реалістичного бюджету на наступний рік необхідності ухвалення якихось рішень стосовно ПДВ немає.
Водночас урядовець визнав, що, з огляду на непрогнозованість ситуації, передовсім у зоні бойових дій, остаточно це питання з порядку денного не зникло.
„Воно (питання про підвищення ПДВ. – Ред.) постійно виникатиме. Від того, як ми виконуємо інші зобов’язання, наскільки зважену фіскальну політику втілюємо, залежатиме й актуалізація цього питання. Але якщо у нас буде все добре з доходами, якщо податки, які ми вже підвищили (підписані Президентом зміни до Податкового кодексу – ред.), продемонструють ефективність, якщо виконуватимемо всі зобов’язання, якщо не буде необхідності різко збільшувати видатки, думаю, ми не порушуватимемо питання про підвищення ПДВ. Принаймні, таких планів немає”, – запевнив глава Мінфіну.
Агентство ООН у справах біженців збільшує фінансування проєкту підтримки прифронтових територій України до 40,6 мільйона доларів.
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
„Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) виділяє додаткові 3,6 мільйона доларів на фінансування програми грошової допомоги окремим категоріям населення для підготовки до зимового періоду. Це вже друге збільшення бюджету програми міжнародним донором. Раніше її загальний бюджет було підвищено із 30 мільйонів до 37 мільйонів доларів, що дало змогу охопити допомогою приблизно 71 тисячу домогосподарств”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, у зв’язку зі значною кількістю поданих заявок від вразливих родин УВКБ ООН ухвалило рішення збільшити бюджет до 40,6 мільйона доларів. Чергове розширення фінансування дозволить допомогти ще 7 тисячам домогосподарств на прифронтових територіях.
Заступниця Керівника Офісу Президента Ірина Верещук подякувала міжнародному донору за підтримку населення під час опалювального сезону 2024/2025.
Також у міністерстві нагадали, що програмою передбачені одноразові виплати у розмірі 21 тисячі гривень на придбання твердого палива для вразливих домогосподарств у Чернігівській, Сумській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і Миколаївській областях.
Відповідний меморандум про підтримку прифронтових громад під час зимового періоду 2024/2025 було підписано 21 серпня 2024 року між Мінреінтеграції та УВКБ ООН. Угоду підписали Ірина Верещук і представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
Із 50 мільярдів доларів, які планується залучити за рахунок знерухомлених російських активів, перша частина у розмірі 22 мільярдів надійде в Україну у 2025 році.
Про це під час пресконференції повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко, передає Укрінформ.
За словами Марченка, решта коштів надходитиме протягом 2026-2027 років. Водночас у разі виникнення додаткових військових потреб частка фінансування на 2025 рік може бути істотно збільшена.
Механізм надання коштів буде враховано при укладанні конкретних кредитних договорів з урахуванням специфіки кожного партнера.
„Деякі партнери частину своїх коштів дають конкретно на військові потреби. Деякі партнери категорично не можуть фінансувати ці видатки…” – пояснив Марченко.
За його словами, це частина пакета G7 на суму 50 млрд доларів, який забезпечують прибутками від заморожених російських активів.
«Такий крок — це не лише підтримка, але й прецедент притягнення росії до відповідальності за її злочини та початок процесу, щоб агресор заплатив за свою жорстоку війну», – зауважив Шмигаль.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 11416-д „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.
збільшення податків для 1, 2, 4 груп ФОП, для них встановлюється військовий збір розміром 10%;
запровадження авансових внесків для АЗС;
встановлення 1% податку від прибутку доходів для ФОПів 3 групи;
встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ;
помісячна звітність щодо ПДФО.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що президент понад 40 днів не підписував закон, що призвело до збитків.
„Якщо рахувати, що кожен день без закону коштував 270+ млн грн для бюджету, то ось ці 44 дні затримки = -12 млрд грн для бюджету армії”, – написав він.
Зазначається, що пріоритетом кошторису залишається захист нашої держави.
„Фінансування Сил безпеки й оборони, закупівля й виробництво зброї, дронів та техніки. На це виділяємо 2,23 трлн грн.
420,9 млрд грн направимо на соціальний захист, 217 млрд грн — на охорону здоров’я, 199 млрд грн — на освіту”, – йдеться у повідомленні.
Як додав Шмигаль, загалом видатки наступного року заплановані на рівні 3,6 трлн грн. Доходи — 2,05 трлн грн.
„Уряд чітко розуміє, що наступний фінансовий рік пройдемо впевнено. Маємо злагодженість гілок влади та міцну підтримку наших партнерів”, – наголосив голова уряду.
Світовий банк затвердив додаткове фінансування для України у розмірі 664 млн доларів в рамках проєкту Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності (INSPIRE).
Зазначається, що 602 млн доларів надійдуть до загального фонду Державного бюджету України.
За даними Мінфіну, 662 млн доларів надійдуть із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії. Також буде надано грант у 2 млн доларів з траст-фонду Світового банку Early Learning Partnership на підтримку розширення програми догляду за дітьми.
Як відомо, проєкт INSPIRE спрямований на забезпечення соціального захисту малозабезпечених та вразливих верств населення України під час та після війни, а також покращення доступу до соціальних послуг.
