Європейський Союз виділить Фінляндії 17 мільйонів євро на посилення спостереження за її східним кордоном та Фінською затокою.
Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться на сайті фінського уряду.
Кошти виділяються з Інструменту фінансової підтримки ЄС у сфері управління кордонами та візової політики (BMVI). На виділене фінансування Прикордонна служба Фінляндії придбає безпілотні системи спостереження, стійкі до перешкод у роботі супутників, а також надводні дрони.
“Ці дрони та безпілотні надводні судна значно покращать здатність Фінської прикордонної служби контролювати кордони та підтримувати ситуаційну картину як східного кордону, так і Фінської затоки”, – йдеться у повідомленні.
Фінляндія має найдовший сухопутний кордон з Росією серед країн ЄС протяжністю 1340 кілометрів.
Зазначається, що Інструмент фінансової підтримки ЄС у сфері управління кордонами та візової політики передбачає загалом 150 мільйонів євро фінансування для кількох держав-членів.
Окрім Фінляндії, кошти надаються Іспанії, Греції, Кіпру, Литві, Польщі та Румунії. Метою є зміцнення операційної спроможності Європейського агентства прикордонної та берегової охорони Frontex шляхом підтримки можливостей держав-членів щодо прикордонного спостереження.
Об’єктами розслідувань з боку США, крім Китаю та ЄС, є ще 14 країн світу, йдеться у у відповідному прес-релізі.
США почали розслідування щодо дій, політики та практики Китаю, ЄС та ще 14 країн, через підозру у створенні надлишкових потужностей і виробництва в обробних секторах. Про це заявив американський торговельний представник Джеймісон Грір.
“Під час розслідувань буде встановлено, чи є ці дії, політика і практика нерозумними або дискримінаційними і обтяжують або обмежують торгівлю США”, – сказано у відповідному прес-релізі, опублікованому на сайті представництва.
Крім Китаю і ЄС, об’єктами розслідувань є Сінгапур, Швейцарія, Норвегія, Індонезія, Малайзія, Камбоджа, Таїланд, Корея, В’єтнам, Тайвань, Бангладеш, Мексика, Японія та Індія.
“Сполучені Штати більше не будуть жертвувати своєю промисловою базою заради інших країн, які, можливо, перекладають на нас свої проблеми з надлишковими потужностями і виробництвом.
Сьогоднішні розслідування зазначають прихильність президента Трампа до перебудови найважливіших ланцюжків поставок і створення добре оплачуваних робочих місць для американських працівників у наших виробничих секторах”, – зазначив Грір.
Надання Україні кредиту на 90 млрд євро у 2026-27 роках є першочерговим питанням для Європейського Союзу, і кошти будуть надані, незважаючи на труднощі з їх схваленням.
Про це президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, виступаючи на конференції послів ЄС у Брюсселі 9 березня, передає кореспондентка “Європейської правди”
Глава Єврокомісії пообіцяла, що Україна отримає 90 млрд від ЄС попри вето Орбана.
“Україна потребує сталої фінансової підтримки. Саме тому ми запропонували позику в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування потреб України. І ви всі бачили, з якими труднощами ми зіткнулися, щоб отримати остаточне схвалення”, – констатувала фон дер Ляєн.
Вона висловила обурення, що кредит не затверджений “навіть після того, як усі 27 лідерів погодилися на це” (на саміті лідерів ЄС у грудні 2025 року – “ЄП”).
“Я можу вас запевнити, що в цьому випадку ми виконаємо свої зобов’язання. Тому що на карту поставлено наш авторитет і, що важливіше, наша безпека”, – підкреслила президентка Єврокомісії.
За її словами, надання коштів Україні – “першочергове і абсолютно зрозуміле питання” для ЄС.
“Ми надамо цю позику в розмірі 90 мільярдів євро”, – запевнила Урсула фон дер Ляєн.
Азійські покупці дедалі активніше конкурують за наявний газ.
Азійські покупці дедалі активніше конкурують за наявний газ і підвищують ціни / фото REUTERSОдин танкер зі скрапленим природним газом (СПГ), що прямував до Європи, під час рейсу розвернувся та змінив курс на Азію. Це сталося після різкого стрибка цін на світовому ринку газу.
Як пише угорське економічне видання Világgazdaság, через конфлікт на Близькому Сході посилюється конкуренція за обмежену пропозицію газу. Танкер BW Brussels спочатку прямував до європейського порту, проте під час рейсу він змінив маршрут і зараз рухається до Азії.
Експерти зазначають, що це перший відомий випадок під час нинішнього стрибка цін, коли поставка СПГ, що прямувала до Європи, змінила маршрут на користь Азії.
Рішення зумовлене тим, що азійські покупці дедалі активніше конкурують за наявний газ. Зазначається, що у глобальній торгівлі скрапленим газом це звична практика: поставки часто йдуть туди, де пропонують вищу ціну.
Ринкову напруженість спричинив конфлікт на Близькому Сході. Ціни на європейський газ різко зросли після того, як Катар зупинив виробництво зрідженого газу через атаки на Іран. Зростання було надзвичайно швидким: ціна газу в Європі за тиждень підскочила на 66%.
Цей крок особливо чутливий для ринку, бо Катар – один із ключових експортерів СПГ у світі. Близькосхідна країна постачає близько 20% скрапленого газу у світі і залишається другою за обсягом експортеркою після США. Різке скорочення пропозиції одразу підняло ціни по всьому світу.
Європа може втратити газ на користь АзіїАналітики Kpler вважають, що це може бути лише початком. Це може повториться з партіями, які ще не прив’язані до конкретного покупця. Якщо азійський ринок і надалі пропонуватиме вищі ціни, можливо, ще більше танкерів змінюватимуть маршрути.
Для європейського газового ринку це серйозна проблема: покупці, побоюючись втратити постачання, можуть бути змушені платити ще більше. Це, у свою чергу, може призвести до зростання ціни на європейській газовій біржі.
Частина глобального постачання СПГ також пролягає геополітично чутливими маршрутами. Поставки з Катару та ОАЕ виходять на світовий ринок лише одним морським шляхом – через Ормузьку протоку. Нестабільність у регіоні впливає не лише на ціни, а й на безпеку ланцюгів постачання.
Цифри свідчать про вразливість: у 2025 році 99% імпорту СПГ до Пакистану надходило з Катару та ОАЕ, порівняно з 59% імпорту до Бангладеш та Індії. Якщо напруженість на Близькому Сході збережеться, то нинішній розворот танкера може бути лише першим, а конкуренція за газ між Європою та Азією – ще жорсткішою.
Ціни на газ в Україні та світі – останні новини Ціни на природний газ в Європі відновили різке зростання за останні роки – на початку цього тижня вартість СПГ зросла до трирічного максимуму. Невизначеність через війну на Близькому Сході продовжує розхитувати енергетичні ринки.
За останні дні ціни на природний газ в Україні зросли на 20% і 3 березня досягли 27 800 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ). Фахівці зазначають, що ціни на природний газ в Україні зростають під непрямим впливом війни на Близькому Сході.
Катарська державна енергетична компанія QatarEnergy в понеділок оголосила, що призупиняє виробництво скрапленого природного газу (LNG) у зв’язку з іранськими атаками на два важливі газопереробні заводи.
QatarEnergy припинила виробництво скрапленого природного газу й похідних LNG на своїх об’єктах у промислових парках Рас-Лаффані та Месаїді через іранські атаки на них, повідомила компанія.
На тлі новин про заяву Катару оптові ціни на газ у Нідерландах і Великій Британії в понеділок зросли майже на 50%.
За інформацією міністерства оборони Катару, дрон завдав удару по найбільшому в країні заводу з виробництва СПГ, розташованому в Рас-Лафані, за 80 кілометрів на північ від столиці. Крім того, дрон влучив у водосховище електростанції в Месаїді, за 40 кілометрів на південь від Дохи, що також має ключове значення для виробництва СПГ. Унаслідок атак ніхто не постраждав.
Крістін Лагард є найвисокооплачуванішим чиновником ЄС. Голова ЄЦБ досягає цього, отримуючи від міжнародної установи щорічну зарплату в розмірі 140 тисяч євро – на неї поширюються інші правила, ніж на інших співробітників центрального банку, яким це суворо заборонено.
Крістін Лагард щорічно отримує близько 140 тисяч євро як член ради директорів Міжнародного банку розрахунків (БМР), незважаючи на те, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) забороняє своїм співробітникам приймати виплати від третіх осіб.
Деякі співробітники ЄЦБ на внутрішніх дошках оголошень висловили заперечення щодо подвійних стандартів у питанні винагороди президента від БМР. БМР — це установа, створена для центральних банків у 1930 році, її також називають «банком центральних банків».
«Проповідує воду, а сама п’є вино», – написав співробітник ЄЦБ, згідно зі скріншотами, побаченими Financial Times (FT).
Лагард входить до числа 18 провідних центральних банкірів світу, які входять до складу ради директорів BIS. Усі вони мають право на фіксовану річну винагороду та змінні виплати, пов’язані з участю, але BIS не оприлюднює інформацію про виплати окремо.
Лагард є найвисокооплачуваним чиновником ЄС використовуючи лазівки
У відповіді на письмовий запит німецького депутата Європейського парламенту Фабіо Де Масі та шведського депутата Діка Еріксона Лагард у п’ятницю вперше оприлюднила таке:
у 2025 році вона отримала від BIS 130 457 швейцарських франків, що відповідає приблизно 140 тисячам євро;
у 2024 році вона отримала від ЄЦБ 466 тисяч євро базової зарплати та 135 тисяч євро надбавок до зарплати.
Із загальною винагородою, яка оцінюється приблизно в 741 тисячу євро (близько 31 165 000 гривень), Лагард є найбільш високооплачуваним чиновником Європейського Союзу.
Інші центральні банки по-різному ставляться до винагороди від БМР. Голова Федеральної резервної системи США (ФРС) Джей Пауелл і голова Банку Англії Ендрю Бейлі не отримують винагороди від БМР; у випадку ФРС американське законодавство забороняє посадовим особам приймати гроші від іноземних установ.
Banque de France — один із небагатьох центральних банків, який оприлюднює винагороду свого голови від BIS і повертає половину фіксованої винагороди установі.
Згідно з правилами персоналу ЄЦБ, співробітники не можуть приймати «платежі від третіх осіб у зв’язку з виконанням своїх професійних обов’язків», а якщо такі платежі пропонуються, вони «повинні бути перераховані ЄЦБ».
Центральний банк повідомив FT, що голова «не є працівником», тому «не підпадає під дію правил персоналу», а на нього поширюється «окремий кодекс поведінки для високопосадовців ЄЦБ».
Однак, згідно з анонімним записом, який побачила FT, Лагард отримала зовнішню винагороду за діяльність, яка, здається, є частиною її обов’язків як голови ЄЦБ. Згідно з правилами ЄЦБ, це не допускається, принаймні для звичайних співробітників.
Згідно з іншим записом, відділ кадрів центрального банку повідомив співробітнику ЄЦБ, який цікавився спільним проєктом БМР, що він не може отримувати додаткову винагороду.
«Ми, смертні, не можемо отримувати виплати від БМР», – йшлося в третьому записі.
ЄЦБ повідомив FT, що його співробітники «не можуть отримувати винагороду за діяльність, яку вони здійснюють у рамках виконання своїх обов’язків в ЄЦБ».
За словами особи, обізнаної з цією справою, це стосується і співробітника ЄЦБ, який супроводжує Лагард на засіданнях ради директорів БМР.
Що дозволено Юпітеру, або подвійні стандарти в ЄЦБ
На думку центрального банку, випадок Лагард є особливим, оскільки членство в раді директорів БМР означає «участь в управлінських рішеннях БМР, управлінську відповідальність та пов’язані з цим юридичні ризики». «З огляду на ці обов’язки, голова отримує винагороду, що виплачується БМР».
Згідно з повідомленням ЄЦБ, співробітники, які беруть участь у діяльності БМР, «не мають подібної управлінської та юридичної відповідальності [як Лагард], тому відповідно до правил щодо персоналу вони не можуть отримувати винагороду за цю діяльність».
За інформацією джерел, обізнаних із цією справою, Лагард наслідувала практику своїх попередників Маріо Драгі та Жана-Клода Тріше, які також отримували винагороду від БМР. Драгі та Тріше відмовилися від коментарів.
Центральний банк додав, що співробітники можуть отримувати винагороду «за зовнішню діяльність, не пов’язану з їхніми обов’язками в ЄЦБ і здійснювану поза ЄЦБ, за умови отримання попереднього письмового дозволу та виконання такої діяльності у вільний час». Такий дозвіл на проєкти БМР, що не належали до «обов’язків ЄЦБ», надавався в «дуже обмеженій» кількості випадків.
«Непідзвітна юридична фортеця»?
Критика всередині ЄЦБ відображає більш широке занепокоєння щодо внутрішнього управління інституцією. Минулого літа комісія з питань персоналу звинуватила керівництво в тому, що воно керує інституцією як «непідзвітна юридична фортеця».
Поводження з працівниками «викликало широке невдоволення щодо винятків… високого рівня вигорання та вразливості колег, які працюють за строковими контрактами».
У жовтні профспілка, що представляє працівників ЄЦБ, подала позов проти установи, звинувативши її в «цензурі» та «залякуванні», як останню ескалацію тривалого гострого конфлікту навколо трудових відносин.
ЄЦБ не бажала коментувати судовий процес. Раніше вона повідомила FT, що «твердо відстоює свободу вираження поглядів і верховенство права» та надає співробітникам «кілька каналів, зокрема анонімний механізм повідомлення», щоб «розслідувати та швидко реагувати на будь-яку неприйнятну поведінку».
У Євросоюзі назвали рішення США скоротити гуманітарну допомогу “драматичним”. Через дефіцит коштів ЄС змушений змінювати плани, щоб зробити підтримку ефективнішою.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла єврокомісарка Аджа Лябіб.
За словами єврокомісарки, наразі спостерігається значний дефіцит фінансування, який продовжує зростати. Причиною стало рішення президента США Дональда Трампа скоротити видатки на багато міжнародних структур.
Зокрема, Вашингтон оголосив про урізання коштів для Міжнародної організації міграції (МОМ), багатьох агентств ООН та міжнародних неурядових організацій, які допомагають жінкам та цивільному населенню.
Аджа Лябіб підкреслила, що наслідки цих рішень є драматичними, адже йдеться про свідому відмову від порятунку життів людей.
У відповідь на ці виклики Євросоюз проявив гнучкість та адаптував власні плани.
“Ми адаптували наші плани, але не збираємося замінювати Сполучені Штати.
Головною метою зараз є підвищення ефективності та робота над ланцюгом поставок, який становить від 70% до 80% витрат”, – розповіла співрозмовниця.
Оскільки транспортування коштує дуже дорого, тому, як зазначила представниця, ЄС робить ставку на локалізацію – максимальне залучення місцевих учасників та ресурсів.
“Ми тісно співпрацюємо з усіма агентствами ООН. Головним чином з OCHA (Управління ООН з координації гуманітарних справ – ред.), яке є координатором агентств ООН”, – пояснила вона.
У ЄС сподіваються, що завдяки вищій ефективності та новим підходам вдасться полегшити страждання майже 300 мільйонів людей у всьому світі, які сьогодні критично залежать від міжнародної гуманітарної допомоги.
Енергетичну інфраструктуру України необхідно адаптувати через застаріле та вразливе радянське обладнання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявила єврокомісар Аджа Лябіб.
“Що стосується ремонту енергетичної інфраструктури, то, по-перше, її потрібно адаптувати. Ми відвідали, наприклад, ТЕЦ-4. Це стара інфраструктура. Я зустрілася з директором та інженерами”, – зазначила вона.
Лябіб додала, що пострадянську інфраструктуру збиралися реконструювати, коли почалася війна, тому це не вдалося зробити.
“А тепер вона стара, вразлива, і росіяни це знають. Саме тому вони націлилися на неї, а також щоб змусити українців капітулювати”, – наголосила єврокомісар.
За її словами, головне завдання – знайти технічну допомогу, яка буде сумісна з такою радянською інфраструктурою. Саме тому, підкреслила вона, солідарність Естонії, Литви та інших країн, які мають досвід роботи з такою інфраструктурою, є такою цінною.
“Як ви, мабуть, знаєте, місто Вільнюс подарувало теплову електростанцію, і завдання полягало в тому, як її транспортувати. Це 2 400 тонн матеріалів. Ми розділили її на різні частини – цю теплову електростанцію – і транспортували до України”, – розповіла Лябіб.
Вона зазначила, що всі генератори та теплова електростанція дозволили забезпечити енергією дев’ять мільйонів українців – це приблизно населення всієї Австрії.
Україна активно шукає у Східній Європі радянські теплоелектростанції та ТЕЦ, та за можливості забирає найцінніше обладнання, часто цілими блоками.
Про це міністр енергетики Денис Шмигаль розповів під час години запитань до уряду.
“Сьогодні ми велику увагу приділяємо роботі з нашими енергетиками. Звісно ж, великий запит є сьогодні на обладнання для ремонтів ТЕС і ТЕЦ. Відповідно, партнери надають кошти, утворений Фонд енергетичної підтримки України. Даний фонд має запитів вже на 1,8 млрд євро”, – заявив Шмигаль.
Він підкреслив, що важливим моментом є те, що закупівлі і очікування виготовлення обладнання триває від 4 до 6 місяців, тому зараз запропоновано новий підхід – утворити резерв всього необхідного обладнання для того, щоб оперативно його можна було замінювати, вводити в експлуатацію.
“Ми продовжуємо роботу з нашими партнерами з пошуку старих радянського типу електроцентралей і електростанцій в Східній Європі. Знаходимо такі об’єкти”, – додав міністр енергетики.
За його словами, українські спеціалісти проводять оцінку, інвентаризацію, аналіз обладнання і забирають його цілими блоками.
“Конкретики я, звісно ж, зараз публічно назвати не можу, але у нас є цілий ряд таких об’єктів, які сьогодні опрацьовуються. Делегація буквально минулого тижня закінчила візити в декілька східноєвропейських країн, з якими ми будемо реалізовувати цей план”, – підсумував Шмигаль.
Французький президент закликав до створення спільної боргової ємності ЄС та випуску єврооблігацій для фінансування зелених технологій, оборони та безпеки, аргументуючи це тим, що Європа повинна інвестувати у своє майбутнє.
Перед самітом ЄС, присвяченому питанням конкурентоспроможності, який відбувся у четвер, президент Франції Еммануель Макрон попередив, що Європа повинна використовувати спільну боргову спроможність ЄС для стимулювання інвестицій у стратегічні сектори, інакше існує ризик, що США і Китай «відсунуть» країну вбік.
У вівторок в інтерв’ю провідним європейським ЗМІ Макрон заявив, що Європа повинна готуватися до подальших сутичок зі Сполученими Штатами і розглядати недавній «гренландський момент» як сигнал до проведення давно відкладених економічних реформ.
Французький лідер попередив, що американський президент Дональд Трамп погрожував митами європейським країнам, які виступили проти його спроби отримати контроль над Гренландією, перш ніж у січні відступив у Давосі.
«Зараз ми перебуваємо на етапі, який я б назвав «гренландським моментом», — сказав Макрон ЗМІ. – Населення зазнає погроз і залякувань. Потім Вашингтон раптово відступає. І ми думаємо, що все скінчилося. Але не вірте цьому ні на мить. Щодня погрози надходять до фармацевтичної галузі та галузі цифрових технологій».
Макрон заявив, що адміністрація Трампа «відкрито виступає проти Європи» і прагне «розчленувати» ЄС.
Відмова від єврооблігацій — «серйозна помилка».
«Заборгованість ЄС нижча, ніж у США та Китаю. У час конкуренції за інвестиції в технології було б серйозною помилкою не скористатися цією кредитною спроможністю», — сказав Макрон.
Французький лідер повторив свій заклик до спільного боргу через єврооблігації, аргументуючи це тим, що ЄС щорічно потребує близько 1,2 трлн євро державних і приватних інвестицій у зелені та цифрові технології, оборону та безпеку.
«Настав час запустити спільну кредитно-позикову спроможність для цих майбутніх витрат, орієнтованих на майбутнє єврооблігації», – сказав він.
У 2020 році ЄС використовував спільний борг для відновлення європейської економіки після пандемії COVID-19, але спроби Франції зробити ці інструменти постійними зустріли сильний опір з боку Німеччини та, як правило, ощадливих північних держав-членів.
Лідери ЄС проведуть у четвер неформальну зустріч у замку Альден-Бісен у Бельгії, щоб обговорити зміцнення єдиного ринку, зменшення економічної залежності та підвищення конкурентоспроможності. Маріо Драгі та Енріко Летта також приєднаються до обговорень, щоб поділитися своїми думками.
«Коли відбувається кричуща агресія, ми не повинні поступатися або намагатися укласти угоду», – сказав Макрон. – Ми пробували цю стратегію протягом місяців, і вона не працює. Але перш за все, вона стратегічно змушує Європу збільшувати свою залежність».
На саміті в четвер також буде обговорено плани французької стратегії «Made in Europe», яка встановлює мінімальні вимоги до європейського вмісту місцевих виробів.
Цей підхід розділив країни-члени ЄС і викликав занепокоєння у виробників автомобілів та інших лідерів галузі.
