Варшава вимагає європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляєЄвропейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від „негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:
Недостатність захисних механізмів. Підписанти зазначають, що положення поточної угоди з Україною (базовані на ст. 29 Угоди про асоціацію) не повністю відповідають потребам аграрного сектору. Зокрема, наявні захисні заходи стосуються лише новонаданих преференцій і не охоплюють більшість сільськогосподарських товарів, на які пільги було встановлено раніше.
Уніфікація стандартів. Чотири країни вимагають, щоб до українського імпорту застосовувалися ті ж самі стандарти, що і до виробників у ЄС. Це стосується не лише безпеки харчових продуктів, а й норм добробуту тварин, використання пестицидів, антибіотиків та кліматичних стандартів. До впровадження таких правил країни закликають ЄС утриматися від подальшої лібералізації тарифів.
Чутливі сектори. Висловлюється занепокоєння щодо впливу угоди з Україною на такі чутливі сектори, як виробництво цукру, м’яса, зернових, молочної продукції, овочів та фруктів.
Компенсаційний фонд. Польща та держави-партнери наполягають на створенні спеціального фонду для компенсації втрат європейським аграріям, які виникають внаслідок дії угод про вільну торгівлю з великими експортерами сільгосппродукції, до яких відносять і Україну.
Європейський Союз передає Україні 447 аварійних генераторів зі стратегічних резервів на суму 3,7 млн євро, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах після масштабних ударів росії по енергетичній інфраструктурі.
«Більше мільйона українців залишилися без електроенергії, води та опалення в умовах морозів через безперервні удари росії по енергетичній інфраструктурі. Європейська комісія сьогодні відправляє в Україну 447 аварійних генераторів на суму 3,7 млн євро зі стратегічних резервів ЄС, щоб відновити електропостачання в лікарнях, укриттях та критичних об’єктах», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, генератори, мобілізовані зі стратегічних резервів rescEU у Польщі, будуть розподілені Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Українським Червоним Хрестом серед найбільш постраждалих громад.
З початку вторгнення Росії ЄС виділив понад 1,2 млрд євро на гуманітарну допомогу для захисту цивільних та доставив понад 160 тисяч тонн допомоги через Механізм цивільного захисту (UCPM), включно з твердим паливом, опалювальними приладами, генераторами та аварійними пунктами обігріву.
Окрім гуманітарної допомоги, Україні надано щонайменше 3 млрд євро на енергетичну безпеку. Напередодні зими Комісія мобілізувала 927 млн євро на екстрену закупівлю газу, а експортні потужності ЄС з електроенергії працюють на максимумі.
Європейський Союз виділив перші 10 мільйонів євро на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Про це заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас.
Каллас заявила про перший фінансовий внесок ЄС у роботу Спецтрибуналу і підписання з Радою Європи відповідної угоди.
«Лідери росії несуть відповідальність за цю війну, і вони мають бути притягнуті до відповідальності. Безкарності не буде», — повідомила Кая Каллас.
Навіщо потрібен спецтрибунал для покарання росії?
Міжнародне кримінальне правосуддя має достатньо інструментів для розслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочину геноциду — цим займається Міжнародний кримінальний суд.
Але є «об’єктивні правові перешкоди» в розслідуванні злочину агресії проти України. Саме тому необхідне створення спеціального трибуналу, який буде здатен притягнути до відповідальності керівництво рф саме за цей злочин.
Президент США Дональд Трамп заявив про запровадження з 1 лютого 2026 року 10-відсоткового мита на товари з Данії та ще семи європейських країн через їхню позицію стосовно ситуації з Гренландією.
Про це він написав у власній соцмережі Truth Social.
Згідно зі словами голови Білого дому, з наступного місяця Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія будуть обкладатися 10% тарифом на будь-які та всі товари, що експортуються до США.
При цьому Трамп додав, що з 1 червня тариф буде збільшено ще до 25%.Він наголосив, що «цей тариф діятиме, доки не буде досягнуто домовленість про повне придбання Гренландії».
«Ми багато років субсидували Данію, всі країни Європейського союзу та інші країни, не стягуючи з них митних зборів або будь-яких інших компенсацій. Тепер, через століття, настав час Данії відплатити добром – на кону мир у всьому світі», – заявив Трамп.
Американський лідер нагадав, що США намагаються здійснити цю угоду вже понад 150 років, проте Данія завжди відмовлялася.
«Після століть настав час для Данії віддати належне – на кону мир у світі! Китай і росія хочуть Гренландію, і Данія нічого не може з цим вдіяти… Тільки США під керівництвом Трампа можуть грати в цю гру – і дуже успішно! Ніхто не чіпатиме цей священний шматок землі, особливо з огляду на те, що на кону національна безпека Сполучених Штатів і світу в цілому», – написав глава Білого дому.
Водночас, американський президент назвав ситуацію навколо Гренландії небезпечною для глобальної безпеки й заявив, що низка названих європейських країн «вирушили до Гренландії з невідомими цілями».
«Ці країни грають у дуже небезпечну гру… Тому для захисту глобального миру і безпеки вкрай важливо вжити рішучих заходів, щоб ця потенційно небезпечна ситуація закінчилася швидко і без питань», – додав він.
У Європейському парламенті провідні законодавці з питань торгівлі відклали рішення про голосування щодо торговельної угоди зі США через погрози глави Білого дому Дональда Трампа анексувати Гренландію.
Як зазначається, депутати Європарламенту мають провести голосування 26 січня, на якому буде визначено позицію органу щодо скасування мит на промислові товари зі США, про яке домовилися Брюссель і Вашингтон минулого літа.
Однак деякі депутати, обурені поведінкою Трампа, не хочуть, щоб голосування відбулося.
На зустрічі законодавців, які очолюють роботу над цією темою, було вирішено відкласти рішення про проведення голосування, чекаючи на результати важливих зустрічей між Вашингтоном, Нууком та Копенгагеном, які відбудуться пізніше в середу.
«Ми не можемо сьогодні винести угоду на голосування», – заявила провідна законодавиця з питань торгівлі Карін Карлсбро з ліберальної партії «Оновити Європу» і додала, що необхідна чітка позиція США щодо Гренландії.
Голова комітету з міжнародної торгівлі Бернд Ланге сказав Politico, що обговорення триватимуть наступної середи.
Видання зазначає, що політичні групи розділилися в думках щодо того, як реагувати на погрози Трампа анексувати європейську територію. Соціалісти і демократи, до яких належить Ланге, схиляються до замороження голосування щодо торговельної угоди.
«Одні вважають, що потрібно співпрацювати зі США, щоб отримати максимальну вигоду, а інші кажуть, що потрібно показати зуби і не поступатися в усьому», — пояснила депутат від партії «Зелених» Анна Кавацціні, яка очолює комітет з питань внутрішнього ринку.
Згідно з угодою, укладеною торік у липні, ЄС зобов’язався прийняти законодавство про скасування мит на промислові товари та лобстерів із США в обмін на зниження Вашингтоном мит на європейські автомобілі.
Угода вважається несправедливою для ЄС, але депутати були готові змиритися з цим в обмін на зобов’язання Трампа захищати європейську безпеку. Оскільки погрози щодо анексії Гренландії продовжуються, дехто вже не бачить сенсу в цій угоді, йдеться у публікації.
Після кількох місяців торговельної напруги та змін у політичних настроях Європейський Союз розглядає різкий перегляд своєї політики щодо електромобілів. Лише через півтора року після запровадження високих мит, покликаних захистити європейських виробників від напливу китайських електрокарів, у Брюсселі обговорюють варіант повної відмови від цих зборів.
Втім, це зовсім не означає, що китайські автовиробники отримають повну свободу дій .
Замість мит, які сягали до 45% і залежали від того, яку державну підтримку, на думку слідчих ЄС, отримував кожен конкретний бренд у Китаї, Євросоюз може запровадити мінімальні ціни на імпортовані електромобілі з Азії.
Як зазначається в документі Європейської комісії, з яким ознайомилося видання South China Morning Post, китайські компанії повинні будуть подавати цінові пропозиції, «достатні для усунення шкідливого впливу субсидій та з еквівалентним ефектом, як у разі мит». Також до уваги планують брати інші чинники, зокрема наміри щодо майбутніх інвестицій у країнах ЄС.
Мінімальні ціни дозволили б західним автовиробникам, які випускають машини безпосередньо в Європейському Союзі, конкурувати з такими марками, як BYD чи Chery. Водночас китайські бренди не сплачували б мита напряму, а зберігали б прибуток, що могло б знизити рівень торговельної напруги між двома регіонами.
Після того як ЄС запровадив мита на імпорт електромобілів, Китай відповів дзеркальними заходами, встановивши тарифи на європейські товари, зокрема молочну продукцію, свинину та бренді.
Парадоксально, але європейські мита вдарили і по деяких західних брендах, які мали від них виграти. Наприклад, BMW iX3, зібраний у Китаї та експортований до Європи, також підпав під дію цих зборів. А Volvo була змушена перенести виробництво електричного кросовера EX30 для європейського ринку з Китаю до Бельгії, аби уникнути додаткових витрат.
Попри запроваджені мита, китайські бренди продовжили нарощувати свою частку на європейському автомобільному ринку. Електромобілі з Китаю залишалися популярними, а гібридні моделі, на які мита не поширюються, взагалі активно розкуповувалися.
У 2024 році частка китайських автомобілів у Європі становила близько 2,5%. До кінця минулого року вона зросла приблизно до 7%, а у Великій Британії у 2025 році майже кожен десятий проданий автомобіль мав китайський логотип.
Франція відхилить торговельну угоду між ЄС і південноамериканськими країнами блоку МЕРКОСУР під час ключового голосування в п’ятницю в Брюсселі.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Politico.
„Франція вирішила проголосувати проти підписання угоди між Європейським Союзом і країнами МЕРКОСУР”, – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
„Підписання угоди – це не кінець історії. Я продовжуватиму боротися за повне і конкретне виконання зобов’язань, отриманих від Європейської комісії, та захист наших фермерів”, – зазначив Макрон.
За його словами, економічні вигоди від угоди між ЄС і МЕРКОСУР будуть обмеженими для французького та європейського зростання.
Оголошення з’явилося за кілька годин до ключового голосування країн-членів щодо угоди.
Поряд з Польщею, Франція була найзапеклішим противником угоди, але їй не вистачає голосів, щоб заблокувати її в п’ятницю, особливо якщо Італія підтримає її.
Якщо угода буде схвалена, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн полетить до Парагваю, щоб підписати угоду наступного тижня. Іншими членами блоку МЕРКОСУР є Бразилія, Аргентина та Уругвай.
Європейський Союз зараз працює над остаточним ухваленням правових основ, потрібних для надання Україні обіцяної позики у розмірі 90 мільярдів євро на наступні два роки. Перший транш Київ може отримати в другому кварталі 2026 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву речника Європейської комісії Матея Берестецкі під час брифінгу 5 січня.
За словами Берестецкі, зараз пропозиція Європейської комісії щодо надання Україні кредиту в 90 млрд євро на основі „посиленої співпраці” перебуває в Раді Євросоюзу. Там її повинні ухвалити: заблокувати не вийде, оскільки потрібна просто кваліфікована більшість.
Окрім цього, затвердження рішення про „посилену співпрацю” потребує згоди Європейського парламенту. Планується, що обидва ці моменти буде вирішено „протягом наступних кількох тижнів”.
Також Єврокомісія зараз розробляє пропозицію щодо регламенту, який встановлює умови позики для України. Її планується ухвалити вже у січні, як і пропозиції про зміну в багаторічному бюджеті ЄС до 2027 року, потрібні для надання кредиту.
„Ми усвідомлюємо невідкладність фінансових потреб України. Ми плануємо здійснити перший транш Україні не пізніше другого кварталу 2026 року„, – зазначив Берестецкі.
Сьогодні, 22 грудня, Україна отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Йдеться про програму Ukraine Facility.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Мінфін.
Як зазначається, це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала:
вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу;
один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
„Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
Європейський Союз виділив Україні 90 млрд євро на два наступні роки. Ці гроші є безповоротними та безвідсотковими.
Про це повідомляє у Facebook міністр фінансів Сергій Марченко.
„Європейська рада прийняла надважливе для України рішення про надання 90 млрд євро на два наступні роки”, – зазначив Марченко.
За його словами, ці кошти по своїй суті є безповоротними та безвідсотковими для України. Погашення може відбутись лише після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані своєю агресивною війною.
Марченко також підкреслив, що отримані кошти будуть спрямовані на потреби бюджету та оборони.
„Важливо, що робота над Репараційним кредитом продовжиться – його реалізація потребує додаткової підготовки. Дякую європейським партнерам за рішучість та розуміння потреб України”, – додав міністр фінансів України.
