Річна інфляція в Словаччині продовжує набирати обертів, підвищившись до 13,2 відсотка в червні. Востаннє зростання цін відбулося на такому високому рівні в 2000 році, – повідомило в четвер словацьке державне інформаційне агентство TASR, посилаючись на дані статистичного управління (SÚSR).
Хоча в червні темпи зростання споживчих цін дещо сповільнилися в місячному обчисленні, проте за перші шість місяців інфляція в країні становила в середньому 1,6 відсотка на місяць. У Словаччині в червні зростання цін торкнулося майже всіх позицій споживчого кошика, річна інфляція витрат на житло та продукти харчування, які традиційно є найбільшими затратними для домогосподарств, становила майже 20 відсотків.
Серед окремих позицій одне з найсерйозніших подорожчань відбулося на пальне – на 43,4 відсотка за рік. Зростання споживчих цін також було надзвичайно високим щодо транспорту (24 відсотки), громадського харчування (19 відсотків), продуктів харчування (18,7 відсотка) та енергетики (15,5 відсотка). З продовольчих товарів найбільше виросли в ціні харчові олії та жири (47,2 відсотка), але особливо істотно подорожчав хліб, хлібобулочні та молочні вироби і яйця (відповідно на 21 відсоток), а також м’ясо (19 відсотків).
Згідно з прогнозом, наданим аналітиком 365.bank офісу MTI в Братиславі, інфляція в Словаччині також становитиме близько 13-14 відсотків щорічно найближчими місяцями. Згідно з аналізом, у другій половині року найвищими будуть ціни на продукти харчування.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Із кінця січня до кінця травня Сполучені Штати надали Україні 43 мільярди євро на захист від російської агресії.
Кільський інститут світової економіки ще до початку війни почав стежити за військовими, фінансовими та гуманітарними пропозиціями союзників для України. Реєстрацію почали 24 січня, коли кілька членів НАТО віддали наказ про бойову готовність у відповідь на військову мобілізацію вздовж російсько-українського кордону. Наприкінці травня дані були узагальнені, з оновленим списком із 37 країн, членів ЄС та G7, включаючи Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію та Швейцарію. База даних містить лише офіційно підтверджені державні пожертви і не враховує приватні пожертвування, надані Україні, наприклад, через Міжнародний Червоний Хрест чи інші громадські або благодійні організації.
Згідно з підсумком даних, найбільше коштів Україні надали Сполучені Штати – загалом 43 мільярди євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Країни ЄС запропонували загальну допомогу в розмірі 16 мільярдів євро.
«Протягом останніх тижнів країни ЄС сповільнилися, затримуються не лише поставки зброї, а й фінансова та гуманітарна допомога», – підсумував експерт Кільського інституту Крістоф Требеш. Він також зазначив, що до нового списку також включені ресурси, які направляються на підтримку українських біженців, оскільки, за його словами, «деякі країни справедливо звертають увагу на те, що прийом біженців з України спричиняє значне навантаження на їхні бюджети».
Найбільше допомоги українським біженцям надали Польща, Румунія, Угорщина та Словаччина.
Кільський інститут також порівняв внески кожної країни відповідно до їхньої економічної потужності. Виявилося, що найбільшу військову, фінансову та гуманітарну допомогу пропорційно до ВВП з початку війни надали Україні Естонія та Латвія.
До прийняття другого пакету допомоги США Україні Польща була третім найбільш щедрим донором, запропонувавши сусіду, який потрапив у біду, 0,45 відсотка свого ВВП. Якщо ж подивитися на кошти, витрачені на біженців, то найбільше підтримали Україну поляки.
Угорщина за цим показником займає п’яте місце, Німеччина лише чотирнадцяте, з допомогою, еквівалентною 0,06 відсотка її валового внутрішнього продукту.
Якщо враховувати лише поставки зброї, фінансову та гуманітарну допомогу, то на кінець травня Естонія запропонувала Україні 0,81 відсотка свого ВВП, Латвія – 0,72 відсотка, Польща – 0,46 відсотка, Литва – 0,2 відсотка, Словаччина – 0,12 відсотка, Норвегія та Угорщина – 0,9 відсотка валового внутрішнього продукту, Франція та Чехія – 0,8 відсотка.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Естонія, Литва, Латвія та Словаччина вимагають, щоб російські активи, заблоковані західними санкціями, були конфісковані та використані для відновлення України, йдеться у спільному листі чотирьох країн – членів ЄС, опублікованому в понеділок.
У документі нагадується, що за оцінками України станом на 3 травня загальна сума прямих задокументованих збитків від війни становить близько 600 мільярдів доларів.
Водночас російська військова агресія триває і ця сума ще значно зросте.
«Значну частину витрат на відбудову України, включаючи компенсації жертвам російської військової агресії, повинна покрити Росія», – йдеться у листі, який представили на зустрічі міністрів фінансів ЄС у вівторок.
Чотири країни – члени ЄС також закликали до нових санкцій проти Москви.
«Зрештою, якщо Росія не відмовиться від військової агресії проти України, економічних відносин між ЄС і Росією взагалі не має бути, що гарантуватиме – наші фінансові ресурси, продукція та послуги не сприятимуть роботі російської військової машини», – йдеться в листі.
Три країни Балтії та Словаччина також відзначають, що в країнах ЄС, які розділяють цю думку, вже заморозили активи російських фізичних осіб і компаній, а також валютні резерви російського центрального банку розміром близько 300 мільярдів доларів.
«Ми маємо знайти законний спосіб, щоби максимально використати ці ресурси, частково для покриття витрат, пов’язаних із зусиллями України проти російської агресії, а також на відновлення країни після війни», – наголошується в листі.
«У випадках, коли конфіскація майна юридично неможлива, його слід використовувати як засіб тиску, що відповідне майно може бути розблоковане лише в тому випадку, якщо Росія компенсує Україні завдану шкоду іншим чином», – додають автори.
Наразі ЄС заморозив російські та білоруські активи на суму близько 30 мільярдів євро.
У середу Єврокомісія заявила, що розгляне можливість використання заблокованих російських активів у цілях України, але в цьому контексті не згадала про резерви російського центрального банку.
«Заморожування майна відрізняється від конфіскації», – заявила речниця комісії Крістіан Віганд. «У більшості держав-членів це неможливо, для конфіскації потрібне притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, активи фізичних осіб і центрального банку юридично трактуються по-різному», – додала вона.
До слова, напередодні Литва заявила, що з 1 червня відкликає свого посла з Москви. Вільнюс вислав російського посла 4 квітня, заявивши, що він намагається послабити дипломатичні відносини між двома країнами.
We are currently building 3 new military campuses in ??. They will provide excellent conditions for our troops and our allies. This will make a significant contribution to our national security. pic.twitter.com/mCEUWom3Hs
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Митні формальності, пов’язані з вивезенням автомобілів фізичними особами в Україну, мають бути виконані до прибуття на кордон. Їх можна вирішити на 30 внутрішніх відділеннях митниці на території всієї Словацької Республіки. Прагнучи полегшити ці завдання для населення, Фінансове управління підготувало чіткий перелік відділень, включаючи робочі години. Він доступний на порталі Фінансового управління на спеціалізованій відокремленій підсторінці щодо України.
У разі експорту в Україну легкових автомобілів на транзитних номерах, необхідно подавати митну декларацію (МД). Якщо вага нетто транспортного засобу становить до 1000 кг або вартість транспортного засобу не перевищує вартість 1000 євро, МД можна подати усно безпосередньо в пункті пропуску. В іншому випадку допускається лише електронна МД. Через те, що Україна не є членом Євросоюзу, тож її громадяни не можуть, виступати в електронній МД як декларант (експортер) при вивезенні транспортного засобу. У даному випадку електронна МД може подаватися продавцем від їх імені, або вони можуть зв’язатися з будь-якою транспортно-експедиторською організацією, яка на основі їх доручення буде виступати в електронній МД у якості експортера, і подасть цю декларацію від їхнього імені.
З метою уникнення виникнення ускладнень безпосередньо в пункті пропуску Фінансове управління рекомендує виконати митні формальності до прибуття на кордон. Електронну МД можна подати у внутрішньому відділенні митниці будь-якої держави-члена ЄС, включно Словаччини. Задля полегшення цього процесу для експортерів Фінансове управління підготувало чіткий перелік 30-ти відділень, де можна здійснити митні формальності. Лише у східній Словаччині ці послуги надають сім відділень митних установ. Крім подання електронної митної декларації, необхідно мати в наявності сам транспортний засіб для здійснення митного контролю. У разі, якщо вартість транспортного засобу не перевищує 3 000,00 євро, електронну МД також можна подати безпосередньо у відділення митниці в пункті пропуску.
У випадку, якщо експортер не подає електронну МД у внутрішньому відділенні митниці, можна подати попередню МД на вивезення безпосередньо в пункті пропуску, але за тих самих умов, тобто на особу експортера та способом подання, як і для електронної МД.
Водночас повідомляємо, що інформацію про час очікування в пунктах пропуску можна знайти на portáli finančnej správy (веб-сайт Фінансового управління), який регулярно оновлюється.
Фінансове управління – орган державного управління у сфері податків, зборів та мита. Роль ФУ полягає у зборі податків та зборів з метою забезпечення надходжень до державного бюджету Словацької Республіки та ЄС. Фінансове управління – це сучасна клієнтоорієнтована установа з метою інтенсифікації електронних комунікацій. Детальну інформацію можна знайти за посиланням: www.financnasprava.sk.
Міністр економіки Словаччини Ріхард Сулик заявив, що країна готова підтримати ембарго на російську нафту. Однак політик вимагає трирічний перехідний період для повної відмови.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters
Зазначається, що сьогодні виконавчий орган ЄС запропонував заборонити імпорт російської сирої нафти в ЄС протягом шести місяців, а нафтопродуктів – до кінця року.
При цьому Угорщині та Словаччині запропонували більш тривалий період для введення ембарго. Ці країни зможуть продовжувати купувати російську сиру нафту до кінця 2023 року.
При цьому в Словаччині погодилися на ембарго, але вимагають перехідний період в три роки. Частка російської нафти в імпорті Словаччини становить 96%.
Варто відзначити, що Єврокомісія знаходиться на стадії обговорення. Сьогодні пройде зустріч послів ЄС для обговорення цього питання.
Словаччина не готова повністю відмовитися від закупівель російської нафти вже зараз. Уряд країни наполягатиме на тому, щоб Європейський Союз звільнив її від ембарго на енергоносії РФ, яке може бути прийняте вже найближчим часом.
Про це заявив міністр економіки Словаччини Ріхард Сулік на зустрічі з колегами по ЄС в Брюсселі, пише zn.ua.
Згідно з інформацією видання Aktuality, Сулік наголосив, що Словаччина на 100% залежить від російського експорту, тому не може підтримати інших партнерів, які прямо зараз готові відмовитися від нафти і газу з РФ.
«Для нас це дуже важливий момент. Ми не можемо так швидко адаптуватися до переробки легшої нафти. Важка російська нафта переробляється в «Словнафті». Підготовка заміни займе кілька років, тому я обов’язково наполягатиму на виключенні для нашої країни», – заявив Сулік.
[type] => post [excerpt] => Словаччина не готова повністю відмовитися від закупівель російської нафти вже зараз. Уряд країни наполягатиме на тому, щоб Європейський Союз звільнив її від ембарго на енергоносії РФ, яке може бути прийняте вже найближчим часом. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1651581360 [modified] => 1651575684 ) [title] => Словаччина наполягатиме, щоб ЄС звільнив її від ембарго на закупівлю російської нафти [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=23184&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 23178 [uk] => 23184 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 23179 [image] => Array ( [id] => 23179 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [original_lng] => 58604 [original_w] => 630 [original_h] => 400 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek-300x190.jpg [width] => 300 [height] => 190 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/olgaj-gaz-vezetek.jpg [width] => 630 [height] => 400 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 3329 [_thumbnail_id] => 23179 [_edit_lock] => 1651564884:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>
the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Словаччина повністю скасувала всі дозвільні вимоги на міжнародні перевезення для українських перевізників.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм у своєму Telegram-каналі, пише „Європейська правда”.
„Тільки що отримали повідомлення від колег зі Словаччини про повне скасування усіх видів дозволів на міжнародні перевезення для українських перевізників”, – зазначив Найєм.
Таким чином, за його словами, три з чотирьох країн ЄС, з якими Україна має спільний кордон – Румунія, Угорщина та Словаччина – вже скасували дозвільну систему для транзитних та двосторонніх перевезень.
Найєм додав, що Україна також чекає на допомогу та позитивне рішення „з боку наших найбільших партнерів та друзів – Республіки Польща”.
„В умовах закриття наших портів та перенаправлення левової частини вантажів автомобільним транспортом, такі кроки з боку сусідів – це суттєва підтримка нашої економіки”, – додав Найєм.
Міністр економіки Словаччини Ріхард Сулік припустив можливість розрахунків за газ із Росії у рублях.
Про це повідомляє SME.sk.
В ефірі словацького телебачення міністр заявив про готовність до змін умов контракту на постачання блакитного палива з РФ. „Якщо Росії ставить умову розрахунку за постачання газу в рублях – потрібно платити в рублях”, – сказав Сулік.
Міністр економіки додав, що зупинити експорт російського газу до Словаччини неможливо. Росія забезпечує 85% газових потреб країни. За словами Суліка, словацька влада „додержуватиметься прагматичної позиції” у цьому питанні.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Завод Volkswagen Group у Братиславі на тиждень призупинив виробництво через дефіцит чипів на світовому ринку, який був спричинений війною в Україні.
У компанії повідомили, що 4–8 квітня через нестачу деталей робота припиниться в усі зміни. Закриття підприємства використають для «покращення логістики ланцюгів поставок і досягнення більшої стабільності постачання в найближчі тижні».
Виробництво на заводі в Братиславі вже призупиняли 21–22 березня. Причина простою пояснювалася тим, що спеціалісти Volkswagen Slovakia з усією групою постачальників шукають альтернативні рішення для забезпечення більшої стабільності поставок для своїх клієнтів.
Завод у Братиславі відіграє ключову роль у Volkswagen Group, оскільки тут одночасно випускають п’ять марок автомобілів, а за потреби є можливість перебрати виробництво з інших міжнародних підприємств.
Наразі близько 12 тисяч співробітників компанії Volkswagen Slovakia збирають автомобілі VW Touareg і Porsche Cayenne, Audi Q7 і Q8, а також моделі Volkswagen Up, Seat Mii й Skoda Citigo в Братиславі та на двох менших підприємствах.
Міністр фінансів Словаччини Ігор Матович повідомив, що Словаччина виділить кошти для тих домогосподарств, які прихистять у себе українців.
Про це повідомило агентство Reuters, пише „Європейська правда”.
За останні 24 години у Словаччину прибули понад 10 тисяч українців, переважно жінок та дітей.
За словами Матовича, словацькі домогосподарства та установи отримуватимуть на місяць 200 євро за одного дорослого і 100 євро за дитину, яких вони прихистять.
Уряд Словаччини вже погодив цей план і має видати відповідний указ у понеділок.
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
